Рішення № 119958025, 20.06.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3938/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області (08700, Київська область, м. Обухів, вул. В. Чаплінського, 7) в інтересах держави в особі Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська область, м. Обухів (пн.), вул. Київська, 10)

до Фізичної особи-підприємця Вільхового Святослава Олександровича ( АДРЕСА_1 )

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження водним об`єктом, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження землею під водним об`єктом

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

прокурор: Набок Ю.В. (посвідчення № 069103 від 01.03.2023 р.);

від позивача: Підлісний С.Б (витяг з ЄДРЮОФОПГФ);

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Обухівської міської ради Київської області (далі позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Вільхового Святослава Олександровича (далі ФОП Вільховий С.О.) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження водним об`єктом, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження землею під водним об`єктом.

Обґрунтовуючи позов, прокурор зазначає, що ФОП Вільховий С.О., в порушення вимог ст.ст. 3, 6, 85 Водного кодексу України, ст.ст. 69, 79, 80, 122, 124, 125, 126, 206 Земельного кодексу України, використовує водний об`єкт водосховище площею 29 га, розташоване на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільських рад Обухівського району Київської області, та земельну ділянку під ним у господарській діяльності згідно Режиму рибогосподарської експлуатації без рішення уповноваженого органу та без отримання у встановленому законодавством порядку правовстановлюючих документів, які надають право на використання такого водного об`єкту і земельної ділянки під ним.

За змістом прохальної частини позовної заяви прокурор просив суд: 1) усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні Обухівською міською радою Київської області майном шляхом припинення використання для рибогосподарської діяльності ФОП Вільховим С.О. водного об`єкту водосховища площею 29 га, розташованого на р. Красна, на території сільських рад: Перегонівської та Семенівської Обухівського району Київської області та 2) зобов`язати ФОП Вільхового С.О. повернути державі в особі Обухівської міської ради Київської області земельні ділянки з розташованим на них водним об`єктом водосховищем площею 29 га на р. Красна на території сільських рад: Перегонівської та Семенівської Обухівського району Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.01.2024 р. вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.01.2024 р. до Господарського суду Київської області від Обухівської окружної прокуратури надійшла заява № 56-221вих-24 від 09.01.2024 р. (вх. № 606/24 від 15.01.2024 р.) на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якої недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2024 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 04.03.2024 р.

У судовому засіданні 04.03.2024 р. прокурор підтримувала позовні вимоги; представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися. Водночас, усі учасники процесу про дату час та місце судового засідання були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Однак, станом на час судового засідання в матеріалах справи були відсутніми докази отримання відповідачем ухвали суду від 22.01.2024 р. про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 р. було відкладено підготовче засідання на 01.04.2024 р.

29.03.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від Обухівської окружної прокуратури надійшла заява б/н від 29.03.2024 р. (вх. № 2699 від 29.03.2024 р.) про зміну предмету позову, відповідно до якої прокурор зазначає, що останнім при оформленні позовної заяви було допущено технічну описку у формулюванні позовних вимог, у зв`язку з чим прокурор просить суд п. 2 прохальної частини позовної заяви розглядати в такій редакції: «Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні Обухівською міською радою Київської області майном шляхом припинення використання для рибогосподарської діяльності Фізичною особою-підприємцем Вільховим Святославом Олександровичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) водного об`єкта водосховища площею 29 га, розташованого на р. Красна на території сільських рад: Перегонівської та Семенівської Обухівського району Київської області, та земельної ділянки під ним, та зобов`язання Фізичної особи-підприємця Вільхового Святослава Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути водний об`єкт водосховище площею 29 га, розташоване на р. Красна на території сільських рад: Перегонівської та Семенівської Обухівського району Київської області, та земельну ділянку під ним, на користь держави в особі Обухівської міської ради Київської області».

У судовому засіданні 01.04.2024 р. прокурор підтримувала заяву про зміну предмету позову; представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися. Водночас, усі учасники процесу про дату час та місце судового засідання були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Дослідивши в судовому засіданні 01.04.2024 р. мотиви заяви Обухівської окружної прокуратури б/н від 29.03.2024 р. (вх. № 2699 від 29.03.2024 р.) про зміну предмету позову, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про прийняття вказаної заяви, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснювався за вимогами про усунунення перешкод у користуванні та розпорядженні Обухівською міською радою Київської області майном шляхом припинення використання для рибогосподарської діяльності Фізичною особою-підприємцем Вільховим Святославом Олександровичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) водного об`єкта водосховища площею 29 га, розташованого на р. Красна на території сільських рад: Перегонівської та Семенівської Обухівського району Київської області, та земельної ділянки під ним, та зобов`язання Фізичної особи-підприємця Вільхового Святослава Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути водний об`єкт водосховище площею 29 га, розташоване на р. Красна на території сільських рад: Перегонівської та Семенівської Обухівського району Київської області, та земельну ділянку під ним, на користь держави в особі Обухівської міської ради Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2024 р. було відкладено підготовче засідання на 02.05.2024 р.

01.04.2024 р. (після судового засідання) через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від Обухівської міської ради Київської області надійшло клопотання б/н від 01.04.2024 р. (вх. № 3418/24 від 01.04.2024 р.), в якому остання просила суд розглядати дану справу без участі представника Обухівської міської ради Київської області.

У судовому засіданні 02.05.2024 р. прокурор заявила про подання всіх наявних у прокуратури доказів, що мають значення для вирішення спору, та про наявність підстав для закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті; представники позивача і відповідача у судове засідання не з`явилися. Водночас, усі учасники процесу про дату час та місце судового засідання були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2024 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2024 р.

У судовому засіданні 27.05.2024 р. судом було розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово присутніх прокурора та представника позивача, розпочато з`ясування обставин справи та дослідження доказів у відповідності до ст.ст. 208-210 Господарського процесуального кодексу України. Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, усі учасники процесу про дату час та місце судового засідання були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2024 р. було оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 20.06.2024 р.

06.06.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від прокуратури надійшли додаткові пояснення б/н від 06.06.2024 р. (вх. № 6117/24 від 06.06.2024 р.) щодо наданих доказів у підтвердження факту здійснення відповідачем рибогосподарської діяльності із вилову водних біоресурсів згідно наданого останньому Режиму.

У судовому засіданні 20.06.2024 р. прокурор позовні вимоги підтримувала та просила суд задовольнити їх; представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, усі учасники процесу про дату час та місце судового засідання були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач не скористався правом, наданим останньому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та не подав до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, суд зазначає, що оскільки у ФОП Вільхового С.О. відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надсилав йому усі судові рішення (ухвали) у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2024 р. про відкриття провадження у даній справі було отримано відповідачем 03.02.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600081497700.

Поряд з цим, вручення решти адресованих ФОП Вільховому С.О. поштових відправлень №№ 0600097287853, 0600906727258, 0600917413638, 0600926146618 не відбулося, і конверти повернулись на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місця реєстрації відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Слід зазначити, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судове рішення повернуто підприємством зв`язку з посиланням, зокрема, на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 р. у справі № 908/1724/19, від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21, від 07.02.2024 р. у справі № 904/853/23.

Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Київської області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, які опубліковані та доступні до вільного перегляду.

У судовому засіданні 20.06.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Як зазначено у позовній заяві, Обухівською окружною прокуратурою Київської області було встановлено, що ФОП Вільховий С.О. використовує водний об`єкт водосховище площею 29 га, яке розташоване на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільських рад Обухівського району Київської області, та земельну ділянку під ним для потреб рибогосподарської експлуатації (рибогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, а також їх вилов).

Згідно з наданою листом № 3-6.2.3-9/5139-23 від 01.09.2023 р. Державним агентством меліорації та рибного господарства України інформацією на запит Обухівської окружної прокуратури № 56/2-9966вих-23 від 21.08.2023 р., Держрибагентством 13.12.2016 р. було погоджено Режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільських рад Обухівського району Київської області; користувач ФОП Вільховий С.О.; площа водного дзеркала 29 га.

