Ухвала суду № 119922747, 24.06.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3647/24

Провадження №: 2-о/332/156/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши заяву адвоката Горлова Дениса Олександровича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

встановила:

Адвокат Горлов Д.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження зазначивши в якості заінтересованої особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, та призначення опікуна.

Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає що заяву, згідно з ч.1ст. 185 ЦПК України, належить залишити без руху, виходячи з наступного.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді заяв, застосовуються положенняЦПК України, якими врегульовані аналогічні питання.

Згідно з ч. 9ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини неврегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого-суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

За правилами цивільного процесуального законодавства, подання/заява за формою та змістом повинні відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогамст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року у справі N 2-рп/2016 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідностіКонституції України(конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу"(справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу): системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод; хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації (пункт 2.2 згаданого рішення). Відповідно до частини першоїстатті 29 Конституції Україникожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Конституційний Суд України виходить із того, що серед фундаментальних цінностей дієвої конституційної демократії є свобода, наявність якої у особи є однією з передумов її розвитку та соціалізації. Право на свободу є невід`ємним та невідчужуваним конституційним правом людини і передбачає можливість вибору своєї поведінки з метою вільного та всебічного розвитку, самостійно діяти відповідно до власних рішень і задумів, визначати пріоритети, робити все, що не заборонено законом, безперешкодно і на власний розсуд пересуватися по території держави, обирати місце проживання тощо. Право на свободу означає, що особа є вільною у своїй діяльності від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, які встановлюються Конституцією та законами України (пункт 2.3 згаданого рішення).

Відповідно до частини третьої статті 25 Закону України "Про психіатричну допомогу"особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на особисту участь у судових засіданнях, висловлення своєї думки щодо висновків лікарів-психіатрів у судовому засіданні при вирішенні питань, пов`язаних з наданням їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв`язку з цим їх прав.

Таким чином, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у розгляді справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз`яснено її права, вона повинна мати можливість за бажання скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених належними і допустимими доказами застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт з такою особою, а краще опитати її (за необхідності - дистанційно, у режимі відеоконференції). Якщо на момент розгляду справи окремого провадження особа позбавлена волі як психічно хвора, суд має перевірити законність підстав позбавлення волі такої особи, щоб гарантувати права людини на свободу та справедливий суд.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі N 753/4146/18 (провадження N 61-389св19).

Розгляд справи за заявою про визнання особи недієздатною за відсутності особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною є грубим порушенням вимог процесуального закону, зокремастатті 299 ЦПК України, подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 р. у справі N 756/6838/17 (провадження N 61-10584св20).

Також, згідно з ч.1 ст.299 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Однак, в порушення ч.1 ст.299 ЦПК України заявником у заяві зазначено невірний суб`єктний склад осіб, які беруть участь у справі, зокрема не зазначено заінтересованою особою особу, щодо якої розглядається справа про визнання її, недієздатною та відсутні відомості також про наявність адвоката цієї особи.

Зазначаючи взаяві особу, щодоякої розглядаєтьсясправа провизнання її,недієздатною,заявнику слідвиконати вимогищодо зазначенняу заявіїї місце проживання чи перебування, її реєстраційний номер облікової картки платника податків, інші відомості відповідно до ст.175 ЦПК України.

Відповідно до норм ч.1ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Таким чином, заявнику необхідно додати до матеріалів справи, копії всіх додатків до заяви у відповідності до кількості заінтересованих осіб.

Крім того, як вбачається із матеріалів заяви, адвокат Горлов Д.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду у порядку окремого провадження із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_2 , окрім того, просить встановити над ним опіку.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції визначено, що за подання заяви у справах окремого провадження фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказаний вище закон є спеціальним законом, який регулює порядок сплати судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Належним доказом про сплату судового збору є оригінал платіжного документу.

Докази сплати заявником судового збору в матеріалах справи відсутні.

При цьому представник заявника посилається на те, що судові витрати, пов`язані з провадженням справ про визнання фізичної особи недієздатною, відповідно до частини 2 статті 299 ЦПК України, відносяться за рахунок держави.

Разом з тим заява містить вимоги не лише про визнання фізичної особи недієздатною, а також про встановлення опіки та призначення опікуна.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частини 2 статті 299 ЦПК України на рахунок держави у справах про визнання фізичної особи недієздатною відносяться саме витрати, пов`язані із розглядом справи.

Натомість Законом України "Про судовий збір" не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про призначення опікуна.

Таким чином за подання до суду заяви в порядку окремого провадження про призначення опікуна підлягає сплаті судовий збір у розмірі, передбаченому пунктом 1.4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення заявника до суду складає 605,60 грн.

Заявником всупереч норм цивільного процесуального законодавства до позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн, не додано документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та не зазначено обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Реквізити для опдати судового збору:

Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Заводс./22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ):37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Номер рахунку (IBAN): UA348999980313191206000008510

Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаного судового збору.

Також, на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити щодо місцезнаходження (у заявника або інших осіб) щодо кожного з оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

З огляду на те, що вказані обставини мають значення для правильного вирішення справи, вважаю, що заяву про встановлення юридичного факту необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.

Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -

постановила:

Заяву адвоката Горлова Дениса Олександровича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, - залишити без руху.

Надати заявнику строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М.Погрібна