Ухвала суду № 119957454, 25.06.2024, Березанський районний суд Миколаївської області

25.06.24

Справа № 469/967/24

2/469/562/24

У Х В А Л А

25 червня 2024 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши позовну заяву

заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури, адреса: 54030, м. Миколаїв, вул.Бузький Бульвар, 15, код ЄДРПОУ 02910048

в інтересах держави в особі

Коблівської сільської ради, адреса: 57453, вул. Одеська, 4, с. Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375748

до

1. ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

2. ОСОБА_2 , місце проживання:

АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , законним представником якої є ОСОБА_4 , місце проживання:

АДРЕСА_4 . ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 , законним представником якого є ОСОБА_6 , місце проживання:

АДРЕСА_6 . ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_5 , законним представником якого є ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 ,

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання незаконними та скасування свідоцтв про право на спадщину та повернення земельної ділянки,-

в с т а н о в и в :

Керівник Миколаївської окружної прокуратури 24 червня 2024 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати недійсним укладений 20 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0909 га з кадастровим номером 4820983900:06:000:0196 № 916, зареєстрований 30 листопада 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 17852832; визнати незаконними та скасувати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку та зобов`язати відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернути повернути у власність територіальної громади в особі Коблівської сільської ради спірну земельну ділянку, яка належить відповідачам у розмірі по 1/3 та по 1/6 частині.

Прокурор посилався на те, що рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2022 року у справі № 469/1473/18, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано пункти 1, 2 розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 25 червня 2011 року № 366, яким затверджено проект землеустрою та надано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.0909 га з кадастровим номером 4820983900:06:000:0196 для індивідуального дачного будівництва в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Задовольняючи позов, суд встановив, що спірна земельна ділянка розташована у межах пляжної зони прибережної захисної смуги Чорного моря, надання якої у приватну зону для будівництва та обслуговування індивідуальних дачних будинків забороняється земельним, водним законодавством, а тому спірна земельна ділянка не може перебувати у приватній власності; будівництво капітальних об"єктів нерухомості на території пляжу забонено законодавством. Окрім того, зазначена земельна ділянка розташована на території рекреації, в межах якої не передбачено будівництво індивідуальних дачних будинків.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 серпня 2012 року № 916, ОСОБА_1 відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями померлого є його діти: неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_8 є його мати ОСОБА_2 та малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачі, які є спадкоємцями померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом, набули право власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - по 1/3 вищевказаної земельної ділянки; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 1/6 вищевказаної земельної ділянки; право власності за відповідачами зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено відповідні записи.

Разом із тим, відповідачі не набули права власності на земельну ділянку на визначених законом підставах у зв"язку з неправомірністю набуття права власності на вказане майно спадкодавцем.

Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави прокурор зазначав, що Коблівською сільською радою не вжито заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, що свідчить про бездіяльність та самоусунення Коблівської сільської ради від вжиття заходів щодо повернення земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади та є підставою для пред`явлення цього позову прокурором в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про охорону земель" об"єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Незаконне відведення у приватну власність рекреаційних територій узбережжя Чорного моря для індивідуального дачного будівництва є порушенням установлених державою вимог земельного та водного законодавства, призводить до нераціонального використання територій та забудови населених пунктів, а також порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів,оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства; перебування спірної земельної ділянки у власності відповідача обмежує безперешкодний доступ громадян до узбережжя Чорного моря, приводить до знищення його лікувальних і оздоровчих властивостей, створює невідворотну зміну його цільового призначення.

Отже, оскільки власником спірного майна є територіальна громада в особі Ради, яка відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" уповноважена на вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, прийняття рішень щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель, тобто є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади як складника інтересів держави, пов`язаних із законним використанням та збереженням земель, суд вважає, що прокурором відповідно до ст.131-1 Конституції України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ч.4 ст.56 ЦПК України належним чином підтверджено наявність повноважень для представництва інтересів держави у цій справі.

Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження не виявлено, а тому потрібно відкрити провадження у справі, виходячи з того, що спір стосується нерухомого майна, розміщеного на території колишнього Березанського району Миколаївської області, у зв`язку з чим за правилами виключної підсудності (ч.1 ст.30 ЦПК України) справа підсудна Березанському районному суду Миколаївської області.

Враховуючи кількість заявлених позовних вимог, підстав для їх заявлення та кількість учасників справи, справа є складною, а тому повинна бути розглянута за правилами загального позовного провадження.

Дату судового засідання суд визначає з урахуванням графіку раніше призначених судових справ та навантаженості судді.

У тексті позовної заяви прокурор зазначив третіми особами, які не заявляють самостійних вимог, матір неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ОСОБА_6 , матір неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , а також Служби у справах дітей та сім"ї Печерської та Голосіївської в місті Києві державних адміністрацій, посилаючись на те, що відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 є неповнолітніми, у зв"язку з чим наявні підстави для залучення до справи їх законних представників та органу опіки та піклування.

Заяв про залучення третіх осіб прокурор не надавав.

Відповідно до ч.1 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно з ч.ч.3-5 ст.53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Відповідно до ч.1-2 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

На підставі ч.1 ст.45 ЦПК України під час розгляду справи, крім прав та обов`язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;

3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

На підставі ч.ч.1-2 ст.59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Відповідно до ч.1 ст.242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Отже, батьки (матері) неповнолітніх відповідачів мають бути залучені до участі у справі як законні представники своїх дітей; передбачені законодавством підстави для залучення зазначених у позові матерів неповнолітніх відповідачів як третіх осіб прокурором не зазначені та зі змісту позовної заяви не вбачаються.

У частині залучення до участі у справі органів опіки та піклування суд зазначає таке.

На підставі ст.56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підпунктом 4 пункту "б" частини першої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відома виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.

Пунктом 3 постанови КМУ «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 №866 (зі змінами) встановлено, що органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

За змістом ч.4 Примірного положення про службу у справах дітей міської, районної у місті ради, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 16 вересня 2021 року № 518, така служба не є органом опіки та піклування, а тому посилання прокурора на необхідність залучення відповідних служб у справах дітей та сім"ї до участі у справі з метою забезпечення належного представництва органу опіки та піклування не грунтується на вимогах закону.

У зв"язку з викладеним, враховуючи, що позовні вимоги стосуються майнових прав та інтересів неповнолітніх осіб, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, відповідні органи опіки та піклування, представлені належними юридичними особами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.53, 59, 187 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Залучити до участі у справі як законних представників неповнолітніх відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

Залучити до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, як органи опіки та піклування, - Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію (адреса: 01010 м.Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, 15, код ЄДРПОУ 37401206) та Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію (адреса: 03039, просп. Голосіївський, 42, код ЄДРПОУ 37308812).

Призначити підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження о 10.00 год. 29 жовтня 2024 року у приміщенні Березанського районного суду Миколаївської області (57401, смт.Березанка Миколаївської області, вул.Центральна, 58), зала судових засідань № 2.

Повідомити учасників справи про наявність у суді технічної можливості забезпечення їх участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Встановити строк для подання відповідачами до суду відзиву на позов тривалістю п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі подання відзиву до нього додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Встановити строк для подання позивачем та прокурором відповіді на відзив та строк для подання відповідачем заперечень тривалістю п"ятнадцять днів з дня отримання відповідно відзиву та відповіді на відзив.

Встановити строк для подання третіми особами пояснень щодо позову чи відзиву тривалістю п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали чи відзиву.

Відповідь на відзив, заперечення та пояснення подаються у порядку, встановленому для подання відзиву.

Роз"яснити сторонам положення ч.ч.3, 4 ст.12 ЦПК України, а саме що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, що їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копії іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Інформація щодо справи, що розглядається, може бути отримана учасниками справи на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки Березанського районного суду http://court.gov.ua/fair/sud1403/)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: