Ухвала суду № 119959545, 19.06.2024, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/361/24

Провадження № 4-с/681/2/2024

УХВАЛА

"19" червня 2024 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого суддіГорщара А.Г.

з участю секретарясудових засідань Салюк Т.М.

представника скаржниці адвоката Брижицької В.В.

представника приватного виконавця Банадиги В.В. адвоката Залуцького В.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне в режимі відеоконференції цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги Володимира Васильовича та зобов`язання вчинити певні дії, стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,-

встановив:

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. щодо визначення заборгованості, яка підлягає стягненню та розміру основної винагороди приватного виконавця у виконавчому провадженні № 73935660 без урахування часткового виконання за виконавчим листом № 681/2002/14-ц, а також зобов`язати виконавця здійснити перерахунок заборгованості, що підлягає до стягнення та суми основної винагороди виконавця, з врахуванням часткового погашення боргу в сумі 217543,20 грн.

В обґрунтування скарги зазначала, що рішенням Полонського районного суду по справі № 681/2002/14-ц на користь ТОВ «Кей-Колект» з неї та ОСОБА_2 солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором за період з 10.11.2011 по 14.01.2015 в розмірі 14972,66 долари США, що на день постановлення рішення згідно курсу НБУ еквівалентно 356933,24 грн., а також стягнуто по 1827 грн. судового збору, про що судом 12.04.2016 видано стягувачу виконавчий лист.

Вказаний виконавчий лист перебував на виконанні у Полонському відділі державної виконавчої служби, в ході якого було стягнуто з реалізації майна боржника 27745,27 грн. та 24.12.2019 постановою державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу.

Також нею 20.12.2021 у добровільному порядку на розрахунковий рахунок стягувача сплачено 217543,20 грн., що відповідно до курсу НБУ становить 7983,74 долари США.

22.01.2024 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій було визначено основну винагороду в розмірі 1230,10 долари США, що підлягає стягненню з боржника. З метою отримання інформації про розмір суми, що підлягає стягненню вона 08.02.2024 звернулася до стягувача, котрим було повідомлено, що стягненню підлягає заборгованість в розмірі 12301,05 долари США. Оскільки вона не погоджується з таким розміром заборгованості, тому 16.02.2024 звернулася до приватного виконавця для прийняття ним та врахування квитанції про добровільну часткову сплату боргу в сумі 217543,20 грн. В свою чергу останній повідомив для неї, що за повідомленням стягувача останнім визнається часткова сплата боргу в зазначеній сумі та станом на 20.02.2024 заборгованість складає 12301,05 долари США.

Відтак, скражниця зазначає, що вона не погоджується з тим, що виконавець прийняв таку відповідь стягувача без наведення ним розрахунку боргу з підтверджуючими документами, тому вона 05.03.2024 вдруге звернулася до виконавця шляхом надсилання листа на його електронну пошту, втім останній в телефонній розмові того ж дня повідомив, що надана ним раніше відповідь є незмінною.

Ухвалою судді від 02.04.2024 у справі відкрито провадження та, за клопотанням скаржниці, витребувано від ТОВ «Кей-Колект» документально підтверджений розрахунок заборгованості, котра підлягає стягненню за виконавчим листом № 681/2002/14-ц. Докази надані суду 21.05.2024.

В судове засідання скражниця не з`явилася, свої інтереси доручила представляти адвокату Брижицькій В.В., котра при розгляді справи скаргу ОСОБА_1 підтримала із наведених в ній підстав та зазначила, що на виконання умов договору про припинення зобов`язання переданням відступного її довірителькою 21.12.2021 сплачено на користь ТОВ «Кей-Колект» 217543,20 грн., а тому ця сума має бути врахована приватним виконавцем як часткове погашення боргу. Зауважила, що у поданій позовній заяві підписаній директором ТОВ «Кей-Колект» по цивільній справі № 681/1371/23 зазначено, що залишок заборгованості за виконавчим листом № 681/2002/14-ц складає 111481 грн., втім приватним виконавцем в порушення балансу інтересів стягувача і боржника при визначенні розміру заборгованості дані обставини не враховані.

Приватний виконавець в засідання не з`явився, його представник адвокат Залуцький В.Н. в судових засіданнях неодноразово зазначав та наголошував для представника скаржника про те, що в діях приватного виконавця Банадиги В.В. при визначенні розміру заборгованості, котра підлягає стягненню на користь ТОВ «Кей-Колект», відсутні ознаки неправомірності з огляду на те, що ані Законом України «Про виконавче провадження», ані положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень не передбачено обов`язку виконавця визначати або змінювати розмір заборгованості, котрий визначено у виконавчому листі, оскільки це є виключно прерогативою стягувача. За таких обставин просив суд у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Представник стягувача ТОВ «Кей-Колект» в засідання не з`явився, у поданому 21.05.2024 клопотанні просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Заслухавши пояснення представників учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Встановлено, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 20.11.2015 у справі № 681/2002/14-ц задоволено позовні вимоги ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту та стягнуто з них солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором за період з 10.11.2011 по 14.01.2015 в розмірі 14972,66 долари США, що на день постановлення рішення згідно курсу НБУ еквівалентно 356933,24 грн., а також стягнуто з них по 1827 грн. судового збору.

Виконавчий лист видано судом 12.04.2016 та згідно відміток, що містяться в ньому вбачається, що:

17.10.2016 Полонським відділом ДВС у Шепетівському районі на підставі п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ було повернуто стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, так як стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, оскільки авансування є обов`язковим;

26.10.2023приватним виконавцемвиконавчого округуХмельницької областіБанадигою В.В.на підставіп.1ч.1ст.37названого вищеЗакону виконавчийдокумент повернутостягувачу зайого письмовою заявою. При цьому в ході примусового виконання стягнення не проводилося.

Інші відмітки у виконавчому листі, копія якого знаходиться у наданих суду матеріалах виконавчого провадження, відсутні.

23.11.2023 представником ТОВ «Кей-Колект» 23.11.2023 за вих. № 734463 для приватного виконавця Банадиги В.В. подано заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 681/2002/14-ц від 12.04.2016 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 12301,05 долари США.

22.01.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 73935660.

За письмовим зверненням боржниці від 08.02.2024 приватним виконавцем Трусовій І.В. повідомлено (вих. № 1187 від 14.02.2024) про розмір заборгованості, яка підлягає стягненню на користь стягувача та складає 12301,05 долари США.

В той же час ОСОБА_1 звернулася із заявою до приватного виконавця про здійснення ним перерахунку заборгованості з врахуванням сплаченої нею частково суми боргу в розмірі 217543,20 грн., надавши копію відповідної квитанції № 133 від 20.12.2021.

На вимогу виконавця ТОВ «Кей-Колект» повідомило (вих. № 734463 від 20.02.2024), що оплата зазначеної вище суми здійснена відповідно до договору № 10/12/21/734463 про припинення зобов`язання шляхом передачі відступного та визначена стягувачем як часткове погашення кредитної заборгованості за договором № 1164410000 від 05.06.2007. Станом на 20.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 згідно рішення Полонського районного суду у справі № 681/2002/14-ц складає 12301,05 долари США.

Дане повідомлення доведено до відома боржниці шляхом надсилання відповідного листа приватним виконавцем 22.02.2024 за вих. № 1894.

Не погоджуючись з такими діями стягувача ОСОБА_1 05.03.2024 звернулася до приватного виконавця із заявою про надання їй розрахунку розподілу коштів в національній валюті, що піддягає стягненню, з урахуванням часткової сплати нею боргу, на що останнім повідомлено їй про те, що ним жодних стягнень у даному виконавчому провадженні не проводилось, а відтак розрахунок розподілу коштів не здійснювався (повідомлення від 05.04.2024 вих. № 4018).

Щодо вимог скаржниці, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 13 цього Закону).

