Рішення № 119966948, 25.06.2024, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/412/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фону України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшов позов адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фону України в Харківській області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.01.2024 №045750025753 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 03.01.2024 із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання у професійно-технічному училищі №2 м. Лисичанська Луганської області з 01.09.1988 по 26.06.1991, періоду його роботи з 22.01.2001 по 17.02.2011 в ВАТ Сибкомплектмонтаж виробничо-будівельної фірми Промстройкомплектмонтаж (район Крайньої Півночі РФ), періоду його роботи з 02.03.2011 по 26.12.2017 в ТОВ Заполярпромгражданстрой (район Крайньої Півночі РФ) та періоду його роботи з 27.12.2017 по 19.12.2019 в ТОВ ГСП-2 (район Крайньої Півночі РФ), а також з додатковим зарахуванням до страхового стажу позивача 9 (дев`яти) років у відповідності до ст.8 Закону України від 02.01.2008 №345-VI Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.01.2024 позивач звернувся через вебпортал з заявою (номер звернення ВЕБ-04001-Ф-С-24-001412), в якій просив призначити пенсію на пільгових умовах за віком по Списку №1 та зарахувати період роботи в Російській Федерації з 22.01.2001 по 26.12.2017 та з 27.12.2017 по 19.12.2019.

На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 із застосуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за віком по Списку №1 було передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.01.2024 № 2000-0302-9/5678 (номер справи 045750025753) позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

За результатами розгляду документів до загального страхового стажу не було зараховано період роботи в російській федерації з 22.01.2001 по 17.02.2011 та з 02.03.2011 по 26.12.2017 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 26.08.1991 та період роботи в російській федерації з 27.12.2017 по 19.12.2019 згідно уточнюючої довідки №7088-У від 18.12.2019 виданої ТОВ ГСП-2. А також не було зараховано період навчання з 01.09.1988 по 26.06.1991 згідно диплома А№985369 від 26.06.1991, виданого Лисичанським середнім профтехучилищем №2.

Вважає таке рішення Головного управління ПФУ в Харківській області протиправним і таким, що порушує права позивача на отримання пенсії за віком, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 25.04.2024 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази у відповідача.

Ухвалою суду від 09.05.2024 продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду в Харківській області строк на подання відзиву на позовну заяву протягом семи днів з дня вручення копії даної ухвали, повторно витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Харквській області копію пенсійної справи ОСОБА_1 (в межах розгляду справи); всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Ухвалою суду від 30.05.2024 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

13.05.2024 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

03.01.2024 позивач звернувся через вебпортал з заявою (номер звернення ВЕБ-04001-Ф-С-24- 001412), в якій просив призначити пенсію за вислугу років та зарахувати період роботи в російській федерації з 22.01.2001 по 26.12.2017 та з 27.12.2017 по 19.12.2019.

Після реєстрації заява ОСОБА_1 про призначення пенсії, за принципом екстериторіальності, розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та винесено рішення від 10.01.2024 № 045750025753 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком з відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 особам, які на день набрання чинності Законом України № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», тобто на 11.10.2017 року, мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтею Закону України Про пенсійне забезпечення , пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Заява про призначення пенсії за вислугу років надана через вебпортал користувачем, який зареєстрований на веб-порталі та ідентифікований за допомогою кваліфікованого електронного підпису, розглядається з урахуванням положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок), затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1.

Згідно п.2.23 Порядку при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Відповідно до наданих документів у ОСОБА_1 відсутній стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Щодо не зарахування періоду набутого на території російської федерації.

23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року№ 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР.

Документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31 грудня 1991 року, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, про навчання, про цивільний стан особи та інші документи враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року

З 01.01.2023 російська федерація припинила участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Пенсії громадянам, які працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом № 1058, при цьому, до страхового стажу зараховується періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.

Враховуючи зазначене вище, немає законних підстав зарахувати до страхового стажу періоди, який набутий позивачем на території російської федерації.

З урахуванням вищезазначеного рішення головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області № 045750025753 від 10.01.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років винесене на підставі положень чинного законодавства, є правомірним та законним, а отже відсутні законні підстави для скасування такого рішення.

