Рішення № 119917333, 20.06.2024, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1857/24

Провадження № 2/645/1258/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.,

за участі секретаря судового засідання Федоровської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ "Юніт Капітал" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 286008526 від 05.10.2021 у розмірі 54862,66 грн., а також судових витрат, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.10.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 286008526 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Кредитний договір № 286008526 від 05.10.2021 року був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим персональним ідентифікатором № MNV649RP, який 05.10.2021 року відповідачка ввела у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства о 12:33:27 годині, після чого відповідачка натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій, Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 15500,00 гривень на банківську карту № НОМЕР_1 хххх хххх 5715, що належить відповідачці, що в свою чергу є доказом того, що остання прийняла пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 286008526 від 05.10.2021 року.

В подальшому 06.03.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 06/03/24, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах.

Згідно з реєстром боржників від 06.03.2024 до Договору факторингу № 06/03/24 від 06.03.2024, позивач набув права грошової вимоги до відповідачки у сумі 54862,66 грн..

Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі і на умовах, передбачених кредитним договором.

Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов`язку не повернула в повному обсязі наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором.

Позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення досудової вимоги до відповідачки про погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, проте дана вимога залишилася відповідачкою без реагування.

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 286008526, яка складає 54862,66 грн., не погашена.

Такі обставини, на думку позивача, є порушенням його прав, та є підстваю для їх захисту у вказаний в позові спосіб.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.04.2024 року відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.05.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачки адвокат Підодвірний Т.І. заперечував проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись, зокрема, на те, що позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору від 05.10.2021 року № 286008526 створювалася у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Тому, на думку сторони відповідача, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатися електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 вказаного Закону, та не є належним доказом укладення договору.

Крім того, сторона відповідачки наголосила, що як доказ відступлення права вимоги за договором від 05.10.2021 року № 286008526 позивачем надано до суду копію додаткової угоди до договору факторингу, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 31.12.2020 року, витяг з реєстру до договору факторингу. Позивач посилається на те, що між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу N 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс", нібито, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 05.10.2021 року № 286008526. Разом з тим, позивачем не надано до суду самого договору факторингу від 28.11.2018 року, а надано лише додаткові угоди, що його змінюють, тому за відсутності самого договору факторингу не можливо встановити його істотні умови, як то термін дії договору факторингу, можливість відступлення права вимоги за зобов`язаннями які можуть виникнути в майбутньому.

Також сторона відповідачки зазначила, що позивач стверджує, що право вимоги від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перейшло до нових кредиторів починаючи ще 28.11.2018 року, а сам кредитний договір нібито був укладений 05.10.2021 року, тобто майже через 3 роки після укладення договору факторингу, що є взаємовиключним, оскільки договір факторингу права вимоги є похідним від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.

30.05.2024 року до суду надійшла Відповідь на відзив, в якій представник позивача адвокат Тараненко А.І. наголосив, що відповідачка, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надала згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. З ч, 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно-телекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачці в СМС-повідомленні. Одноразовий персональний ідентифікатор № MNV649RP направлено відповідачці 05.10.2021 року о 12:32:49 год. на номер мобільного телефону, вказаний нею в Заявці на отримання грошових коштів - 0990923935, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV649RP введено відповідачкою у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 05.10.2021 року о 12:33:27 год.. Вчинення відповідачкою вказаних вище дій і зміна даних в системі Товариства є проставленням електронного підпису в Електронному Договорі Одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Акцепт договору позичальником ОСОБА_1 підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: MNV649RP, час відправки ідентифікатора позичальнику 05.10.2021 року о 12:32:49 на номер телефону 0990923935. Доказами накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є ОД- код - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Зазначений ОД-код знаходиться вкінці Договору №286008526 від 05.10.2021. У Розділі 5 Договору «Реквізити Сторін» зазначено електронний підпис з одноразовим ідентифікатором фізичної особи ОСОБА_1 - MNV649RP.

Також підтвердженням накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є Довідка щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказані особисті дані Позичальника, які вона самостійно зазначила при поданні заявки на отримання грошових коштів в кредит від 05.10.2021 року, час подання заявки на кредит, відправлення договору позичальнику, підписання договору та перерахування грошових коштів позичальнику.

Отже, позивач вважає, що ним доведено, що Договір укладено в належній формі. Відповідачка підписала Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мала змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті.

Крім того, сторона позивача стверджує, що відповідачем не надано суду відомостей на підтвердження факту не заповнення заявки на отримання грошових коштів в кредит, не підписання Відповідачем договору, не надання чи заволодіння його персональними даними іншими особами (звернення до правоохоронних органів тощо), тобто доказів вчинення шахрайських дій відносно персональних даних відповідачки матеріали справи не містять.

Крім того, позивач зазначив, що твердження відповідачки, що позивачем не долучено Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є хибним, оскільки в матеріалах справи міститься Додаток №12, а саме Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Також позивач вважає, що Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у Клієнта в майбутньому (майбутня вимога).

