Постанова № 11991777, 27.09.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 р.

13 год.30 хв. Справа № 2-а-4304/10/2170

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В.розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України таГоловної державної інспекції на автомобільному транспорті,територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області до дочірнього підприємства "СІПІ Авто" про стягнення фінансових санкцій,

встановив:

Прокурор Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України таГоловної державної інспекції на автомобільному транспорті,територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства "СІПІ Авто", в якому просить стягнути фінансові санкції в розмірі 1700 грн.

У позовній заяві зазначено, що 13-14 квітня 2010 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області проведено перевірку відповідача щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки складено акт, на підставі якого винесено постанову від 27 квітня 2010 року № 105509 про застосування до дочірнього підприємства "СІПІ Авто" фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. У передбачений законом термін сума застосованої фінансової санкції дочірнім підприємством "СІПІ Авто"добровільно не сплачена, постанова не оскаржена ні в адміністративному, ні в судовому порядку протягом 10 днів після її винесення, отже, є обов'язковою до виконання.

Відповідач письмових заперечень проти позову та заяву про його визнання не надав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, строк та порядок подання заперечення проти позову, а також наслідки неподання такого заперечення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи та було направлено рекомендованим листом за місцем знаходження ДП"СІПІ Авто": вул. Комсомольська, 11, м. Цюрупинськ, 75100 та отримано відповідачем під розписку 09 вересня 2010 року. За таких обставин, суддя вважає за можливе розглянути справу у порядку скороченого провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актом від 14 квітня 2010 року № 009469 під час проведення перевірки на предмет дотримання ДП "СІПІ Авто" вимог законодавства про автомобільний транспорт, видом господарської діяльності якого зокрема є внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами, напівпричепами та міжнародні перевезення вантажів, провідними спеціалістами відділу державного контролю територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області виявлений факт порушення порядку надання відповідачем послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, а саме всупереч вимогам ст.17 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ (далі- Закон № 2344-ІІІ) у головного механіка підприємства відсутня відповідна кваліфікація (немає профільної освіти або навчання), а також немає в наявності затверджених керівником програм стажування водіїв та вступного інструктажу з безпеки дорожнього руху відповідно до наказу від 05 серпня 2008 року № 975. Крім того, не забезпечено ведення та відсутні журнали обліку ДТП та порушень ПДР водіями ДП "СІПІ Авто", не проводиться щомісячна звірка з обліковими даними ДАІ .

У порушення приписів ст.34 Закону № 2344-ІІІ відповідальною особою підприємства з питань безпеки перевезень не пройдено відповідне навчання 1 раз на 3 роки. Також у водія ДП "СІПІ Авто" виявлено посвідчення не національного зразка, що суперечить Положенню про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 8 травня 1993 р. № 340 (в редакції постанови КМУ від 20 травня 2009 р. № 511.

Акт перевірки підписано директором з транспорту Іванюхіним В.І. без заперечень із наданням пояснень щодо обов'язкового усунення порушень у встановлений законодавством строк.

На підставі акту перевірки від 14 квітня 2010 року № 009469 територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області 27 квітня 2010 року прийнята постанова № 105509 про застосування до ДП "СІПІ Авто" фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Постанова про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржена, санкції добровільно не сплачено.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується. Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області є територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, діє на підставі Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 888 від 14 грудня 2005 року.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Діяльність щодо перевезення пасажирів і вантажів автотранспортом регулюється Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Законом України "Про автомобільний транспорт", "Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176, "Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997року № 363, "Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом" відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України від 01 лютого 2008 року № 9/119, та іншими нормативними актами.

Відповідно до ст.17 Закону № 2344-ІІІ персонал автомобільного транспорту повинен відповідати визначеним законодавством вимогам, зокрема: мати необхідний рівень професійної кваліфікації; забезпечувати якісне та безпечне надання послуг автомобільного транспорту з перевезення пасажирів чи вантажів; ввічливо та уважно реагувати на звернення і скарги споживачів послуг автомобільного транспорту.

Підготовку, перепідготовку, атестацію та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюють у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту та Міністерства внутрішніх справ України.

Статтею 34 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання першої медичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п'ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту.

Пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511) встановлено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія відповідної категорії.

Згідно з пунктом 8 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, під час проведення комплексної перевірки суб'єкта господарювання за місцезнаходженням обов'язково перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон) документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абз.3 ст.60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автообільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем фінансові санкції застосовано правомірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення з дочірнього підприємства "СІПІ Авто" штрафних санкцій у розмірі 1700 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 183 -2 КАС України, -

постановив:

Позов прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України таГоловної державної інспекції на автомобільному транспорті,територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області до дочірнього підприємства "СІПІ Авто" про стягнення фінансових санкцій задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "СІПІ Авто" , ідентифікаційний код 32976255, до державного бюджету фінансові санкції в розмірі 1700(одна тисяча сімсот) грн. на р/р 31117106700283, УДК у Херсонській області, код доходу 21081100, код ОКПО 24103785, МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту її отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В.Гомельчук

кат. 6.5