Ухвала суду № 119957991, 20.06.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" червня 2024 р. Справа № 911/967/24

За позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області, 07401, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 137

в інтересах держави в особі:

1. Броварської міської ради Броварського району Київської області, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Героїв України, будинок 15

2. Північного офісу Держаудитслужби, 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 18

до 1. Приватного підприємства "МАЯК", 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Москаленка Сергія, будинок 20-А

2. Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Героїв України, будинок. 15

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45

про визнання недійсним договору та стягнення 331 004, 40 грн

суддя Н.Г. Шевчук

за участю:

прокурор - Постемський А.В.;

представник позивача 1 - Ус О.О.;

представник позивача 2 - Аіріней М.-С. С.;

представник вiдповiдача 1 - не прибув;

представник вiдповiдача 2 - Ус О.О.

представник третьої особи - не прибув.

встановив:

Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом вих. № 52-3157вих-24 від 10.04.2024 в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області та Північного офісу Держаудитслужби до Приватного підприємства "МАЯК" та Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області про:

визнання недійсним договору на закупівлю робіт з капітального ремонту під`їздів житлового фонду по вул. Петлюри Симона, 23 Б (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) № 59/17 від 01.03.2017, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Броварської міської ради та Приватним підприємством "МАЯК";

стягнення з Приватного підприємства "МАЯК" на користь Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області 331 004, 40 грн, а з Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області одержані ним за рішенням суду 331 004, 40 грн стягнути в дохід держави.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Господарський суд Київської області ухвалою від 01.05.2024, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

За результатами підготовчого засідання 06.06.2024 суд оголосив перерву до 20.06.2024.

В підготовче засідання 20.06.2024 представники відповідача - 1 та третьої особи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином та завчасно.

До початку підготовчого засідання Приватним підприємством "МАЯК" через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано клопотання б/н від 20.06.2024 про відкладення судового засідання.

17 червня 2024 року прокурором подано заяву вх. № суду 6504/24 про уточнення позовних вимог, згідно якої останній просить, зокрема, здійснювати розгляд справи з урахуванням нової редакції пункту 6 прохальної частини позовної заяви наступного змісту: стягнути з Приватного підприємства "МАЯК" на користь Управління будівництва житлово-комунального господарства інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області 331 004,40 грн, а з Управління будівництва житловокомунального господарства інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області одержані ним за рішенням суду 331 004,40 грн стягнути в дохід держави в особі Броварської міської територіальної громади в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області.

Враховуючи, що у відповідності до норм законодавства позивач має право уточнити позовні вимоги, суд не вбачає підстав для її неприйняття.

Разом з цим, 06.06.2024 Приватним підприємством "МАЯК" подано клопотання вх. № суду 4386 про зупинення провадження у справі № 911/967/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

17 червня 2024 року Заступником керівника Броварської окружної прокуратури Київської області подано заперечення вх. № суду 6403/24 проти клопотання про зупинення провадження у справі.

З`ясувавши позицію присутніх у підготовчому засіданні 20.06.2024 представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про зупинення провадження у справі № 911/967/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 918/1043/21, виходячи з наступного.

Так, з єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою від 02.08.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 918/1043/21 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Підприємства про визнання недійсним договору та стягнення 199 850,40 грн, а ухвалою від 13.06.2023 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої та п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Позов у справі № 918/1043/21 обґрунтований тим, що за укладеним договором поставки мережевого обладнання позивач, не будучи обізнаним з реальною вартістю товару, купив у відповідача товар за ціною, яка значно перевищує його реальну вартість, що свідчить про введення його в оману відповідачем. Зважаючи на те, що позивач як сторона договору розпорядився бюджетними коштами, уклавши невигідний для держави спірний договір; спірний договір суперечить інтересам держави і суспільства, позивач просив визнати його недійсним на підставі статей 203, 215, частини третьої статті 228, частини першої статті Цивільного кодексу України та стягнути на свою користь сплачені за спірним договором кошти.

Обґрунтовуючи підстави передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказує на наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а також вказує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 Цивільного кодексу України).

На думку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у справі № 918/1043/21 існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням статті 216 і частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, які містять різні наслідки недійсності договору за умови, що позивач у позові, посилаючись на невідповідність Договору інтересам держави і суспільства, просив застосувати наслідки недійсності договору, встановлені саме частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 918/1043/21 здійснила аналіз статей 216, 228 Цивільного кодексу України та дійшла висновку про те, що стаття 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами статті 228 Цивільного кодексу України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору.

Також, Колегія суддів у справі № 918/1043/21 вважає, що за буквального тлумачення частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України такий критерій, як умисел у однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у Підприємства, суди у цій справі визнали Договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм, який застосовується для визначення наслідків недійсності зазначеного правочину. Загальні правові наслідки недійсності договору визначені статтею 216 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас частина третя статті 228 Цивільного кодексу України визначає інший правовий наслідок недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування якого ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: 1) при наявності умислу в обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного; 2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На переконання колегії суддів у справі № 918/1043/21, закріплення в частині третій статті 216 Цивільного кодексу України норми про те, що правові наслідки, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування, не може беззаперечно свідчити, що у випадку визнання договору недійсним з підстав невідповідності його інтересам держави і суспільства мають застосовуватись лише наслідки його недійсності, встановлені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, якщо у позові Позивач підставою для стягнення цих коштів зазначив саме частину першу статтю 216 Цивільного кодексу України, а не частину третю статті 228 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів звернула увагу на частину першу статті 208 Господарського кодексу України, яка визначає наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Так, порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статті 227 Господарського процесуального кодексу України в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 статті 227 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VII та частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі з урахуванням результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідачів, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Керуючись статтями 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Клопотання Приватного підприємства "МАЯК" про зупинення провадження у справі № 911/967/24 задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 911/967/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

3. Зобов`язати сторін повідомити Господарський суд Київської області про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 25.06.2024