Постанова № 11992208, 11.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 серпня 2010 року 09:10 № 13/572

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства "ДЕКО"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000622322 від 13.11.2008 року. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Уточнені позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що висновки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо заниження валового доходу за півріччя 2008 року на 74058 грн. не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються поданими ним документами. При цьому посилається на приписи пп. 8.4.4, 8.4.10 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закону про ОПП).

Також зазначає про відсутність зі свого боку порушень п. 5.9 ст. 5 Закону про ОПП, оскільки при визначенні валових витрат при придбані товарів, згідно вимог чинного законодавства України, при обрахуванні приросту (убутку) балансової вартості товарів, Позивач обліковував виключно залишки, вказані на рахунку 28 Балансу, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Крім того, звертає увагу суду, що не завищував валових витрат за 2007 рік, при цьому посилається на приписи пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону про ОПП та на договори страхування, суми яких у відповідності до чинного законодавства були занесені до податкової декларації та в сукупності не перевищували встановлені законодавством 5% валових витрат за рік.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника у засідання суду не направив, заперечень проти позову до суду не надав, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «ДЕКО», відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 781692, зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 27.08.1997 року та має ідентифікаційний код юридичної особи № 25195772. У звязку зі зміною місцезнаходження юридичної особи свідоцтво було замінене 17.07.2008 року.

Згідно наданої довідки серії АА № 187046 з ЄДРПОУ видами діяльності підприємства за КВЕД є: оптова торгівля будівельними матеріалами; роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; надання інших комерційних послуг; надання інших індивідуальних послуг.

Державною податкової інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року.

В ході проведення перевірки службові особи податкової інспекції прийшли до висновку про те, що Позивачем було порушено норми чинного податкового законодавства України, а саме: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 74058 грн.; п. 5.9 ст. 5 Закону про ОПП, що спричинило заниження податку на прибуток на суму 35571 грн.; пп. 5.1 ст. 5 та пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 зазначеного закону, внаслідок якого занижено податок на прибуток на суму 81015 грн.; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону про ОПП, внаслідок чого занижено чисту суму податкових зобовязань в січні 2008 року на суму 21919грн.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 24.10.2008 року № 3970/23-200-25195772 (далі акт перевірки).

Акт перевірки підписаний Позивачем із запереченнями. За результатами розгляду вказаних заперечень Відповідач листом від 10.11.2008 року № 22982/10/23-208 повідомив Позивача, що технічні помилки, допущені у загальній частині, виправлені, а також прийняті заперечення щодо заниження податкових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ при взаєморозрахунках з ТОВ «Одек-Україна». Донарахування, визначені у п. 2-5 вказаного листа, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва залишено без змін, а саме заниження валового доходу в ІІ кварталі 2008 року на 186640 грн.; у ІІ кварталі 2007 року на 50728 грн., в ІІІ кварталі 2007 року на 20927 грн., в IV кварталі 2007 року на 55936 грн. у звязку з порушенням ведення обліку приросту (убутку) товарно-матеріальних цінностей; завищення валових витрат в ІІІ кварталі 2007 року на 270984 грн. та у IV кварталі 2007 року на 53075 грн.; заниження податкових зобовязань в січні 2008 року на суму 21919грн. внаслідок невідображення в реєстрах податкових накладних.

На підставі вказаного акту Відповідачем винесене та направлене Позивачу податкове-повідомлення-рішення від 13.11.2008 року № 0000622322/0 на загальну суму 230 755 грн., у тому числі за основним платежем 163246 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 67509 грн.

У ході розгляду справи судом було зясовано, що для всебічного, повного, та обєктивного розгляду справи необхідно зясувати обставини, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Відповідно до ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України, для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначив експертизу.

На вирішення експертизи було поставлено питання: чи підтверджуються документально зазначені в акті перевірки № 3970/23-200-25195772 від 24 жовтня 2008 року висновки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва?

Судово-бухгалтерська експертиза була проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та було складено Висновок № 4080/11454/11455 судово-економічної експертизи за адміністративною справою № 13/572, складеного 15 грудня 2009 року, який підписаний експертом Корінько М.Д.

За результатами проведеної експертизи було зроблено висновок, що зазначені в акті перевірки № 3970/23-200-25195772 від 24.10.2008р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва відомості щодо порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»документально не підтверджуються по заниженню податку на прибуток за: І квартал 2008 року на суму 27398,00 грн.; за півріччя 2008 року на 74002,00 грн.; щодо заниження податку на прибуток на суму 35571,00 грн., щодо заниження податку на прибуток на суму 81015,00 грн.; нормативно та документально підтверджуються заниження податку на прибуток у сумі 56,00 грн.

