Рішення № 119963853, 09.02.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19419/23-ц

пр. 2-3397/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Горщара С.В. ,

представника відповідача: Сопільняк В.Ю. ,

представника відповідача: Сопільняк О.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Театрально-видовищного закладу культури «Київській академічний театр ляльок» про стягнення компенсації за порушення авторських прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр ляльок» (далі - відповідач, Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр ляльок»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 236 192,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він є автором музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» та музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_2», показ яких здійснювався відповідачем протягом 2021-2023 років. У грудні 2022 року та у лютому 2023 року він вертався до директора-художнього керівника Театрально-видовищний закладу культури «Київський академічний театр ляльок» Гулого І.С. щодо виплати авторської винагороди за публічне виконання вказаних музичних творів у складі вистав «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ІНФОРМАЦІЯ_2», у виплаті якої йому було відмовлено у зв`язку з невизнанням його як автора, для чого навмисно було видалено його ім`я як композитора з афіш вистав «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» на офіційному сайті відповідача. Надалі він звернувся до Департаменту культури Київської міської державної адміністрації в особі директора департаменту Анжияка С.М. та просив у межах компетенції сприяти відновленню його авторських прав. Листом від 10.03.2023 року № 060-060/17-4-73 Департамент культури Київської міської державної адміністрації повідомив його, що в межах компетенції у Департаменті культури відбулася зустріч із директором-художнім керівником Театрально-видовищний закладу культури «Київський академічний театр ляльок» Гулим І.С. , за результатами якої відповідач готовий врегулювати питання щодо способу виплати роялті. Вказує, що 21.03.2023 року між ним та відповідачем укладено ліцензійний договір про умови надання авторських прав на публічне виконання музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ліцензійний договір про умови надання авторських прав на публічне виконання музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_2» (далі - Договори). Відповідно до п. 1.5 Договорів, автор надає театру право на подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором. Згідно з умовами п. 2.1. Договорів, за публічне виконання творів в складі вистави автору виплачується авторська винагорода у розмірі 1% від суми валового збору (без ІІДВ). що надійшли від продажу квитків на виставу. Театр зобов`язується вести точний облік використання творів. За приписами п. 2.6. Договорів, виплата авторської винагороди, згідно цього договору здійснюється з моменту підписання договору. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), сторони домовились що дія договору поширюється на правовідносини, які склались між сторонами до моменту його укладання, а саме з дати показу вистави 01.12.2021 року. Актами про виплату авторської винагороди від 30.03.2023 року до Договорів, відповідачем та позивачем погоджено, що відповідачем було показано виставу «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідно до затвердженого репертуару, у період часу з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 31.01.2023 року, виставу «ІНФОРМАЦІЯ_2» було показано відповідно до затвердженого репертуару, у період часу з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року. Проте, у порушення умов Договорів та чинного законодавства, відповідач продовжує здійснювати рекламування зазначених вистав в афішах, що розміщені на офіційному сайті відповідача без зазначення імені позивача як автора музичних творів. Посилається на те, що відповідач здійснив рекламування на своєму офіційному сайті вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» у період часу з 01.12.2021 року по 07.01.2023 року (включно) 37 разів без зазначення імені позивача як автора (композитора) музичних творів до цієї вистави та рекламування вистави «ІНФОРМАЦІЯ_2» у цей же період 7 разів без зазначення імені позивача як автора (композитора) музичних творів до цієї вистави, чим здійснив порушення п. 3.1. ліцензійних договорів. Вважає доведеним, що відповідач здійснив системні навмисні порушення немайнових авторських прав позивача на визнання авторства шляхом свідомого не публікування прізвища та ініціалів автора в афішах при рекламуванні вистави на офіційному сайті театру у кількості 44 рази, тому позивач просить застосувати міру відповідальності у вигляді стягнення на користь позивача компенсації (разового грошового стягнення) у розмірі 236 192,00 грн. Позивач зазначає, що при визначенні компенсації, пов`язаної з порушенням авторського права і суміжних прав підлягає застосуванню розрахункова величина не менше 2 і не більше 200 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2 684 грн. (2 684,00 грн. * 2 (мінімальний розмір компенсації згідно ст. 55 «Про авторське право і суміжні права» * 44 (кількість разів порушень прав позивача) = 236 192,00 грн. Посилаючись на положення ст. ст. 3, 12, 22 Закону України «Про театри та театральну справу», ст. ст. 435, 437, 441 ЦК України, ст. ст. 5, 11, 12, 53, 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 1 Закону України «Про рекламу», позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2023 року порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Театрально-видовищного закладу культури «Київській академічний театр ляльок» про стягнення компенсації за порушення авторських прав, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.09.2023 року.

05.09.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, судове засідання призначено на 18.12.2023 року.

