Рішення № 11996556, 21.10.2010, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-2394/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі - Горбуновій Л.С.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю представника відповідач ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи підприємця ОСОБА_5 про стягнення грошової суми та моральної шкоди, суд ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_5(далі за текстом “ФОП”), в якому просить: стягнути з ФОП на свою користь сплачені за договором кошти у розмірі 4000грн. 00 коп. гривень; пеню у розмірі 57720 грн. 00 коп.; моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.

В обґрунтування позову наводить наступне. 30 вересня 2008 року між ним, позивачем та ФОП було укладено договір доручення №1, та додаток №1 до нього, відповідно до умов якого, відповідач повинен був у строк 2-х місяців, тобто до 30 листопад 2008 року оформити документи під реконструкцію моєї квартири за вказаною адресою, а також договір доручення №2 відповідно до умов якого ФОП зобов'язувався змонтувати та ввести в експлуатацію автономне газове опалення. Відповідно до рахунків відповідача №№ 7,8 від 30 вересня 2008 р., було сплачено 2750 грн. та 3000 грн. За погодженням сторін договір №2 було розірвано, та ФОП з його, позивача, відому передав кошти у розмірі 1750 грн. іншому виконавцю цих послуг - Приватному підприємству СГК Прометей (ЄДРПОУ 34685004) з яким ним, позивачем, було укладено договір, та виконавцем було встановлено та введено в експлуатацію автономне газове опалення квартири. Вважає, що за умовами договору №1, свої зобов'язання виконав в повному обсязі, сплатив відповідачу, відповідно до умов п.2.1.договору, та додатку №1 кошти у розмірі 4000 грн., з яких 2500 грн. - винагорода, а 1500 грн. - витрати. Термін договору скінчився, а відповідачем свої зобов'язання не виконано дотепер. Неодноразові вимоги про виконання умов договору, результатів не дали, ФОП в односторонньому порядку відмовився виконувати зобов'язання, що неприпустимо відповідно до приписів ст.ст.610,611,615 ЦК України, та є порушенням умов договору. Відповідно до умов ч.4 ст.631 ЦК України , закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. 26 березня 2010 року, у зв'язку з грубим порушенням умов договору було направлено відповідачу заказаною поштою повідомлення про відмову від його послуг та вимогу про повернення сплачених грошей та довіреності, згідно умов ст. 1006 ЦК України. Однак дотепер відповіді не отримано, змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Зважаючи на ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" наполягає, що у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання ФОП повинен крім повернення коштів за договором у розмірі 4000 гривень, також сплатити пеню у розмірі 3% на день за весь час прострочення, що складає з 1 грудня 2008 р. по 26 березня 2010 р - 481 доба х 3% х 4000 грн. = 57720 гривень. На підставі ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" має право на відшкодування моральної шкоди, яка спричинена неправомірними діями відповідача, який отримавши грошові кошти, більш ніж півтора роки тому, витратив їх на свої потреби, зобов'язання свої не виконав, що спричиняє моральні страждання, так як є пенсіонер і соціальне не захищена особа, оцінює моральну шкоду у 2000 гривень.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав повністю та у своїх поясненнях підтвердив зміст позову. Крім того пояснив, що у зв'язку с необхідністю ремонту (реконструкції) у власній квартирі пов'язаних зі зміною плану розташування приміщень та входу до них, було укладено договір доручення №1 згідно до умов якого, ФОП повинен був у строк 2-х місяців, до 30 листопада 2008 року здійснити наступні юридичні дії: "повне оформлення документів під реконструкцію кв. АДРЕСА_1". Відповідно до двох рахунків було сплачено 5750 гривень, з яких за наступною домовленістю з ФОП 4000. грн.. повною оплатою саме за договором №1. Залишок коштів у розмірі 1750 грн., які були перераховано в оплату договору №2 "про монтаж та введення в експлуатацію автономного газового опалення" за усною домовленістю сторін, відповідач перерахував іншому виконавцю, якого сам і запропонував, з причин того, що сам він ці роботи виконати не міг. Тому договір №2 було укладено але не розірвано, а залишеного без виконання за взаємною усною згодою сторін.

Ремонт у квартирі було виконано у строк та у відповідності з домовленістю. Однак, ФОП, від виконання своїх обов'язків за договором по невідомим причинам ухилився та на неодноразові звернення по телефону він і його дружина відповідали відмовою. Так, дотепер, в порушення умов п.3.1, 4.1 договору, документи не оформив та не передав. В останній телефонній розмові повідомив, що розмовляти зі мною буде в суді. При підписанні договору пункт 1.1 де зазначено: "повне оформлення документів під реконструкцію кв. АДРЕСА_1" тлумачився відповідачем та був прийнятний для мене в тому розумінні, що позивачу за його гроші виконавець передасть технічний паспорт оформлений БТІ з позначеними змінами в плані квартири, без припису, що ці роботи зроблено самовільно. Які для цього оформлюються ще документи йому не зовсім зрозуміло, однак вони також повинні були бути передані за умовами договору. Не думає, що відповідач може по іншому тлумачити даний пункт договору тому, що законодавцем в ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" зазначив наступне: "нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача". Та придумати в цьому випадку щось інше просто неможливо - інші документі йому, як замовнику послуги не потрібні. Розмови відповідача про необхідність оформлення інших документів за додаткову оплату не мають під собою не договірних ні законних підстав. У відповідь на такі пропозиції, відповідачу сказав повернути кошти за які інші виконавці виготовлять необхідні документи. На виконання умов договору №1 була видана довіреність. Про тлумачення умов договору до суду не зверталися. Вважає, що в договорі йдеться про отримання технічного паспорту, який видається після реконструкції квартири. Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав повністю та у своїх поясненнях підтвердив зміст позову та пояснення іншого представника. Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.

Представник відповідача позов не визнав та у судовому засіданні надав пояснення, з яких вбачається наступне. Відповідно до ч.1 ст.1004 ЦК України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Згідно договору доручення №1 від 30 вересня 2008р. ФОП зобовязаний був за рахунок позивача здійснити повне оформлення документів під реконструкцію квартири за адресою: АДРЕСА_1. Згідно ч.1.ст. 559 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. ФОП виконав зазначені умови в договорі доручення №1 від 30 вересня 2008р. та не має зобов'язань перед ОСОБА_4 Виконання умов договору підтверджується технічним заключенням про можливість реконструкції квартири АДРЕСА_1, що погоджено з заступником начальника управління головним інженером О.Головченко від 17.10.2008р., а також АКТ №1501 на періодичну перевірку вентиляційних каналів від 09.10.2008р. Вважає, що на виконання договору ФОП повинен був представити акт та технічне заключення, ці умови виконав. Зазначені документи передані не були, але позивач знав, що ці документи виконані. подавати додаткові докази не бажає.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: договір №1(а.с.3-4), договір№2(а.с.5-), договір підряду(а.с.6), рахунки(а.с.7), квитанції(а.с.8), акт на перевірку(а.с.26), технічне заключення(а.с.27), довіреність(а.с.38).

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних, взаємоповязаних між собою у сукупності доказів, встановлені наступні факти та обставини.

З0 вересня 2008 року між позивачем та ФОП був укладений договір доручення №1, умовами якого передбачалося, що ФОП від імені і за рахунок позивача здійснить повне оформлення документів під реконструкцію квартири АДРЕСА_1, що визнається сторонами, вбачається з договору(а.с.3-4).

З0 вересня 2008 року між позивачем та ФОП був укладений договір доручення№2, умовами якого передбачалося, що ФОП від імені і за рахунок позивача здійснить повне оформлення для автономного опалення квартири АДРЕСА_1, що визнається сторонами, вбачається з договору(а.с.5).

3 жовтня 2008 року позивач сплатив відповідачу, відповідно до умов договору №1 2750 грн. 00 коп., що встановлено рахунком №7 від 30 вересня 2008 року(а.с.8) та квитанцією № 8А/073F5(а.с.9).

7 жовтня 2008 року позивач видав ОСОБА_7 довіреність, якою доручив останній представляти його з питань, які будуть стосуватися перепланування та встановлення автономного опалення у зазначеній квартирі, що встановлено довіреністю(а.с.38).

9 жовтня 2008 року ФОП отримав акт перевірки вентиляційних каналів квартири позивача. 17 жовтня 2008 року ФОП отримав технічне заключення про можливість перепланування цієї квартири, що встановлено актом, заключенням(а.с.26,27).

Взаємини між сторонами регулюються нормами ЦК України.

Згідно ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона(повірений) зобовязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони(довірителя) певні юридичні дії. Судом встановлено, що 30 вересня 2008 року між позивачем та ФОП був укладений договір поруки, таким чином позивач є довірителем, а відповідач повіреним.

У відповідності до ч.1 ст.1004 ЦК України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Відповідно до ст.1007 ЦК України, довіритель зобовязаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Судом встановлено, що визначений вказаною нормою обовязок покладався на позивача також пунктом 4.2.1 укладеного між сторонами договору. Покладений на нього обовязок позивач не виконав, надавши 7 жовтня 2008 року довіреність не ФОП, а ОСОБА_8, яка не була стороною договору.

Відповідно до ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона(представник) зобовязана або має право вчинити право чин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що дії в інтересах позивача повинна була вчинити ОСОБА_9 Відповідач без наявності в нього довіреності від імені позивача не мав повноважень та можливості виконати будь які дії на виконання умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають наслідки, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що дії в інтересах позивача з виготовлення документів стосовно переобладнання квартири зобовязана була виконати ОСОБА_9 Тому у суду відсутні підстави вважати, що цій обовязок покладався на ФОП і що ФОП ці зобовязання не виконав. Тому відповідач не зобовязаний сплачувати позивачу неустойку, відшкодовувати збитки та моральну шкоду.

Таким чином, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 11 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

З урахуванням того, що у задоволенні позову належить відмовити повністю, судові витрати, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 237, 244, 611, 1000, 1004, 1007 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 208, 210, 212-215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_4 до фізичної особи підприємця ОСОБА_5 - відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана.

Головуючий суддя : В.М. Прасолов