Рішення № 119967198, 24.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 рокусправа № 380/7986/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Лужняк О.М.

за участю:

представника позивача Крилач О.І.

представника відповідача Бернюга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ОЛІМП-ВМ" до Львівської митниці про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "ОЛІМП-ВМ" звернулося в суд з позовом до Львівської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 28.12.2023 року №UA209000/2023/901407/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що митний орган уповноважений витребувати додаткові документи у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст.53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Стверджує, що відповідач не навів жодних підстав для витребування додаткових документів, не навів доказів, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів. Зазначає, що відповідач витребував документи, які вже були надані разом із митною декларацією. Вказує, що відповідач в оскаржуваному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст.55 МКУ. Окрім того, не вказав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов, чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також не навів порівняння характеристик товарів, не вказав розрахунку ціни товару за одиницю. Стверджує, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами.

Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.

У своїх запереченнях відповідач зазначив, що під час здійснення митного контролю митний орган повинен здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товару не лише шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, а також зобов`язаний здійснювати контроль наявності в поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Вказує, що документи, які підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не а повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та підлягають обчисленню. Сума, зазначена в платіжних документах не відповідає сумі, передбачена в умовах інвойсу, а тому не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за оцінювані товари. Посилається на те, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті і саме він має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість, митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Зазначає, що документи, які були надані до митного оформлення містили розбіжності та відсутність усіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості. Необхідність витребування документів є способом упевнитись в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. На вимогу митного органу належних документів, які б спростували виявлені розбіжності, не надано. Зазначає, що позивач не подавав митному органу коносаменту HS123101768.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.

Ухвалою суду від 17.04.2024 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 10.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Позивачем було подано відповідачу відповідну електронну митну декларацію.

28.12.2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901407/2, у якому зазначено наступні порушення:

- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Xingang Китай. Відповідно до Inkoterms 2020 термін FOB Free on board (назва порту відвантаження), який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене, до митної вартості включаються такі витрати, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування і обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Наданий рахунок №РФ-18997 від 19.12.2023 року не містить усіх складових митної вартості (оформлення документів зокрема Т1, портові збори, тощо), а, отже, документи, подані на підтвердження витрат (складових митної вартості) не піддаються обчисленню;

- згідно з відомостями, які зазначені у митній декларації країни відправлення за №021720230000270240, у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору;

- відповідно наданого до митного оформлення договору №1104/23/01 від 11.04.2023 року, рахунку-фактури №РФ-18997 від 19.12.2023 року, довідки про вартість транспортування №20122023 від 20.12.2023 року надавачем послуг з перевезення та експедирування є ТзОВ Клевер Тім, однак у гр.16 та гр.23 CMR №2130 від 19.12.2023 року наявні штампи перевізника РЕ Ukrtranscholod. Документи, що визначають договірні відносини з РЕ Ukrtranscholod відсутні;

- відповідно до п.1 Договору транспортного експедирування №1104/23/01 від 11.04.2023 року передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана;

- подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо цін, що була фактично сплачена.

За результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209170/2023/004467, якою позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з наступних причин: неможливість завершення митного оформлення у зв`язку із рішеннями про коригування митної вартості та необхідністю внесення змін у відповідні графи МД. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій», Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 №631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа».

Змістом спірних правовідносин є рішення про коригування митної вартості товарів прийняті Львівською митницею Державної митної служби України №UA209000/2023/901407/2 від 28.12.2023 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).

Щодо відсутності у рахунку №РФ-18997 від 19.12.2023 року усіх складових митної вартості товару.

Відповідно до згаданого рахунку загальні транспортні витрати з перевезення контейнера за межами України складають 212740 грн. 53 коп.

Згідно із п.1.4 договору №27 від 29.05.2023 року, укладеного між позивачем (покупець) та Tangshan hantop tools making co. ltd (продавець) продавець поставляє товар покупцю на умовах FOB (на основі Inkoterms 2010) відповідно до умов, передбачених у проформа-рахунку та/або рахунку-фактурі.

Пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що вартість тари та маркування, упаковки, отримання всієї товаросупровідної документації, транспортування відповідно до умов поставки, включаються у вартість товару, що постачається.

Як наслідок, суд зазначає, що усі транспортні витрати, на які посилається відповідач, були включені у вартість імпортованого позивачем товару.

Більше того, інші долучені позивачем документи у повній мірі підтверджують задекларовану ним митну вартість товару.

Щодо зазначення у митній декларації країни відправлення за №021720230000270240 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» Poland (Польща).

Суд звертає увагу, що відповідно до рахунку №РФ-18997 від 19.12.2023 року, коносаменту HS 123101768, сертифікату походження та інших документів, які наявні в матеріалах справи, товар відправлявся міжнародним морським перевезенням з Tianjin, China до Gdansk, Poland.

В подальшому, контейнери перевантажувались та перевозились до місяця призначення автомобільним транспортом.

Вказана обставина пояснює зазначення Poland (Польща) як країни кінцевого призначення саме морського перевезення.

Окрім того, зазначене порушення є лише припущенням відповідачем, оскільки він зазначив, що це може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору, що не може бути покладене в основу даного рішення.

Щодо наявності у гр.16 та гр.23 CMR №2130 від 19.12.2023 року штампів перевізника РЕ Ukrtranscholod.

Суд звертає увагу, що з метою перевезення товару позивач (клієнт) та ТОВ «Клевер Тім» (експедитор) уклали між собою договір транспортного експедирування №1104/23/01 від 11.04.2023 року.

Відповідно до п.2.1.1 цього договору експедитор має право від свого імені та/або від імені клієнта укладати договори і угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, як резидентами, так і нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором.

Як наслідок, ТОВ «Клевер Тім» (експедитор) був вправі залучити третіх осіб для виконання договору транспортного експедирування №1104/23/01 від 11.04.2023 року.

Ця обставина у повній мірі пояснює наявність у гр.16 та гр.23 CMR №2130 від 19.12.2023 року штампів перевізника РЕ Ukrtranscholod як третьої особи.

Щодо неподання заявки на перевезення до митного оформлення.

Суд звертає увагу, що ч.2 ст.53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Серед вказаного переліку відсутня необхідність надавати контролюючому органу будь-які заявки на перевезення.

Відтак, такі твердження відповідача не беруться судом до уваги.

Щодо твердження відповідача, що подані до митного оформлення та надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Суд звертає увагу, що матеріали справи та подані позивачем контролюючому органу документи (договір №27 від 29.05.2023 року; договір транспортного експедирування від 11.04.2023 року; проформа-інвойс відповідно до згаданого контракту; інвойс від 19.10.2023 року, пакувальний лист від 19.10.2023 року, коносамент, сертифікат походження, прас-лист платіжна інструкція №146 від 05.12.2023 року, рахунок №РФ-18997 від 19.12.2023 року, довідка про вартість транспортування та інші документи) у повній мірі дозволяли відповідачу встановити митну вартість імпортованого позивачем товару.

Окрім того, суд звертає увагу, що у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 29.04.2021 року у справі №810/1822/16 Верховним Судом зроблені наступні висновки: «Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; у випадку ж коригування митним органом митної вартості товару рішення про таке коригування повинно містити мотиви його прийняття».

У спірних правовідносинах встановлені факти спростовують викладені відповідачем посилання, які викликали у нього сумніви та породили зазначені ним причини щодо неможливості перевірки наданих позивачем документів.

При цьому, зі змісту оскаржуваних позивачем рішень не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи помилковим.

Підсумовуючи викладене, можна прийти до висновків, що вказані документи містять достатньо відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни.

Щодо визначення митної вартості за методом 2 б.

Як передбачено пунктами 1, 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, з наступними змінами та доповненнями, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Однак, оскаржувані рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірного рішення при визначенні митної вартості за методом 2б, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування його є підставними та підлягають задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасуват рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте Львівською митницею Державної митної служби України від 28.12.2023 року №UA209000/2023/901407/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (адреса: м.Львів, вул.Тадеуша Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) на користь Приватного підприємства "ОЛІМП-ВМ" (адреса: Львівська область, м.Дрогобич, вул.В`ячеслава Чорновола, 6А; код ЄДРПОУ 44020843) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 25 червня 2024 року.

Суддя В.Я.Мартинюк