Постанова № 11991853, 20.10.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4025/10/2370 20.10.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача Табаченка А. В.,

відповідача Побережної Н. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Шполянський молокозавод” до державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство “Шполянський молокозавод” подало позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області від 30 липня 2010 року № 0000391601/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 110250 грн., в тому числі 105000 грн. основного платежу та 5250 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним правомірно було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за отриманими від постачальників податковими накладними, які відповідають вимогам законодавства щодо їх оформлення. Крім того, на момент здійснення господарських операцій контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Також позивач зазначає, що в актах перевірки відповідач як на підставу зменшення сум податкового кредиту помилково посилається на факт автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідно до якого сума ПДВ в розмірі 105000 грн. не була відображена контрагентом ПП “Макпрофторг” у податковій декларації за березень 2010 року, оскільки до складу податкового кредиту звітного періоду не можуть бути включені лише ті суми податку на додану вартість, які не підтверджені відповідними податковими накладними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю зазначивши при цьому, що у звязку з видачею податкових накладних у платника податку повинні виникнути податкові зобовязання, які мають бути відображені в податковій декларації. Таким чином, невідображення контрагентами позивача податкових зобовязань в декларації з податку на додану вартість спростовує відомості, наведені в податкових накладних, які у звязку з цим не можуть підтверджувати права платника податків на податковий кредит.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Відкрите акціонерне товариство “Шполянський молокозавод”, як субєкт господарювання юридична особа, ідентифікаційний код 03566564, зареєстроване Шполянською районною державною адміністрацією Черкаської області 17.09.1999р. та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100076791, виданого 12.11.2007р.

20.04.2010р. позивачем до державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року разом з розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстром отриманих і виданих податкових накладних за період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р.

За результатами проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року посадовою особою відповідача складено акт від 02.07.2010р. № 675/16-03566564. В акті перевірки зазначено, що під час її проведення встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 106980 грн. по контрагентах, які не відобразили податкове зобовязання за березень 2010 року. До таких контрагентів згідно системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів відносяться ТОВ “Енерго-Тех-Союз” сума ПДВ 1980 грн., ПП “Макпрофторг” сума ПДВ 105000 грн. Крім того, в акті зазначено, що у випадку не відображення контрагентом платника податків податкових зобовязань в декларації або її неподання, дані такої податкової декларації та додатку 5 до неї спростовуватимуть відомості, наведені у виданих ним податкових накладних, а тому такі накладні не можуть підтверджувати право платника податків на податковий кредит, оскільки були виписані з порушенням пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

20.07.2010р. за № 690/16-03566564 посадовою особою відповідача складено акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року в якому зазначено, що, оскільки сума ПДВ 1980 грн. по контрагенту ТОВ “Енерго-Тех-Союз” згідно розподілу, здійсненого платником за березень 2010 року, входить до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ (переробного підприємства), тому сума ПДВ по акту перевірки від 02.07.2010р. № 675/16-03566564 зменшується на 1980 грн. У звязку з вказаними обставинами в акті зазначено, що позивачем за квітень 2010 року занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 105000 грн., чим порушено пп. 5.10 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

На підставі акту від 20.07.2010р. № 690/16-03566564, згідно з пп. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2010 року № 0000391601/0 про визначення позивачу суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 110250 грн., в тому числі 105000 грн. основного платежу та 5250 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

Згідно пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податкове зобовязання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом;податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як свідчать матеріали справи, позивач в березні 2010 року отримав від ПП “Макпрофторг” податкову накладну від 17.03.2010р. № 1703 із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 105000 грн., яка відповідала вимогам, передбаченим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР. На момент видачі цієї податкової накладної ПП “Макпрофторг” було зареєстроване платником податку на додану вартість. Зазначені факти також були підтверджені в судовому засіданні поясненнями представника відповідача.

Посилання відповідача на те, що не відображення контрагентами платника податків податкових зобовязань в декларації з податку на додану вартість спростовує відомості, наведені в податкових накладних, які у звязку з цим не можуть підтверджувати права платника податків на податковий кредит є помилковим, оскільки підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, суд зауважує, що в пункті 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону № 168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що невідображення контрагентами платника податків продавцями податкових зобовязань в декларації з податку на додану вартість в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, а даному випадку позивачем.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що під час проведення документальних невиїзних (камеральних) перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість відповідач використовував лише дані податкових декларацій позивача з відповідними додатками, а також дані системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, не обґрунтовуючи виявлені порушення посиланням на фактичне нездійснення господарської операції. Вказаний факт також підтверджений в судовому засіданні представником відповідача.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області № 0000391601/0 від 30 липня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства “Шполянський молокозавод” (20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лебединська, 140, ідентифікаційний код 03566564) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.О. Гаврилюк