16.10.2023 р. Обухівська окружна прокуратура Київської області звернулась до Державного агентства водних ресурсів України із запитом № 56-11860вих-23, в якому просила останнє у строк до 26.10.2023 р. надати прокуратурі інформацію про водний об`єкт, щодо якого видано Режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільських рад Обухівського району Київської області, його характеристику (у тому числі площу водозабору, довжину, чи є він штучно створеним чи природною водоймою), статус (місцевий/загальнодержавний, комплексний/некомплексний), відомості про наявні водогосподарські системи та гідротехнічні споруди на вказаному об`єкті та, у разі наявності таких систем та споруд, інформацію про їх балансоутримувачів, а також водогосподарський паспорт на вказаний об`єкт.

Листом № 01-12/1391 від 26.10.2023 р. Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра, розглянувши доручення Державного агентства водних ресурсів України № 5172/5/5/11-23 від 24.10.2023 р. відносно листа прокуратури № 56-11860вих-23 від 16.10.2023 р., повідомило останню, що запитувана інформація та документи, зокрема, у розрізі надання Режимів рибогосподарської експлуатації запитуваного водного об`єкту не відноситься до компетенції БУВР середнього Дніпра. Також у вказаному листі було зазначено, що отримати запитувану інформацію та документи можливо у Державному агентстві розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Листом № 16-6-9/3498-23 від 24.11.2023 р. Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області, у додаток до листа Київського рибоохоронного патруля № 16-6-9/3250-23 від 31.10.2023 р., надало прокуратурі копії документів, надані суб`єктом господарювання, якому для здійснення спеціального використання водних біоресурсів було погоджено Режим. Також було зазначено, що оскільки в листі прокуратури не вказано період, за який необхідно надати звітну інформацію, Київський рибоохоронний патруль надає звітну інформацію за 2021-2022 р.р. (звіти про обсяг вилову водних біоресурсів станом на 31.12.2021 р. та станом на 31.12.2022 р.).

З наданих до справи документів вбачається, що ДП «Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект»» за замовленням ФОП Вільхового С.О. було розроблено Режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільських рад Обухівського району Київської області, який погоджено Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області 23.11.2016 р. та Державним агентством рибного господарства України 13.12.2016 р.; термін дії Режиму з 13.12.2016 р. по 31.12.2025 р.

Поряд з цим, згідно з наданою листом № 710/31.01/31.02.01/2023 від 08.08.2023 р. Департаментом містобудування та архітектури Київської обласної державної (військової) адміністрації інформацією на запит Обухівської окружної прокуратури № 56-8856вих-23 від 21.07.2023 р., відомості щодо укладення Київською обласною державною адміністрацією договорів оренди водних об`єктів (їх частин), щодо яких обліковується, зокрема, діючий Режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого на р. Красна на території 2-х сільських рад: Перегонівської та Семенівської Обухівського району Київської області, відсутні.

Листом № 3736 від 01.11.2023 р. Обухівська міська рада повідомила прокуратуру, що станом на 01.11.2023 р. договори оренди земельної ділянки та водного об`єкту на території с. Семенівка та с. Перегонівка Обухівського району Київської області площею 29 га для ведення рибогосподарської діяльності, укладені з ФОП Вільховим С.О., відсутні; Семенівська та Перегонівські сільські ради не передавали договори оренди зазначеного вище водного об`єкту та земельної ділянки під ним для ведення рибогосподарської діяльності, укладені з ФОП Вільховим С.О., до Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області. Також було зазначено, що ФОП Вільховий С.О. в період з 01.01.2021 р. по 01.11.2023 р. не звертався з клопотанням до Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про укладення договору оренди водного об`єкту та земельної ділянки під ним; в період з 01.01.2021 р. по 01.11.2023 р. Обухівською міською радою не приймалися рішення про передачу у користування водного об`єкту та земельної ділянки під ним для рибогосподарської діяльності ФОП Вільхового С.О. та не укладались відповідні договори оренди.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (дата формування витягу 06.12.2023 р.) у ФОП Вільхового С.О. відсутні будь-які речові права на земельну ділянку водосховища з розташованим на ній водним об`єктом площею 29 га.

Листом № 20435/5/10-36-24-04 від 19.12.2023 р. Головне управління ДПС у Київській області, розглянувши запит Обухівської окружної прокуратури № 56-13686вих-23 від 08.12.2023 р., повідомило останню, що згідно інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» ФОП Вільховий С.О. знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Київській області з 11.06.2007 р. З 24.01.2012 р. по даний час (19.12.2023 р.) перебуває на спрощеній системі оподаткування. Водночас, інформація по платнику податків ОСОБА_1 про нарахування з орендної плати за користування водним об`єктом та земельною ділянкою під ним, що розташований на території Обухівської та Кагарлицької ОТГ Обухівського району Київської області, відсутня.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначив, що ФОП Вільховим С.О. у встановленому законодавством порядку не отримано будь-яких документів, які надають право на використання водного об`єкту та земельної ділянки під ним, у зв`язку з чим таке використання має бути припиненим, а земельна ділянка водного фонду з розташованим на ній водним об`єктом підлягає поверненню державі в особі Обухівської міської ради. При цьому, Режим спеціального товарного рибного господарства, на переконання прокурора, не є та не може бути правовстановлюючим документом, яким надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначає правових підстав користування водним об`єктом. Використання водного об`єкта для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватися тільки за наявності права на водний об`єкт разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.

Викладене вище стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження водним об`єктом, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження землею під водним об`єктом.

Слід зазначити, що за приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Встановлюючи наявність підстав для представництва інтересів держави, обов`язковими є висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в суді.

Водночас, згідно із вказаним рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як зазначено прокурором у позові, Обухівська міська рада Київської області не вжила жодних заходів, спрямованих на усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з розташованим на ній водним об`єктом та відновлення порушених прав та інтересів держави.

Згідно з ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Поряд з цим, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Слід зазначити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даному випадку підставою для представництва прокурором інтересів держави є невиконання встановленого законодавством порядку користування земельною ділянкою та водним об`єктом без укладення договору оренди, що, в свою чергу, порушує економічні інтереси держави, оскільки підриває правову визначеність та обов`язковість приписів законодавства. Поряд з цим, встановлений законодавством порядок використання водних об`єктів на умовах оренди спрямований не лише на договірне врегулювання їх експлуатації, а й на наповнення відповідних, у першу чергу, місцевих бюджетів.

Окрім того, використання водосховища площею 29 га без правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою та водним об`єктом з порушенням вимог законодавства зумовлює позбавлення права загального водокористування, яке, відповідно до вимог ст. 47 Водного кодексу України, здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими фізичними чи юридичними особами та без надання відповідних дозволів.

Отже, прокурор обґрунтовує представництво інтересів держави у даній справі тим, що її суспільний інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Керуючись приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Обухівська окружна прокуратура звернулась до Обухівської міської ради з листом № 56-13683вих-23 від 08.12.2023 р., в якому просила останню вжити заходів, спрямованих на усунення перешкод у користуванні та розпорядженні Обухівською міською радою водним об`єктом шляхом припинення його використання та повернення державі в особі Обухівської міської ради разом із землею під таким водним об`єктом.

Листом № 4399 від 21.12.2023 р. Обухівська міська рада повідомила Обухівську окружну прокуратуру про те, що станом на 01.12.2023 р. договори оренди земельної ділянки та водного об`єкту на території с. Семенівка та с. Перегонівка Обухівського району Київської області площею 29 га для ведення рибогосподарської діяльності, укладені з ФОП Вільховим С.О., відсутні; Семенівська та Перегонівські сільські ради до Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області не передавали договори оренди зазначеного вище водного об`єкту та розташованої під ним земельної ділянки; в період з 01.01.2021 р. по 21.12.2023 р. ФОП Вільховий С.О. не звертався з клопотанням до Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про укладення договору оренди водного об`єкту та розташованої під ним земельної ділянки; в період з 01.01.2021 р. по 21.12.2023 р. Обухівською міською радою не приймалися рішення про передачу у користування водного об`єкту та розташованої під ним земельної ділянки для рибогосподарської діяльності ФОП Вільхового С.О. та не укладались відповідні договори оренди. Також в листі було зазначено, що Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області щодо направлення державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель щодо проведення перевірки на дотримання чинного законодавства та встановлення землекористувача земельних ділянок між селами Перегонівка та Семенівка (водосховище 29 га).

Листом № 56-14100вих-23 від 22.12.2023 р. Обухівська окружна прокуратура повідомила Обухівську міську раду, що прокуратурою підготовлено та буде подано до позов в інтересах держави в особі Обухівської міської ради Київської області до ФОП Вільхового С.О. про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні водним об`єктом, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею під водним об`єктом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокуратурою дотримані вимоги, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва інтересів держави в суді, у зв`язку з чим Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області з передбачених законом підстав звернувся з даним позовом до суду про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження водним об`єктом, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження землею під водним об`єктом.

Дослідивши наявні матеріали справи, позиції сторін, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водний об`єкт це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води; водосховище штучна водойма місткістю більше 1 млн.м.куб., збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; водосховище комплексного призначення водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних).

Статтею 3 Водного кодексу України визначено, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать, поверхневі води, у тому числі штучні водойми (водосховища).

Згідно з приписами ст. 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 43 Водного кодексу України, водокористувачі мають право використовувати водні об`єкти на умовах оренди.

Приписами ст. 51 Водного кодексу України встановлено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Поряд з цим, земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (ч.ч. 1, 2 ст. 79 Земельного кодексу України).

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, ст. 4 Водного кодексу України).

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Частиною 1 ст. 85 Водного кодексу України визначено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.

У відповідності зі ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч.ч. 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до п. 24, яким згідно із Законом України від 28.04.2021 р. № 1423-ІХ доповнено розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук). З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

За приписами ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Поряд з цим, відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Як слідує з матеріалів справи, згідно з інформацією, що міститься в листі Обухівської міської ради № 4399 від 21.12.2023 р., остання не приймала рішення про передачу ФОП Вільховому С.О. у користування чи оренду земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об`єкт водосховище площею 29 га.

Водночас, укладеного з відповідачем договору щодо передачі в користування вказаного водного об`єкта в комплексі із земельною ділянкою до матеріалів справи не надано.

При цьому, суд констатує, що ані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, речові права на земельну ділянку, на поверхні якої зосереджуються води водосховища площею 29 га, розташованого на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільських рад Обухівського району Київської області, за ФОП Вільховим С.О. не зареєстровані.

Натомість, відповідач у своїй господарській діяльності використовує зазначений вище водний об`єкт на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації водосховища, що не є правовстановлюючим документом, який надає право користування водним об`єктом, розташованим на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільських рад Обухівського району Київської області, загальною площею 29 га, чи відповідними землями водного фонду та не визначає правових підстав користування водним об`єктом.

Поряд з цим, з аналізу наведених вище правових норм слідує, що використання водосховища для рибогосподарської експлуатації може здійснюватися тільки за наявності права на водний об`єкт разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.

З матеріалів справи слідує, що на підставі зазначеного вище Режиму з терміном дії до 31.12.2025 р. відповідачем, як користувачем водних біоресурсів, на території водосховища площею 29 га, розташованого на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільських рад Обухівського району Київської області, здійснюється рибогосподарська діяльність.

Зазначена обставина відповідачем не заперечена та не спростована.

Доказів призупинення чи скасування відповідного Режиму до матеріалів справи не надано.

Факт здійснення ФОП Вільховим С.О. рибогосподарської діяльності на водосховищі площею 29 га підтверджується листом Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 3-6.2.3-9/5139-23 від 01.09.2023 р., а також звітами про обсяг вилову водних біоресурсів водосховища, розташованого на р. Красна на території сільських рад: Семенівської та Перегонівської, за якими обсяги вилову станом на 31.12.2021 р. становили 3,28 тонн, станом на 31.12.2022 р. 3,28 тонн.

Водночас, відомості про вселення ФОП Вільховим С.О. у водосховище риби, що прямо передбачено вимогами Режиму, в матеріалах справи відсутні.

При цьому, слід зазначити, що вказані звіти про обсяг вилову водних біоресурсів водосховища, розташованого на р. Красна на території сільських рад: Семенівської та Перегонівської, станом на 31.12.2021 р. та станом на 31.12.2022 р., подавалися самим ФОП Вільховим С.О., що також свідчить про здійснення останнім рибогосподарської діяльності з вилову водних біоресурсів у спірному водосховищі.

Отже, дослідивши подані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку щодо використання відповідачем водних ресурсів держави, а саме водосховища площею 29 га, розташованого на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільських рад Обухівського району Київської області, без отримання документів, які надають право користування земельною ділянкою з розташованим на ній водним об`єктом.

Слід відзначити, що надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру".

За визначенням термінів, наведеним у ст. 1 Закону України "Про аквакультуру", аквакультура (рибництво) - це сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про аквакультуру" за напрямами діяльності аквакультура може здійснюватися з метою: отримання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура); штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів; надання рекреаційних послуг.

Рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру").

Поряд з цим, основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі регулюються Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (ст. 25 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів").

За ст. 27 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову).

У відповідності зі ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів, Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Поряд з цим, відповідно до ст. 20 Закону України Про тваринний світ, за умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів може здійснюватись такий вид використання об`єктів тваринного світу як рибальство.

Згідно ст. 25 Закону України Про тваринний світ, рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України (ст. 26 Закону України Про тваринний світ).

Згідно зі ст. 17 Закону України Про тваринний світ, до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування рибогосподарськими водними об`єктами.

Як зазначалося вище, ФОП Вільховому С.О. було погоджено Режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільських рад Обухівського району Київської області (термін дії до 31.12.2025р.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. № 979 було затверджено Порядок ведення Державного реєстру рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), відповідно до якого Реєстр, адміністратором якого є Держрибагентство, це єдина державна інформаційна система збору, накопичення та обробки даних з використання водних об`єктів, які зберігаються на матеріальних носіях та відображаються в електронному вигляді. Відповідно до додатку № 2 до вказаного Порядку, до Реєстру вноситься зокрема, інформація про рибогосподарський водний об`єкт (його частину) (найменування, місце розташування), цільове використання рибогосподарського водного об`єкта (рибальство або аквакультура), для рибництва фактичний вилов біоресурсів, для аквакультури - категорія використання водойми (для вирощування товарної риби, рибопосадкового матеріалу, інша), площа водойми, виробництво продукції аквакультури (товарної риби та/або рибопосадкового матеріалу в кілограмах), рибопродуктивність тощо.

Відомостей з Державного реєстру рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), з яких би вбачалося цільове використання водного об`єкта ФОП Вільховим С.О. (рибальство чи аквакультура) суду не надано.

Поряд з цим, порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів (ВЖР) та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (далі - Інструкція), що затверджена Наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008 р.

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено перелік документів, які подає користувач до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання.

Слід відзначити, що вказана Інструкція регламентує порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, а не порядок розпорядження водними об`єктами та земельними ділянками водного фонду, оскільки такими нормативними актами є Земельний та Водний кодекси України.

При цьому, Інструкція розроблена відповідно до Закону України Про тваринний світ, є підзаконним нормативно-правовим актом, у зв`язку з чим вона не може суперечити вимогам Закону щодо отримання в користування рибогосподарських водних об`єктів при веденні рибного господарства. Закон не встановлює будь-яких винятків в цьому для спеціального товарного рибного господарства, оскільки такими винятками є лише безоплатне любительське і спортивне рибальство, до яких не належить промислове рибальство, яке, в тому числі, здійснюється в режимі спеціального товарного рибного господарства.