01.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Сопільняк В.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, оскільки в діях відповідача відсутні ознаки порушення немайнових авторських прав позивача. Зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтримання його позовних вимог. Посилається на те, що наданим позивачем звітом за результатом проведеної фіксації і дослідження вмісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 28.04.2023 року зафіксовано вигляд сторінок з інформацією про вистави виключно станом на 20.04.2023 року; наявність вистав за спірний період та не зазначення імені автора при таких показах не зафіксовано. При цьому на спростування доводів позивача надає роздруківки з сайту Wayback machine з інформацією про вистави за період часу з 01.12.2021 року по 07.01.2023 року. Зазначає, що після підписання з позивачем ліцензійних договорів, відповідачем було списано вистави та пов`язані з ними декорації, інструменти, тощо.

05.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Сопільняк В.Ю. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 30.08.2023 року № 207/2023-ЗВ).

05.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Сопільняк В.Ю. надійшло клопотання про перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження.

08.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що підставами позову є порушення його прав, як автора музики, а доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують його посилань на порушення авторських прав. Вважає, що його ім`я видалено з афіш вистав з метою уникнення виплати роялті.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 року приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву, відповідь на відзив на позовну заяву, копію звіту; відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про перехід в загальне позовне провадження; та на підставі ч. 2 ст. 240 ЦПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 30.01.2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2024 року на підставі ч. 2 ст. 240 ЦПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 01.02.2024 року.

01.02.2024 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, та судове засідання призначено на 07.02.2024 року.

07.02.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Сопільняк В.Ю. надійшла заява про компенсацію витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2024 року приєднано до матеріалів справи заяву представника відповідача про компенсацію витрат на правничу допомогу, та на підставі ч. 2 ст. 240 ЦПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 09.02.2024 року.

08.02.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшли заперечення на заяву представника відповідача про компенсацію витрат на правничу допомогу, в яких останній зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви.

08.02.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Горщара С.В. надійшли заперечення на заяву відповідача про компенсацію витрат на правничу допомогу, в яких останній зазначає, що представником відповідача до заяви не долучено детального опису робіт (наданих послуг). При цьому заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною складністю справи.

08.02.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Сопільняк В.Ю. надійшла заява про виправлення технічної помилки у заяві про компенсацію витрат на правничу допомогу.

В судове засідання 09.02.2024 року з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з викладених у позовній заяві підстав та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала з викладених у відзивах підстав та просила в позові відмовити.

Вислухавши вступне слово позивача, представника позивача, представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр ляльок», код ЄДРПОУ 02224583, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 7-8).

Листом від 10.03.2023 року № 060-060/17-4-73 Департамент культури Київської міської державної адміністрації повідомив його, що в межах компетенції у Департаменті культури відбулася зустріч із директором-художнім керівником відповідача Гулим І.С. , за результатами якої відповідач готовий врегулювати питання щодо способу виплати роялті (а. с. 10).

21.03.2023 року між Театрально-видовищним закладом культури «Київський академічний театр ляльок» та ОСОБА_1 укладено ліцензійний договір про умови надання авторських прав на публічне виконання музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ліцензійний договір про умови надання авторських прав на публічне виконання музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_2». Відповідно до п. 1.5 договорів, автор надає театру право на подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь- якого місця і у будь-який час за їх власним вибором. Згідно з умовами п. 2.1. договорів, за публічне виконання творів в складі вистави автору виплачується авторська винагорода у розмірі 1 (один) % від суми валового збору (без ІІДВ). що надійшли від продажу квитків на виставу. Театр зобов`язується вести точний облік використання творів. За приписами п. 2.6. договорів, виплата авторської винагороди, згідно цього договору здійснюється з моменту підписання договору. Керуючись ст. 631 ЦК України, сторони домовились що дія договору поширюється на правовідносини, які склались між сторонами до моменту його укладання, а саме з дати показу вистави 01.12.2021 року. Відповідно до ті. 4.1. договорів, сторони за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (а. с. 11-13, 15-17).

Актами про виплату авторської винагороди від 30.03.2023 року до договорів, Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр ляльок» та ОСОБА_1 погоджено, що відповідачем було показано виставу «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідно до затвердженого репертуару, у період: з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 31.01.2023 року, виставу «ІНФОРМАЦІЯ_2» було показано відповідно до затвердженого репертуару, у період: з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року (а. с. 14, 18).

Наказом Театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр ляльок» № 20 від 31.03.2023 року у зв`язку із фізичним зносом матеріально-технічної бази виведено з діючого репертуару вистави, зокрема, «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2» (а. с. 68).

Відповідно до роздруківок із сайту Wayback machine щодо афіш вистав ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_1 зазначений композитором (а. с. 69-98).

У звіті за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 30.08.2023 року № 207/2023-ЗВ зазначено, що створення субдомену web.archive.org здійснено реєстратором доменного імені archive.org (а. с. 102-123).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних , житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом розгляду у справі є порушення авторських прав ОСОБА_1 у зв`язку із використанням Театрально-видовищним закладом культури «Київський академічний театр ляльок» музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» та музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором яких є позивач. При цьому періодом неправомірного, на думку позивача, використання музичних творів, автором яких він є, зазначено період 2021-2023 років.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про авторське право і суміжні права», авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб`єктів авторського права. Первинним суб`єктом авторського права є автор твору. Суб`єктами майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі правочину або закону.

Статтями 435, 437 ЦК України визначено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Авторське право виникає у його автора в момент створення твору.

У ч. 2 ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що частина твору, яка може використовуватися самостійно, зокрема оригінальна назва твору, оригінальний персонаж твору, у разі її використання окремо від твору, у складі якого вона створена, розглядається як твір та охороняється відповідно до цього Закону.

За змістом статей 440 ЦК України, до майнових прав автора належить право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом. Майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв`язку з виконанням трудового договору (контракту), переходять до юридичної або фізичної особи, де або у якої працює автор, з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором чи законом.

Статтею 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» особисті немайнові авторські права на службовий твір належать працівникові, творчою працею якого створено такий твір. Майнові права на службовий твір переходять до роботодавця з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено цим Законом, трудовим договором (контрактом) або іншим договором щодо майнових прав на службовий твір, укладеним між працівником (автором) і роботодавцем. Якщо майнові права на твір переходять до роботодавця, працівник, який є автором службового твору, має право на винагороду. Якщо посадові обов`язки працівника прямо передбачають створення службових творів відповідних видів, авторська винагорода за створення і використання таких творів, а також за перехід прав на них може бути включена до заробітної плати працівника відповідно до договору між працівником і роботодавцем.

Роботодавець має право доручити іншій особі завершити незавершений службовий твір, вносити зміни у завершений службовий твір, супроводжувати службовий твір ілюстраціями, передмовами, післямовами тощо, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) або іншим договором щодо майнових прав на службовий твір.

Згідно ч. 3 ст. 426 ЦК України, використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використанні без такого дозволу, передбаченого цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 431 ЦК України, порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 року судам роз`яснено, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи; шкоди завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

Згідно п. 42 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 року при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об`єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об`єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об`єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

При цьому, слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені ст. 3 ЦК України, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.

Оскільки порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, та їх майнові права, отже, встановленню у спірних правовідносинах підлягає обставина наявності порушеного авторського права позивача.

Так, ОСОБА_1 є автором музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2». Зазначена обставина підтверджена копіями ліцензійних договорів про умови надання авторських прав від 21.03.2023 року та не заперечувалася під час розгляду справи представниками відповідача.

Згідно 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи позивача про порушення відповідачем його майнових прав у зв`язку із не зазначенням його прізвища на веб-сайті відповідача у афішах до вистав не підтверджено належними доказами.

Зокрема, посилання позивача на долучений ним до позовної заяви звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 28.04.2023 року № 87/2023-ЗВ, як на підтвердження не зазначення прізвища позивача на веб-сайті відповідача у афішах до вистав, не може бути беззаперечним доказом наявності у діях відповідача порушення авторського права позивача.

При цьому, у матеріалах справи містяться докази, а саме, роздруківки з сайту Wayback machine щодо афіш вистав ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», де ОСОБА_1 зазначений композитором. Ця ж інформація підтверджена у звіті за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 30.08.2023 року № 207/2023-ЗВ.

Крім того, позивачем не доведено, що Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр ляльок» у період часу з 2021-2023 роки проводив вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», у тому числі, з музичним супроводом творами, автором яких він є.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не надав належних доказів, що підтверджують неправомірне використання відповідачем музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» та музичних творів у складі вистави «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором яких він є.

При цьому суд зазначає, що долучений позивачем до матеріалів справи CD диск з даними не є належним доказом у справі у розумінні положень ЦПК України та не містить у собі інформації, яка входить в предмет доказування у справі.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У ч. 1 ст. 100 ЦПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог та не доведено факту протиправної поведінки відповідача щодо неправомірного використання творів його авторства, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 11, 15, 16, 426, 431, 435, 437, 440 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 7, 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 200, 259, 263-265, 273, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Театрально-видовищного закладу культури «Київській академічний театр ляльок» про стягнення компенсації за порушення авторських прав - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Театрально-видовищний заклад культури «Київській академічний театр ляльок», вул. Михайла Грушевського, буд. 1-А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 02224583.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 04.03.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко