Рішення № 119968674, 21.06.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року справа № 580/3391/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач-2) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-3), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 19.01.2024 о/р № 232730001674 про відмову в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», перерахунку і виплаті пенсії згідно з довідками Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» і від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)»;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-3 від 31.01.2024 № 232730001674 про відмову в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», перерахунку і виплаті пенсії згідно з довідками Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)»;

- зобов`язати відповідача-1 з 15.01.2024 перевести позивача на пенсію згідно з Законом України вд 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», здійснити перерахунок пенсії в розмірі 60% заробітної плати державного службовця на підставі довідок Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 15.01.2024 (з дня звернення з відповідною заявою до органів пенсійного фонду), з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.01.2024 він письмово звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області про перехід на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень закону України вд 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» і статті 37 закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу». ОСОБА_1 до письмового звернення вд 15.01.2024 додав Довідку № 3 і Довідку № 4. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.01.2024 о/р № 9232730001674 відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію відповідно до Закону № 889 в зв`язку із невідповідністю поданих документів Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою КМУ від 14.09.2016 № 622. ОСОБА_1 повторно 25.01.2024 подав до ГУ ПФУ Черкаської області заяву про зарахування стажу роботи в органах державної податкової служби (згідно трудової книжки) до загального стажу державної служби. До заяви приєднав Довідку № 3 і Довідку № 4. Рішенням Головного управління Пенсійного фоцду України в Дніпропетровській області від 31.01.2024 № 232730001674 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком згідно з Законом № 889. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області вважає, що відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи з 07.05.1990 до 01.06.2005 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що порушують права позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач-1 позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, де зазначено, що заяви позивача про призначення пенсії розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у порядку екстериторіальності. Відповідач-1 є самостійною юридичною особою та не несе відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність інших територіальних органів Пенсійного фонду, а тому не є належним відповідачем у даній справі. Публічно-правовий спір між відповідачем-1 та позивачем - відсутній. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, шо підлягає судовому захисту. Оскільки, відповідачем-1 право позивача на отримання пенсії не порушувалось, підстави для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, а так само зобов`язання відповідача-1 призначити пенсію - відсутні.

Відповідач-2 позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, де зазначено, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких Законом № 509 було передбачено встановлення персонального звання, та в період перебування на яких були присвоєні персональні звання - не зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Крім того, посади посадових осіб органів державної податкової служби, яким присвоюються спеціальні звання, не передбачені статтею 25 Закону України «Про державну службу». Особи, які станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом № 889-VІІІ) не мають необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ, права на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, з урахуванням вимог, визначених у пунктах 10 та 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ не мають. Іншого чинним законодавством не передбачено. Згідно з записами трудової книжки від 15.08.1979 НОМЕР_1 Позивач працював: в Державній податковій інспекції по Маньківському району, Державній податковій адміністрації у Маньківському районі, Маньківській міжрайонній державній податковій інспекції на посадах начальника, виконуючого обов`язки голови, голови з 07.05.1990 по 10.11.1998. 02.11.1992 присвоєно персональне звання радника податкової служби II рангу; в Уманській об`єднаній державній податковій інспекції на посаді начальника з 10.11.1998 по 11.09.2001. 20.02.1999 присвоєно чергове спеціальне звання радника податкової служби І рангу; в Державній податковій адміністрації в Черкаській області на посаді першого заступника голови з 12.09.2001 по 09.07.2002. 12.09.2001 присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служба III рангу; в Державній податковій адміністрації у Кіровоградській області на посаді голови з 10.07.2002 по 01.06.2005. 23.08.2003 присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби II рангу. До стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, зараховано період роботи з 12.07.2005 по 18.07.2005 на посаді помічника голови патронатної служби голови обласної адміністрації в Кіровоградській області та з 19.07.2005 по 31.05.2006 на посаді начальника головного управління економіки Кіровоградської обласної адміністрації. Відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи з 07.05.1990 по 01.06.2005 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Станом на 01.05.2016 Позивач не мав 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України та не займав посад державної служби. З таких підстав просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач-3 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та одержує пенсію за віком з січня 2019 року в розмірі 15 327,19 гривень.

15.01.2024 позивач письмово звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області про перехід на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень закону України вд 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» і статті 37 закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу». До письмового звернення від 15.01.2024 додав Довідку № 3 і Довідку № 4.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 15.08.1979:

Згідно з наказом від 07.05.1990 № 1-П прийнятий по переводу із райфінвідділу на посаду начальника державної податкової інспекції.

Наказом від 02.11.1992 № 40 позивачу присвоєно персональне звання радник податкової служби другого рангу.

Перебуваючи на державній службі в державній податковій інспекції по Маньківському району і обіймаючи посаду начальника цієї інспекції, позивач прийняв 15.03.1995 присягу державного службовця.

Наказам від 25.11.1996 № 2-41 у зв`язку із ліквідацією державної податкової інспекції по Маньківському району ОСОБА_2 переведений до державної податкової адміністрації у Маньківському районі.

Наказом вд 25.11.1996 № 1-о ОСОБА_3 призначений на посаду виконуючого обов`язки голови державної податкової адміністрації у Маньківському районі.

Наказом від 20.12.1996 № 12-о ОСОБА_3 призначений на посаду голови державної податкової адміністрації у Маньківському районі.

12.03.1998 державна податкова адміністрація у Маньківському районі перейменована у державну податкову інспекцію у Маньківському районі.

Наказом від 02.07.1998 № 160 у зв`язку із ліквідацією державної податкової інспекції у Маньківському районі позивач 07.09.1998 переведений до Маньківської міжрайонної державної податкової інспекції.

Наказом від 01.09.1998 № 50-о ОСОБА_3 07.09.1998 призначений начальником Маньківської міжрайонної державної податкової інспекції.

Наказом від 05.11.1998 № 59-о ОСОБА_4 10.11.1998 звільнений для подальшої роботи в Уманській об`єднаній державній податковій інспекції.

Наказом від 05.11.1998 № 59-о ОСОБА_3 10.11.1998 призначений на посаду начальника Уманської об`єднаної державної псдаткової інспекції.

Наказом від 19.02.1999 № 8-о ОСОБА_5 20.02.1999 присвоєно чергове спеціальне звання - радник податкової служби першого рангу.

Наказом вд 12.09.2001 № 916-о ОСОБА_4 12.09.2001 призначений в порядку переведення на посаду першого заступника голови державної податкової адміністрації у Черкаській області. Присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби третього рангу.

Наказом від 09.07.2002 № 773-о ОСОБА_4 09.07.2002 звільнений з займаної поседи в порядку переведення для подальшої роботи в державної податкової адміністрації у Кіровоградській області. Наказом вд 09.07.2002 № 773-о ОСОБА_4 10.07.2002 призначений в порядку переведення на посаду голови державної податкової адміністрації у Кіровоградській області.

Указом від 23.08.2003 № 891/2003 ОСОБА_4 23.08.2003 присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби другого рангу.

Наказом від 31.05.2005 № 853-о ОСОБА_4 01.06.2005 звільнений з займаної посади у зв`язку з переведенням на іншу роботу.

Розпорядженням Кіровоградської обласної державної адміністрації вд 12.07.2005 № 405-p ОСОБА_4 12.07.2005 призначений на посаду помічника голови патронатної служби обласної державної адміністрації. Присвоєно дев`ягий ранг державного службовця.

Розпорадженням Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.07.2005 № 427-р ОСОБА_3 18.07.2005 звільнений з займаної посади в порядку переведення з апарату обласної державної адміністрації в головне управління економіки обласної державної адміністрації.

Розпорядженням Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.07.2005 № 427-p ОСОБА_3 19.07.2005 призначений на посаду начальника головного управління економіки обласної державної адміністрації в порадку переведення з апарату обласної державної адміністрації.

Розпорядженням Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.07.2005 № 427-р ОСОБА_3 19.07.2005 присвоєно сьомий ранг державного службовця.

Розпорадженням Кіровоградської обласної державної адміністрації від 30.05.2006 № 305-р ОСОБА_3 31.05.2006 звільнений з посади начальника головного управління економіки обласної державної адміністрації за власним бажанням.

Наказом Національної акціонерної компанії «Надра України» від 01.06.2006 № 141-к ОСОБА_2 01.06.2006 прийнятий на посаду начальника головного управління зовнішньоекономічних зв`язків та інвестиційної діяльності.

Наказом Національної акціонерної компанії «Надра України» від 12.04.2007 № 114-к ОСОБА_2 17.04.2007 звільнений за власним бажанням.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.01.2024 о/р № 9232730001674 відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію відповідно до Закону № 889 в зв`язку із невідповідністю поданих документів Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою КМУ від 14.09.2016 № 622.

ОСОБА_1 повторно 25.01.2024 подав до ГУ ПФУ Черкаської області заяву про зарахування стажу роботи в органах державної податкової служби (згідно трудової книжки) до загального стажу державної служби. До заяви приєднав Довідку № 3 і Довідку № 4.

Рішенням Головного управління Пенсійного фоцду України в Дніпропетровській області від 31.01.2024 № 232730001674 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком згідно з Законом № 889. У рішенні зазначено, що відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи з 07.05.1990 до 01.06.2005 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.

Позивач має загальний стаж державної служби 26 (двадцять шість) років і 2 (два) місяця, в тому числі і строк з 07.05.1990 до 01.06.2005 (тобто 15 років і 25 днїв) служби на відповідних посадах в органах державної податкової служби України, які віднесені до категорій посад державної служби.

Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що порушують права позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом № 3723-XI.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон № 889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як установлено пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18).

Тобто, після 01 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.

За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону № 1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII за умов, визначених у Законі № 889-VIII.

Із змісту оскаржуваних рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області встановлено, що підставою відмови ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII є недостатність стажу державної служби.

Такі висновки обумовлені тим, що при обчисленні стажу державної служби позивачу не враховано періоди роботи в органах державної податкової служби з 07.05.1990 до 01.06.2005 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.

Статтею 25 Закону №3723-ХІІ, на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визначені класифікація посад державних службовців з першої по сьому категорію, інших прирівняних до них посад, не перелічених у цій статті, та передбачено, що віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2016 року №229 затвердив Порядок обчислення стажу державної служби (чинний з 01 травня 2016 року), який визначає механізм обчислення стажу державної служби.

Згідно з пунктом 6 цього Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

На виконання постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.491) постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 було затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (Порядок №283). Цим Порядком визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок №283 (вказаний правовий висновок відображено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 735/939/17).

Вирішуючи спір в частині зарахування періодів роботи в органах державної податкової служби з 07.05.1990 до 01.06.2005 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, суд враховує, що відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів (абзац третій).

Як зазначено вище та підтверджено записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 15.08.1979 позивач з 07.05.1990 до 01.06.2005 (15 років і 25 днів) працював на посадах в органах державної податкової служби України, які віднесені до категорій посад державної служби.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII, був чинний до 19 листопада 2012 року).

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Частиною п`ятою статті 15 Закону №509-XII установлено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

Частина четверта статті 15 Закону № 509-XII передбачала, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Тобто цією нормою було встановлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Частинами сьомою, восьмою статті 15 Закону №509-XII передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Законом України від 05 липня 2012 року №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», який набрав чинності 12 серпня 2012 року, доповнено ПК України розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі статтею 344. Так згідно з пунктом 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

В постанові від 22 жовтня 2013 року у справі №21-340а13 Верховний Суд України вказав, що аналіз положень статті 37 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про державну податкову службу в Україні» дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Такий правовий висновок підтримано надалі Верховним Судом у постановах від 03 липня 2018 року у справі №586/965/16-а та від 18 березня 2021 року у справі №500/5183/17.

Таким чином, посадові особи Державної податкової служби, які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету та яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах повинен зараховуватись їм до стажу державної служби, який дає право на пенсію.

У постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №465/7218/16-а та від 13 грудня 2018 року у справі №539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 ПК України та Порядку №283.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми чинного законодавства України, якими регульовані спірні правовідносини, суд погоджується з доводами позову про те, що у відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було фактичних та правових підстав для незарахування до стажу державної служби позивача періодів роботи в органах державної податкової служби з 07.05.1990 до 01.06.2005 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби

Отже, у зв`язку із цим необґрунтованою є відмова відповідачів 2 та 3 у переведенні ОСОБА_1 на інший вид пенсії, оскільки, крім наявності спеціального стажу (понад 20 років державної служби станом на 01 травня 2016 року), виконуються й інші умови (позивач досяг відповідного пенсійного віку та має необхідний розмір страхового стажу) для реалізації права на одержання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Чинною редакцією статті 37 Закону №3723-ХІІ установлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, з якої сплачено страхові внески - якщо перед зверненням за пенсією особа працювала, або у тому ж відсотковому розмірі від заробітної плати працюючого державного службовця - якщо на час звернення за пенсією особа не є державним службовцем.

При вирішенні спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі №340/4184/21, відповідно до якої оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.

Тому оскільки на момент звернення із заявою від 15 січня 2024 року позивач не є державним службовцем, то пенсія йому має обчислюватися з розміру 60 відсотків від заробітку працюючого на відповідній посаді державного службовця. До заяви від 15.01.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII позивач додав довідки департамету економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та та від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)».

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (зі змінами; далі Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Позивачу було відмовлено у переведенні на інший вид пенсії рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 232730001674 від 19.01.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 232730001674 від 31.01.2024, які були прийняті, відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, за принципом екстериторіальності.

Отже, зважаючи на те, що рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 232730001674 від 19.01.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 232730001674 від 31.01.2024 позивачу безпідставно відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, тому на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень належить задовольнити.

Оскільки за приписами Порядку №22-1 електронна пенсійна справа знаходиться в пенсійному органі за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, та такий орган здійснює нарахування та виплату пенсії, тому належним відповідачем за позовними вимогами зобов`язального характеру є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 232730001674 від 19.01.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 232730001674 від 31.01.2024 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (до якого позивач звертався із заявою про переведення на пенсію за нормами іншого закону та на обліку в якому як пенсіонер він перебуває) з 15.01.2024 перевести ОСОБА_1 на пенсію згідно з Законом України вд 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», здійснити перерахунок пенсії в розмірі 60% заробітної плати державного службовця на підставі довідок Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 15.01.2024 (з дня звернення з відповідною заявою до органів пенсійного фонду), з урахуванням фактично виплачених сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду надано доказ сплати судового збору у сумі 3 633,60 грн, що підтверджується квитанцією АТ "Таскомбанк" від 04.04.2024 № 5864-4897-1083-4366.

Суд зазначає, що позивачем подано до суду адміністративний позов з двома вимогами немайнового характеру, за подання фізичною особою якого, відповідно до Закону України «Про судовий збір», встановлено ставку у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 1 211,20 грн, враховуючи дві вимоги - 2 422,40 грн.

Вимога зобов`язального характеру про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 15.01.2024 перевести ОСОБА_1 на пенсію згідно з Законом України вд 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», здійснити перерахунок пенсії в розмірі 60% заробітної плати державного службовця є похідною вимогою від вимог про визнання протиправними та скасування рішень відповідачів 2 та 3, а тому не вимагає сплати судового збору (оскільки не є самостійною вимогою).

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судовий збір у сумі 2 422,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 2 та 3, які безпосередньо порушили право позивача.

Щодо переплаченої позивачем суми судового збору 1 211,20 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті - повністю.

Отже, повернення внесеного у більшому розмірі судового збору здійснюється на підставі клопотання особи, яка його сплатила, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 132, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.01.2024 о/р № 232730001674 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», перерахунку і виплаті пенсії згідно з довідками Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» і від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.01.2024 № 232730001674 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», перерахунку і виплаті пенсії згідно з довідками Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) з 15.01.2024 перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на пенсію згідно з Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», здійснити перерахунок пенсії в розмірі 60% заробітної плати державного службовця на підставі довідок Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.01.2024 № 3 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та від 03.01.2024 № 4 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 15.01.2024 (з дня звернення з відповідною заявою до органів пенсійного фонду), з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича 7, м. Житомир, 49094, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