Рішення № 119957901, 21.11.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2070/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Муковоз В.І., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570

адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50

до Фізичної особи-підприємця Невмержицької Анастасії Климівни

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення грошових коштів

за участі представників сторін:

позивача: Гордієнко В.А., посвідчення адвоката України №000131 від 10.04.2018, довіреність №1796-К-Н-О від 12.07.2022;

відповідача: не з`явився,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1784/23 від 10.07.2023) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця Невмержицької Анастасії Климівни про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором від 21.10.2021 № 3092819360-КД-1, що укладений між нею та позивачем.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2023 позовну заяву (вх. №1784/23 від 10.07.2023) про стягнення грошових коштів прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2070/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 22.08.2023.

У судове засідання 22.08.2023 з`явилась представниця позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач не повідомлений, поштове повідомлення з ухвалою суду на час судового засідання знаходиться в точці видачі поштового відділення.

Ухвалою Господарського суду Київського суду Київської області від 23.08.2023 підготовче засідання відкладено на 19.09.2023.

Господарським судом Київської області, у зв`язку із неотриманням відповідачем поштових відправлень суду, здійснювалась також спроба повідомлення відповідача про судове засідання телефонограмою від 25.08.2023, проте, за відповіддю надавача телекомунікаційних послуг: наразі абонент не може відповісти на дзвінок.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №2837/23 від 29.08.2023) про долучення інформації.

Телефонограмою від 19.09.2023 повторно здійснювалась спроба повідомлення відповідача про судове засідання, проте, за відповіддю надавача телекомунікаційних послуг: наразі абонент не може відповісти на дзвінок.

У судове засідання 19.09.2023 з`явилась представниця позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач не повідомлений, поштове повідомлення з ухвалою суду, на час судового засідання, знаходиться в точці видачі поштового відділення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, проведення підготовчого засідання відкладено на 24.10.2023.

У судове засідання 24.10.2023 з`явилась представниця позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач не повідомлений, поштове повідомлення з ухвалою суду, на час судового засідання, знаходиться в точці видачі поштового відділення.

Суд наголошує, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Враховуючи вищенаведене, можна дійти висновку що суд здійснив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Таким чином, суд вважає, що відповідач не може вважатись позбавленим права на змагальність сторін, що є одним із основних принципів господарського судочинства, що закріплені у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 24.10.2023 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2023 призначено справу до розгляду по суті на 21.11.2023 о 15:20.

Представниця позивача у судовому засіданні 21.11.2023 підтримала заявлені позовні вимоги; представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач не повідомлений, поштове повідомлення з ухвалою суду, на час судового засідання, знаходиться в точці видачі поштового відділення.

21.11.2023 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами дослідження матеріалів справи, всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об`єктивної оцінки доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

21.10.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" як банком та Фізичною особою-підприємцем Невмержицькою Анастасією Климівною як позичальником укладений кредитний договір № 3092819360-КД-1 (далі - договір), за умовами якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит згідно з пунктом А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці пункті 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

У розділі А договору сторони встановили таке:

А.1. Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія;

А.2. Ліміт цього договору 380476,80 грн., у тому числі, на такі цілі:

- у розмірі 378000,00 грн. - на поповнення обігових коштів;

- у розмірі 2476,80 грн. - на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених пунктами 2.1.5., 2.2.12. цього договору.

А.3. Термін повернення кредиту - 01.10.2024.

А.6. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,21 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

А.8. Проценти, встановлені пунктами А.6., А.6.1. договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3. цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з пунктом 2.3.2. цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

21.10.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до договору відповідно до підпункту "а" пункту 1 якої узгоджено, що протягом строку кредиту, зазначеного в пункті А.3. договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та програми фінансової підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно з пунктом 2.1. Додаткової угоди, за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,21% річних.

Відповідно до пункту 2.2. Додаткової угоди, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 15 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно пунктом 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7. Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Як стверджує позивач, відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.

Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві доводів не спростував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі статею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частинами 1, 3 сатті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором та Додатковою угодою виконав належним чином, надавши відповідачу кредит всього на суму 380476,78 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача, яка наявна у матеріалах справи.

Проте, відповідач порушив договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим, у відповідача виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 267964,69 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 51812,35 грн.

Відповідно до пункту 2.10. Додаткової угоди, у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. договору, позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з пунктом 2.1. цієї Додаткової угоди. + 5% річних.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати Фізичною особою-підприємцем Невмержицькою Анастасією Климівною заборгованості за кредитним договором № 3092819360-КД-1 від 21.10.2021 у сукупному розмірі 319777,04 грн. у передбачені договором строки, натомість до матеріалів справи наданий належний доказ - виписки з банківського рахунку відповідача, який підтверджує доводи позивача про стан розрахунків між сторонами за договором: надання кредитних коштів, обсяги погашення тіла кредиту та відсотків відповідачем та, відповідно, наявність заборгованості.

При цьому, щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом враховано, що суд повідомляв відповідача про розгляд цієї справи на адресу відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом направлення листа рекомендованою кореспонденцією.

З огляду на вказане, судом враховані висновки Верховного Суду з такого питання, викладені, зокрема, у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Враховуючи вищенаведене, суд здійснив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Таким чином, суд вважає, що відповідач не може вважатись позбавленим права на змагальність сторін, що є одним із основних принципів господарського судочинства, що закріплені у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність порушення зобов`язань за договором.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача у повному обсязу згідно з вимогами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. №1784/23 від 10.07.2023) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця Невмержицької Анастасії Климівни про стягнення грошових коштів задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Невмержицької Анастасії Климівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість яка виникла за кредитним договором №3092819360-КД-1 від 21.10.2021, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 267964,69 грн. (двісті шістдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні шістдесят дев`ять копійок), заборгованість за процентами у розмірі 51812,35 грн. (п`ятдесят одна тисяча вісімсот дванадцять гривень тридцять п`ять копійок) та 4796,66 грн. (чотири тисячі сімсот дев`яносто шість гривень шістдесят шість копійок) судового збору за подання позову.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 24.06.2024.

Суддя С.О. Саванчук