Заслухавши пояснення повноважних представників позивача, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Оцінюючи встановлені в ході перевірки Відповідачем порушення за ІІ квартал 2008 року, а саме заниження валового доходу на суму 186640,00 грн., судом враховується наступне.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону про ОПП 4.1 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вказаного закону.

Приписами пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону про ОПП визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Як зазначає Позивач, вказані витрати (186640,00 грн.) були здійснені у звязку з ремонтними та будівельними роботами.

За наказом генерального директора ЗАТ «ДЕКО»№7 від 11.02.2008 року здійснено демонтаж основних засобів за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 63. Згідно акту № NK-0002 на списання основних засобів від 27.02.2008 року балансова вартість останніх складала 41135,39грн. В оборотно-сальдовій відомості по рахунку: ОС1 Необоротні активи; Податки і відрахування за І півріччя 2008 року значиться по групі 1, норма амортизації 1,25%, 1290 Ремонтні роботи НФ О/NK-001/1 сальдо на початок періоду: по дебету 41481,07 грн.; обороти за період: по дебету (-) 40962 грн., по кредиту 518,51 грн.; сальдо на кінець періоду 0 грн.

За наказом генерального директора ЗАТ «ДЕКО»№ 14/2 від 25.04.2008 року здійснено демонтаж основних засобів за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 44. Згідно акту № NK-0003 на списання основних засобів від 02.05.2008 року балансова вартість останніх складала 10064,96 грн. В оборотно-сальдовій відомості по рахунку: ОС1 Необоротні активи; Податки і відрахування за І півріччя 2008 року значиться по групі 1, норма амортизації 1,25%, 1936 Ремонт магазина РФ А/RV-0017/1 сальдо на початок періоду: по дебету 10 278,02 грн.; обороти за період: по дебету (-) 10022,67 грн., по кредиту 255,35 грн.; сальдо на кінець періоду 0 грн.

За наказом генерального директора ЗАТ «ДЕКО»№ 14/4 від 25.04.2008 року здійснено демонтаж основних засобів за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Столярова, 10. Згідно акту № DP-0002 на списання основних засобів від 02.06.2008 року балансова вартість останніх складала 31 641,09 грн. В оборотно-сальдовій відомості по рахунку: ОС1 Необоротні активи; Податки і відрахування за І півріччя 2008 року значиться по групі 1, норма амортизації 1,25%, 18 Ремонт магазина ДнФ О/DP-001/1 сальдо на початок періоду: по дебету 32 447,20 грн.; обороти за період: по дебету (-) 31 641,09 грн., по кредиту 806,11 грн.; сальдо на кінець періоду 0 грн.

За наказом генерального директора ЗАТ «ДЕКО»№ 14/5 від 25.04.2008 року здійснено демонтаж основних засобів за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 67. Згідно акту № СО-0008 на списання основних засобів від 03.06.2008 року балансова вартість останніх складала 100435,09грн. В оборотно-сальдовій відомості по рахунку: ОС1 Необоротні активи; Податки і відрахування за І півріччя 2008 року значиться по групі 1, норма амортизації 2 % з 01.01.2004 року, 2931 Ремонт офіса Райдужний А/СО-000050/1 сальдо на початок періоду: по дебету 104576,34 грн.; обороти за період: по дебету (-) 100 435,11 грн., по кредиту 4 141,23 грн.; сальдо на кінець періоду 0 грн.

Відповідно до п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон про ПДВ) якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

У разі коли внаслідок ліквідації основного фонду отримуються комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація таких комплектуючих, складових частин, компонентів або інших відходів проводиться за правилами, встановленими для ліквідації основного фонду.

Приписи пп. 8.4.10 п. 8.4 ст. 8 Закону про ОПП визначають, що у разі ліквідації окремого об'єкта основного фонду групи 1 за рішенням платника податку та наявності відповідних документів про його знищення, розібрання або перетворення іншими способами, внаслідок чого такий об'єкт не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого окремого об'єкта основних фондів групи 1 включається до складу валових витрат.

Згідно пп. 8.4.4 п. 8.4 ст. 8 Закону про ОПП у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у звязку з їх продажем, балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Таким чином, Позивачем неправомірно не включено до складу валових доходів обсягу продаж обєктів основних фондів групи 2 в межах балансової вартості основних фондів зазначеної групи.

Загальна сума списання основних засобів групи 1 та виведених з експлуатації основних фондів групи 2 у звязку з їх продажем складає 186415,61 грн. (183061,43 + 3354,18).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з даними бухгалтерського обліку та податковими накладними вибуло коштів на суму 183276,55 грн. (100435,11 + 31641,09 + 10064,96 + 41135,39). Проте, за оборотно-сальдовими відомостями по рахунку ОС1 Необоротні активи; податки і відрахування за 1 півріччя 2008 року вибуло коштів на суму 183061,43 грн. (100435,11 + 31641,09 + 10022,67 + 40962,56). Таким чином, відхилення від даних бухгалтерського та податкового обліків склало 56 грн. (224,39 грн. * 25% ставки податку на прибуток підприємств).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині 186415,61 грн. Решта суми 56 грн. Відповідачем донараховано правомірно.

Оцінюючи зафіксовані податковою інспекцією порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону про ОПП, суд зазначає таке.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону про ОПП валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Приписи п. 5.2 ст. 5 вказаного закону визначають, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону про ОПП платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ЗАТ «ДЕКО»№ 1 від 03.01.2007 року визначено порядок відображення запасів, а саме віднесення їх на валові витрати у момент їх придбання і участі у розрахунку приросту (убутку) їх балансової вартості за нормами п. 5.9 Закону про ОПП, що відповідає приписам пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про ОПП.

Отже Відповідачем було неправомірно зафіксовано в акті перевірки заниження Позивачем податку на прибуток у розмірі 35571,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у вказаній частині.

Щодо встановленого в акті перевірки порушення Позивачем п. 5.1 ст. 5 та п. 5.4 ст. 5 Закону про ОПП, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 81015,00 грн., у тому числі за 3 квартали 2007 року 67746,00 грн. та за 2007 рік 81015,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5.4 ст. 5 Закону про ОПП встановлені особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку. До валових витрат включаються, зокрема, будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.

Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік.

Таким чином, Позивач мав право віднести до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обовязковими видами страхування) в розмірі, що не перевищує 5 % валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року.

Як вбачається з матеріалів справи, сума валових витрат (рядок 0.4 без урахування рядка 04.12) згідно декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007 року від 19.11.2007 року № 128478 склала 32580103 грн. Сума витрат зі страхування (рядок 04.12) становила 1580421 грн. Сума витрат зі страхування за первинними та зведеними документами бухгалтерського обліку за 3 квартали 2007 року склала 1630140 грн., що становить більше 5 % валових витрат (1630140 грн. * 100% / 32580103 грн. = 5,0035%). Проте, згідно декларації з податку на прибуток за 2007 рік від 09.02.2008 року № 110208, сума валових витрат (рядок 04 без урахування рядка 04.12) склала 45573209грн. Сума витрат зі страхування (рядок 04.12) становила 2077834 грн. Розмір витрат зі страхування за первинними та зведеними документами склав 2077834 грн., що становить менше 5 % валових витрат (2077834 грн. * 100 % / 45573209 грн. = 4,56%).

Таким чином, віднесені Позивачем до складу валових витрат витрати зі страхування у розмірі 4,56% відповідають приписам п. 5.4 ст. 5 Закону про ОПП, а тому вимоги останнього є обґрунтованими.

Слід врахувати, що Експерт при проведенні документального та нормативного дослідження висновків Відповідача з вказаного питання, прийшов до висновку про неможливість їх нормативного підтвердження ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення в частині донарахування закритому акціонерному товариству «Деко»(код ЄДРПОУ 25195772) 163246 грн. (сто шістдесят три тисячі двісті сорок шість гривень) за основним платежем та 67509 грн. (шістдесят сім тисяч пятсот девять гривень) штрафних (фінансових) санкцій прийнято Відповідачем необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Зазначені висновки суду підтверджуються висновком експерта № 4080/11454/11455 від 15.12.09 р. судово-економічної експертизи, яка була призначена по даній справі ухвалою від 04.03.2009 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Відповідачем не доведено правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що зумовили виникнення спірних правовідносин.

Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати частково протиправним податкове повідомлення-рішення №0000622322 від 13.11.2008 р. яким донараховано закритому акціонерному товариству «Деко»(код ЄДРПОУ 25195772) 163246 грн. (сто шістдесят три тисячі двісті сорок шість гривень) за основним платежем та 67509 грн. (шістдесят сім тисяч пятсот девять гривень) штрафних (фінансових) санкцій та скасувати в частині 163190 грн. (сто шістдесят три тисячі сто девяносто гривень) основного платежу та 67498 грн. (шістдесят сім тисяч чотириста девяносто вісім гривень) штрафних (фінансових) санкцій.

3.У решті позову відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Деко»(м. Київ, вул. Стальського, 32, код ЄДРПОУ 25195772) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору та 20993,91 грн. (двадцять тисяч девятсот девяносто три гривні 91 коп.) витрат, повязаних із проведенням судової експертизи.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 01.09.2010 року.