Рішення № 119923162, 12.06.2024, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/999/24

Провадження № 2/444/589/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

12 червня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

В СТ АН ОВ ИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Свої позовні вимоги, мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачці. Позивач звернулась до Державного нотаріуса Рава-Руської ДНК. Проте при перевірці документів було виявлено, що позивачка пропустила термін для прийняття спадщини. У зв`язку із чим державний нотаріус повідомив позивачу, що позивачка пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини по заповіту після смерті ОСОБА_2 і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Позивач зазначає, що вона пропустила строк звернення для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки вона не проживала із спадкоємцем і не знала, що ОСОБА_2 заповіда їй все своє майно.

Просить задовольнити позов та визначити їй додатковий трьохмісячний строк достатній дляподачі заявипро прийняттяспадщини післясмерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня вступу рішення в законну силу.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 27.05.2024 року.

27.05.2024 року розгляд справи відкладено на 12.06.2024 року.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву у якій просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити (арк.спр.3).

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи відповідач був належно повідомлений. Відповідачем - Добросинсько-Магерівською сільською радою Львівського району Львівської області надіслано до суду лист про відсутність заперечень проти позовних вимог позивача та розгляд справи у відсутності їх представника (арк.спр.21).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи третя особа була належно повідомлена, однак третьою особою на адресу суду надіслано до суду лист про розгляд справи у відсутності їх представника (арк.спр.15).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнав їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

А тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, які не з`явилися в підготовче судове засідання, були належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки учасники справи в підготовче судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 ,що стверджуєтьсясвідоцтвом просмерть серія НОМЕР_1 (арк.спр.7).

Із копії заповіту встановлено, що 15.12.2005 року ОСОБА_2 склала вселі ЗамокЖовківського районуЛьвівської областізаповіт,який посвідченосекретарем сільськоїради тазареєстровано вреєстрі за№ 42. Із змісту заповіту встановлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла - ОСОБА_1 . Із поміткою від 12.02.2024 року що за даними виконкому Добросинсько-Магерівської сільської ради заповіт посвідчений 15.12.2005 року від імені ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не змінено і не скасовано (арк. спр.8).

Згідно з довідкою виданою виконкомом Добросинсько-Магерівської сільської ради Замківського старостинського округу №2 виданої 16.02.2024 року №274 встановлено, що ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 (арк.спр.9).

Із листа Рава-Руської ДНК від 15.02.2024 року №80/01-16 встановлено, що Рава-Руська ДНК відмовляє ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємцем пропущено строк для прийняття спадщини. Додатково зазначено, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Рава-Руській ДНК спадкова справа не заводилася. Про що подано інформаційну довідку із Спадкового реєстру (арк. спр. 11,12).

Відповідно з вимогамист. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно із ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч. 1ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заяву про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до обставин викладених у позовній заяві, причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 є те, що вона про даний заповіт не знала, а тому не змогла вчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що спадщина відповідно до вимогст.1277Цивільного кодексуУкраїни відумерлою не визнана, а отже вона є досі відкритою, тому, відповідно до ч.1ст. 1268 Цивільного кодексу України, позивач має право на її прийняття як спадкоємець.

Відповідно до норм ч. 5ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право па спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ч. 3ст. 1272 ЦК України,за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд враховує те, що позивач ОСОБА_1 підставно звернулася до суду із цим позовом, оскільки у інший спосіб захистити своє право можливості немає.

Ураховуючи зазначене вище, суд вважає, що причини пропуску строку позивачем для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини є поважними, оскільки вона не знала про існування заповіту, значно пізніше дізналася про заповіт і проте, що є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 , а тому позивачу належить продовжити такий строк.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є достатні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 200, 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий трьохмісячний строк достатній для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня вступу рішення в законну силу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21 червня 2024 року.

Суддя: Олещук М. М.