Рішення № 119926848, 24.06.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4216/24

Категорія 139

2-а/295/98/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2024 року м. Житомир

Богунськийрайонний судм.Житомира у складі

Головуючої судді ВоробйовоїТ.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції

про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській областіДепартаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1525540 від 26.02.2024, винесену за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КУпАП.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови, позивач 25.01.2024 о 17:10 год у м. Львів, по вулиці Городоцька-Огієнка, керуючи транспортним засобом Volkswagen Touareg, НОМЕР_1 , здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11., виїзд, не пов`язаний із виконанням п.п.17.2, чим порушив п.17.1 ПДР - на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, винесена з порушенням норм адміністративного права та такою, що підлягає скасуванню. Так, 25.01.2024, перебуваючи у м.Львів, ОСОБА_1 рухався автомобілем Volkswagen Touareg, НОМЕР_1 , використовуючи команди автомобільного GPS навігатора, рухаючись по вулиці Городоцька-Огієнка у лівій смузі по заданому навігатором маршруту, у дзеркало заднього виду побачив увімкнені проблискові маячки поліцейського автомобіля, що рухався за автомобілем позивача, зв`язку з чим здійснив маневр виїзду на праву смугу для можливої зупинки на їх вимогу, яка виявилась смугою для маршрутних транспортних засобів. Працівниками патрульної поліції позивача було зупинено та повідомлено, що ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст122 КУпАП, а саме виїзд на смугу, виділену для громадського транспорту. Позивач вважає, що він не порушив п.17.1 ПДР, оскільки виїзд на смугу маршрутного таксі хоча й не був пов`язаний з виконанням вимог п.п.17.2 ПДР, однак був зумовлений необхідністю можливої зупинки на вимогу патрульної поліції та на виконання п.2.4 ПДР. У зв`язку з тим, що свою вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, позивач не визнає, він заявив клопотання про розгляду справи за місцем свого проживання та потребу у правовій допомозі, та у подальшому про відкладення розгляду справи, однак клопотання задоволені не були та справу розглянуто без участі позивача. Вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач порушив вимоги ст. 268, 271 КУпАП, істотно порушив права позивача, що є підставою для скасування постанови.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15.04.2024 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

07.05.2024 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що відповідач позов вважає безпідставним та просить відмовити у його задоволенні, оскільки поліцейський, приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв в межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями, передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП та посадовою інструкцією поліцейського. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, інспектор виніс постанову, керуючись ст. 283 КУпАП, на місці вчинення правопорушення. Поліцейський мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством. Поліцейський застосував до позивача адміністративне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

До відзиву представник відповідача долучив клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивач не долучив докази сплати судового збору або докази наявності підстав для звільнення від його сплати.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає, що ухвалою від 27.03.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишено без руху, у зв`язку з тим, зокрема, що матеріали позовної заяви не містили доданого документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, та встановлено позивачу семиденний термін для усунення виявлених недоліків.

09.04.2024 ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків адміністративного позову, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору.

Отже питання, порушене у клопотанні представника відповідача, вирішене, тому відсутні підстави для його задоволення.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до постанови серії ЕНА №1525540 від 26.02.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у виглядіштрафу в розмірі 680 грн.

Зі змісту вказаної постанови встановлено, що 25.01.2024 о 17:10 год у м.Львів, по вулиці Городоцька-Огієнка, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Touareg, НОМЕР_1 , здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11., виїзд, не пов`язаний із виконанням п.п.17.2, чим порушив п.17.1 ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст.122 КУпАП.

Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, відзначає наступне.

Відповідно до ч. 2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За змістом положень ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч.1ст.5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За приписамист. 46 КАС Українисторонами у справі є позивач та відповідач.

При цьому, п.9 ч.1ст.4 КАС Українивстановлює, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч. 1ст. 4 КАС України).

Предметом розгляду у даній справі є правомірність винесення працівником поліції постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення передбачених ч.3ст.122 КУпАП.

Згідно зіст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Суд зазначає, що відповідачем у справі зазначено Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП.

В силу п.11 ч.1ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII(далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п.8 ч.1ст.23 Закону №580-VIII, у випадках, визначенихзаконом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У відповідності до ч.1-2ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку,правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Таким чином, за приписами ст.222КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема за ч.3 ст.122 КУпАП, покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч.1ст.1 Закону України "Про Національну поліцію"визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч.1ст.13 Закону України "Про Національну поліцію"систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1ст.15 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до ч.1ст.17 цього Законуполіцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Приписами ч.3ст.288 КУпАПвизначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.3ст.122 КУпАП,інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннямист.222 КУпАПпокладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.3ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.25,26,42 КАС Українина позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас, позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20КУпАП"вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеномуКАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.

Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає Управління патрульної поліції у Львівській області.

Однак, Департамент, як суб`єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи позивачем не залучений, клопотань про заміну неналежного відповідача до суду подано не було.

Представник відповідача у своєму відзиві зазначив, що Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції не є юридичною особою, однак позивач на таке застереження не відреагував, та не скористався своїм правом заявити клопотання про заміну відповідача чи залучення співвідповідача.

Слід зауважити, що суд не має повноважень на зміну сторін у справі за власною ініціативою, а тому суд повинен розглядати позов в межах позовних вимог, визначених позивачем.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Саме таку позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі №803/1252/17.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Враховуючи ту обставину, що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача, та з врахуванням відсутності у суду можливості замінити його належним відповідачем, оскільки позивач відповідного клопотання не заявляв, а суд не має права на зміну сторін у справі за власною ініціативою, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, який заявлений до неналежного відповідача.

При цьому, суд не надає оцінку доводам позивача по суті позовних вимог та вважає за необхідне відзначити, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте вже до належного відповідача.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються, у відповідності до приписів ст. 134, 139 КАС України.

Керуючись ст.7,122,251,283 КУпАП, ст.2,5,42,43,77,139,242-246,286, КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (м. Львів, вул. Перфецького, 19).

Суддя Т.А. Воробйова