Згідно п.1 р.ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016№ 2832/5), виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Згідно ч.3ст.26цього Законуу заявіпро примусовевиконання рішеннястягувач зазначаєсуму,яка частковосплачена боржникомза виконавчимдокументом,за наявностічасткової сплати.

У статті 45 названого Закону визначено порядок розподілу стягнутих з боржника грошових сум, який здійснюється в міру їх стягнення.

За положеннями ст.36 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

З копій матеріалів виконавчого провадження ВП № 73935660, наданого суду, та інформації про виконавче провадження з Автоматизованої системи виконавчого провадження не вбачається здійснення приватним виконавцем Банадигою В.В. стягнення за виконавчим листом № 681/2002/14-ц від 12.04.2016.

В той же час за повідомленням представника стягувача ТОВ «Кей-Колект» розмір заборгованості за даним виконавчим документом, котра піддягає стягненню з ОСОБА_1 , складає 12301,05 долари США.

Визначення суми заборгованості, за загальним правилом, визначається виконавцем на підставі виконавчого документу та заяви стягувача.

Спори щодо розміру заборгованості вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Водночас, відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю, зокрема, приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_1 зазначає, що бездіяльність приватного виконавця полягає у не правильному визначенні дійсного розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим листом, що порушує принцип правової визначеності та засади виконавчого провадження, а також призводить до подвійного стягнення з боржника на користь стягувача за одним виконавчим листом.

За умовами ч.3 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши надані документи на обґрунтування даної скарги, судом встановлено, що скаржницею не долучено до матеріалів скарги жодних доказів, які б свідчили про те, що за виконавчим листом, виданим Полонським районним судом 12.04.2016 у справі № 681/2002/14-ц, здійснено погашення заборгованості як в добровільному так і в примусовому порядку, в тому числі шляхом реалізації майна боржника.

Так, що стосується сплачених ОСОБА_1 коштів в сумі 217543,20 грн. відповідно до квитанції № 133 від 20.12.2021, то такі сплачено на виконання умов договору про припинення зобов`язання переданням відступного.

Посилання у скарзі на повідомлення начальника Полонського відділу ДВС, згідно якого в ході виконання було стягнуто з реалізації майна боржника 27745,27 грн., то таке повідомлення 09.02.2024 за № 7458 адресовано ОСОБА_2 та стосується інформації по виконавчому провадженню № 53035379, де боржником був він, а не ОСОБА_1

З приводу визнання стягувачем залишку заборгованості за кредитним договором в розмірі 111481 грн., про що як вказує скаржниця, ТОВ «Кей-Колект» зазначає у поданій ним позовній заяві у цивільній справі № 681/1371/23, то дана інформація не знайшла свого підтвердження, зокрема, у поданій приватному виконавцю заяві про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до положень ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки приватний виконавець не наділений повноваженнями самостійно на власний розсуд визначати суму боргу за виконавчим листом, таким чином, у суду є всі підстави вважати, що ним не допущено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо визначення суми боргу, що підлягає до стягнення за виконавчим листом, а також розміру основної винагороди, тому відсутні підстави для визнання його дій протиправними.

В даному випадку фактично прослідковується наявність спору між боржником та стягувачем щодо розміру заборгованості по кредитному договору, котрий виник внаслідок укладення між ними 17.12.2021 договору № 10/12/21/734463 про припинення зобов`язання шляхом передачі відступного, за умовами якого боржник зобов`язався до 21.12.2021 передати кредитору відступне, а саме, грошові кошти у гривневому еквіваленті 8000 доларів США, що за курсом продажу НБУ станом на 17.12.2021 складало 217543,20 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що скарга на дії приватного виконавця є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись наведеним,ст.ст.259-261,353,354,450,451 ЦПК України, суд -

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 24.06.2024 року.

Скаржниця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Приватний виконавець,дії якогооскаржуються ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Стягувач товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37825968, місцезнаходження: вул. Менделєєва, 12, офіс 94/1, м. Київ, поштовий індекс 01103.

Суддя: