Постанова № 11992315, 31.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2010 року 15:40 № 2а-17369/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомСпільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-фарм,ЛТД "

до Київської регіональної митниці

провизнання нечинним податкового повідомлення від 22.12.2009р. №118 На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, податкове повідомлення Київської регіональної митниці Державної митної служби України (далі - Митниці) №118 від 22.12.2009 р. (надалі оскаржуване рішення) є неправомірним, оскільки у період, за який проведено донарахування податкових зобов'язань з ПДВ, Позивачем було надано необхідні документи, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, тест-системи для визначення вагітності для жінок BB-test, видане Міністерством охорони здоров'я України, експертний висновок Київської торгово-промислової палати щодо коду товару за УКТ ЗЕД, а митницею їх перевірено та підтверджено право підприємства на користування податковою пільгою.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи. Позиція митного органу полягає у тому, що ним не виносилось класифікаційного рішення щодо імпортованого Позивачем товару, у відповідності з яким останнього було б зобовязано декларувати товар за кодом 3822000000. Вважає, що твердження Позивача, що саме митний орган приймав рішення про визначення коду товару не відповідає дійсності і не може прийматися до уваги.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-фарм, ЛТД»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.09.1994 р., що підтверджується відповідним свідоцтвом серії А00 № 025151.

Згідно довідки АА № 198772 з ЄДРПОУ виданої Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві видами діяльності Позивача за КВЕД є: роздрібна торгівля фармацевтичними товарами; виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; оптова торгівля фармацевтичними товарами; роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами; медична практика; інша діяльність у сфері охорони здоровя людини.

В період з 16.11.2009р. по 23.11.2009р., на підставі наказу Київської регіональної митниці від 13.11.2009р. №1104 відповідачем проведено камеральну перевірку Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-фарм, ЛТД»з питань дотримання вимог законодавства України у сфері митної справи при декларуванні тест-систем для визначення вагітності за період з 01.01.2007р. по 29.10.2009р.

Результати перевірки викладено в Акті камеральної перевірки дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи № к/39/9/100000000/21642228 від 23.11.2009р. (далі Акт перевірки).

Так, Позивач здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів. В період з 01.01.2007р. по 29.10.2009р. позивачем було ввезено, в тому числі, тест-системи для визначення вагітності для жінок, походженням з Франції, виробництва «Laboratoire Innotech International».

Відповідно до вантажно-митних декларацій (далі ВМД) від 11.05.2007р. №100000007/2007/91247, від 17.07.2007р. 100000007/2007/101177, від 03.10.2007р. №100000007/2007/112174, від 16.11.2007р. 100000007/2007/118559, від 14.12.2007р. №100000007/2007/455109, від 28.02.2008р. 100000007/2008/289822, від 21.11.2008р. №100000007/2008/732260, від 16.10.2008р. 100000007/2008/333025, від 07.11.2008р. №100000007/2008/730195, від 14.08.2008р. №100000007/2008/320542, від 08.07.2008р. №100000007/2008/313154, від 14.05.2008р. №100000007/2008/302828, від 28.03.2008р. №100000007/2008/295186, від 10.04.2008р. 100000007/2008/297392 позивач ввіз на митну територію України 55680 упаковок зазначених тест-систем для визначення вагітності для жінок митною вартістю 1035861,95 грн.

Як вбачається з вказаних вище ВМД, підприємство задекларувало товар за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) 3822 00 00 00 «Реагенти діагностичні або лабораторні на підкладці і приготовлені (готові) діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці або без неї, крім зазначених у товарних позиціях 3002 або 3006; сертифіковані еталонні матеріали».

Згідно пп.5.1.7. п.5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі Закон про ПДВ) поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1949 від 17.12.2003р., звільняє від обкладення податком на додану вартість реагенти діагностичні або лабораторні на підкладках і приготовлені, діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці або без неї, що входять до групи товарів згідно з УКТЗЕД за кодом 3822 00 00 00.

Відповідно до п.5.5 ст.5 Закону про ПДВ звільнення від оподаткування, передбачені статтею 5 цього Закону, не поширюються на операції з поставки товарів у митному режимі імпорту або реімпорту (крім випадків, зазначених у підпунктах 5.1.7 і 5.1.24 пункту 5.1, пунктах 5.3 та 5.18 цієї статті).

У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту.

Відповідно до ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу предявлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Як видно з матеріалів справи, при митному оформленні товарів Відповідачем було визначено позивачу нульову процентну ставку з податку на додану вартість, з урахуванням чого суд приходить до висновку про закінчення органами Державної митної служби України операцій митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України товару тест-систем для визначення вагітності для жінок, виробництва «Laboratoire Innotech International», Франція.

У п. 35 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, повязаних відповідно до п. 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Пунктом 10.3 статті 10 Закону про ПДВ встановлено, що платники податку, визначені у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

З положень п.10.4 ст.10 вказаного Закону вбачається, що при імпорті товарів митний орган є відповідальним за правильність нарахування та сплати (перерахування) податку на додану вартість при його митному оформленні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано всі необхідні документи (свідоцтво про державну реєстрацію, тест-системи для визначення вагітності для жінок ВВ-test, експертний висновок Київської торгово-промислової палати щодо коду товару за УКТ ЗЕД), а Київською регіональною митницею їх перевірено та підтверджено право підприємства на користування податковою пільгою, тим самим підтвердивши кваліфікацію товару за кодом УКТ ЗЕД 3822 00 00 00.

Згідно п.2.4 ст.2 Закону про ПВД платником податку на додану вартість є, в тому числі, будь-яка особа, що імпортує товари на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

Відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фордами»від 21.12.2000р. №2181-III (далі - Закон № 2181) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобовязання та має право на оскарження цієї суми в установленому цим Законом порядку.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення було прийнято відповідачем з посиланням на результати камеральної перевірки та підпункт «в»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181, згідно якого контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання. Спірні податкові повідомлення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем податковій декларації.

Враховуючи, що пунктом 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р., встановлено, що декларація подається до податкового органу, саме податковий орган наділений повноваженнями на проведення камеральної перевірки на підставі пп. «в»п.4.2.2 п.4.2 ст.4 України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У звязку з цим, дія зазначеної норми не поширюється на органи державної митної служби.

Таким чином, враховуючи, що Відповідач, приймаючи вантажну митну декларацію та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ та з кодом товарної номенклатури, зазначеної позивачем, то відповідно до п.10.3 ст.10 Закону про ПДВ та пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону № 2181 відповідач не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в»підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону № 2181, дія якого не поширюється на митні органи.

Вказана правова позиція також підтверджується практикою Верховного Суду України, викладеній в Постанові Верховного Суду України від 02.06.2009р. у справі № 21-474.

З огляду на вказане вище, податкове повідомлення форми «Р»Київської регіональної митниці Державної митної служби України № 118 від 22.12.2009р. є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Крім того судом враховується, що Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України на замовлення Відповідача 24.12.2008 р. надано висновок № 13.3-356 по абсолютно аналогічному товару який імпортувало ЗАТ «Альба Україна»про те, що товар «ББ тест, тест для вагітності»(виробник «Laboratoire Innotech International», Франція) є тестом для швидкого визначення вагітності, виготовленим у вигляді пластикового пристрою тест-смужки. У тому числі на підставі вказаного висновку Відповідачем 30.12.08 р. було прийнято рішення № КТ-100-3105-08 про визначення коду товару яким системі тестування для визначення вагітності ВВ-TEST N1, що діє за допомогою розташованого на тест-смужці модифікованого імунологічного комплексу шляхом реакції антиген-антитіло (виробник «Laboratoire Innotech International», Франція) встановлено код: 3002109900.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем, як субєктом владних повноважень, до суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не надано, правомірності винесення податкового повідомлення форми «Р» №118 від 22.12.2009р. не доведено.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р»Київської регіональної митниці № 118 від 22.12.2009р.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 13.09.2010 року