Ухвала суду № 119957887, 13.06.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.06.2024Справа № 910/3275/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ"

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО.

про скасування рішення

Представники:

від позивача: не з`явився.;

від відповідача: Пащенко М.В., Гришина М.Г.;

від третьої особи: Смородина А.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі-відповідач) про скасування рішення Антимонопольного комітету України №403-р від 28.12.2023 у справі №127-26.4/195-21 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з`ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.04.2024. Зокрема, зобов`язано Антимонопольний комітет України надати суду у строк до 17.04.2024 копії матеріалів справи №127-26.4/195-21 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.

15.04.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що позивач неправомірно використовує позначення PROSECCO, оскільки будь-якої згоди (дозволу) на використання позначення PROSECCO заявник (КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО) йому не надавав. Використання позивачем позначення PROSECCO може призвести до змішування з продукцією та діяльністю виробників оригінального PROSECCO, в інтересах яких діє Заявник.

Крім того, разом з відзивом на позовну заяву Антимонопольний комітет України на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2024 надав копії матеріалів справи №127-26.4/195-21 на електронному носії.

15.04.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО надійшла заява про залучення до справи третьою особою, в якій заявник просить суд залучити до участі у справі КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Антимонопольного комітету України.

17.04.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач просить суд відкласти розгляд справи № 910/3275/24 на іншу дату, у зв`язку з перебуванням представника позивача у службовому відрядженні.

Аналогічне клопотання було надіслано відповідачем через систему "Електронний суд", яке надійшло до суду 17.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 заяву КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - задоволено. Залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО. Зокрема, зобов`язано третю особу у строк до 22.05.2024 надати суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та докази на підтвердження викладених обставин. Підготовче засідання відкладено на 23.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 за ініціативою суду внесено виправлення в ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 про відкладення підготовчого засідання № 910/3275/24.

23.05.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО надійшли пояснення третьої особи щодо позову, в яких третя особа, зокрема зазначає, що захист найменувань контрольованих за походженням та географічних зазначень є обов`язком Консорціуму за статутом, що дозволило третій особі звернутись до Антимонопольного комітету України з відповідною заявою. Також, третя особа вказує на те, що позивач не отримав дозволу на використання позначення PROSECCO, а отже не мав права застосовувати його для своєї продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/3275/24 призначено на 13.06.2024.

У це судове засідання представник позивача не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Дослідивши матеріали справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.

Крім того, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформовано правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

Водночас у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доводів та/і доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2023 у справі № 910/25456/15.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Аналогічного висновку, щодо застосування положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України дійшов Верховний Суд у постановах від 16.08.2018 року у справі №910/23344/17, від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 12.12.2019 у справі № 910/2722/19.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом встановлено, що представник позивача у підготовче засідання, призначене на 18.04.2024 не з`явився, при цьому позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника позивача у службовому відрядженні.

У судовому засіданні 18.04.2024 судом було відкладено підготовче засідання на 23.05.2023.

При цьому, у підготовче засідання призначене на 23.05.2024 позивач повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

У дане судове засідання позивач також не з`явився.

Суд зазначає, що ухвала суду від 18.04.2024 про залучення третьої особи та відкладення підготовчого засідання на 23.05.2024 (з урахування ухвали суду від 06.05.2024 про виправлення описки) отримана позивачем 08.05.2024, а ухвала суду від 23.05.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання на 13.06.2024 отримана позивачем - 29.05.2024, що підтверджується довідками Господарського суду міста Києва про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ".

Вказане свідчить про те, що позивач обізнаний із часом та місцем розгляду даної справи Господарським судом міста Києва, проте поважні причини неявки у підготовче засідання та у судове засідання суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Суд зазначає, що у даній справі позивачем не було надіслано на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності позивача та/або його представника, а отже у суду відсутня передбачена процесуальним законом можливість розгляду позовних вимог.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.

При цьому, суд враховує те, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.11.2022 у справі № 905/458/21, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Позивачем не заявлялось будь-яких клопотань про розгляд справи за його відсутності.

Приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак жодного разу не з`явився в судові засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, суд залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ" до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО про скасування рішення, без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, у даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв`язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ" до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО про скасування рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 24.06.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Щербаков