Рішення № 119958743, 04.06.2024, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 Справа № 917/151/24

за позовною заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" вул. Козака, 2-а, м.Полтава, Полтавська область, 36000

до Фермерського господарства "Фаворит-Агро Плюс", вул.Сонячна,б.6,с.Новачиха, Лубенський район, Полтавська область, 37820

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Фаворит-Агро Плюс" про стягнення 267084,14грн, у т.ч. 13699,87грн. - об"єм витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації, 248545,57грн. - витрат по виконанню робіт з ліквідації аварійної ситуації, 4838,70грн. - вартість виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу.

В обгрунтування позову, позивач зазначає, що в охоронній зоні об`єктів газорозподільної системи без письмового погодження Оператора ГРМ працівником Фермерського господарства «Фаворит Агро-плюс» Гринько Андрієм Григоровичем пошкоджено газопровід високого тиску. При виконанні робіт з ліквідації аварійної ситуації, нарахуванні об`ємів витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації, а також виконані роботи з ліквідації аварійної ситуації та роботи по заміні ділянки пошкодженого газопроводу

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.02.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 05.03.2024

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, ФГ «Фаворит-Агро Плюс» зазначає, що ним не проводилися земляні роботи; дана територія є місцем загального користування, та ФГ «Фаворит-Агро Плюс» не є власником чи користувачем даної земельної ділянки, на якій знаходиться охоронна зона об`єкта газорозподільчої системи; Гринько А.Г. є комбайнером фермерського господарства і під час ситуації, що виникла не перебував на робочу місці, а ремонт екскаватора не входить в його посадові обов`язки; екскаватор Атлас, не являється власністю ФГ «Фаворит-Агро плюс», не перебуває у користуванні чи на зберіганні (даний екскаватор було доставлено з Київської області на початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України з метою збереження, та поставлено на вільній ділянці, знайомими Гринька А.В); в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження перебування ОСОБА_1 на робочому місці та взагалі в трудових відносинах з ФГ «Фаворит-Агро Плюс»

Позивач у відзиві на позов позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 04.06.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, 04.07.2022 о 16.00 год в селі Новачихи Хорольського району, Полтавської області, в охоронній зоні об`єктів газорозподільної системи без письмового погодження Оператора ГРМ працівником Фермерського господарства «Фаворит-Агро плюс» Гринько Андрієм Григоровичем пошкоджено газопровід високого тиску, що підтверджується актом про ліквідацію аварії на газопроводі від 04.07.2022 року, а також письмовими поясненнями працівника товариства ОСОБА_2 , який безпосередньо проводив роботи та повідомив АТ «Полтавагаз» про виникнення аварійної ситуації.

Згідно пояснювальної записки працівника ФГ «Фаворит-Агро Плюс» Гринька А.Г., він приблизно в другій половині дня виконував ремонтні роботи екскаватора Атлас, вирішив перевірити справність, викопав приямок на території підприємства і помітив характерний запах газу і звернувся до працівників газової служби (копія пояснень додана до матеріалів позовної заяви).

Крім того, пошкодження газопроводу підтверджується листом від 05.08.2022 № 2905/115/114-01-2022 відділення поліції № 2 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, з якого вбачається, що було проведено перевірку за матеріалами зареєстрованого в журналі ЄО № 1904 від 04.07.2022 по повідомленню про те, що о 16-16 год. за адресою: Хорольський район, с. Новачихи, 04.07.2022 на в`їзді у село невідомий на екскаваторі помаранчевого кольору Атлас пошкодив газопровід, перекрито постачання.

В ході проведення перевірки СРПП ВП № 2 Лубенським РВП ГУНП в Полтавській області встановлено, що 04.07.2022 екскаватор під керуванням гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який знаходився на робочому місці в с. Новачихи Лубенського р-ну на території ФГ «Фаворит-Агро Плюс» займався ремонтом екскаватора. Близько 16:00 год після ремонту техніки водій гр. ОСОБА_2 вирішив перевірити справність екскаватора копнув ківшом землю та пошкодив газопровід середнього тиску після чого відразу викликав працівників газової служби, даний факт підтверджений довідкою СРПП ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області за № 1904 від 05.08.2022 року про результати розгляду звернень зареєстрованих до ІТС ІПНП (ЄО).