Крім того, Інструкція регламентує не тільки відтворення водних живих ресурсів, а і їх вилов, що підпадає під поняття рибальство, яке не може здійснюватися без погодження власником земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об`єкт, згідно з ч. 5 ст. 59 Земельного кодексу України.

Статтею 23 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, видає такий документ дозвільного характеру як Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Порядок видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 801 від 30.10.2013 р., визначає процедуру видачі суб`єктам господарювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання дозволу.

Згідно з п. 2 Порядку, дозвіл видається на кожний рибогосподарський водний об`єкт (його частину) Держрибагентством або його територіальним органом.

Дозвіл видається територіальним органом суб`єктові господарювання для здійснення промислового рибальства, вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також визначення їх санітарно-епідеміологічного стану, меліоративного вилову водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.

Пунктом 3 Порядку передбачено перелік документів, які суб`єкт господарювання подає державному адміністраторові для одержання дозволу, серед яких документи, що посвідчують право користування водними об`єктами чи земельними ділянками водного фонду, відсутні.

Таким чином, для затвердження Режиму чи отримання Дозволу відповідні особи не надають документів, які б свідчили про їхні права на водні об`єкти та земельні ділянки водного фонду, на яких знаходяться водні об`єкти, стосовно яких затверджується Режим або видається Дозвіл. Відповідно, при затвердженні Режиму і видачі Дозволу уповноважені органи не досліджують зазначене питання та не надають права користуватися водними об`єктами і землями водного фонду.

При цьому, суд констатує, що Дозволу на спеціальне використання ФОП Вільховим С.О. водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) матеріали справи не містять.

За змістом ч. 1 ст. 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" суб`єкт рибного господарства (юридична чи фізична особа, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства) мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів у встановленому порядку.

Частинами 1, 3 ст. 36 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" встановлено, що юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

З вказаних вище норм матеріального права вбачається, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування. Можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема, і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів, чинним законодавством не передбачена. Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема, і під цими об`єктами).

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 р. у справі № 923/213/18, від 25.01.2022 р. у справі № 908/2153/20, від 29.08.2023 р. у справі № 911/1937/21 та ін.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, суд відзначає, що Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не є правовстановлюючим документом, яким надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначає правових підстав користування водними об`єктами. Використання водосховища для рибогосподарської експлуатації, щодо якої ФОП Вільховим С.О. було отримано зазначений вище Режим, може здійснюватися за наявності права на водний об`єкт разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.

Поряд з цим, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Положеннями ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України визначено, що власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачено ст. 395 Цивільного кодексу України, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Водночас, серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У даному випадку належним способом захисту порушеного права держави в особі Обухівської міської ради є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку ст. 391 Цивільного кодексу України до ФОП Вільхового С.О. з метою усунення перешкод, які останній створює у користуванні та розпорядженні землями водного фонду та водним об`єктом.

Підсумовуючи все вищезазначене, з огляду на ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на спростування доводів прокурора про відсутність у відповідача документів, які надають право користування земельною ділянкою з розташованим на ній водним об`єктом, суд вбачає позовні вимоги Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області у даній справі про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження водним об`єктом, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження землею під водним об`єктом доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні Обухівською міською радою Київської області майном шляхом припинення використання для рибогосподарської діяльності Фізичною особою-підприємцем Вільховим Святославом Олександровичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) водного об`єкта водосховища площею 29 га, розташованого на р. Красна на території сільських рад: Перегонівської та Семенівської Обухівського району Київської області, та земельної ділянки під ним, та зобов`язання Фізичної особи-підприємця Вільхового Святослава Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути водний об`єкт водосховище площею 29 га, розташоване на р. Красна на території сільських рад: Перегонівської та Семенівської Обухівського району Київської області, та земельну ділянку під ним, на користь держави в особі Обухівської міської ради Київської області.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вільхового Святослава Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, код 02909996) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25.06.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна