Рішення № 119959681, 25.06.2024, Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1159/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Грінчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, в межах справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, код 38750239, e-mail: d.ovsiy@goro.in.ua

до відповідача: Приватного підприємства "Експертна фірма "Експерт-Плюс", вул. Шевчука, буд. 2, кв. 1, м. Чернігів, 14005, код 35506540

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про визнання неякісною оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, та стягнення 2357349,55 грн. майнової шкоди

За участю:

представник третьої особи: Підгорний К.Є.

в судовому засіданні присутній вільний слухач ОСОБА_2 .

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.11.2023 в межах даної справи 30.05.2024 Господарським судом Чернігівської області постановлено рішення про відмову у задоволенні позову. До закінчення судових дебатів представником третьої особи було заявлено про намір подати докази для розподілу витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу понесених третьою особою у ході судового розгляду спору при ухваленні рішення судом не вирішене.

31.05.2024 до суду надійшло клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, сформоване в системі «Електронний суду», в якому представник третьої особи просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

До зазначеного клопотання додано копія договору про надання правової допомоги від 02.02.2024р.; копія ордеру СВ1079366; копії квитанцій до прибуткового касового ордеру № 1 від 30.05.2024 та №2 від 31.05.2024; копія акту прийому-передачі виконаних робіт від 30.05.2024р.; копія Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 №119; докази направлення даного клопотання з додатками учасникам справи на електронні адреси.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.06.2024 постановлено судове засідання з вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу призначити на 25.06.2024 року (у зв`язку з перебуванням судді Белова С.В. у відпустці у період з 03.06.2024 до 14.06.2024 ухвала виносена в перший робочий день в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України), попереджено сторін, що неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

24.06.2024 до суду надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду від 25.06.2024. Заперечення позивача на клопотання третьої особи до суду не надхолили.

25.06.2024 у судове засідання з`явився повноважний представник третьої особи, інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників.

Розглянувши надані третьою особою докази щодо розподілу судових витрат, суд встановив:

22.01.2024 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 подано суду заяву про те, що докази щодо відповідних витрат, які пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції, будуть надані суду в строки передбачені ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Правничу допомогу третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надавав адвокат Підгорний К.Є., згідно договору про надання правової допомоги від 02.02.2024р. В матеріалах справи містяться ордери на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Підгорним К.Є. Бурштуку О.М.

На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу адвоката Підгорного К.Є. третьою особою надано копія договору про надання правової допомоги від 02.02.2024р.; копія ордеру СВ1079366; копії квитанцій до прибуткового касового ордеру № 1 від 30.05.2024 та №2 від 31.05.2024; копія акту прийому-передачі виконаних робіт від 30.05.2024р.; копія Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 №119; докази направлення даного клопотання з додатками учасникам справи на електронні адреси.

Дослідивши докази надання правничої допомоги позивачем у даній справі суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2). Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 13 статті 129 ГПК України передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було викладено позицію, у якій третя особа повністю заперечувала проти позову.

За частиною 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішене питання про судові витрати.

Виходячи зі змісту частин 3 та 4 цієї статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. При цьому, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що законодавчо обмежений строк на вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, виходячи з приписів частини 4 статті 244 ГПК України, суд дійшов висновку, що неприбуття в судове засідання належним чином повідомлених представників сторін, не є перешкодою для розгляду по суті даної заяви.

За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як убачається з умов договору правової допомоги 02.02.2024 року, укладеного між третьої особою у даній справі та адвокатом Підгорним К.Є., останній зобов`язується надавати Бурштук О.М. правову допомогу: представляти Замовника, захищати його права та законні інтереси в господарському суді Чернігівської області в господарській справі №927/1159/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Довіра та гарантія" до приватного підприємства "Експерта фірма "Експерт-Плгос" про визнання неякісною оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності та стягнення 2357349,55 грн майнової шкоди, в якій Замовних має статус третьої особо на стороні приватного підприємства "Експерта фірма "Експерт-Плюс", зокрема підготувати заяви по суті справи (пояснення), процесуальні документи (заяви, клопотання, заперечення), як за підписом Замовника, так і за власним підписом, захищати права та законні інтереси Замовника в суді першої інстанції, брати участь в судових засіданнях (п.1.1.Договору).

Сторони погодили, що вартість правової допомоги (гонорар), який Замовник зобов`язується сплатити Адвокату за цим Договором, становить 20000 (двадцять тисяч) грн, з урахуванням рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, що затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 року за №119.(п.1.3. Договору).

На підтвердження фактичного обсягу та вартості послуг на професійну правничу допомогу, наданих у межах цієї справи, третя особа надав двосторонній акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.05.2024. Згідно поданого акту Адвокат виконав на користь Довірителя наступну роботу - участь у судових засіданнях, підготовка та складання питань до позивача, заяв з процесуальних питань за підписом Довірителя, адвоката а Довіритель прийняв вказану роботу. Загальна вартість правової-допомоги (гонорар), за виконану роботу, згідно п.1.3 Договору від 02.01.2024 складає 20000 (двадцять тисяч) грн. Підписанням цього Акту Довіритель підтверджує факт належного отримання послуг відповідно до положень Договору про надання правової допомога, а також не мас претензій до Адвоката стосовно отриманих від нього послуг, вказаних у ньому Акті.

Згідно копій квитанцій до прибуткового касового ордеру № 1 від 30.05.2024 на суму 15000,00 грн та №2 від 31.05.2024 на 5000,00 грн, загальна сума гонорару в розмірі 20000,00 грн оплачена третьою особою.

За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

У разі недотримання вимог частини 4 вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Учасниками справи не заперечено проти розміру витрат третьої особи на професійну правничу допомогу адвоката, не доведено неспіврозмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Матеріалами справи підтверджується, що під час судового розгляду даної справи адвокатом третьої особи фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) правовий аналіз документів та актуальної судової практики, підготовка та подача відзиву на позов; 2) участь адвоката в судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Беручи до уваги ступінь складності справи, предмет спору та його ціну, характер та обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, керуючись частиною 4 статті 129 ГПК України, суд вирішив, що за рахунок позивача третій особі ОСОБА_3 мають бути відшкодовані судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн, що документально підтверджені.

За таких обставин, клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення судових витрат підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу ретельно досліджені судом, проте є такими, що не спростовують наведених висновків суду.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 202, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення судових витрат в справі № 927/1159/23 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, код 38750239) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 20000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення складено та підписано 25.06.2024 року.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/