Рішення № 119933339, 24.06.2024, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/398/24

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Кокаревої Євгенії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 19 квітня 2024 року надійшов позов адвоката Кокаревої Євгенії Олександрівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Кіровоградській області), в якому з урахуванням уточненого позову, заявлено такі вимоги:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 2022, 2023 роки;

2) зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу з 13 лютого 2024 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 2022, 2023 роки із урахуванням різниці, що була виплачена.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області (далі ГУПФУ в Луганській області).

Позивача з 13 лютого 2024 року переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). З розрахунку заробітку для обчислення пенсії за віком слідує, що для розрахунку пенсії позивача застосовано середній показник заробітної плати - 7405,03 грн.

Не погоджуючись із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7405,03 грн, позивач звернувся із скаргою від 26 лютого 2024 року до Пенсійного фонду України, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії із застосуванням показника, який застосовується для обчислення пенсії у 2024 році, а саме -13559,14 грн.

Листом від 29 березня 2024 року № 1831-1338/А-02/8-1200/24 ГУПФУ в Луганській області повідомило, що позивача переведено з одного виду пенсії на інший на загальних підставах і застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався при перерахунку пенсії за вислугу років.

Представник позивача з такими діями не згоден, оскільки вважає, що відповідачем порушено приписи частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, згідно з якими для обчислення пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, якими для позивача є 2021-2023 роки.

Також представник позивача зауважив, що згідно з правовими позиціями Верховного Суду перехід особи з пенсії за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону № 1788-ХІІ, на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV не є переведенням на інший вид пенсії згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV. У такому випадку має місце саме призначення пенсії за віком.

Вважаючи порушеним право позивача на належний розмір пенсії, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 22 квітня 2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Від представника позивача 22 квітня 2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою.

Ухвалою від 24 квітня 2024 року після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив; витребувано від відповідача докази.

Від ГУПФУ в Кіровоградській області 09 травня 2024 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з таких підстав.

Позивач 13 лютого 2024 року звернувся до ГУПФУ в Кіровоградській області із заявою про переведення на інший вид пенсії за місцем проживання та перебування на обліку.

ГУПФУ в Кіровоградській області 21 лютого 2024 року за принципом екстериторіальності розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення № 9092701416116 про переведення з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

ГУПФУ в Луганській області повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії листом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року переведення на інший вид пенсії, передбачене виключно у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та за умови додавання до страхового стажу не менше 24 календарних місяців (пункт 3 статті 45 Закону № 1058-IV).

ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та розраховану згідно із Законом № 1058-IV. Відповідно до заяви від 13 лютого 2024 року позивач переведений на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Обчислення розміру пенсії проведено виходячи із страхового стажу 40 років 3 місяці 20 днів. Коефіцієнт страхового стажу, розрахований відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV, становить 1,09966. Обчислення середньомісячного заробітку проводилось із застосуванням показника проіндексованої середньої заробітної плати 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197, де 3764,40 грн середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 коефіцієнти індексації). Заробітна плата обчислена згідно зі статтею 40 Закону № 1058-IV складає 14457,14 грн (7405,03 грн x 1,09966, де 7405,03 грн проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197), 1,09966 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. Розмір пенсійної виплати станом на 13 лютого 2024 року складає 6534,85 грн.

З огляду на зазначене, переведення на пенсію за віком проведено у відповідності до норм чинного пенсійного законодавства, підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки для розрахунку заробітної плати за нормами частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV, відсутні.

Від представника позивача 17 травня 2024 року надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача виклав свої міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію за віком.

Дослідженням протоколу про перерахунок пенсії встановлено, що за заявою ОСОБА_1 від 13 лютого 2024 року рішенням ГУПФУ в Кіровоградській області від 21 лютого 2024 року № 909270141616 позивача з 13 лютого 2024 року переведено з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ), на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV). Розмір пенсії за віком з 13 лютого 2024 року склав 5819,00 грн, розмір пенсії з надбавками 6534,85 грн.

З розрахунку заробітку для обчислення пенсії встановлено, що відповідачем для обчислення пенсії застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн.

Не погодившись з проведеним обчисленням пенсії, представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України із скаргою від 26 лютого 2024 року, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії із застосуванням нового показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії станом на 2024 рік.

У відповідь на звернення представником позивача отримано лист ГУПФУ в Луганській області від 29 березня 2024 року № 1831-1338/А-02/8-1200/24 з повідомленням, що за наданою ОСОБА_1 заявою від 13 лютого 2024 року про переведення з одного виду пенсії на інший, яку опрацьовано за принципом екстериторіальності (відповідно до пункту 4.2 постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), рішенням ГУПФУ в Кіровоградській області заявника з 13 лютого 2024 року переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на загальних умовах. Враховуючи норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, при обчисленні заробітної плати для розрахунку пенсії ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався при перерахунку пенсії за вислугу років. Пенсію обчислено відповідно до норм чинного законодавства, законні підстави для перегляду її розміру відсутні.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно із статтею 7 Закону № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до статті 51 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно із абзацами першим та дев`ятим статті 52 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

Пунктом «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 10 Закону № 1058-IV визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з абзацами першим, другим частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1).

Згідно із абзацом першим пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.7 розділу І Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу першого пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно із абзацами другим, третім, четвертим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що позивачу з 14 грудня 2017 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

Позивач 13 лютого 2024 року звернувся до ГУПФУ в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Для розгляду заяви позивача відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності визначено ГУПФУ в Кіровоградській області, рішенням якого від 21 лютого 2024 року № 909270141616 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV з 13 лютого 2024 року.

Відповідачем обчислено розміру пенсії за віком застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

З аналізу вище наведених норм слідує, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.

Однак, у випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.

Зазначена позиція Верховного Суду України узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17, Верховного Суду, викладеною у постановах від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи вказані висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що у даному випадку дії відповідача щодо переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV не можна розцінювати як переведення з одного виду пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на інший у тій же системі, оскільки позивачу призначено іншу пенсію за іншим Законом України, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а саме - пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Оскільки позивач із заявою від 13 лютого 2024 року звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV вперше, суд погоджується з твердженнями представника позивача, що позивач має право на призначення пенсії за віком за правилами, визначеними Законом № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 2022, 2023 роки та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 2022, 2023 роки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги щодо покладення на відповідача обов`язку виплати позивачу перерахований розмір пенсії з урахуванням різниці, що була виплачена, то в задоволенні цієї вимоги суд відмовляє, оскільки, як вже вище вказано, відповідно до положень пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Оскільки електронна пенсійна справа після прийняття відповідачем рішення про переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV передана до ГУПФУ в Луганській області, де позивач перебуває на обліку та отримує пенсію, суд дійшов висновку, що відповідач не має повноважень на виплату позивачу пенсії в перерахованому розмірі.

Однак, здійснений відповідачем на виконання цього рішення суду перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 2022, 2023 роки, обумовить виникнення за ГУПФУ в Луганській області обов`язку виплатити позивачу перерахований розмір пенсії з урахуванням різниці, що вже була виплачена.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, третьої, восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн (як за одну вимогу немайнового характеру), що підтверджено квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 15 квітня 2024 року.

З огляду на те, що спір виник внаслідок протиправних дій відповідача та позов підлягає задоволенню в основній вимозі, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Кіровоградській області.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Кокаревої Євгенії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: 25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7-А, код за ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 2022, 2023 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 13 лютого 2024 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 2022, 2023 роки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова