Постанова № 11992036, 27.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2010 року 18:00 № 2а-5021/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Червонопиському В.С., розглянувши справу

за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд-Київ»

до Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві

провизнання протиправною та скасування постанови №00264/р від 17.03.09р. про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесена Відповідачем постанова від 17.03.2009 року є, на думку Позивача, протиправною та підлягає скасуванню. При цьому посилається на те, що договір купівлі-продажу між ТОВ «Автотрейд-Київ»та споживачем не було укладено, рахунок-фактура не підтверджує виникнення правовідносин між сторонами. Зазначає, що не укладав зі споживачем договору про виконання робіт (надання послуг), а тому не міг порушити приписи ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»(далі Закон про споживачів). Звертає увагу суду, що дія Закону про споживачів не поширюється на договір поставки.

Відповідач у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує та вважає вимоги Позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Вказує на те, що між ТОВ «Автотрейд-Київ»та споживачем було усно укладено договір про надання послуг, а тому до Позивача правомірно застосовано санкції, передбачені ч. 5 ст. 10 Закону про споживачів, якою передбачено відповідальність за прострочення виконання робіт (надання послуг).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд-Київ», згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №213080, (код ЄДРПОУ 35000423) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 10.04.2007 року. Видами діяльності за КВЕД є: роздрібна торгівля автомобілями; оптова торгівля автомобілями; роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; посередництво в торгівлі автомобілями; організація перевезення вантажів.

До Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві 19.01.2009 року (вх. №28) надійшла скарга ОСОБА_1. (далі Споживач) від 19.01.2009 року про порушення його прав як споживача з боку ТОВ «Автотрейд-Київ».

Відповідачем 17.02.2009 року на підставі ст. 26 Закону про споживачів, направлення на проведення перевірки від 09.02.2009 року № 000273/0087, наказу № 72 від 09.02.2009 року, згоди Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.01.2009 року № 03/18-479-2009 на проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) діяльності субєкта господарювання та на підставі скарги Споживача проведено позапланову перевірку ТОВ «Автотрейд-Київ».

За результатами перевірки складено акт № 000243 від 17.02.2009 року (далі акт перевірки). У вказаному акті зафіксовано: «Перевірка проводилася по скарзі ОСОБА_1 щодо захисту його прав як споживача, згідно наданого «счета-фактуры»на сплату № АВ000001009 від 15.12.08р. автомобілю КІА RIO на суму 78800,00 грн. ТОВ «Автотрейд-Київ». Згідно наданого розрахунку-фактури, в якому зазначено, що споживач має отримати автомобіль на момент одержання підприємством коштів, не виконано, а саме термін прострочення постачання товару складає 54 дні, що є порушенням умов договору між споживачем і виконавцем. Дії підприємства містять ознаки порушення вимог споживача, передбачених ст. 10 пунктом 5 Закону України «Про захист прав споживачів»та ст. 23 пункту 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

За наслідками перевірки Відповідачем видано припис керівнику господарюючого субєкта від 17.02.2009 щодо заборони здійснення певних видів діяльності та зобовязання усунути недоліки, визначені в акті перевірки, та вирішити скаргу Споживача.

Відповідачем 17.03.2009 року прийнято постанову № 000264/р. про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист справ споживачів»(далі оскаржувана постанова). Вказана постанова передбачає накладення санкцій у вигляді штрафу за невиконання умов договору між споживачем і виконавцем в розмірі 78 800 грн.

Позивач 30.03.2009 року листом № 34 надіслав Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики скаргу на дії службових осіб Головного управління в якій просив скасувати акт перевірки та оскаржувану постанову. Скарга ТОВ «Автотрейд-Київ»була залишена Держспоживстандартом України без задоволення, про що Позивача повідомлено листом від 29.04.09р. № 4405-5-11/16.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, ТОВ «Автотрейд-Київ» звернулося до суду з вимогою про її скасування.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 26 Закону про споживачів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Приписи п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону про споживачів визначають, що порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги). Тобто підставою для юридичної відповідальності субєкта господарювання закон визначає порушення умов договору.

За твердженням Відповідача, факт укладення договору поставки між Позивачем і споживачем підтверджується рахунком-фактурою від 15.12.2008 року № АВ000001009, а тому до ТОВ «Автотрейд-Київ»правомірно застосовано штрафні санкції за прострочення виконання зобовязання на 54 дні. З вказаними висновками Управління суд не може погодитися з наступних підстав.

У розумінні п. 7 ст. 1 Закону про споживачів договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ). Рахунок-фактура це вид комерційного рахунку. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використана як супровідний документ. (наказ регіональної митниці «Про затвердження Технологічної схеми митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням ВМД»від 15.10.2002 № 766). З наведеного випливає, що рахунок-фактура не є розрахунковим документом у розумінні Закону про споживачів, а тому він не може вважатися підтвердженням вчинення правочину в усній формі між Позивачем та Споживачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно приписів ст.ст. 55, 265 Господарського кодексу України, сторонами договору поставки можуть бути лише субєкти господарювання.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону про споживачів, споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Отже, договір поставки між Споживачем та Позивачем не міг бути укладений, оскільки приписи чинного законодавство встановлюють особливий субєктний склад та предмет такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Приписи п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачають обовязковість письмової форми правочину між фізичною та юридичною особою, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 ЦК. Вказана стаття передбачає можливість укладення правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент його вчинення, в усній формі. За своєю природою договір поставки є консенсуальним правочином і не може бути виконаний в момент його вчинення, а тому дотримання письмової форми в разі укладення такого договору є обовязковою.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами у належній формі згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Моментом укладення договору є одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції ч. 1 ст. 640 ЦК України.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували досягнення між Позивачем та Споживачем істотних умов договору, а тому суд приходить до висновку, що такого договору укладено не було.

Крім іншого, згідно ч. 5 ст. 10 Закону про споживачів у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. Оскільки договору поставки між сторонами укладено не було, підстав для застосування штрафних санкції до ТОВ «Автотрейд-Київ»Управління не мало.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було подано доказів, які б спростовували доводи Позивача, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №00264/р від 17.03.09р. про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.06.2010 р.