Рішення № 119957601, 19.06.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1822/24

Провадження № 2/487/1527/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Сердюк В.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2024 року до Заводського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка підписана його представником - адвокатом Коренко Т.В., до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, в якій позивач просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовна заява обґрунтована тим, що у сторін є спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 У 2022 році відповідач покинула сім`ю і виїхала до Польщі, там створила нову сім`ю і народила дитину, життям ОСОБА_3 не цікавиться. Позивач повністю опікується інтересами і потребами дитини, піклується про нього, самостійно займається вихованням сина. Матір не виявляла проявів самостійного виховання сина, навіть коли подружжя проживало разом. Крім того, вона не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, про що склала нотаріально засвідчену заяву.

29 лютого 2024 року відкрито провадження, призначено підготовче засідання, зобов`язано третю особу надати висновок щодо розв`язання спору.

27 травня 2024 року на виконання ухвали суду представником третьої особи надано висновок органу опіки та піклування. Також у заяві представник просить розгляд справи завершити без її участі, враховуючи думку, викладену у висновку.

17 червня 2024 року надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів.

19 червня 2024 року надійшла заява представника позивача про розгляд справи без її участі. Позов підтримує і просить задовольнити.

В матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА_2 , посвідчена нотаріусом Аліною Місячник, керуючою Нотаріальною конторою в Свебодзіні, Республіка Польща, відповідно до якої ОСОБА_2 повідомляє, що їй відомо про позов ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_3 та цією заявою вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав та просить розглянути заяву за її відсутності та постановити рішення щодо позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_3 .

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що відповідач фактично визнає позовні вимоги, обидві сторони просять розглядати справу без їх участі, суд вважає можливим ухвалити рішення в підготовчому засіданні без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована ) та ч.ч. 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Враховуючи наведене, позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Позбавлення батьківських справ завжди є результатом протиправної, винної поведінки.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України (далі СК України), якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, то вони можуть бути позбавленні батьківських прав.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто, прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: батько - ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 .

Відповідно до акту про проживання осіб однією сім`єю від 11.01.2024, ОСОБА_1 та його син ОСОБА_3 фактично проживають разом однією сім`єю з 03.06.2011 і по сьогодні за адресою: АДРЕСА_1 , Батько сам виховує і утримує сина.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики учня 6-б класу Миколаївської гімназії №35 ОСОБА_3 , підписаною директором МГ № 35 А.Б. Апостоловим 12.02.2024, мати учня на цей час знаходиться в Польщі, не працює. Батько працює в ТОВ «Південний Буг-М». ОСОБА_3 проживає з татом. Лише батько цікавиться навчанням сина, відвідує батьківські збори. ОСОБА_3 психологічно захищений в родині, може розраховувати на моральну підтримку рідних.

Аналогічні відомості містить характеристика ОСОБА_3 та довідка, підписана директором МГ № 35 ОСОБА_5 .

Відповідно до письмових пояснень сусідів - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 займається вихованням та утриманням сина. Мати у 2022 році покинула сина і у його вихованні не бере участі, матеріально не забезпечує.

ОСОБА_1 працює, що підтверджується договорами підряду від 02.01.2024, 01.12.2023, 01.11.2023, 01.10.2023, характеристикою, підписаною керівником ТОВ «Південний Буг-М».

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.05.2024 у справі № 487/587/24, яке набрало законної сили 03.06.2024, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

09 травня 2024 року Заводським районним судом м. Миколаєва у справі № 487/3957/24 видано судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 заробітку (доходу).

Відтак встановлено, що відповідач, як мати дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує медичним доглядом, спілкування з дитиною не підтримує.

Відсутність заперечень відповідача ОСОБА_2 проти позову про позбавлення її батьківських прав, суд також розцінює як про втрату інтересу до її дитини - ОСОБА_3 .

При цьому, відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Тому зазначені вище фактори суд розцінює як ухилення відповідача від виховання своєї дитини, яка свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Згідно Висновку органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради від 24.05.2024 р. орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про позбавлення відповідача батьківських прав та наявність підстав для їх задоволення, виходячи з інтересів дитини.

Розподіляючи судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з дотриманням положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ: 24060001, місцезнаходження: 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 9.

Повне судове рішення складено 19 червня 2024 року.

Суддя: З.М. Сухаревич