Постанова № 11992638, 28.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-11878/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П. при секретарі судового засідання Крушеніцькому В. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «НПФ «Екватор»

Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація

провизнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи

за участю представників сторін:

від позивача: Мартинюк Ю. В. (діє на підставі довіреності від 03.09.2010 року №5101/9/10-214)

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 28 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПФ «Екватор»(далі ТОВ «НПФ «Екватор»), третя особа Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «НПФ «Екватор»через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути з моменту його внесення, анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «НПФ «Екватор»було встановлено, що громадянин ОСОБА_2, який значиться засновником ТОВ «НПФ «Екватор»фактично ніякого відношення до фінансово господарської діяльності підприємства не має, а діяльність, спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави, від імені підприємства ведеться не встановленими особами. Посилаючись на те, що реєстраційні документи ТОВ «НПФ «Екватор»містять неправдиві дані, правочин у формі створення установчих документів та державної реєстрації ТОВ «НПФ «Екватор»є нікчемним, що тягне за собою визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та відповідно припинення юридичної особи.

28 жовтня 2010 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання 02.09.2010 року, 28.10.2010 року не зявився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України. Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, подала через відділ документального обігу та контролю суду клопотання від 07.10.2010 року №02/35-7263 про розгляд справи за відсутності представника Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «НПФ «Екватор»(ідентифікаційний код 36126989) зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.09.2008 року та згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 19.09.2008 року №34385/29-107 ТОВ «НПФ «Екватор»узяте на облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 19.09.2008 року за №34385.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва №100145323 про реєстрацію платника податку на додану вартість з 14.10.2008 року є платником податку на додану вартість.

Як вбачається з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 01.10.2010 року місцезнаходження ТОВ «НПФ «Екватор»: 04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ванди Василевської, буд.18.

В частині вимог позивача про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту реєстрації суд звертає увагу на таке.

Аналіз положень п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429, свідчить про те, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приймається податковим органом і це питання в судовому порядку вирішенню не підлягає з урахуванням також того, що відповідними повноваженнями на звернення до суду з такою вимогою податковий орган спеціальним Законом України “Про державну податкову службу в Україні” не наділений.

Аналогічна позиція викладена і в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року №1172/11/13-10, в якому зазначено, що адміністративні суди не мають права розглядати позовні вимоги податкових органів про анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки суд не може підміняти собою компетентні державні органи, уповноважені на прийняття відповідного рішення. Такими органами в розглядуваному випадку є органи державної податкової служби.

Таким чином, у разі предявлення податковим органом позову про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та у разі відкриття провадження у справі, судам слід закривати провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до якого суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В частині вимог ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи, суд звертає увагу на таке.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців і є спеціальним нормативним актом з цих питань.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Суд приходить до висновку, що даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Однією із підстав для припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Частиною першою ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 ч. 1 цієї статті, може бути предявлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України). Тобто, саме ці особи мають право звертатися з вимогою про припинення юридичної особи за наявності вищевказаних підстав.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також субєкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною третьою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що субєкт владних повноважень може звернутись до адміністративного суду з позовом виключно у випадках та з підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності. Виходячи з положень п. 17 ст. 11, п. 3 ч. 1 ст. 10, ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»стосовно функцій податкової служби з контролю за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, в кореспонденції з положеннями ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 зазначеного закону, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення субєктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким субєктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2007р. № 667 є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Таким чином, оскільки позивач не вправі виходити за межі наданих йому законом повноважень, до яких не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі щодо дотримання порядку реєстрації, а вимога про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації може бути предявлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію або учасником юридичної особи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині виходять за межі повноважень органів державної податкової служби, а, отже, підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Як вбачається з поданої позивачем Довідки №216/1506 від 02.09.2010 року, ТОВ «НПФ «Екватор»не подає звітності до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по податку на прибуток з 19.11.2009 року та податку на додану вартість з 19.11.2009 року.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав у ДПІ в Шевченківському районі м. Києва звертатися з вимогою про припинення юридичної особи, оскільки термін неподання податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством для ТОВ «НПФ «Екватор»не сплив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи те, що відповідачем не підтверджено понесення судових витрат, судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 157, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі в частині вимоги анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «НПФ «Екватор».

Відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «НПФ «Екватор».

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Повний текст постанови складено та підписано 01 листопада 2010 року.