Рішення № 119922471, 11.06.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1050/24 Провадження № 2/304/282/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1050/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про особу як про батька з актового запису про народження дитини,

У С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить виключити відомості про нього як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження № 43 від 05 травня 2012 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області. Позовні вимоги мотивує тим, що 01 червня 1995 року між ним та ОСОБА_4 було укладено шлюб, який зареєстровано у відділу держаної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області. 24 березня 2014 року рішенням Перечинського районного суду вказаний шлюб розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 народила доньку ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 її народження було зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . Він записаний батьком дитини згідно ч. ст. 122 СК України, однак наразі з цим не погоджується з наступних підстав. Так, він проживав разом з ОСОБА_4 з 1995 року до початку 2012 року, яка протягом останніх трьох років почала зловживати алкогольними напоями та не ночувати вдома. Від людей йому стало відомо, що остання ночує у с. Раково у ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла у с. Раково. 09 грудня 2012 року рішенням Перечинського районного суду його позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також призначено її опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Судовим наказом Перечинського районного суду від 21 вересня 2020 року на підставі заяви ОСОБА_7 останній призначено стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 . З метою встановлення факту його батьківства щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ним, з дозволу та в присутності опікуна ОСОБА_2 , 22 грудня 2023 року відібрано біологічні зразки від дитини та у нього в лабораторії ПП «АСТРА-ДІА» для проведення аналізу на факт встановлення батьківства. Звітом від 17 січня 2024 року лабораторії Endeavor DNA він, як передбачуваний батько виключається як біологічний, досліджуваної дитини, ймовірність батьківства становить 0 %. З огляду на вищевикладене просить позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 квітня 2024 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Ганька І.І.

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2024 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про особу як про батька з актового запису про народження дитини, залучено Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Заяць В.І. не з`явилися, однак останній подав заяву про проведення розгляду справи без їх участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить такі задовольнити, а також не вирішувати питання понесених позивачем судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву, якою не заперечила проти задоволення позову про виключення відомостей про батьківство ОСОБА_1 стосовно дитини ОСОБА_3 у Перечинському ДРАЦС.

У підготовче судове засідання представник Перечинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції як третьої особи не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, пояснення щодо позову не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31)).

Отже, коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58)).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).

Суд встановив, що 03 червня 1995 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції у Закарпатській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис № 14 (а. с. 11-13).

Заочним рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 березня 2014 року, яке набрало законної сили 31 жовтня 2014 року, шлюб між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано (а. с. 11-13).

Батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що 05 травня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області зроблено актовий запис № 43, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області 05 травня 2012 року (а. с. 6).

Отже, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася під час шлюбу та у відповідності до ч. 1 ст. 122 СК України походить від подружжя Готра.

Однак ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 15 січня 2019 року Виконавчим комітетом Тур`я Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис № 02 (а. с. 10).

Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2019 року, яке набрало законної сили 09 січня 2020 року, позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканку АДРЕСА_1 , опікуном малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 14-16).

Двадцять першого вересня 2020 року Перечинським районним судом Закарпатської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліментів на утримання однієї неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 17).

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Поряд з цим, позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даним позовом, стверджує про відсутність кровного споріднення між ним та дитиною.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

У пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про оспорювання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, оспорювання батьківства на підставі частини першої статті 136 СК України можливо за наявності належних і обгрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Як вбачається із Звіту про встановлення батьківства від 17 січня 2024 року, наданого ПП «АСТРА-ДІА», ОСОБА_1 (передбачуваний батько) виключається як біологічний батько ОСОБА_3 . Імовірність батьківства становить 0 % (а. с. 18-22).

Відповідач ОСОБА_2 у свою чергу у ході судового розгляду справи ані будь-яких заперечень проти вказаного висновку експерта, ані клопотання про призначення повторної генетичної експертизи не подавала; позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав (частина перша статті 22 Закону України від 01 липня 2010 року N 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Підсумовуючи, суд дійшов переконання про відсутність кровного споріднення між позивачем ОСОБА_1 як особою, записаною батьком, і дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Крім цього, суд встановив, що згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 2092630004 від 26 квітня 2024 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 1 211,20 грн судового збору відповідно (а. с. 26).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як встановлено у судовому засіданні, представник позивача, з урахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених ним судових витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке його волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 51, 52 Конституції України, ст. 122, 136 СК України, ст. 12, 13, 44, 76-83, 109, 141, 200 ч. 3, 258-259, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про особу як про батька з актового запису про народження дитини задовольнити повністю.

Виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження № 43 від 05 травня 2012 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Заяць Василь Іванович; місцезнаходження: 89224, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Раково, вул. Вакарова, 44.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ: 25999080; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, вул. Ужгородська, 43.

Головуючий: Ганько І. І.