Ухвала суду № 119964354, 25.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42461/23

Провадження № 2/761/4314/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Яцишина А.О.

представника позивачів: ОСОБА_1

представника відповідача: Ніколаєнка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про прийняття заяви представника позивачів адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича про зміну предмету позову в справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання дій неправомірними та зобов`язати вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання витини певні дії, в якій заявник просить суд:

1. Зобов`язати Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» скасувати нарахування заборгованості у розмір за послуги з централізованого опалення (ЦО) / постачання теплової енергії (ТЕ) у розмірі 31 915,94 грн. та заборгованості у розмірі 6 679,57 грн. За послуги з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) / постачання гарячої води (ГВ);

2. Визнати неправомірними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» щодо проведення перерахунку (донарахування) за комунальну послугу нарахування заборгованості у розмірі 31 915,94 грн. За послуги з централізованого опалення (ЦО) / постачання теплової енергії (ТЕ) та заборгованості 6 679,57 грн. За послуги з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) / постачання гарячої води (ГВ) по квартирі АДРЕСА_1 , де зареєстрована ОСОБА_3 ;

3. Зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок нарахувань оплати за опалення в квартирі АДРЕСА_1 , де зареєстрована ОСОБА_3 , за опалювальний період з 21 грудня 2021 року по квітень 2022 рр. та з жовтня 2022 року по квітень 2023, із застосуванням Методики № 315;

4. Зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» скасувати заборгованість у розмірі 19 961, 66 грн. За послуги з централізованого постачання гарячої води (ПГВ)/постачання гарячої води (ГВ) по квартирі АДРЕСА_1 , де зареєстрована ОСОБА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2023 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.04.2024 року до суду надійшла заява представниками позивачів - адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович про зміну підстав позову відповідно до якої, сторона позивача просила суд:

1. Визнати протиправними дії комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» щодо нарахування за послуги за період з 01.05.2018 р. по 30.09.2023 року з постачання теплової енергії з централізованого опалення (ЦО)/постачання теплової енергії (ТЕ), з централізованого постачання гарячої води (ПГВ)/постачання гарячої води (Г`В) періодах з 2017-2018 років, 2018-2019 років, 2019-2020, 2020-2021 років, 2021 - 2022 років, 2022 - 2023 роки за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою споживача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 у зв`язку із:

непрацездатністю вузла обліку лічильника теплової енергії типу MULTICAL UF CDE зав. №4731061 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 у період з 12.12.2016 року по 02.12.2020 рік, у період з 02.12.2020 року по 11.11.2021 роки, у періоди з 08.11.2021 року по 29.11.2021 року;

невідповідністю проведених розрахунків на оплату за централізоване опалення місць загального користування з урахуванням фактичної площі квартири за адресою у АДРЕСА_1 пропорційно до опалюваної площі з надання відповідачем послуг з постачання теплової енергії з централізованого опалення (ЦО)/ постачання теплової енергії (ТЕ), з централізованого постачання гарячої води (ПГВ)/постачання гарячої води (ГВ) за особовим рахунком № НОМЕР_1 ;

невідповідністю проведених розрахунків відповідача за особовим рахунком № НОМЕР_1 у вказаних періодах опалювальних сезонів з фактичними показниками споживання ОСОБА_3 послуг з постачання теплової енергії з централізованого опалення (ЦО)/постачання теплової енергії (ТЕ) , з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) / постачання гарячої води (ГВ);

невідповідністю інформації про споживача - ОСОБА_3 та споживача - ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 з даним особового рахунку № НОМЕР_1 програмного комплексу відповідача - Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» починаючи з 21.03.2016 року на підставі публічного договору про приєднання з урахуванням типового договору про надання послуг з постачання теплової енергії з централізованого опалення (ЦО)/постачання теплової енергії (ТЕ), з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) / постачання гарячої води (ГВ);

невідповідністю інформації про споживача вузла обліку лічильника теплової енергії типу MULTICAL UF CDE зав. №4731061 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та розрахунків відповідача за особовим рахунком № НОМЕР_1 ;

2. Визнати протиправними дії комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: м. Київ, площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 40538421) щодо нарахування за послуги за період з 01.05.2018 р. по 30.09.2023 року з постачання теплової енергії з централізованого опалення (ЦО) / постачання теплової енергії (ТЕ) в періодах з 2017-2018 років, 2018-2019 років, 2019-2020,2020-2021 років, 2021 - 2022 років, 2022 - 2023 роки за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою споживача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 відповідно до даних вузлу обліку теплової енергії типу MULTICAL UF CDE зав. №4731061 розташованого за адресою: місто Київ, вул. Чорновола В`ячеслава 20.

3. Зобов`язати Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» скасувати нарахування заборгованості у розмір з постачання теплової енергії з централізованого опалення (ЦО)/постачання теплової енергії (ТЕ), з централізованого постачання гарячої води (ПГВ)/постачання гарячої води (ГВ) періодах з 2017-2018 років, 2018-2019 років, 2019-2020,2020-2021 років, 2021 - 2022 років, 2022 - 2023 роки за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою споживача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 .

4. Зобов`язати Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок вартості послуг з центрального опалення, а також з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) / постачання гарячої води (ГВ) періодах з 2017-2018 років, 2018-2019 років, 2019-2020,2020-2021 років, 2021 - 2022 років, 2022 - 2023 роки за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою споживача ОСОБА_3 , у АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні 25.04.2024 року на обговорення поставлена заява представника позивача, яка надійшла до суду 01.04.2024.

Представник позивачів в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення вказаної заяви про зміну предмету позову.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали заяви про зменшення позовних вимог, оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи на підтримання заяви та заперечення щодо підстав для прийняття вказаної заяви про зменшення позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, згідно даної заяви представника позивачів про зміну предмета позову, представником позивачів подано нову редакцію позовної заяви та викладено нові позовні вимоги.

При цьому, зміст нової редакції позовної заяви не є ідентичним з первісним позовом і фактично містить нові обґрунтування позову.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі..

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви про зміну предмета позову та нової редакції позовної заяви представник позивачів фактично подав нову редакцію позову, виклавши нові обґрунтування позову та нові позовні вимоги.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічна позиція виклад у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.

Оскільки за своїм змістом у новій редакції позовної заяви представником позивача викладено нові обґрунтування позовних вимог, яких в первісному позові не було, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту та нових обґрунтувань, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про зміну предмета позову у зв`язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.

Окрім того, як уже зазначалось судом, згідно із ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, враховуючи, що справа призначена у справі за правилами спрощеного позовного провадження, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 20.11.2024 року, а перше судове засідання відбулось 30.01.2024 року о 11:00 год., а заява про зміну предмета позову подана після початку розгляду справи по суті, а саме 01.04.2024 року, при цьому клопотання про поновлення процесуального строку до суду не надходило, тому суд вважає, що у прийнятті уточненої позовної заяви з урахування п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України слід відмовити і повернути.

На підставі викладеного, керуючись 49, 126, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

відмовити в прийнятті та повернути позивачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заяву про зміну предмету позову в справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання дій неправомірними та зобов`язати вчинити дії.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: