Постанова № 11992653, 06.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 жовтня 2010 року 15:44 № 2а-6096/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача Савенка А.В. (довіреність від 05.07.2010р. б/н),

відповідача Сахацького С.О. (довіреність від 30.09.2010р. б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіста-СМ»

доГоловного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

провизнання нечинним та скасування припису від 13 квітня 2010 року № 21896, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Авіста-СМ»з позовом до Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання нечинним та скасування припису від 13 квітня 2010 року № 21896.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним не були допущені порушення вимог Правил благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, а тому прийняття відповідного припису є неправомірним.

Відповідач по справі проти позовних вимог заперечував, подав письмові заперечення. В обґрунтування заперечень посилався на те, що позивачем були порушені вимоги Правил благоустрою м. Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, а також Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23 серпня 2007 року № 1100, зареєстрованому в Головному управлінні юстиції у м. Києві 28 серпня 2007 року за № 21/756, в частині відсутності на інформаційну вивіску відповідного паспорту. В ході судового розгляду представник відповідача посилався також на порушення позивачем вимог Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 23 грудня 2009 року № 1423, також в частині вимог щодо наявності паспорту на інформаційну вивіску.

У судових засіданнях представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Авіста-СМ»було зареєстровано як юридичну особу Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 15 листопада 2002 року згідно свідоцтва про державну реєстрацію (серія АОО № 068536), місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4, ідентифікаційний код 32211263.

Згідно Довідки АА № 195411 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 26 листопада 2008 року до видів діяльності ТОВ «Авіста-СМ»за КВЕД відноситься, зокрема 51.53.2 «Оптова торгівля будівельними матеріалами», 45.21.1 «Будівництво будівель».

Відповідно до п. 3.3 Статуту ТОВ «Авіста-СМ»у відповідності з основним предметом і цілями Товариство здійснює такі напрями діяльності, як купівля продаж, виробництво та реалізація будівельних, покрівельних і похідних від них матеріалів і виробів; будівництво, реконструкція, реставрація та ремонт житлових і нежитлових приміщень; виконання комплексних будівельних, ремонтних, монтажних, електромонтажних, ізоляційних, гідроізоляційних, штукатурних, малярних, скляних і реставраційних робіт, включаючи будівництво, ремонт, гідроізоляцію та реставрацію житла, покрівель, та споруд та іншого призначення, а також виконання робіт по художньому оформленню, розробка проектно-кошторисної документації та виконання таких робіт; будівництво покрівель, покрівельних конструкцій.

13 квітня 2010 року спеціалістом першої категорії Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 було прийнято припис № 21896, згідно якого було встановлено порушення п. 14.1.1, п. 14.1.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 73/1, - та запропоновано ТОВ «Авіста-СМ»усунути порушення шляхом надання до 15 квітня 2010 року проектнодозвільної документації на обєкт зовнішньої реклами (інформаційну вивіску). В разі відсутності документації та дозволу (ордеру) Головному управлінню контролю за благоустроєм м. Києва демонтувати обєкт зовнішньої реклами (інформаційну вивіску) власними силами, відновити благоустрій. В разі невиконання припису обєкт зовнішньої реклами (інформаційна вивіска) підлягає демонтажу.

Правила благоустрою м. Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, (далі Правила) визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою м. Києва і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. Дія Правил поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування, що знаходяться в межах м. Києва, а також громадян.

Відповідно до п. 14.1.1 розділу XІV (Розміщення та утримання зовнішньої реклами), який визначає правила розміщення та утримання зовнішньої реклами в м. Києві, розміщення та утримання зовнішньої реклами в м. Києві повинно відповідати вимогам Закону України «Про рекламу», Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, а також діючому Порядку, що затверджується розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рекламні засоби розміщуються у відповідності до дозволу, який видається на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та проекту благоустрою території (схеми), затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Розміщення зовнішньої реклами, опор освітлення, контактних ліній міського транспорту обовязково погоджувати з власниками інженерних мереж.

Єдиною підставою для виконання робіт, повязаних з встановленням рекламних засобів, є дозвіл (ордер) на тимчасове порушення благоустрою території у звязку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, виданий на основі дозволу Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської, міської державної адміністрації).

Рекламні засоби, які встановлені самовільно або з порушенням вимог дозвільної документації, демонтуються Головним управлінням з питань реклами та Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), власниками (балансоутримувачами), а щодо засобів, встановлених на обєктах дорожнього господарства, за участю комунального підприємства «Київдорсервіс»або Державтоінспекції (п. 14.1.2 розділу XІV Правил).

Згідно з підпунктом 20.1.1 розділу XX Правил за порушення у сфері благоустрою особи, винні у порушенні вимог цих Правил, притягуються до відповідальності.

Підпунктом 20.2.1 розділу XX Правил встановлено, що якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобовязана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обовязковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання обєктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав»робиться про це запис.

Положення розділу XІV Правил благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, визначають, що розміщення та утримання зовнішньої реклами в м. Києві повинно відповідати вимогам Закону України «Про рекламу», Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, а також діючому Порядку, що затверджується розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в тій частині цих нормативно правових актів, що стосуються вимог щодо розміщення та утримання зовнішньої реклами, а тому підставою для прийняття припису може бути порушення норм зазначених нормативно правових в частині цих вимог, що можуть спричинити порушення благоустрою.

Визначення поняття реклами, її видів та критеріїв для її ідентифікації наведено в Законі України «Про рекламу»від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі по тексту Закон), який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; чи товару.

Частиною першою ст. 16 Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Крім того, частиною шостою ст. 9 Закону визначено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Згідно Договору оренди від 01 жовтня 2009 року, укладеним з громадянкою ОСОБА_5, ТОВ «Авіста-СМ»орендує нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 строком на два роки та одинадцять місяців з моменту підписання договору.

На фасадній частині першого поверху нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1, - яке орендує позивач, над входом в це приміщення розміщена вивіска «Всесвіт даху», що не заперечується відповідачем.

Вивіска «Всесвіт даху»є зареєстрованим знаком для товарів та послуг, що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 47675 від 15 лютого 2005 року.

Згідно рішення від 04 грудня 2009 року Державного департаменту інтелектуальної власності про опублікування в офіційному бюлетені «Промислова власність»та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про видачу ліцензії на використання знаків, товарів і послуг класів 1, 2 ,3 ,5 , 6 ,9 , 10, 11, 12, 14 , 16, 17, 19, 20, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, на які зареєстровані знаки (свідоцтва № 47675, № 50230), власником свідоцтва надано дозвіл на використання знака ТОВ «Авіста-СМ»на підставі ліцензійного договору (строк дії ліцензійного договору до 26 лютого 2013 року, територія дії ліцензійного договору Україна) та виключній ліцензії, дата публікації реєстрації 25 грудня 2009 року, реєстраційний номер 9022.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки товарів і послуг»від 15 грудня 1993 року № 3689-XІІ, який регулює відносини, що виникають у звязку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні, зареєстрований знак для товарів і послуг знак, на який видано свідоцтво України на знак для товарів і послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 16 вищезазначеного Закону свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору (ч. 7 ст. 16 цього ж Закону).

Відповідно до ч. 8 ст. 16 цього ж Закону власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.

Частиною девятою ст. 16 цього ж Закону договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на використання знака. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

За опублікування відомостей про передачу права власності на знак повністю і видачу ліцензії на використання знака, а також запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори.

У разі опублікування відомостей про передачу права власності на знак стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг Установа видає нове свідоцтво на імя особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва.

З урахуванням того, що вивіска «Всесвіт даху»є зареєстрованим знаком для товарів і послуг, що належить позивачу, вона не може визнаватись рекламою (зовнішньою) і її розміщення не потребує отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

В частині доводів відповідача відносно того, що в приписі встановлена відсутність паспорту на інформаційну вивіску суд зазначає наступне.

Закон України «Про рекламу», Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, та Правила благоустрою м. Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, не містять положень щодо розміщення інформаційної вивіски на підставі паспорту.

Положення п. 14.1.1 розділу XІV Правил також відсилають до діючого Порядку розміщення та утримання зовнішньої реклами в м. Києві, що затверджується розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Посилання відповідача на порушення позивачем норм Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23 серпня 2007 року № 1100, зареєстрованому в Головному управлінні юстиції у м. Києві 28 серпня 2007 року за № 21/756, є безпідставним з огляду на те, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30 березня 2010 року № 197 було скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23 серпня 2007 року № 1100, зареєстроване в Головному управлінні юстиції у м. Києві 28 серпня 2007 року за № 21/756, і на момент прийняття припису цей Порядок вже не діяв.

Представником відповідача було надано до суду копію Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 грудня 2009 року № 1423, який, на думку представника відповідача, діяв на момент прийняття спірного припису, і в порушення вимог якого позивачем було розміщено інформаційну вивіску без паспорту.

З огляду на те, що згідно даних офіційного порталу Київської міської ради, а також згідно даних Системи інформаційно правового забезпечення «Ліга: Закон»розпорядження від такої дати та під таким номером відсутнє, в ході судового розгляду судом було направлено судовий запит до Головного управління юстиції у м. Києва від 31 серпня 2010 року, у відповідь на який останнє листом від 10 вересня 2010 року № 12699 повідомило суд про те, що розпорядження Київської міської державної адміністрації в Головному управління юстиції у м. Києві не зареєстровано.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 03 жовтня 1992 року № 493/92 (далі Указ) з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Частиною першою ст. 1 Указу визначено, що державну реєстрацію нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, а також місцевих органів господарського управління та контролю здійснюють обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції.

Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності (ст. 3 Указу).

Отже, нормативно правові акти Київської міської державної адміністрації набувають чинності не раніше їх державної реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Доказів щодо державної реєстрації розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 грудня 2009 року № 1423 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві»суду не надано, а тому посилання відповідача на його положення безпідставні.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про те, що відповідач безпідставно прийняв припис щодо позивача, оскільки останнім не було допущено порушення вимог п. 14.1.1, п. 14.1.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, що можуть спричинити порушення благоустрою.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про неправомірність спірного рішення і обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною другою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправними і скасувати оскаржуване рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 квітня 2010 року № 21896.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіста-СМ»(місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4, ідентифікаційний код 32211263) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 18 жовтня 2010 року.