Рішення № 119932866, 20.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року № 240/12107/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 60 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 13.10.2017 № 107, яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975;

- визнати протиправним та скасувати пункт 22 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 05.07.2019 № 88, яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною групи інвалідності;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку зі зміною групи інвалідності у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року, відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є інвалідом внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, а відтак має право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з огляду на встановлення позивачу групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.

З огляду на викладене представник відповідача вважає, що Міністерство оборони України діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Треті особи правом на подання пояснень щодо позову або щодо відзиву не скористались.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 адміністративну справу № 240/12107/19 передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду на підставі пункту 3 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку із звільненням з посади головуючого судді у справі проведено повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Лапію С.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 у період з 22.08.2014 проходив службу в Збройних Силах України, що підтверджується даними, наведеними у військовому квитку серії НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 29-32) та контракті про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 22.08.2014 (т. 1, а.с. 33-34).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.09.2017 № 77 позивача - командира бойової машини - командира відділення 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , звільненого наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади від 20.09.2017 № 178-рс з військової служби у запас на підставі пункту «б» частини восьмої статті 26 (за станом здоров`я) Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII. Загальна вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 03 роки 01 місяць 00 діб (т. 1, а.с. 36).

У період проходження служби позивачу під час первинного огляду 30.03.2015 Броварською МР МСЕК Київської області встановлено 5 % втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, а саме: отримання під час виконання завдань антитерористичної операції вогнепального осколкового поранення м`яких тканин правого стегна з наявністю металевих уламків правого стегна.

Наведені вище обставини підтверджуються відомостями, що містяться у довідці про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0006806 (т. 1, а.с. 42) та довідці військової частини - польова пошта НОМЕР_5 від 17.03.2015 № 1800 (т. 1, а.с. 41).

Броварською МР МСЕК Київської області 25.02.2016 позивачу встановлено 25 % втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0006851).

У подальшому позивач перебував на стаціонарному лікуванні у військовому медичному клінічному центрі Західного регіону Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 із діагнозами: атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз аорти, ожиріння першого ступеня, міжхребцевий остеохондроз грудного відділу хребта, двобічна п`яткова шпора, багато вузловий зоб; хронічний комбінований геморой ІІІ ст, хронічний гастродуоденіт у фазі не стійкої ремісії, хронічний панкреатит фазі нестійкої ремісії, не алкогольний стеатогепатоз без порушення функції печінки, гострий бронхіт, струс головного мозку у вигляді двобічної сенсоневральної приглуховатості із стійким зниженням слуху на обидва вуха тощо.

У зв`язку з цим 15.08.2017 ОСОБА_1 під час первинного огляду встановлено інвалідність третьої групи, причини інвалідності - захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, та визначено 45 % втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 782857 (т. 1, а.с. 56) та довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 015652 (т. 1, а.с. 57).

З огляду на викладене позивач, посилаючись на положення статей 16-163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, звернувся до Міністерства оборони України із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року.

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 13.10.2017 № 107 (пункт 60), позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у наведеному вище розмірі з огляду на встановлення позивачу третьої групи інвалідності у понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності (т. 1, а.с. 58)

У подальшому 15.05.2019 ОСОБА_1 під час повторного огляду встановлено інвалідність другої групи, причини інвалідності - захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0081048 (т. 1, а.с.166).

У зв`язку з цим позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі (300-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року) та компенсаційних сум у відповідності до положень статей 16-163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Пунктом 22 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 05.07.2019 № 88, позивачу як інваліду ІІ групи відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з аналогічних підстав.

Не погоджуючись із рішеннями, прийнятими відповідачем, позивач оскаржив їх до суду.

Позивач звертає увагу на те, що встановлення при повторному огляді більшого відсотка втрати працездатності та встановлення інвалідності вищої групи є окремими, не поєднаними між собою підставами для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до приписів статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Положеннями статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (пункт 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII).

Положеннями статті 162 Закону № 2011-XII передбачений розмір одноразової грошової допомоги, який визначається залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності.

Так, в силу приписів пункту «б» частини першої статті 162 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (частина друга статті 162 Закону № 2011-XII).

Частиною третьою статті 163 Закону № 2011-XII передбачено, що встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

За змістом частини четвертої цієї статті якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Відповідно до положень частини дев`ятої статті 163 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень наведеної вище норми Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що Закон № 2232-ХІІ та Порядок № 975 передбачають обмеження, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, дворічним строком, який обчислюється з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вже зазначалось судом вище, 30.03.2015 під час первинного огляду Броварською МР МСЕК Київської області позивачу було встановлено 5 % втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Так, позивач під час виконання 12.02.2015 завдань антитерористичної операції в ході виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Логвінове Дебальцевського району Донецької області потрапив у засідку незаконних збройних формувань та в ході бою внаслідок вибуху гранати противника неподалік отримав вогнепальні сліпі осколкові поранення м`яких тканин правого стегна з наявністю металевих уламків правого стегна (довідка військової частини - польова пошта НОМЕР_5 від 17.03.2015 № 1800 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 1973 року народження).

У свою чергу 07.10.2015 під час виконання бойового завдання антитерористичної операції поблизу населеного пункту Троїцьке Луганської області позивач потрапив під обстріл з ПТУРа з боку незаконних збройних формувань, внаслідок чого отримав поранення: мінно-вибухову травму, акубаротравму, травматичний розрив барабанних перетинок, сліпе осколкове вогнепальне поранення правого стегна, сліпе осколкове вогнепальне поранення передньої брюшної стінки, правої скроневої ділянки, стороннього тіла правої кисті, що підтверджується довідкою військової частини - польова пошта НОМЕР_5 від 16.11.2015 № 12383 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодшого сержанта ОСОБА_1 1973 року народження (т. 1, а.с. 46)

За наведених обставин 25.02.2016 внаслідок повторного огляду Броварською МР МСЕК Київської області позивачу встановлено 25 % втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0006851).

Судом також встановлено, що одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням позивачу 25 % втрати працездатності виплачено позивачу у розмірі 24115,00 грн.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються та підтверджуються пунктом 60 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного у формі протоколу від 13.10.2017 № 107 (т. 1, а.с. 58).

У подальшому упродовж травня 2016 року - липня 2017 році позивач перебував на стаціонарному лікуванні у військовому медичному клінічному центрі Західного регіону Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 із діагнозами: атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз аорти, ожиріння першого ступеня, міжхребцевий остеохондроз грудного відділу хребта, двобічна п`яткова шпора, багато вузловий зоб; хронічний комбінований геморой ІІІ ст, хронічний гастродуоденіт у фазі не стійкої ремісії, хронічний панкреатит фазі нестійкої ремісії, не алкогольний стеатогепатоз без порушення функції печінки, гострий бронхіт, струс головного мозку у вигляді двобічної сенсоневральної приглуховатості із стійким зниженням слуху на обидва вуха тощо.

Наведені вище обставини підтверджуються копіями наступних документів: виписного епікризу від 27.05.2016 (т. 1, а.с. 49), виписного епікризу від 17.01.2017 № 31779 (т. 1, а.с. 50), виписного епікризу військової частини НОМЕР_6 (т. 1, а.с. 51-52), свідоцтва про хворобу № 1399 (т. 1, а.с. 53-55).

ОСОБА_1 15.08.2017 під час первинного огляду встановлено інвалідність третьої групи, а 15.05.2019 за наслідками повторного огляду - інвалідність другої групи, причини інвалідності - захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини (довідки до актів огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 782857 та серії АВ № 0081048).

У свою чергу підставою для відмови позивачу як військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність IIІ групи, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, стали висновки відповідної комісії Міністерства оборони України, про встановлення позивачу інвалідності (15.08.2017) понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності (30.03.2015).

Аналогічні за змістом висновки покладені в основу рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 05.07.2019 № 88, яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною групи інвалідності.

Разом з тим, позивач стверджує, що причини отриманих ушкоджень здоров`я, що стали підставою для встановлення у 2015 році при первинному огляді відсотка втрати працездатності та у 2017 році при первинному огляді групи інвалідності є різними, окремими, не пов`язаними між собою, а відтак, відмовляючи у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у більшому розмірі на підставі частини четвертої статті 163 Закону № 2011-XII та пункту 8 Порядку № 975, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

У зв`язку з цим суд зазначає, що визначена у частині четвертій статті 163 Закону № 2011-XII заборона щодо виплати одної грошової допомоги може мати місце лише у разі спливу дворічного строку саме після первинного встановлення інвалідності чи втрати працездатності через одне й те ж ушкодження здоров`я, а не внаслідок різних.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.11.2021 в адміністративній справі № 240/336/20 та 17.02.2021 в адміністративній справі № 240/1623/20.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивач у різний час отримав два окремі ушкодження здоров`я, а саме:

1) під час виконання у 2015 році завдань антитерористичної операції внаслідок отриманої мінно-вибухової травми позивачу під час первинного огляду 30.03.2015 встановлено 5 % втрати працездатності без встановлення інвалідності;

2) внаслідок погіршення стану здоров`я у зв`язку з проходженням військової служби з 15.08.2017 позивачу під час первинного огляду встановлено інвалідність третьої групи та визначено 45 % втрати працездатності.

Таким чином, комісія Міністерства оборони України не врахувала, що у 2017 році позивач під час проходженням військової служби отримав ушкодження здоров`я, внаслідок яких йому вперше 15.08.2017 встановлено ІІІ групу інвалідності, яка не пов`язана із травмою, отриманою позивачем у 2015 році за інших подій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пункт 60 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 13.10.2017 № 107, яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд також враховує, що 15.05.2019 ОСОБА_1 під час повторного огляду встановлено інвалідність другої групи, а відтак, з урахуванням положень частини першої статті 162 Закону № 2011-XII та пункту 8 Порядку № 975, враховуючи, що встановлення більшої групи інвалідності позивачу відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності (15.08.2017), позивач набув право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

При цьому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, а також призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку зі зміною групи інвалідності у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 60 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 13.10.2017 № 107, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити гр. ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Визнати протиправним та скасувати пункт 22 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 05.07.2019 № 88, яким гр. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною групи інвалідності.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити гр. ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі зміною групи інвалідності у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.