Рішення № 119948484, 19.06.2024, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7685/24

Провадження № 2/161/2683/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Дмитроци Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. було вчинено виконавчий напис №21569 про стягнення з нього на користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованості в розмірі 11230,00 грн.

Вказує, що даний виконавчий напис не підлягає до виконання, оскільки вчинений з грубим порушенням діючого законодавства, а тому просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, просить стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2024 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі з доданою позовною заявою та з додатками була отримана відповідачем 06.05.2024 року, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового рекомендованого відправлення.

24.05.2024 року до суду надійшли письмові заперечення представника відповідача ТОВ «Споживчий центр», відповідно до змісту яких останній заперечував щодо вирішення спору в суді, оскільки відповідно до п.10.1 кредитного договору, укладеного між сторонами, ними погоджено передачу спору на вирішення третейського суду (за виключенням спорів про захист прав споживачів), а саме до постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, у зв`язку із чим просив залишити без розгляду вищевказану позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.05.2024 року в задоволенні клопотання тТзОВ «Споживчий центр» про залишення без розгляду вказаного позову відмовлено.

При цьому, відзив на позов у визначений в ухвалі суду термін відповідачем не наданий.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що 02.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. було вчинено виконавчий напис №21569 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованості в розмірі 11230,00 грн. (а.с. 7).

10 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №678412 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» вказаних коштів (а.с. 13-14).

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (в редакції, чинній до 21 лютого 2017 року), для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подані фінансовою установою документи не підтверджують безспірність заборгованості, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі зазначені суми боргу, які в свою чергу не визнаються позивачем.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ від 29.06.1999 р., в яку постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 р. були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014 р. в цій частині.

Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року.

З цього слідує, що станом на день видання виконавчого напису 02.12.2021 року, втратив чинність нормативно-правовий акт, який дозволяв нотаріусам видавати виконавчі написи про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а отже оскаржуваний виконавчий напис є незаконним та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги задоволенню.

Отже, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Крім цього, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1816,80 (1211,20 + 605,60) грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. , 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати виконавчийнапис №21569 від 02.12.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості в сумі 11230,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп. судового збору

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а, ЄДРПОУ 37356833.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9/134.

Повний текст рішення складений 19 червня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк