Рішення № 119945886, 20.06.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження№2-а/522/142/24

Справа № 521/6188/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Єрганінової К.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-271,286 КАС України) адміністративну справу запозовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, за участі третіх осіб: інспектор Івзводу 6роти 2батальйону Управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті старшийлейтенант поліціїБогдан ОльгаЮріївна,Управління патрульноїполіції вОдеській областіДепартаменту патрульноїполіції, про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.04.2024 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, інспектора І взводу 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Богдан Ольги Юріївни про скасування постанови серії ЕНА №1903533 від13.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.04.2024 о 20:38 год ОСОБА_1 керуючи автомобілем Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_1 , начебто проїхала перехрестя вул.Бреуса та вул. Єфремова на заборонений «жовтий» сигнал світлофора за що була зупинена та щодо неї складено оспорювану постанову. Вказує, що вулиці «Єфремова» в м. Одесі не існує, тому постанова несе недостовірні дані, тому повинна бути скасована. Вказує, що зелений сигнал світлофора почав моргати коли автомобіль позивача перебував на пішохідному перехресті, у зв`язку з чим вона повинна була закінчити маневр. Якби позивачка здійснила екстрене гальмування, то була дуже висока вірогідність зіткнення з патрульним автомобілем, який рухався позаду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.04.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.05.2024 справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Справа 30.05.2024 надійшла до Приморського районного суду м.Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2024 справа прийнята до розгляду судді Бондаря В.Я., провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.06.2024.

У судовому засіданні 10.06.2024 проведеному за участі ОСОБА_1 було змінено неналежного відповідача ГУ НП в Одеській області на Департамент патрульної поліції, а інспектора поліції та Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції залучено в якості третіх осіб, з метою сповіщення відповідача розгляд справи відкладено до 20.06.2024.

До суду 18.06.2024 надійшов відзив, згідно якого Департамент патрульної поліції заперечує проти позову, у зв`язку з тим, що позивачка намагається уникнути відповідальності, адже факт проїзду перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору підтверджується відеозаписом. Після зупинення позивачки їй було роз`яснено права, повідомлено причини зупинки, позивачка не надала жодних письмових пояснень по суті правопорушення. Інспектор після розгляду справи оголосив постанову та пояснив порядок її оскарження, тому підстав для скасування постанови немає.

У судове засідання 20.06.2024 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення не подавали.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 13 квітня 2024 року інспектором 1 взводу 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом ОСОБА_2 складено постанову серії ЕНА №1903533, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КупАП, адже ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_1 , 13.04.2024 о 20:38 год в м.Одесі, вул. Бреуса Якова, проїхала перехрестя вулиці Бреуса / вулиці Єфремова на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушила п.8.7.3.ґ Правил дорожнього руху.

З відеозапису доданого до відзиву вбачається, що ОСОБА_1 здійснила проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора, при чому позивачка рухалася на невеликій швидкості і мерехтіти зелений сигнал світлофора почав за 4 секунди до під`їзду до пішохідного переходу, тобто керуючи автомобілем Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_1 , позивачка точно бачила, що зелений сигнал світлофора попереджає про зміну сигналу, заїзд на пішохідний перехід автомобіля позивача відбувся на жовтий сигнал світлофора як і проїзд перехрестя в подальшому.

Суд погоджується з доводами відповідача, що завчасне попередження про зміну сигналу світлофору та помірна швидкість руху дозволяли позивачці зупинитися на світлофорі не використовуючи екстрене гальмування.

Так, згідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та іншими документами.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормою статті 52 Закону України "Про дорожній рух" визначено, зокрема, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Частиною першою статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку.

Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пунктом 8.7 ПДР передбачено, що світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні.

Згідно з п. п. 8.7.3. ПДР сигнали світлофора, зокрема, мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.

Відповідно до п. п. "ґ" п.8.7.3ПДР жовтий сигнал забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Відповідно до п.8.10 ПДР, позивачка мала зупинитися до пішохідного переходу, однак будучи за 3 секунди сповіщеною зеленим миготливим сигналом про зміну сигналу світлофору, здійснила заїзд на пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, тому п.8.11 ПДР застосування не підлягає.

Зазначення позивачки, що зелений колір почав моргати, коли її автомобіль перебував на пішохідному переході спростовується досліджуваним відеозаписом.

Доказом вчинення адміністративного правопорушення є саме відеозапис з автомобільного відеореєстратора поліцейського, на якому зафіксована вчинення порушення правил ПДР, а саме проїзд перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофору.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, інспектором поліції було виявлено порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а саме проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора та складено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, однак, як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем при розгляді справи не було виконано вимог статті 280 КУпАП.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Дійсно ОСОБА_1 рухаючись по вул. Бреуса допустила проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора з вулицею Єфімова, однак у постанові не вірно вказано назву вулиці як « ОСОБА_3 », однак за наявності доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, скасування постанови у зв`язку з помилковим написанням назви вулиці, буде надмірним формалізмом, що суперечить меті адміністративного судочинства.

Тому, доводи позивача про відсутність вулиці Єфремова в м. Одесі не спростовують факту вчинення нею адміністративного правопорушення.

Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання Правил дорожнього руху України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена у відповідності до вимог закону, адміністративне стягнення накладене в межах санкції статей закону, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в суді, а тому дійшов висновку залишити оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 287-293 КпАП України, ст.ст. 243-246,250, 251, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м.Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), за участі третіх осіб: інспектор Івзводу 6роти 2батальйону Управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті старшийлейтенант поліціїБогдан ОльгаЮріївна (м.Одеса,вул.Академіка Корольова,буд.5),Управління патрульноїполіції вОдеській областіДепартаменту патрульноїполіції (м.Одеса,вул.Академіка Корольова,буд.5), про скасування постанови залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 24 червня 2024 року.

Суддя: В.Я. Бондар