З огляду на наведене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2024.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , картки фізичної особи платника податків, довідки від 06.04.2022 № 1205-5000771333 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

03.01.2024 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал з заявою (номер звернення ВЕБ-04001-Ф-С-24- 001412) про призначення пенсії за вислугу років.

У цьому зверненні позивач просив призначити пенсію на підставі наявних документів у зв`язку з тим що на даний час підприємство розміщується на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а саме Луганська область, м. Лисичанськ та зарахувати період роботи в Російській Федерації з 22.01.2001 року по 26.12.2017 року згідно записів в трудовій книжці та з 27.12.2017 по 19.12.2019 згідно довідки та виписки з наказу, до страхового стажу для визначення права на пільгову пенсію за віком по списку №1.

Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що визнається сторонами.

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 10.01.2024 № 045750025753 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, в обґрунтування якого зазначено таке.

«Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 03.01.2024.

Вік заявника: 51 рік.

Страховий стаж заявника з урахуванням пільгового стажу по списку №1 становить: 20 років 00 місяців 04 дні.

Стаж роботи за вислугу років становить: 00 років 00 місяців 00 днів.

Відповідно до пункту 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058, особам, які на день набрання чинності Законом України № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», тобто на 11.10.2017 року, мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтею Закону України Про пенсійне забезпечення , пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»….

… До стажу роботи що дає право на пенсію за вислугу років не зараховано періоди роботи так як, згідно поданих документів відсутні посади, які дають право для призначення пенсії.

Заявником надано копію паспорта ЕМ019635.

З 01.01.2023 російська федерація припинала участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. В зв`язку з цим, до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РСФСР по 31.12.1991.

23 грудня 2022 року набрав чинності закон України Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 06 березня 1998 року №140/98-ВР.

Додатково повідомляємо: відповідно до підпункту 1 пункту 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пільговий стаж заявника зараховано на підставі наданих пільгових довідок.

Пільговий стаж заявника з урахуванням військової служби становить: - робота за списком №1 становить 09 років 00 місяців 20 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за наданими документами до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи в російській федерації з 22.01.2001 по 17.02.2011 та з 02.03.2011 по 26.12.2017 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 26.08.1991.

Не зараховано період роботи в російській федерації з 27.12.2017 по 19.12.2019 згідно уточнюючої довідки №7088-У від 18.12.2019.

Не зараховано період навчання з 01.09.1988 по 26.06.1991 згідно диплома А №985369 від 26.06.1991, оскільки надано копію документа.

Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, у зв`язку із відсутністю необхідного спеціального стажу, який дає право для призначення пенсії за вислугу років.

Право на пенсію заявник набуде з 07.11.2037.

Заявник працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує».

Згідно із формою РС право до стажу позивача зараховано:

26.08.1991 11.12.1991 список № 1 0 років 3 місяці 16 днів;

15.12.1991 31.12.1991 військова служба строкова 0 років 0 місяців 17 днів;

01.01.1992 23.11.1993 військова служба строкова 1 рік 10 місяців 23 дні;

01.02.1994 07.10.1994 список № 1 0 років 8 місяців 7 днів;

18.10.1994 22.06.2000 список № 1 5 років 8 місяців 5 днів;

10.07.2000 21.12.2000 список № 1 0 років 5 місяців 12 днів;

02.05.2005 31.10.2005 0 років 6 місяців 0 днів;

26.02.2020 31.03.2022 2 роки 1 місяць 14 днів;

01.06.2022 30.09.2023 1 рік 4 місяці 0 дні;

Всього 13 років 0 місяців 4 дні;

Крім того, додаткові роки за Список № 1 7 років 0 місяців 0 днів;

Всього для розрахунку 20 років 0 місяців 4 дні;

Всього для розрахунку місяців 240.

Трудова книжка НОМЕР_1 містить такі відомості щодо трудової діяльності ОСОБА_1 :

Шахта «Новодружеська» ВО «Лисичанськвугілля» № 1:

1 26.08.1991 прийнятий підземним учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею, наказ 388К від 27.08.1991;

2 11.10.1991 переведений підземним гірником першого розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 486к від 14.10.1991;

3 29.11.1991 присвоєно другий розряд підземного гірника з повним робочим днем під землею, протокол № 6 від 28.11.1991;

4 11.12.1991 звільнений за ст. 36 п.3 КЗпП УРСР у зв`язку з призовом до лав РА, наказ 594 від 16.12.1991;

5, 6 15.12.1991 23.11.1993 служба у Збройних Силах, УН № 0554554 в/квиток;

7 01.02.1994 прийнятий підземним гірником другого розряду з повним робочим днем під землею, наказ 46к від 01.02.1994;

8 16.02.1994 переведений підземним гірником третього розряду з повним робочим днем під землею, прот.№ 1 від 15.02.1994;

9 07.10.1994 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ 520 к від 06.10.1994;

10 18.10.1994 прийнятий учнем гірномонтажника з повним робочим днем під землею, наказ 77к від 17.10.1994;

11 01.12.1994 присвоєно 3 розряд гірномонтажника, наказ 88к від 05.12.1994;

12 01.08.1995 присвоєно 4 розряд гірномонтажника, наказ 99к від 14.08.1995;

13 07.06.2000 присвоєно 5 розряд гірномонтажника з повним робочим днем під землею, наказ 41 к від 06.06.2000;

14 22.06.2000 звільнений за ст.36 п.5 КЗпП України за переводом на шахту «Новодружеська», наказ 43-к від 27.06.2000;

15 10.07.2000 прийнятий за переводом з УМДР підземним гірномонтажником 5 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 253 к від 03.07.2000;

16 21.12.2000 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 485 к від 01.12.2000;

Район Крайньої Півночі ВАТ «Сибкомплектмонтаж» ПСФ ПСКМ:

17 22.01.2001 прийнятий слюсарем монтажником 4 розряду, наказ № 24-к від 22.01.2001;

18 19.05.2003 у відповідності до вимог Загальноросійського класифікатора професій робочих та тарифних розрядів ОК 016-94 змінити професію слюсар монтажник на монтажника технологічного обладнання та пов`язаних з ним конструкцій, наказ 246 від 19.05.2003;

19 переведений монтажником технологічного обладнання та пов`язаних з ним конструкцій 5 розряду, наказ № 821 від 20.11.2006;

20 22.10.2009 звільнений у зв`язку з закінченням строку трудового договору, п.2 ст. 77 Трудового кодексу РФ, наказ № 555-к від 22.10.2009;

Запис № 20 вважати недійсним;

21 17.02.2011 звільнений за власним бажанням, пункт 3 статті 77 Трудового кодексу РФ, наказ № 119-к від 10.02.2011;

Район Крайньої Півночі РФ ТОВ «Заполярпромгражданстрой»:

22 02.03.2011 прийнятий монтажником технологічного обладнання та пов`язаних з ним конструкцій 5 розряду за вахтовим методом роботи, наказ від 02.03.2011 № 715-л/с;

23 08.09.2011 переведений газорізником 5 розряду вахтовим методом роботи, наказ від 08.09.2011 № 1292;

24 06.06.2013 переведений монтажником технологічних трубопроводів 5 розряду вахтовим методом роботи, наказ від 06.06.2013№ 11063;

25 29.03.2014 переведений газорізником 5 розряду вахтовим методом роботи, наказ від 29.03.2014 № 1815;

26 26.12.2017 трудовий договорів розірваний за ініціативою працівника (за власним бажанням), пункт 3 частини першої статті 77 ТК РФ, наказ від 26.12.2017 № 3593;

ТОВ «Виробничо комерційне підприємство «Котлогаз»:

27 26.02.2020 прийнятий на роботу монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій виробничої бази, наказ № 22-к від 25.02.2020.

Таким чином, за результатами розгляду документів до загального страхового стажу не зараховано період роботи в російській федерації з 22.01.2001 по 17.02.2011 та з 02.03.2011 по 26.12.2017 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 26.08.1991 та період роботи в російській федерації з 27.12.2017 по 19.12.2019 згідно уточнюючої довідки №7088-У від 18.12.2019 виданої ТОВ «ГСП-2», а також період навчання з 01.09.1988 по 26.06.1991 згідно диплома А№985369 від 26.06.1991, виданого Лисичанським середнім профтехучилищем №2.

