Ухвала суду № 119930954, 24.06.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

24 червня 2024 р.Справа № 120/6919/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що вважає протиправним п. 1 наказу начальника ГУНП у Вінницькій області №520 від 15.04.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області", яким до позивача за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини І, пункту 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100 та пункту 2.1. розділу II посадової інструкції застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ начальника ГУНП у Вінницькій області від 01.05.2024 №76 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

У позовній заяві, крім іншого, представник позивача просив суд поновити пропущений строк, визнавши поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку 15-денного строку звернення до адміністративного суду, у зв`язку із перебуванням на лікуванні.

Ухвалою суду від 30.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні відповідно до ст. 262 КАС України).

31.05.2024 представник відповідача подала заяву, у якій просить суд залишити без розгляду даний адміністративний позов у зв`язку з порушенням строку звернення до суду, оскільки, на думку представника, до правовідносин, які склалися у цій справі потрібно застосовувати положення ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту, яке передбачає оскарження наказу про звільнення у 15-ти денний термін з дня ознайомлення з відповідним наказом.

Ознайомившись із клопотанням представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов наступних висновків.

За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.

Оскільки пред`явлений позов стосується правовідносин, що пов`язані з проходженням позивачем публічної служби, для звернення до суду діє місячний строк, відлік якого розпочинається з часу, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національній поліції України (далі-Дисциплінарний статут НП), затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Так, частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд у постанові від 28.03.2024 року по справі 420/22052/23 зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

При цьому при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах 25 січня 2024 року у справі №260/4067/23, від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23.

Судом установлено, що з наказами начальника ГУНП у Вінницькій області від 15.04.2024 №520 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області» та від 01.05.2024 №76 о/с позивач ознайомлений 01.05.2024, що також не заперечується відповідачем.

Згідно Виписки із медичної карти хворого 6023, ОСОБА_1 проходив лікування з 02.05.2024 по 14.05.2024.

Позовну заяву подано представником позивача адвокатом Костюком С.М. через систему «Електронний суд» 27.05.2024.

Отже, враховуючи перебування позивача на лікуванні з 02.05.2024 по 14.05.2024, суд визнає поважними причини пропуску позивачем 15-денного строку звернення до суду, передбаченого ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За таких обставин клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

СуддяВіятик Наталія Володимирівна