Згідно з пунктом 8.13 розділу VIII Правил БСГ роботи з ліквідації наслідків аварій повинні виконуватися експлуатаційними підрозділами газорозподільних підприємств (службою аварійно-відновлювальних робіт та/або службою підземних газопроводів) після локалізації аварійної ситуації.

Після усунення причин аварійних відключень газових мереж споживачів в населених пунктах газорозподільне підприємство повинно відновити подачу газу в газові мережі з дотриманням вимог порядку пуску газу, який затверджується керівником газорозподільного підприємства.

Роботи по локалізації і ліквідації аварії спричинені проведенням земельних робіт за адресою: Хорольський район, с. Новачихи здійснювались аварійною службою АТ Полтавагаз.

АТ «Полтавагаз» 04.07.2022 проводився повторний пуск газу 314 споживачам, які проживають в селах Мальці, Слобідка та Осове, газопостачання в яких було при пинене внаслідок аварійної ситуації, спричиненою діями працівника ФГ «Фаворит Агро Плюс». Дана обставина підтверджується копіями актів на відновлення газопо стачання

Для ліквідації аварійної ситуації Оператором ГРМ понесені збитки, відшкодування яких покладено на особу, яка її завдала, тому АТ Полтавагаз проведено наступні нарахування: нарахування об`ємів витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації загальний обсяг склав 1,810 м.куб. на загальну суму 13 699,87 грн, відповідно до порядку визначення необлікованих об`ємів природного газу, що підтверджується розрахунком проведеним у відповідності до Кодексу ГРМ та направленим рахунком № У0000000086 від 04.07.2022 року.

АТ «Полтавагаз» листом від 01.08.2022 № 55.9/9681 на адресу ФГ «Фаворит- Агро Плюс» направило для підписання та оплати наступні документи:

1. Договір підряду № 3 від 05.07.2022 (2 примірники) один примірник підлягав поверненню після підписання;

2. Акт № 8 «Приймання виконаних робіт за липень 2022» (2 примірник) один підлягав повернення після підписання;

3. Акт № 5/55.3 «Приймання виконаних робіт з ліквідації аварійної ситуації за липень 2022 року» (2 примірники) один підлягав поверненню після підписання;

4. Рахунок на оплату № 8 від 05.07.2022 на суму 4 838,70 грн у тому числі ПДВ на суму 806,45 грн. (1 примірник), який підлягав оплаті;

5. Ррахунок на оплату № 5 від 06.07.2022 на суму 248 545,57 грн, у тому числі ПДВ на суму 41 424,26 грн (1 примірник) який підлягав оплаті.

Позивач зазначає, що другі примірники договору та акту не були повернуті АТ «Полтавагаз» та не здійснена оплата згідно рахунків.

Станом на час звернення з позовом вартість об`єму витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації 13 699,87 грн, вартість витрат по виконанню робіт з ліквідації аварійної ситуації 248 545,57 грн та вартість виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу 4 838,70 грн ФГ «Фаворит-Агро Плюс» не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного

АТ Полтавагаз є оператором газорозподільної системи (оператор ГРМ) - суб`єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно, спірні правовідносини регулюються, зокрема, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (надалі по тексту Кодекс ГРМ).

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України Про ринок природного газу оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 38 Закону України Про ринок природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Отже, відповідно до вимог Закону України Про ринок природного газу АТ «Полтавагаз», як Оператор ГРМ, зобов`язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах Полтавської області, в зоні ліцензійної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 26-1 Закону України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2002 № 2807 порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - п`ятим частини першої цієї статті.

Дозвіл на порушення об`єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку; особами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) лінійних об`єктів інженерної інфраструктури. Про початок виконання таких робіт особа, яка має намір їх здійснювати, не пізніше ніж за один робочий день повідомляє про це відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. У такому разі право на порушення об`єктів благоустрою виникає з дня, зазначеного як день початку здійснення відповідною особою будівельно-монтажних робіт.

Отже, виконання ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні можливе за умов: повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, отримання письмового погодженням Оператора ГРМ, отримання дозволу на порушення об`єктів благоустрою, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Пунктом 10 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначено, об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за формулою визначеною в цьому пункті.

Згідно з пунктом 1.12 глави 1 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15 травня 2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 р. за № 674/27119 (надалі Правила БСГ) з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових.

Згідно з пунктом 17 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.

Згідно з актом про ліквідацію аварії на газопроводі високого тиску від 04.07.2022 складено акт про те, що внаслідок механічного пошкодження газопроводу (механічний отвір розміром 325 мм2) працівником ФГ «Фаворит-Агро Плюс» Гринько А.Г., екскаватором «Атлас» викопав приямок 1,5 м, зачепивши та пошкодивши газопровід. Витік газу виявлено слюсарем Хорольського ДЕГС Савченко О.П. Для локалізації і ліквідації аварійної ситуації було здійснено перекриття засувки O 150 мм в селі Новачиха, витік газу тривав 20 хв.

Відповідно до Акту про ліквідацію аварії на газопроводі високого тиску від 04.0720244 комісія зробила висновок про те, що газопровід потребує заміни пошкодженої ділянки для відновлення газопостачання споживачам.

Згідно з пунктом 8.13 розділу VІІІ Правил БСГ роботи з ліквідації наслідків аварі повинні виконуватися експлуатаційними підрозділами газорозподільних підприємств (службою аварійно-відновлювальних робіт та/або службою підземних газопроводів) після локалізації аварійної ситуації.

Після усунення причин аварійних відключень газових мереж споживачів в населених пунктах газорозподільне підприємство повинно відновити подачу газу в газові мережі з дотриманням вимог порядку пуску газу, який затверджується керівником газорозподільного підприємства.

Роботи по локалізації і ліквідації аварії спричинені проведенням земельних робіт за адресою: Хорольський район, с. Новачихи здійснювались аварійною службою АТ Полтавагаз.

АТ «Полтавагаз» 04.07.2022 проводився повторний пуск газу 314 споживачам, які проживають в селах Мальці, Слобідка та Осове газопостачання в яких було припинене внаслідок аварійної ситуації, спричиненою діями працівника ФГ «Фаворит- Агро Плюс», дана обставина підтверджується копіями актів на відновлення газопостачання.

Відповідно до пункту 7 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.

Згідно п.6 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ за відповідною формою.

Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди, що передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено Великою палатою Верховного Суду (постанова від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц), що відшкодування збитків однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

При цьому, відповідно до частини другої статті 623 Цивільного кодексу України,

розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина 2 статті 1166 ЦК України. Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв`язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов`язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 у справі №25/207).

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України покладено на відповідача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (правова позиція у постановах Верховного Суду №902/320/17 від 10.12.2018 та №904/5489/18 від 16.04.2020).

Частиною першою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно із частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або

фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із п.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі належними та допустимими доказами доведено наявність повного складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суд оцінює його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

У п. 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

З урахуванням наведеного, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого та підтвердженого наданими до матеріалів справи доказами.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи викладене позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, а, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Фаворит-Агро Плюс" (вул.Сонячна,б.6, с.Новачиха, Лубенський район, Полтавська область, 37820, код ЄДРПОУ 37137530) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м.Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 03351912 на р/р НОМЕР_1 в філії Полтавське облуправління АТ "Державний ощадний банк України") 13699,87грн. - за об"єм витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації, 248545,57грн. - витрат по виконанню робіт з ліквідації аварійної ситуації, 4838,70грн. - вартість виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу, а також 4006,26грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

У зв"язку з перебуванням судді у відпустці, повне рішення складено та підписано: 24.06.2024

Суддя Кльопов І.Г.