Ухвала суду № 119965764, 24.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви

24 червня 2024 року Справа №200/3971/24

Cуддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача 1: Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області,

відповідача 2: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області

про: визнання протиправними дії керівника апарату Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 , які полягають у видачі наказу № 39-к/ к від 22.02.2024 в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, зобов`язання Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області зробити перерахунок з 25.01.2024 та виплачувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу на підставі наказу № 16-к від 04 липня 2016 року, виданого відповідно зі ст. 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015, який набув чинності 01.05.2016.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, відповідача 2: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправними дії керівника апарату Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 , які полягають у видачі наказу № 39-к/ к від 22.02.2024 в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, зобов`язання Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області зробити перерахунок з 25.01.2024 та виплачувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу на підставі наказу № 16-к від 04 липня 2016 року, виданого відповідно зі ст. 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015, який набув чинності 01.05.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 18.06.2024 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.

20.06.2024 року позивачем до суду надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.

Заяву мотивовано тим, що відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», згідно якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан відповідними Указами Президента України продовжено та діє до теперішнього часу.

Як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Звертаю увагу суду, що життя та праця в умовах воєнного стану є обставиною, що вочевидь порушує звичайний уклад життя та напряму впливає на будь-які строки у звичайному житті.

Так слід корегувати день з врахуванням рівню небезпеки, пов`язаної з повітряними тривогами, постійними обстрілами міста, відсутністю транспорту, оцінкою реальної загрози, прийнятті заходів, пов`язаних із забезпеченням безпеки родини та учасників процесу. Вважаючи специфіку роботи, першочерговим є приймання позовних заяв, заяв, скарг громадян, підприємств та організацій, виконання судових рішень, а вже у час, що залишається ( в разі, якщо він залишається) звертання до суду із позовом з метою вирішення власних питань.

Загальною Декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до положень частини другої статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбаченихКАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Верховний Суд після 02.03.2022 року неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22).

Суд зазначає, що правові позиції щодо застосування нормКАС Українистосовно підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом не підлягають застосуванню автоматично, не мають універсального характеру, без урахування обставин конкретної справи, що розглядається судом, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року у справі №154/3029/14-ц.

В даному випадку позивачем не зазначено будь-яких підстав, що виникли у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, які б об`єктивно перешкоджали останній звернутися до суду з даною позовною заявою у встановлені строки.

Позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом не наведено жодної конкретної підстави, яка б перешкоджала їй звернутися до суду з даним позовом у встановлені чинним законодавством строки.

Враховуючи наведене, зазначені позивачем у її заяві причини поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважними у розумінні КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід надати до суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності його пропуску та доказами поважності причин його пропуску.

В зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частинами другою, третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Враховуючи те, що позивачем не виконано ухвалу суду від 18 червня 2024 року, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне надати позивачеві додатковий десятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1: Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, відповідача 2: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправними дії керівника апарату Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 , які полягають у видачі наказу № 39-к/ к від 22.02.2024 в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу, зобов`язання Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області зробити перерахунок з 25.01.2024 та виплачувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу на підставі наказу № 16-к від 04 липня 2016 року, виданого відповідно зі ст. 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015, який набув чинності 01.05.2016.

Встановити позивачу додатковий десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду письмової заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності його пропуску та доказами поважності причин його пропуску.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду цього Кодексу.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Олішевська