Ухвала суду № 119941660, 24.06.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3596/24

Провадження №6/639/166/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Рубіжного С.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Кудрряшов Дмитро Вячеславович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернулось до Жовтневого районного суду міста Харкова із заявою про заміну сторони стягувача, за вимогами якої просить замінити первісного стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні № 67147580 щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , відкритого 13.10.2021 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. №167866 вчиненого 15.06.2021.

Як вбачається з копії Постанови про відкриття виконавчого провадження № 67147580 від 13.10.2021 року, місцем реєстрації боржника є: АДРЕСА_1 . Зі змісту заяви вбачається, що обираючи підсудність, заявник звернувся до Жовтневогого районного суду м. Харкова за місцем зареєстрованого проживання боржника.

Разом з тим, боржник ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Київського району м. Харкова.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву необхідно передати за підсудністю на розгляд іншому суду, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів заяви предметом спору є вимога про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Згідно положень п. 3 ч. 1ст. 3Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

За змістомст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", яка має назву "Місце виконання рішення", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Тобто законодавець пов`язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місцем роботи, місцем отримання пенсії та/або місцем знаходження його майна.

Відповідно до положень ч. 2ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, відступивши від попередніх висновків, зазначила, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, та за вимогами статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Згідностатті 24 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Верховний суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 наголосив, що виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

Згідно Інформації про виконавче провадження, приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. від 14.12.2023 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП № 67147580 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує в ТОВ «Посад Рітейл» за адресою: 61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, буд. 31А, що відповідно до адміністративно територіальної одиниці відноситься до Салтівського районну м. Харкова.

Таким чином, виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса проводяться приватним виконавцем за місцем отримання доходу боржником.

Даних, які б свідчили, що виконавчі дії проводяться на території Жовтневого районного суду м. Харкова, суду не надано.

В свою чергу, до матеріалів заяви не додано жодних доказів того, що на території Новобоварського району м. Харкова проводяться будь які виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 67147580 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 167866 від 15.06.2021.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з нормами Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 р., інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «незалежний і безсторонній суд, встановлений законом», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктивної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц).

Відповідно до ч. 1ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України).

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378ЦПК України).

Враховуючи викладене, справа за заявою ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони стягувача не підсудна Жовтневому районному суду м. Харкова, у зв`язку з чим цивільну справу слід передати для розгляду за належною підсудністю до Московського районного суду міста Харкова за місцем виконання виконавчого провадження.

За наведених обставин, керуючись ст. ст.124,125 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод,Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст.2,3,4,23,31,32,263,353,354,355,446 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Цивільну справу№ 639/3596/24за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Кудрряшов Дмитро Вячеславович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником - передати на розгляд за підсудністю до Московського районного суду міста Харкова.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Рубіжний