Вирок № 119921173, 21.06.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

21.06.2024

Справа №639/2615/24

Провадження №1-кп/639/325/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому в ЄРДР 07 березня 2024 року за №12024221210000249 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Високий Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи достеменно обізнаним про введення воєнного стану по всій території України, починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин:

Так, ОСОБА_4 , 26.02.2024 о 12 годині 16 хвилині знаходився в торгівельному залі супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Москалівська буд. 106. Саме в той час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення будь-яких товарів з торгівельного залу ТОВ «АТБ-Маркет», що належить ТОВ «АТБ-Маркет», ЄДРПОУ 30487219. Реалізуючи свійпротиправний умисел, ОСОБА_4 спочатку підійшовдо стелажівз товаромта,оцінивши ситуацію,що склалася,використовуючи туобставину,що зайого діяминіхто,як найого думку,із сторонніхосіб іпрацівників супермаркетуне спостерігав,діючи умисно,з корисливихмотивів,з метоюнезаконного збагачення,за рахуноквикрадення чужогомайна,усвідомлюючи протиправністьсвого задуму,безперешкодно,шляхом вільногодоступу,таємно заволодівнаступним: 1) упаковка сублімованоїрозчинної кавиJacobsMonarchвагою 280г.,яку непомітнодля оточуючих,проходячи поторгівельному залусховав досвоєї курткиу зовнішнійкарман.Таким чином ОСОБА_4 , діючи усвідомлено, виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї мети, спрямованої на таємне заволодіння чужим майном, належним ТОВ «АТБ-Маркет», ЄДРПОУ 38381998. Після цього, ОСОБА_4 , звернувши на свою користь зазначений товар, доводячи злочинний задум до кінця, почав переміщення від місця заволодіння товаром у напрямку касових зон, пройшовши через які, не проводячи розрахунок за товар у законний спосіб, пройшов у напрямку виходу за межі торгового залу ТОВ «АТБ-Маркет» не сплативши за товар, таким чином виконав усі необхідні дії, тим самим довів злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим у подальшому на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння, ОСОБА_4 заволодів майном, що належить ТОВ «АТБ-Маркет», ЄДРПОУ 30487219, на загальну суму 377 гривень 30 копійок, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/9022 від 03.04.2024.

ОСОБА_4 , будучи достеменнообізнаним провведення воєнногостану повсій територіїУкраїни,починаючи з05години 30хвилин 24.02.2022,строк діїякого вподальшому продовжувався,у зв`язкуіз військовоюагресією РосійськоїФедерації протиУкраїни,на підставіпропозиції Радинаціональної безпекиі оборониУкраїни,відповідно доп.20частини 1статті 106Конституції України,Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» від12.05.2015,повторно вчинивумисний корисливийзлочин противласностiза наступнихобставин:так, ОСОБА_4 , 05.03.2024 о 12годині 23 хвилині знаходився в торгівельному залі супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Москалівська буд.106. Саме в той час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення кави з торгівельного залу ТОВ «АТБ-Маркет», що належить ТОВ «АТБ-Маркет», ЄДРПОУ 30487219. Реалізуючи свійпротиправний умисел, ОСОБА_4 о 12годині 24хвилини спочатку підійшовдо стелажівз товаромта,оцінивши ситуацію,що склалася,використовуючи туобставину,що зайого діяминіхто,як найого думку,із сторонніхосіб іпрацівників супермаркетуне спостерігав,діючи умисно,з корисливихмотивів,повторно,з метоюнезаконного збагачення,за рахуноквикрадення чужогомайна,усвідомлюючи протиправністьсвого задуму,безперешкодно,шляхом вільногодоступу,таємно заволодівупаковкою сублімованоїрозчинної кавиJacobsMonarchвагою 280г.,яку непомітнодля оточуючих,проходячи поторгівельному залусховав досвоєї курткиу зовнішнійкарман.Таким чином ОСОБА_4 , діючи усвідомлено, повторно, виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї мети, спрямованої на таємне заволодіння чужим майном, належним ТОВ «АТБ-Маркет», ЄДРПОУ 38381998. Після цього, ОСОБА_4 , звернувши на свою користь зазначений товар, доводячи злочинний задум до кінця, почав переміщення від місця заволодіння товаром у напрямку касових зон, пройшовши через які, не проводячи розрахунок за товар у законний спосіб, пройшов у напрямку виходу за межі торгового залу ТОВ «АТБ-Маркет» не сплативши за товар, таким чином виконав усі необхідні дії, тим самим довів злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим у подальшому на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння, ОСОБА_4 заволодів майном, що належить ТОВ «АТБ-Маркет», ЄДРПОУ 30487219,на загальнусуму 377гривень 30копійок,що підтвердженовисновком судово-товарознавчоїекспертизи № СЕ-19/121-24/9012 від 02.04.2024.

ОСОБА_4 будучи достеменнообізнаним провведення воєнногостану повсій територіїУкраїни,починаючи з05години 30хвилин 24.02.2022,строк діїякого вподальшому продовжувався,у зв`язкуіз військовоюагресією РосійськоїФедерації протиУкраїни,на підставіпропозиції Радинаціональної безпекиі оборониУкраїни,відповідно доп.20частини 1статті 106Конституції України,Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» від12.05.2015,повторно вчинивумисний корисливийзлочин противласностiза наступнихобставин:так, ОСОБА_4 , 06.03.2024 приблизно 15годині 01 хвилині знаходився в торгівельному залі супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Москалівська буд.106. Саме в той час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення кави з торгівельного залу ТОВ «АТБ-Маркет», що належить ТОВ «АТБ-Маркет», ЄДРПОУ 30487219. Реалізуючи свійпротиправний умисел, ОСОБА_4 о 15годині 02хвилини спочатку підійшовдо стелажівз товаромта,оцінивши ситуацію,що склалася,використовуючи туобставину,що зайого діяминіхто,як найого думку,із сторонніхосіб іпрацівників супермаркетуне спостерігав,діючи умисно,з корисливихмотивів,повторно,з метоюнезаконного збагачення,за рахуноквикрадення чужогомайна,усвідомлюючи протиправністьсвого задуму,безперешкодно,шляхом вільногодоступу,таємно заволодівупаковкою сублімованоїрозчинної кавиJacobsMonarchвагою 280г.,яку непомітнодля оточуючих,проходячи поторгівельному залусховав досвоєї курткиу зовнішнійкарман.Таким чином ОСОБА_4 , діючи усвідомлено, повторно, виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї мети, спрямованої на таємне заволодіння чужим майном, належним ТОВ «АТБ-Маркет», ЄДРПОУ 38381998. Після цього, ОСОБА_4 , звернувши на свою користь зазначений товар, бажаючи довести злочинний задум до кінця, почав переміщення від місця заволодіння повз касову зону, у напрямку до виходу за межі торгового залу ТОВ «АТБ-Маркет» з тим, щоб в подальшому розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, однак, ОСОБА_4 , вважаючи виконаними усі необхідні дії, для доведення до кінця протиправного діяння, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, не зміг закінчити злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії були припинені охоронцями ТОВ «АТБ-Маркет» після виходу із торгівельної зали.

В результаті протиправного діяння, ОСОБА_4 намагався заволодіти майном, що належить ТОВ «АТБ-Маркет», ЄДРПОУ 30487219, на загальну суму 377 гривень 30 копійок, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/9023-ТВ від 03.04.2024.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, пояснив суду, що крадіжки вчиняв у зв`язку з відсутністю коштів для існування та про це шкодує.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст. 135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Звернувся до суду із заявою про розгляд кримінального провадження без його участі, не наполягав на призначенні суворого покаранні відносно обвинуваченого.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нею не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Судом роз`ясненні положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції останнього, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу ОСОБА_4 .

Суд проводив розгляд данного кримінального провадження лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною та дії останнього суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України (за епізодом від 26.02.2024), як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану; за ч. 4 ст. 185 КК України (за епізодом від 05.03.2024), тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану; за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України (за епізодом від 06.03.2024 р.), тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, в силу ст. 89 КК України не судимий, має постійне місце мешкання та реєстрації.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно дост. 66 КК України, суд вважає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно дост. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі,яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, у частині другій статті 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.04.2018р. (справа №298/95/16)

Згідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

При призначенні ОСОБА_4 покаранняза ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК Українисудом, окрім наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, враховується також, те що, з урахуванням стадії вказаного кримінального правопорушення, фактичні суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди ТОВ «АТБ-Маркет» не настали.

Крім того, хоча ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушенняв умовах воєнного стану, проте, за встановлених обставин справи, ним не використовувалися умови вказаного режиму для поліпшення його скоєння.

Таким чином, судом встановлено відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , які з урахуванням вищенаведеного та даних про особу обвинуваченого суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначитийомуосновне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєних правопорушень, пом`якшуючи покарання обставини, особу ОСОБА_4 , його відношення до скоєного злочину, позицію представника потерпілого, який не наполягав на призначенні суворого покарання відносно обвинуваченого, в тому числі і за епізодом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а також невеликий розмір спричиненої шкоди вважає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому слід обрати покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства, застосувавши при цьому положення ч. 1 ст. 70 КК України.

За змістом ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Обставин, які б явно свідчили, що застосування судом статті 75 КК України буде неправомірним та недостатнім для забезпечення мети покарання ОСОБА_4 не встановлено. Більш того, сам прокурор в судовому засіданні просив звільнити обвинуваченого від відбування остаточного покарання на підставі ст. 75 КК України.

При цьому судом враховується, що хоча і ОСОБА_4 вчинив три епізоди кримінального правопорушення, проте вони були скоєнні протягом короткого періоду часу менше місяця. До цього ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався, відповідно до ст. 89 КК Украйни вважається не судимим, з моменту вчинення кримінальних правопорушень минув тривалий час, та нові звинувачення відносно ОСОБА_4 за цей період часу відсутні. Також той факт, що спричинена фактична шкода ТОВ «АТБ -Маркет» в добровільному порядку відшкодовано.

Наведені обставини дають підстави для висновків про позитивні зміни в свідомості обвинуваченого ОСОБА_4 , зниження рівня його суспільної небезпечності після вчинення кримінальних правопорушень через критичну оцінку своїх дій та намагання виправити ситуацію.

З урахуванням вищенаведеного, а також правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 17.04.2018р. по справі №298/95/16тавід 16.08.2018р. по справі №183/163/14,суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому на теперішній час можливе без реального відбування покарання, у зв`язку з чим його можливо звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Наведене відповідає вимогам ст. 50 КК України, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитом строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Процесуальні витрати у розмірі 2650 грн. 48 коп. за проведення експертиз стягнути з ОСОБА_4 .

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.03.2024, а саме: з пачки кави Jacobs Monarch 280 г., який визнано речовим доказом, та повернути власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та не пізніше наступного дня направити потерпілому.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1