Рішення № 119959171, 20.06.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024м. ХарківСправа № 922/1681/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКОЛ 2015", м. Харків про стягнення 125575,06 грн. за участю представників:

позивача - Пономарьова Н.В.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКОЛ 2015" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 125575,06 грн. за період з 01.11.2019 року по 30.04.2021 року за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 14744 від 01.11.2018 року.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати в розмірі 2422,40 грн. та поштові витрати відповідно до доданої платіжної квитанції в розмірі 49,99 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 06.06.2024 о 10:15.

У судовому засіданні 06.06.2024, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 20.06.2024 о 11:30.

Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2024 просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61172, м. Харків, вул. Роганська, 151. Проте, ухвала про відкриття провадження у справі від 16.05.2024 адресована відповідачу була повернута Укрпоштою на адресу суду із зазначенням причини повернення - "за закінченням терміну зберігання". Також, Укрпоштою була повернута на адресу суду ухвала від 06.06.2024 у справі адресовані відповідачу.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно договору купівлі-продажу від 15.03.2019 року та договору купівлі-продажу від 12.10.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СОКОЛ 2015" набуло у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 2-5-:-2-12, 2-14-:-2-20, антресолі 1-го поверху № 2-21-:-2-24 в літ. «А-3» загальною площею 460,00 кв.м; нежитлові приміщення підвалу № 21-27; ІІІ; 1-го поверху № 2-1, 2-2, 2-2а, 2-2б, 2-3, 2-9а, 2-13, 2-13а, VI, VII; антресолі № 2-1, 2-2, 2-3; другого поверху № 4-1, 4-3, 4-7, 4-8, VIII в літ. «А-3» загальною площею 526,70 кв.м в житловому будинку за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 14.

У позові позивач зазначає, що вищезазначені нежитлові приміщення розташовані в будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП Харківські теплові мережі. Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому. Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води цілодобово. Будинок за вищезазначеною адресою обладнаний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення по об`єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку (копії відомостей споживання теплової енергії наявні в матеріалах справи).

01.11.2018 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 14744 (надалі - договір).

Відповідно до умов договору, КП "Харківські теплові мережі" (енергопостачальна організація) зобов`язалося постачати відповідачеві (споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

Об`єкти, в які позивач здійснював постачання теплової енергії за договором у період з 01.11.2019 по 30.04.2021, зазначені у додатку № 4 до договору за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 14.

КП Харківські теплові мережі на підставі розпоряджень Харківського міського голови: № 17/1 від 06.04.2020, № 55/1 від 13.10.2020 та № 14/1 від 12.04.2021 про початок та припинення опалювального сезону та договору здійснювало постачання теплової енергії до приміщень відповідача у період з 01.11.2019 по 30.04.2021 за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 14.

Також, факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами № 174/26891 від 07.11.2019; № 174/31397 від 27.10.2020; № 174/31399 від 12.04.2021 про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2019-2020; 2020-2021 до будівель в цілому. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП Харківські теплові мережі та балансоутримувача будинку.

Відповідно до п. 6.3. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.4. договору, споживач сплачує попередню оплату. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює: до 28 числа поточного місяця, при розрахункам за показаннями приладів обліку; до 18 числа місяця, наступного за рахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

На підставі зазначеного відповідачу були направлені рахунки - фактури за договором за спожиту теплову енергію за період листопад 2019 року - квітень 2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що за договором за період з 01.11.2019 по 30.04.2021 у відповідача рахується заборгованість за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 125575,06 грн. за період з 01.11.2019 по 30.04.2021, що підтверджується розрахунком позивача нарахувань по ТОВ "СОКОЛ 2015" за період листопад 2019 року - квітень 2021 року та розрахунком заборгованості по особовому рахунку 17400-7291.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу суми заборгованості в розмірі 125575,06 грн.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу, а споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на умови договору, фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, враховуючи розрахунки позивача, відсутність доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та поштові витрати в розмірі 49,99 грн. (фіскальний чек Укрпошти від 14.05.2024) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКОЛ 2015" (61172, м. Харків, вул. Роганська, 151, код ЄДРПОУ 39759803) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_1 в Філії ХОУ АТ Ощадбанк, МФО 351823) заборгованість в сумі 125575,06 грн. за період з 01.11.2019 року по 30.04.2021 року; 2422,40 грн. судового збору та поштові витрати в розмірі 49,99 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СОКОЛ 2015" (61172, м. Харків, вул. Роганська, 151, код ЄДРПОУ 39759803).

Повне рішення складено "25" червня 2024 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/1681/24