Рішення № 119965181, 24.06.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5435/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області(далі ГУ ПФУ в Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язання призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (3 категорія) та постійно проживає на території Камінь-Каширського району Волинської області, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» від 23.07.1991 №106 (далі Постанова №106) входить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок радіоактивного забруднення, тому має право на пенсійне забезпечення відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ).

Згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №140/32296/23 відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 26.04.2023 (зареєстроване за №731) про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796- XII, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Проте, ГУ ПФУ в Волинській області повторно відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 01 рік 09 місяців 09 днів, що є недостатнім для визначення права на пенсію відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, оскільки має статус особи, потерпілої від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ уу Волинській області про відмову у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ та зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з моменту звернення до ГУ ПФУ у Волинській області.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказує, що згідно наданих до заяви документів, що визначені порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підпункту 7 пункту 2.1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду 355-1 від 19.12.2023 період проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення становить 31 р. 7 м. 7 дн., станом на 01.01.1993 рік становить 1 р. 9 м. 9 дн. До періодів проживання не зараховано періоди роботи в населених пунктах не віднесених до зони радіоактивного забруднення, а саме з 01.07.1988 по 31.12.1992 робота в російській федерації.

Оскільки період проживання позивача на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить менше трьох років, позивач не має права на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суд від 29.12.2023 по справі №140/32296/23 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 26.04.2023 про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На виконання вищезгаданого рішення відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 26.04.2023 (зареєстроване за №731) та прийнято рішення від 28.02.2024 №03295000327, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ у зв`язку з тим, що станом на 01.01.1993 заявник відпрацював (проживав) 01 рік 09 місяців 09 днів, що є недостатнім для визначення права на пенсію відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Не погоджуючись із такими рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону № 796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Згідно із абзацом восьмим пункту 3 частини першоїстатті 14 Закону № 796-ХІІдля встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

За приписами частини третьоїстатті 65 Закону № 796-ХІІпосвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Частинами першою, другою статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років; початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

З оскаржуваного рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 28.02.2024 №032950008327 вбачається, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ у зв`язку із відсутністю підтвердження факту проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років станом на 01.01.1993, при цьому, пенсійний орган виходив з того, що період проживання заявника в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 01 рік 09 місяців 09 днів, тобто не виконуються вимоги статті 55 Закону №796-ХІІ.

При вирішенні спору суд враховує, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону №796-ХІІ є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років до 01.01.1993, при цьому, особам, які додатково до вказаних вище умов, з моменту аварії по 31.07.1986 проживали у зоні гарантованого добровільного відселення встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.01.1986 по 31.12.1990 позивач була зареєстрована та проживала в с. Віл Камінь-Каширського району Волинської області, яке відповідно до Постанови №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується довідкою №4976 від 14.05.2024 Любешівської селищної ради (а.с. 15). Відтак, позивач має право на встановлення початкової величини зниження пенсійного віку у 3 роки, за умови, що позивач станом на 01.01.1993 прожила або відпрацювала у вказаній зоні не менше 3 років.

Разом з тим, відповідач заперечує ту обставину, що станом на 01.01.1993 позивач прожила та відпрацювала у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років, та з матеріалів справи вбачається, що період роботи (проживання) позивача в зоні гарантованого добровільного відселення становить 01 рік 09 місяців 09 днів.

Суд не погоджується із позицією відповідача щодо обрахунку періоду проживання (роботи) позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993, з огляду на таке.

Згідно із довідкою, виданою Любешівською селищною радою №4976 від 14.05.2024 ОСОБА_1 (дівоче Вітовщик), ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована і проживала в с. Віл (Березичівської сільської ради) Любешівського району Волинської області, віднесеному Постановою КМУ №106 від 23.07.1991 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР», «Про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до переліку радіаційно забруднених населених пунктів III зони (гарантованого добровільного відселення)- з 01.01.1986 по 31.12.1990 (а.с. 15). Довідка видана на підставі по господарської книги №6 за 1986-1990 роки особовий рахунок №347.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 14), тоді як згідно із абзацом восьмим пункту 3 частини першої статті 14 Закону № 796-ХІІ посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (категорія 3) видається особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років. Відповідачами не надано доказів того, що видане позивачу посвідчення визнано недійсним.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 28.02.2024 №032950008327 позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з тих мотивів, що період проживання (роботи) позивача на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993, становить менше трьох років.

Відтак, оскільки рішенням ГУ ПФУ у Волинський області від 28.02.2024 №032950008327 позивачу безпідставно відмовлено у призначені пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, тому на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.

Разом з тим, при вирішенні позовних вимог зобов`язального характеру суд враховує, що відповідач ГУ ПФУ у Волинській області при розгляді заяви позивача від 26.04.2023 про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ обмежився лише дослідженням періоду проживання (роботи) позивача в зоні гарантованого добровільного відселення до 01.01.1993, та констатувавши, що період проживання (роботи) позивача на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, станом на 01.01.1993 становить менше трьох років, з цих підстав відмовив у призначенні пенсії згідно із оскаржуваним рішенням.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Волинського окружного адміністративного суд від 29.12.2023 по справі №140/32296/23 вже було вирішено спір щодо призначення пенсії позивача за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ та зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 26.04.2023 про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно достатті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Однак, відповідач не врахував висновки суду, щодо протиправності дій викладених у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 03.05.2024 №032950008327, та рішенням від 28.02.2024 №032950008327 відмовив у призначені від 28.02.1991 №796-ХІІ з аналогічних підстав.

Враховуючи, що позивачу виповнилося 55 роки, тому її пенсійний вік підлягає зменшенню на 6 років, що дає як особі, яка постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 3), на пенсійне забезпечення відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З урахуванням наведеного, за відсутності правової оцінки, наданої територіальним органом Пенсійного фонду України щодо наявності усіх умов для надання позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ (у цьому випадку щодо наявності правових та фактичних підстав для зменшення позивачу пенсійного віку на 6 років), суд вважає, що належним способом захисту прав позивач буде задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відтак, враховуючи те, що відповідачем не взята до уваги правова оцінка викладена у рішенні від 29.12.2023 по справі №140/32296/23 позовні вимоги позивача належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області з 26.04.2023 призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений згідно з квитанцією від 16.05.2024 (а.с. 9).

Керуючись статтями 243-246,262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії від 28 лютого 2024 року №032950008327.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 26 квітня 2023 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя В.В. Дмитрук