Крім того, позивач вважає, що ТОВ "Юніт Капітал" набуло право вимоги до ОСОБА_1 , оскільки вказані права вимоги були передані (відступлені) від первісного кредитора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 08.02.2022 року, тобто після укладення Кредитного договору 05.10.2021 та виникнення заборгованості в січні 2022 року, які позивач набув в березні 2024 року. А сам лише факт укладення Договору факторингу між Первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс" в 2018 році не спростовує даних обставин, оскільки ним було передбачено можливість відступлення прав вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога). Крім того, Реєстр прав вимоги № 172 від 08.02.2022, відповідно до якого перейшло право вимоги, підписано в рамках дії Договору факторингу № 281118-01 та після укладення Кредитного договору № 286008526 від 05.10.2021 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просив розглядати справу за його відсутності. 20.06.2024 року через систему "Електронний суд" представник позивача ОСОБА_2 подав клопотання, в якому просив долучити додаткові докази, а також питання щодо доцільності розгляду та задоволення клопотання про витребування доказів залишив на розсуд суду.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, 04.06.2024 року через систему "Електронний суд" представник відповідачки адвокат Підодвірний Т.І. подав клопотання, в якому просив відмовити позивачеві у задоволенні клопотання про долучення додаткових доказів до справи та розглянути справу на підставі інших наявних доказів.

У зв`язку із неявкою сторін по справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Згідно зі статями 4, 5ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень статті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 512ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1 статті 517ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05.10.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 286008526 в електронній формі, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит на суму 15500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі -Правила) (а.с. 24-29).

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (МNV649RP) (а.с. 29).

Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 15500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

З паспорта споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору № 286008526 від 05.10.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 надано кредит 15500,00 грн. Строк кредитування - 30 днів (з можливістю продовження строку). Спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7) шляхом переказу грошових коштів позичальнику після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів. Процентна ставка, процентів річних 649%; тип процентної ставки фіксована (може бути змінена за згодою Сторін). Загальні витрати за кредитом 3570,00 грн. Реальна річна процентна ставка, процентів річних 649%. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 1087,70% річних. Інформація зберігає чинність та є актуальною до 08.10.2021 року (а.с. 21-23). Проте слід зазначити, що вказаний паспорт не містить підпису відповідачки, оскільки не містить ані алфавітно-цифрової послідовності, передбаченої законом для одноразового ідентифікатора, ані електронного цифрового підпису, ані аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) відповідачки.

На виконання умов вказаного Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідачки грошові кошти в розмірі 15500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.10.2021 року (а.с. 33).

Враховуючи вищевикладене, договір № 286008526 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник була ознайомлена з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Крім того, судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (далі - Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» далі - Клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу) (а.с. 63-65), пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2).

При цьому в якості доказів позивач надав лише бланки додатків до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, а саме: форми реєстру прав вимоги; форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акта повернення прав вимоги, а також додаткові угоди до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року: № 19 від 28 листопада 2019 року; № 26 від 31.12.2020 року; № 27 від 31.12.2021 року, у яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників (а.с. 35, 36, 42-43, 44).

08.02.2022 року на виконання п.2.1 Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було складено та підписано реєстр права вимоги № 172, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 286008526 від 05.10.2021 року. (а.с. 45).

Слід зазначити, що не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитним договором № 286008526 наданий позивачем витяг з Реєстру боржників № 172 від 08.02.2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, зважаючи на те, що у цьому витягу зазначені лише прізвище позичальника, номер і дата кредитного договору та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачкою в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч.1 ст. 517 ЦК України.

Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачці такого повідомлення за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

Крім того, судом встановлено, що 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до п.8.2 якого строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору, та закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а.с. 69-70).

Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачці такого повідомлення за договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткові угоди: № 2 від 03.08.2021 року та № 3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін (а.с. 51, 52).

Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 54862,66 грн. (а.с. 53).

В подальшому, 06.03.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №06/03/24, згідно з п. 1.1 якого Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Фактору Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якими настав або виникне у майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту). Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору (а.с. 74-75).

Відповідно до п.1.2. цього договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 54862,66 грн..

У відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст.3ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.ч. 1, 3 ст.509ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст.627ЦК України відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.638ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1 ст. 633 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів ст.1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Тобто із системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1ст.203ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

У справі, що розглядається, позивачем зазначено, що право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».

Разом з тим, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 28 листопада 2018 року боргові зобов`язання ОСОБА_1 за Кредитним договором № 286008526 від 05.10.2021 року ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором.

Оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року.

Таким чином між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення Договору відступлення прав вимоги 28 листопада 2018 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідачки ОСОБА_1 , які виникли після укладення цього договору.

Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога). Разом з цим, виходячи з умов договору, таке право вимоги на майбутнє існувало лише з дня укладання Договору, з 28 листопада 2018 року і діяло на майбутнє, але в межах строку дії Договору, тобто з 28 листопада 2018 року по 28 листопада 2019 року. Разом з тим, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за Договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, як і за іншими договорами факторингу.

При цьому розділом 3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено «Фінансування та порядок розрахунків». Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання Додаткової угоди. Згідно п.3.1.2 фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. А пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта. Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідачки за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».

Також суд вважає необхідним зазначити, що клопотання сторони позивача, в якому представник ТОВ «Юніт Капітал» питання щодо доцільності розгляду та задоволення клопотання про витребування доказів залишив на розсуд суду, суд розцінює як не підтримання останнім клопотання про витребування доказів від 14.05.2024 року.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч 1, 3 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в ході судового розгляду цієї справи не знайшли свого підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами обставини, на які позивач посилався в обґрунтування своєї позовної вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за Кредитним договором № 286008526 від 05.10.2021 року в сумі 54865,66 грн., у зв`язку з чим в задоволенні позову належить відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: м. Харків, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10;

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 24.06.2024 року.

Суддя Федорова О.В.