На підтвердження періодів роботи на території РФ позивачем надано сканкопії довідки від 24.10.2018 № 846, видану ООО «Заполярпромгражданстрой» (мовою оригіналу), довідки від 18.12.2019 № 7088-У, видану ООО «ГСП-2» (мовою оригіналу), довідки про суму заробітної плати від 18.12.2019 № 00С2-005182, виданої ООО «ГСП-2» (мовою оригіналу), наказу (розпорядження) про припиненння (розірвання) трудового договору з працівником (звільненння) від 17.12.2019 № 7088, виданий ООО «ГСП-2» (мовою оригіналу), трудової книжки.

На підтвердження періоду навчання позивачем надано сканкопію диплома НОМЕР_4 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

За твердженням позивача, його страховий стаж станом на момент звернення за призначенням пенсії (03.01.2024 року) з урахуванням додаткових 9 (дев`ять) років за роботу на підземних роботах за Списком 1 згідно ст.8 Закону України від 02.01.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, - склав 43 роки 11 місяців 17 днів. Зазначене дає право позивачу на підставі абз. 24 пункту 1 ч. 2 ст.114 Закону № 1058- ІV на призначення пільгової пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Щодо незарахування відповідачем до стажу роботи позивача періоду навчання з 01.09.1988 по 26.06.1991 згідно диплома А №985369 від 26.06.1991, оскільки надано копію документа, суд зазначає таке.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 2.23 Порядку № 22-1 визначає, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Позивач у позовній заяві зазначив, що оригінал диплома А№985369 від 26.06.1991, виданого Лисичанським середнім профтехучилищем №2 Луганської області, є у нього в наявності, заява на призначення пенсії подавалась через вебпортал і до заяви додавались відповідні сканкопії оригіналів документів.

Відповідно до положень статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби (пункт в) частини третьої статті 59), навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (пункт д) частини третьої статті 56).

Частиною другою статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до страхового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Відповідно до статті 18 цього Закону, до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, серед інших, належить професійно-технічне училище відповідного профілю.

Згідно із дипломом серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 у період з 01.09.1988 по 26.06.1991 навчався в Лисичанському середньому профтехучилищі №2 за спеціальністю «електрогазозварювальник».

Трудова книжка НОМЕР_1 не містить записів про навчання, але містить запис № 1 про зарахування на роботу до «Шахта Новодружеска» ВО «Лисичанськвугілля» на посаду учня машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею (наказ №388к від 27.08.1991р.).

У відповідності до абзацу другого пункту 1.8 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1) якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Абзацом третім пункту 2.23 розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Таким чином, Порядком № 22-1 передбачено подання через вебпортал сканованих копій оригіналів документів.

Зі сканкопії диплома, наявної в матеріалах пенсійної справи, неможливо достеменно встановити, що це сканкопія саме оригінала диплома (зважаючи, що копії решти документів є кольоровими, а копія диплома у чорно-білих тонах, що обумовлює наявність обґрунтованого сумніву у суду щодо сканування саме оригіналу диплому).

Разом з тим, відповідно до абзацу четвертого пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 в разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Матеріали пенсійної справи не містять доказів того, що відповідач повідомив письмово заявника про те, що він має подати скановану копію оригінала диплома, або пред`явити його оригінал, що надало б можливість органу Пенсійного фонду об`єктивно вирішити питання щодо зарахування до загального та/або пільгового стажу позивача періоду його навчання.

Наведені обставини свідчать про передчасність викладеного у оскаржуваному рішенні висновку про неможливість зарахування до стажу ОСОБА_1 періоду навчання у зв`язку з наданням копії диплому та про недотримання процедури розгляду заяви про призначення пенсії.

Щодо доводів відповідача про неможливість зарахування до стажу позивача періодів роботи в РФ з 22.01.2001 по 17.02.2011 та з 02.03.2011 по 26.12.2017 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 26.08.1991, та періоду роботи в РФ з 27.12.2017 по 19.12.2019 згідно уточнюючої довідки №7088-У від 18.12.2019 у зв`язку з тим, що з 01.01.2023 РФ припинала участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, та 23 грудня 2022 року набрав чинності закон України Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов`язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Відповідно до частини другоїстатті 24 Закону України «Про міжнародні договори України»припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються: в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов`язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною першоюстатті 25 Закону України «Про міжнародні договори України»припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов`язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов`язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення»постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у місті Москві.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376(із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.

Міністерство юстиції України у повідомленні від 10.01.2023, яке опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.

З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України необхідно дійти висновку, що денонсація Угоди від 13.03.1992 означає, що вказана Угода припинила породження зобов`язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.

Слід наголосити на тому, що закон не має зворотної дії в часі. До того ж незарахування стажу роботи чи розмірів заробітної плати в період чинності міжнародної угоди, які працювали за межами України, у зв`язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення з державами, - є неприпустимим та порушує конституційні принципи. Так, працюючи за межами України, особа мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.

За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Отже, увесь офіційно набутий трудовий стаж позивача на території рф підлягає зарахуванню як до страхового, так і до пільгового стажу, і відмова у такому зарахуванні з підстав, наведених у оскаржуваному рішенні посилання на припинення дії Угоди, є протиправною.

При цьому суд зауважує, що інших підстав, крім припинення дії Угоди, для незарахування до стажу позивача періодів роботи в РФ з 22.01.2001 по 17.02.2011, з 02.03.2011 по 26.12.2017 за трудовою книжкою, та з 27.12.2017 по 19.12.2019 на підставі уточнюючої довідки, відповідачем не заначено, тому суд не може перебирати на себе повноваження Пенсійного фонду України, самостійно обчислювати страховий стаж, визначати підстави для зарахування чи відмови у зарахуванні певних періодів роботи до страхового/пільгового стажу на підставі документів, зміст яких не досліджено та яким не надано оцінку органом Пенсійного фонду України.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Питання призначення позивачеві пенсії на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058 належить до дискреційних повноважень відповідача.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє, при цьому, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначенізаконом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Суд зауважує, що, як зазначено вище, в оскаржуваному рішенні відповідача інших підстав, крім припинення дії Угоди, для незарахування до стажу позивача періодів роботи в РФ з 22.01.2001 по 17.02.2011, з 02.03.2011 по 26.12.2017 за трудовою книжкою, та з 27.12.2017 по 19.12.2019 на підставі уточнюючої довідки, відповідачем не заначено; щодо періоду навчання зазначено про неможливість його зарахування до стажу у зв`язку з наданням копії диплому, без пропонування позивачеві надати оригінал або сканкопію оригіналу, а суд не може перебирати на себе повноваження Пенсійного фонду України, самостійно обчислювати страховий стаж, визначати підстави для зарахування чи відмови у зарахуванні певних періодів роботи до страхового/пільгового стажу на підставі документів, зміст яких не досліджено та яким не надано оцінку органом Пенсійного фонду України.

Фактично зазначені обставини свідчать про необґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень, що є недотриманням вимог, визначених пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України, та є підставою для його скасування.

При цьому відповідач як суб`єкт, наділений відповідними повноваженнями щодо вирішення питань призначення пенсій, має обрахувати загальний страховий стаж та пільговий стаж позивача з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним):

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.01.2024 №045750025753 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 03.01.2024, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що «..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах».

Суд зауважує, що при розгляді заяви позивача від 03.01.2024 відповідач повинен вирішити питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, обчислити його загальний та пільговий стаж через призму цієї норми, з урахуванням змісту всіх наданих разом з заявою документів, та вирішити питання про призначення пенсії.

Що стосується вимог позивача щодо зобов`язання ГУПФУ в Харківській області зарахувати до пільгового стажу певний стаж роботи та призначити позивачу пенсію з додатковим зарахуванням до страхового стажу позивача 9 (дев`яти) років у відповідності до ст.8 Закону України від 02.01.2008 №345-VI Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, вони задоволенню не підлягають з наведених вище підстав щодо неможливості перебирання судом дискреційних повноважень органу ПФУ шляхом обчислення пільгового стажу позивача, при визначенні його права на призначення пільгової пенсії.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною восьмою статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.01.2024 №045750025753 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 03.01.2024, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська