Рішення № 119928803, 21.06.2024, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2024 р. Справа № 924/94/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Буй К.В., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

до акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький

про стягнення про стягнення 8 964 842,43 грн. пені, 4 321 552,58 грн. штрафу, 793 204,60 грн. 3% річних та 1 241 021,97 грн. інфляційних нарахувань,

представники сторін:

позивача: адвокат Карплюк П.М. згідно довіреності №06/11-52 від 06.11.2023 року (в режимі ВКЗ);

відповідача: Чуловський В.В. згідно довіреності від 02.11.2023 року;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0505-02041 від 04.06.2019 року. Вимоги мотивує неповною та несвоєчасною сплатою відповідачем наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року прийнято заявлене позивачем збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 року закрито провадження у справі №924/94/24 в частині стягнення 98 912 791,33 грн. основного боргу; повернуто приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» з Державного бюджету України 917 663,00 грн. судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №В-9781 від 12.01.2024 року. Також зупинено провадження у справі №924/94/24 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №911/1359/22.

Ухвалою суду від 05.06.2024 року поновлено провадження у справі №924/94/24; призначено підготовче засідання на 12.06.2024 року.

Ухвалою суду від 12.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.06.2024 року.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просить стягнути з відповідача штрафні санкції, 3% річних та втрати від інфляції.

Представник відповідача під час судового розгляду спору та у відзиві підтверджує факт укладення між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0505-02041 від 04.06.2019 та додаткових угод до нього, а також наявність наданих позивачем, але не оплачених відповідачем послуг згідно з договором за період з липня по грудень 2023 року. Разом з тим, заперечує щодо стягнення пені, штрафу, 3% річних та втрат від інфляції.

Наголошує, що пеня та штраф нараховані за період, який охоплений дією постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану, у якій заборонено нарахування штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення. Звертає увагу на невірному розрахунку пені, який проведений не відповідно до умов договору.

В частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції наголошує, що позивачем не надано відомостей щодо банківських днів, які були в 2023 році в період з липня по грудень, а договором не визначено, що таке "банківський день". Звертає увагу на розрахунок за жовтень 2023 року, у якому, на переконання відповідача, розмір першого платежу не відповідає 1/5 від планової вартості.

Просить зменшити суму пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань до 1 гривні з кожної позиції з огляду на великий розмір їх нарахування, сплату основного боргу, бажання відповідача сплатити борг до розгляду справи по суті.

Позивач у відповіді на відзив звертає увагу на неоднаковому застосуванні практик щодо стягнення штрафних санкцій, нарахованих в період дії воєнного стану за договорами, укладеними відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Наголошує на правомірності розрахунку пені та 3% річних та заперечує в частині зменшення їх розміру.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

04.06.2019 року між приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Оператор системи передачі (ОСП)) та акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0505-02041, який додатковою угодою від 20.12.2021 викладено в новій редакції (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

У п. 1.2 договору сторони погодили, що здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися законодавством України (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет.

Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді;

2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю (п. 4.2 договору).

За змістом п. 5.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Відповідно до п. 5.2 договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж до 25 числа розрахункового місяця.

У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує зміну обсягів розмір наступних планових платежів (п. 5.3 договору).

Згідно з п. 5.4 договору у разі зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу.

Як зазначено у п. 5.5 договору, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком (СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.

У п. 5.6 договору сторони погодили, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

У випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу (п. 5.7 договору).

За змістом пп. 1, пп. 2 п. 6.1 договору ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу; самостійно розраховувати планові обсяги послуги на підставі обсягу наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді у разі ненадання у встановлені терміни повідомлень щодо планових обсягів користувачем. Натомість користувач зобов`язується подавати ОСП планові обсяги передачі електричної енергії та обсяги планової резервованої потужності за затвердженими ОСП формами у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5, 9 цього договору; повертати ОСП підписані зі свого боку акти у у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5, 9 цього договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором (пп. 1 - 3 п. 8.3 договору).

Планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю (п. 9.1 договору).

У п. 9.4 договору зазначено, що рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною:

1) у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;

2) у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника та/або реєстрацію вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Пунктом 9.5 договору передбачено, що будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт приймання-передачі послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування сервісу, про що виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний з обох сторін в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

У п. 9.8 договору сторони підтвердили, що документи, що підписані електронним підписом за допомогою сервісу з використання реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).

Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин. Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного/ природного/ соціально-політичного/ військового характеру) унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов`язань за договором, така сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу сторону. Неповідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань. Термін виконання зобов`язань за цим договором у разі форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин (п. 10.1 договору).

Як визначено п. 10.2 договору, доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України/іншим компетентним органом, установою.

Відповідно до п. 13.1 договору він набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

Відповідачем сформовано повідомлення щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії за договором №0505-02041 за липень 2023 року обсягом 25600 МВт/год, за липень 2023 року - 25000 МВт/год, за вересень 2023 року - 24600 МВт/год, за жовтень 2023 року 27000 МВт/год, за листопад 2023 року - 33000 МВт/год.

На виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу п`ять рахунків за послугу з передачі електричної енергії за липень 2023 року на суми по 2980454,40 грн. кожний за плановий обсяг спожитої електроенергії 5120 МВт/год. Між сторонами підписано акт від 31.07.2023 року приймання-передачі послуги згідно з договором від 04.06.2019 року №0505-02041, за умовами якого позивач передав, а відповідач отримав послугу з передачі електричної енергії у липні 2023 року обсягом 25546,366 МВт/год на суму 14871050,58 грн. ПрАТ "НЕК "Укренерго" та АТ "Хмельницькобленерго" погоджено акт коригування від 17.11.2023 року до акту приймання передачі послуги від 31.07.2023 року, згідно якого вартість отриманої у липні 2023 року послуги з передачі електричної енергії склала 14890407,23 грн.

Позивачем виставлено відповідачу п`ять рахунків за послугу з передачі електричної енергії за серпень 2023 року на суми по 2910600,00 грн. кожний за плановий обсяг спожитої електроенергії 5000 МВт/год. Між сторонами підписано акт від 31.08.2023 року приймання-передачі послуги згідно з договором від 04.06.2019 року №0505-02041, за умовами якого позивач передав, а відповідач отримав послугу з передачі електричної енергії у серпні 2023 року обсягом 26956,703 МВт/год на суму 15692035,96 грн. ПрАТ "НЕК "Укренерго" та АТ "Хмельницькобленерго" погоджено акт коригування від 27.12.2023 року до акту приймання передачі послуги від 31.08.2023 року, згідно якого вартість отриманої у серпні послуги з передачі електричної енергії склала 15580764,88 грн.

Позивачем виставлено відповідачу п`ять рахунків за послугу з передачі електричної енергії за вересень 2023 року на суми по 2864030,40 грн. кожний за плановий обсяг спожитої електроенергії 4920 МВт/год. Між сторонами підписано акт від 30.09.2023 року приймання-передачі послуги згідно з договором від 04.06.2019 року №0505-02041, за умовами якого позивач передав, а відповідач отримав послугу з передачі електричної енергії у вересні 2023 року обсягом 24759,774 МВт/год на суму 14413159,64 грн. ПрАТ "НЕК "Укренерго" та АТ "Хмельницькобленерго" погоджено акт коригування від 30.01.2024 року до акту приймання передачі послуги від 30.09.2023 року, згідно якого вартість отриманої у вересні 2023 року послуги з передачі електричної енергії склала 14718117,76 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок за послугу з передачі електричної енергії за жовтень 2023 року на суму 3138407,42 грн. за плановий обсяг спожитої електроенергії 5391,341 МВт/год та чотири рахунки за послугу з передачі електричної енергії за жовтень 2023 року на суми по 3143448,00 грн. кожний за плановий обсяг спожитої електроенергії 5400 МВт/год. Між сторонами підписано акт від 31.10.2023 року приймання-передачі послуги згідно з договором від 04.06.2019 року №0505-02041, за умовами якого позивач передав, а відповідач отримав послугу з передачі електричної енергії у жовтні 2023 року обсягом 28758,439 МВт/год на суму 16740862,51 грн.

Позивачем виставлено відповідачу п`ять рахунків за послугу з передачі електричної енергії за листопад 2023 року на суми по 3841992,00 грн. кожний за плановий обсяг спожитої електроенергії 6600 МВт/год. Між сторонами підписано акт від 30.11.2023 року приймання-передачі послуги згідно з договором від 04.06.2019 року №0505-02041, за умовами якого позивач передав, а відповідач отримав послугу з передачі електричної енергії у листопаді 2023 року обсягом 31095,896 МВт/год на суму 18101542,98 грн.

Позивачем виставлено відповідачу п`ять рахунків за послугу з передачі електричної енергії за грудень 2023 року на суми по 3348172,62 грн. кожний за плановий обсяг спожитої електроенергії 5751,688 МВт/год. Між сторонами підписано акт від 31.12.2023 року приймання-передачі послуги №ПРА-0001059, за умовами якого позивач передав, а відповідач отримав послугу з передачі електричної енергії у грудні 2023 року обсягом 33435,058 МВт/год на суму 18881095,97 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості наданих позивачем послуг, останній звернувся з даним позовом до суду.

Позаяк відповідачем сплачено основну заборгованість після відкриття провадження у даній справі, провадження у справі №924/94/24 у відповідній частині закрито, з огляду на що предметом спору є стягнення пені, штрафу, 3% річних та втрат від інфляції.

Позиція суду.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З матеріалів справи стверджується, що між позивачем як Оператором системи передачі та відповідачем як користувачем укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0505-02041 від 04.06.2019, згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору (тут і далі - в редакції додаткової угоди до договору від 20.12.2021).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України Про ринок електричної енергії.

Згідно з наведеними у ст. 1 цього Закону визначеннями учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - це виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом; Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії; користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії; передача електричної енергії (далі - передача) - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом, кодексом системи передачі, кодексом комерційного обліку, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг, та має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.

Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309 (далі - Кодекс системи передачі), передбачено, що послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом (п. 1.1).

За приписами ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про надання послуг з передачі.

Згідно з положеннями п. п. 5.1-5.2 Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами Оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні експорту електричної енергії. Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання користувачам доступу до системи передачі.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.

Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком №6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 (далі - Типовий договір).

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу; користувач зобов`язується здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором (п. п. 6.1, 8.3 договору).

Зі змісту п. 4.1 договору вбачається, що сторонами з метою здійснення розрахунків погоджено два види обсягу послуги - плановий та фактичний.

Використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача відповідно до п. 4.2 договору, а порядок їх оплати передбачений пунктом 5.2 договору.

Так, згідно з п. 5.2 договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж до 25 числа розрахункового місяця.

Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП). Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) (п. 5.5 договору).

Таким чином, плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця.

Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць. Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 24.11.2022 у справі №927/713/21, від 19.08.2022 у справі №912/1941/21.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За приписами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи слідує, що позивачем в липні 2023 року - грудні 2023 року надано відповідачу передбачені договором послуги з передачі електричної енергії, що не заперечується сторонами. Сплату за надані послуги відповідачем проведено в повному обсязі після відкриття провадження у даній справі.

З огляду на приписи статей 11, 509, 525, 526, 629 ЦК України, статті 193 ГК України як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.11.2022 у справі №927/713/21, від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 22.09.2022 у справі №920/724/21.

Позивач просить стягнути з відповідача 8 964 842,43 грн. пені та 4 321 552,58 грн. штрафу згідно поданих розрахунків.

Судом враховується, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями, в розумінні ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 5.7 договору сторони передбачили, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Разом з тим, відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, НКРЕКП прийнято постанову №332 від 25.02.2022 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду.

Пунктом 5 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП №333 від 27.02.2022, було передбачено: Рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії.

У подальшому пункти 1-12 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 замінено новим пунктом 1 в редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022, підпунктом 16 якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови, зокрема: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії.

За положеннями ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2024 року у справі 911/1359/22 дійшов висновку, що підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії; зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.

Таким чином, з огляду на те, що договір у даній справі укладено між учасниками ринку електроенергії, а пеня та штраф нараховані під час дії воєнного стану, враховуючи вищевикладену позицію Верховного Суду, відсутні підстави для стягнення 8 964 842,43 грн. пені та 4 321 552,58 грн. штрафу, тому в задоволенні відповідної вимоги суд відмовляє.

Позивач також просить стягнути з відповідача 793204,60 3% річних та 1241021,97 грн. інфляційних втрат згідно з поданими розрахунками.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Судом здійснено перевірку в ІПС "Законодавство" поданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення 3% річних та встановлено, що він проведений вірно по всіх періодах прострочення. Так, при здійсненні розрахунку враховано положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно з якими якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Окрім того, суд приймає до уваги, що банківським днем можна вважати робочий день банку, у якому можна виконати певну дію. Позивачем при здійсненні розрахунку враховано перші два робочі дні кожного місяця як банківські дні, з чим суд також погоджується, позаяк відповідачем не доведено іншого. Таким чином, позивачем правильно визначено початок прострочення.

З приводу заперечень відповідача щодо вчинення нарахувань на перший платіж жовтня 2023 року, суд зазначає, що зазначений позивачем розмір платежу є меншим, ніж 1/5 від вартості замовленого обсягу електроенергії, а нарахування на меншу суму боргу не можуть призводити до порушення прав позивача. Відтак 793 204,60 грн. 3% річних заявлені правомірно.

Здійснивши також перевірку в ІПС "Законодавство" поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд вважає, що такий розрахунок також проведено правомірно. Відповідно позовні вимоги про стягнення 1 241 021,97 грн. інфляційних втрат заявлені обґрунтовано.

У відзиві на позов відповідач просить у випадку встановлення порушення прав позивача та наявності підстав для стягнення нарахувань зменшити розмір стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань до 1 гривні.

У постанові від 18.03.2020 р. у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, змінили розмір процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яносто календарних днів.

Отже, відповідне зменшення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи №902/417/18, а саме: встановлення відсотків річних на рівні 40% та 96%, і їх явну невідповідність принципу справедливості, в той час як у справі №924/94/24, яка розглядається, відсотки річних нараховані за встановленою у ст. 625 ЦК України ставкою у розмірі 3%, порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу трьох процентів річних судом не встановлено.

Ці висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.09.2022 р. у справі №910/9911/21, 21.06.2022 р. у cправі №910/9905/21.

З приводу можливості зменшення інфляційних нарахувань суд зауважує, що такі нарахування в силу свого компенсаційного характеру спрямовані на відшкодування втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, які лежать в неконтрольованій сторонами площині. Їхній розмір залежить від встановленого у передбаченому законодавством порядку індексу інфляції, а не погоджується сторонами в договірному порядку, з чого оцінка такого розміру не може здійснюватися з точки зору принципів розумності, справедливості та пропорційності. Одночасно можливість зменшення відповідних нарахувань судом чинним законодавством не передбачена.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 07.03.2023 р. у справі №910/17556/21, визначене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити свої інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

З огляду на непередбачення в законодавстві можливості зменшення втрат від інфляції та 3% річних, та також відмінними обставинами даної справи від справи №902/417/18, суд не вбачає підстав для зменшення розміру 3% річних та втрат від інфляції.

Враховуючи вищевикладене, позов у справі №924/94/24 підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 793 204,60 грн. 3% річних, 1 241 021,97 грн. втрат від інфляції. В стягненні 8 964 842,43 грн. пені та 4 321 552,58 грн. штрафу суд відмовляє.

При розподілі витрат по сплаті судового збору судом враховано, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено максимальний судовий збір - 1 059 800,00 грн. В подальшому, у зв`язку з закриттям провадження в частині основного боргу, судом повернуто пропорційно до основного боргу суму судового збору в розмірі 917 663,00 грн. Таким чином, позовні вимоги в розмірі 1 532 0621,58 грн. оплачені судовим збором в розмірі 142 137,00 грн. Позаяк судом частково задоволено позовні вимоги, судовий збір покладено на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог у відповідній пропорції. Так, на відповідача покладається 18 872,53 грн. судового збору з розрахунку: 2034226,57 х 142137,00 грн. / 15320621,58 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11а, код 22767506) на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, код 00100227) 793 204,60 грн. (сімсот дев`яносто три тисячі двісті чотири грн. 60 коп.) 3% річних, 1 241 021,97 грн. (один мільйон двісті сорок одну тисячу двадцять одну грн. 97 коп.) інфляційних нарахувань, 18 872,53 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві грн. 53 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 8 964 842,43 грн. пені та 4 321 552,58 грн. штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.06.2024 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети