Постанова № 11991409, 28.10.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2187/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Мухіна О.І. ,

представника відповідача - Крицького Р.Г. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2007 року Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000482310/0 від 23.07.2007 року .

Постановою господарського суду Полтавської області від 14.10.2008 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000482310/0 від 23.07.2007 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 1420041 грн., в т.ч. 946694 грн. основного платежу та 473347 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 року рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року справу прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем без урахування всіх обставин у справі та з порушенням вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Зокрема, щодо віднесення суми сплачених капітальних трансфертів до податкового кредиту позивач зазначає, що оскільки капітальні трансферти підприємство спрямувало на будівництво (придбання) основних засобів, податковий кредит сформовано відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того, позивач при формуванні суми податкового кредиту керувався податковим роз'ясненням, наданим Державною податковою адміністрацією України на його запит від 16.05.2006 року. Щодо включення до складу податкового кредиту квітня 2005 року суми податку на додану вартість, сплаченого фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 в ціні робіт по реконструкції кімнат відпочинку, позивач зазначає, що недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, оскільки згідно абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту. Щодо включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Євроспецмаш - Нагель" в ціні послуг по навантаженню та перевезенню піску, позивач зазначає, що договір з ТОВ "Євроспецмаш- Нагель" недійсним не визнаний, на момент виконання договору та виписування податкової накладної ТОВ "Євроспецмаш - Нагель" було зареєстровано платником податку на додану вартість, а тому підстав для зменшення податкового кредиту у відповідача не було.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечення на позов зазначив, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Щодо обліку на підприємстві капітальних трансфертів зазначив, що капітальні трансферти, отримані підприємством із державного бюджету як цільове фінансування на виробниче будівництво, переоснащення, як участь у придбанні обладнання, не вважаються власними коштами підприємства та не включаються до складу валового доходу. А суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні за рахунок капітальних трансфертів, не можуть бути включені до складу податкового кредиту. Щодо податкового кредиту за квітень 2005 року в розмірі 2205,20 грн., сплаченого фізичній особі- підприємцю ОСОБА_4 за виконання робіт по реконструкції кімнати відпочинку, зазначив, що підприємством в порушення вимог абз. "е" пп. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2005 року податкову накладну без чіткого опису виконаних робіт. Щодо включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Євроспецмаш - Нагель" в ціні послуг по навантаженню та перевезенню піску, зазначає, що позивачем з ТОВ "Євроспецмаш - Нагель" укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом - 14.03.2006 року, проте зареєстроване як юридична особа ТОВ "Євроспецмаш - Нагель" лише 27.07.2006 року. Згідно листа ДП "Полтавський лісгосп" від 12.06.2007 року кар'єр "Триби" на протязі 2005-2006 років не використовувався для видобування піску. Вказані обставини свідчать про відсутність фактичних господарських відносин між позивачем та ТОВ "Євроспецмаш- Нагель", у зв'язку з чим позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість за грудень 2006 року в сумі 24599,26 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року.

За результатами проведеної перевіркиДержавною податковою інспекцією у м. Полтаві було встановлено порушення позивачем пп. 7.2.1, пп. 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року на загальну суму 964060,00 грн., в ому числі по періодах: квітень 2005 року 4435,00 грн., травень 2005 року 3770,00 грн., липень 2005 року 30,00 грн., вересень 2005 року 1079,00 грн., жовтень 2005 року 3420,00 грн., листопад 2005 року 3583,00 грн., грудень 2005 року 8,00 грн., липень 2006 року 223,00 грн., вересень 2006 року 523,00 грн., листопад 2006 року 2500,00 грн., грудень 2006 року 944489,00 грн., про що було складено акт від 09.07.2007 року № 1281/23-8/32017261.

На підставі акта перевірки від 09.07.2007 року № 1281/23-8/32017261 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення від 23.07.2007 року № 0000482310/0, яким Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 1420241,00 грн., у тому числі: за основним платежем - у розмірі 946724,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 473517,00 грн.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Визначена податковим повідомленням - рішенням від 23.07.2007 року №0000482310/0 сума податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем складається:

- з включення до складу податкового кредиту грудня 2006 року 919889,50 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні обладнання, придбаного за рахунок капітальних трансфертів, що мають цільове призначення;

- з включення до складу податкового кредиту квітня 2005 року 2205,20 грн. податку на додану вартість, сплаченого фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 в ціні робіт по реконструкції кімнати відпочинку;

- з включення до складу податкового кредиту грудня 2006 року 24599, 26 грн. податку на додану вартість, сплаченого ТОВ “Євроспецмаш-Нагель” в ціні послуг по навантаженню та перевезенню піску;

- з включення до складу податкового кредиту липня 2005 року 30,00 грн. податку на додану вартість, сплаченого ПП “Будівельник” в ціні дверного блоку.

Щодо визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 919889,50 грн. у звязку з віднесенням до складу податкового кредиту грудня 2006 року 919889,50 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні обладнання, придбаного за рахунок капітальних трансфертів, що мають цільове призначення, суд зазначає наступне.

Під час перевірки встановлено, що згідно Звіту про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (форми № 4-3д, № 4-3м) за 2006 рік (Додаток № 6 до Порядку складання річних фінансових звітів за 2006 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевого бюджетів) ДП “Полтавського облавтодор” по відомчій класифікації видатків і кредитування 311 державного бюджету Державної служби автомобільних доріг України по програмній класифікації видатків та кредитування 3111020 державного бюджету Розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування по КЕКВ 2410 Капітальні трансфери підприємствам (установам, організаціям) надійшли бюджетні кошти на загальну суму 3502500 грн., в тому числі, 271900 грн. на погашення заборгованості за 2005 рік.

Рішенням сесії Полтавської обласної ради від 31 березня 2006 року ДП “Полтавський облавтодор” за КЕКВ 2410 на фінансування потреб дорожнього господарства області з розвитку виробничих потужностей державних дорожніх експлуатаційних організацій заплановано 3 000 000 грн.

Згідно Звіту про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (форми № 4-Зд, № 4-Зм) за 2006 рік ( Додаток № 6 до Порядку складання річних фінансових звітів за 2006 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевого бюджетів) ДП “Полтавський облавтодор”по відомчій класифікації 161 місцевого бюджету Міністерства промисловості автономної республіки Крим, управління (відділи) областей по класифікації видатків та кредитування 170703 місцевих бюджетів Видатки на проведення робіт, повязаних з будівництвом, реконструкцією та утриманням автомобільних доріг КЕКВ 2410 Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) надійшли кошти в сумі 3 000 000 грн.

Асигнування коштів на виконання програм спеціального фонду державного бюджету (Рахунок № 3114): на рахунок № 35246001002316 в УДК у Полтавській області МФО 831019 надійшли кошти:

15.03.2006 року платіжним дорученням № 0372224 - 271900 грн. призначення платежу: 32017261 КВК 311 КО 00153 КПК 3111020 КЕКВ 2410 згідно реєстру № 420 від 15.03.2006 р., якими проведено погашення кредиторської заборгованості за 2005 рік , а саме:

1) платіжним дорученням № 7 від 22.03.2006 року перераховано ПБП “Газжитлосервіс” 10980 грн. кредиторську заборгованість за виконані роботи у 2005 році по реконструкції газифікації АБЗ рах.43 від 26.12.2005 р. Договір 108-а від 14.09.2005 р., в тому числі ПДВ - 1830 грн. КЕКВ 2410;

2) платіжним дорученням № 3 від 22.03.2006 р. перераховано ПБП “Газжитлосервіс” 20890 грн. кредиторську заборгованість за виконані роботи у 2005 році по реконструкції пусконалагоджувальної автоматичної системи рах.41 від 23.12.2005 р., договір 108-а від 14.09.2005 р., ПДВ -3481,80 грн., КЕКВ 2410;

3) платіжним дорученням № 1 від 22.03.2006 р. перераховано ПБП “Газжитлосервіс” 24774 грн. кредиторську заборгованість за виконані роботи у 2005 році по реконструкції пусконалагоджувальної автоматичного вузла газу рах.39 від 22.12.2005 р., договір 52 від 04.01.2005 р., ПДВ - 4129,00 грн. КЕКВ 2410;

4) платіжним дорученням № 2 від 22.03.2006 р. перераховано ПБП “Газжитлосервіс” 25225,20 грн. кредиторську заборгованість за виконані роботи у 2005 році по реконструкції газопостачання АБЗ згідно рах.38 від 22.12.2005 р., договір № 52 від 04.01.2005 р., ПДВ - 4204,20 грн. КЕКВ 2410;

5) платіжним дорученням № 4 від 22.03.2006 р. перераховано ПБП “Газжитлосервіс” 29726,40 грн. кредиторську заборгованість за виконані роботи у 2005 році по реконструкції газопостачання АБЗ згідно рах.42 від 23.12.2005 р., договір № 108-а від 14.09.2005 р., ПДВ - 4954,40грн. КЕКВ 2410;

6) платіжним дорученням № 5 від 22.03.2006 р. перераховано “Факел Альфа Плюс ЛТД” 25051,20 грн. кредиторську заборгованість за виконані роботи у 2005 році по реконструкції газифікації асфальтобетонного заводу рах.79 від 26.12.2005 р., договір № 53 від 04.01.2005 р., ПДВ- 4175,20 грн., КЕКВ 2410;

7) платіжним дорученням № 8 від 22.03.2006 р. перераховано “Факел Альфа Плюс ЛТД” 45632,00 грн. кредиторську заборгованість за виконані роботи у 2005 році по реконструкції теплопостачання виробничої бази рах.77 від 26.12.2005 р., договір № 136 від 10.12.2005 р., КЕКВ 2410;

8) платіжним дорученням № 6 від 27.03.2006 р. перераховано “Факел Альфа Плюс ЛТД” 23784,00 грн. кредиторську заборгованість за виконані роботи у 2005 році по реконструкції газифікації асфальтобетонного заводу pax. 78 від 26.12.2005 р., договір 109-а від 12.09.2005 р., ПДВ - 3964,00 грн., КЕКВ 2410;

9) платіжним дорученням № 9 від 22.03.2006 р. перераховано ПМПП “Елеваторгазбудсервіс” 65835,60 грн. кредиторську заборгованість за виконані роботи у 2005 році по реконструкції газифікації АБЗ рах .№ 43 від 27.12.2005 р., договір 108-а від 12.09.2005р. ПДВ - 10972,6 грн., КЕКВ 2410;

10) 05.05.2006 року платіжним дорученням № 751249 - 128100 грн. призначення платежу: 32017261 КВК 311 КО 00153 КВК 3111020 КЕКВ 2410 згідно реєстру №793 від 04.0.2006 р.;

11) 16.08.2006 року платіжним дорученням № 1623 - 800000 грн. призначення платежу : 32017261 КВК 311 КО 00153 КВК 3111020 КЕКВ 2410 згідно реєстру № 6123 від 16.08.2006 р.;

12) 31.08.2006 року платіжним дорученням № 1735 -100000 грн. призначення платежу : 32017261 КВК 311 КО 00153 КВК 3111020 КЕКВ 2410 згідно реєстру №1735 від 31.08.2006 р.;

13) 07.09.2006 року платіжним дорученням № 1781 - 23800 грн. призначення платежу : 32017261 КВК 311 КО 00153 КВК 3111020 КЕКВ 2410 згідно реєстру №1781 від 07.09.2006 р.;

14) 27.09.2006 року платіжним дорученням № 281892/3 - 52000 грн. призначення платежу : 32017261 КВК 311 КО 00153 КВК 3111020 КЕКВ 2410 згідно реєстру №1892 від 27.09.2006 р.;

15) 11.10.2006 року платіжним дорученням № 282038/ - 1626700 грн. призначення платежу: 32017261 КВК 311 КО 00153 КВК 3111020 КЕКВ 2410 згідно рахунку № 90764001002316 від 11.10.2006 р.;

16) 02.11.2006 року платіжним дорученням № 282261/3 - 340000 грн. призначення платежу: 32017261 КВК 311 КО 00153 КВК 3111020 КЕКВ 2410 згідно рахунку №90764001002316 від 02.11.2006 р.;

17) 08.12.2006 року платіжним дорученням № 282743/3 - 160000 грн. призначення платежу: 32017261 КВК 311 КО 00153 КВК 3111020 КЕКВ 2410 згідно рахунку №90764001002316 від 08.12.2006 р.;

Надходження коштів з Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури (код ЄДРПОУ 33891120) Рахунок № 3115 “Державне казначейство у Полтавській області:

На рахунок № 35449001003628 в УДК у Полтавській області МФО 831019 надійшли кошти:

- 06.09.2006 року платіжним дорученням №1549744 - 312600 грн. фінансування згідно розподілу 26 від 05.09.2006року ЄДРПОУ 32017261 65300000000 ф07 КВК 361 КОО 2174 КФК170703 КЕКВ 2410;

- 25.09.2006 року платіжним дорученням №1660601 - 250617 грн. фінансування згідно розподілу 02 від 25.09.2006року ЄДРПОУ 32017261 65300000000 ф07 КВК 361 КОО 2174 КФК 170703 КЕКВ 2410;

- 20.11.2006 року платіжним дорученням № 20370205 - 1399300 грн. фінансування згідно розподілу 03 від 20.11.2006року ЄДРПОУ 32017261 65300000000 ф07 КВК 361 КОО 2174 КФК 170703 КЕКВ 2410;

- 19.12.2006 року платіжним дорученням №2279950 - 454000 грн. фінансування згідно розподілу 04 від 19.12.2006року ЄДРПОУ 32017261 65300000000 ф07 КВК 361 КОО 2174 РК170703 КЕКВ 2410;

- 22.12.2006 року платіжним дорученням № 2362802 - 583483 грн. фінансування згідно розподілу 05 від 22.12.2006року ЄДРПОУ 32017261 65300000000 ф07 КВК 361 КОО 2174 РК 170703 КЕКВ 2410.

Вищевказані капітальні трансферти, отримані з державного бюджету ДП “Полтавський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", згідно записів бухгалтерського обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків: Дебет рахунку № 3114 "Держказначейство в Полтавській області" рахунок № 246001002316; Дебет рахунку № 3115 "Держказначейство в Полтавській області" рахунок № 449001003628. Кредит рахунку № 48 " Цільове фінансування і цільові надходження ".

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, визначальним чинником при формуванні платником податку на додану вартість податкового кредиту є придбання (виготовлення ) ним товарів ( послуг) або придбання (будівництво, спорудження) основних фондів; використання придбаних (послуг) чи основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Що стосується визначення, чи вважатимуться придбаними безпосередньо платником товари (послуги) чи основні фонди, якщо для їх придбання витрачено бюджетні кошти, то суд враховує особливості обліку таких коштів на підприємстві в залежності від того, з якою метою ці кошти надано підприємству.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" бюджетні кошти, одержані платником податку у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, включаються до складу валових доходів такого платника податку.

Норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачають включення до складу валових доходів коштів, отриманих з бюджету як капітальні трансферти.

Капітальні трансферти мають цільове призначення і надаються суб'єктам підприємницької діяльності, зокрема на фінансування невиробничого (об'єктів соціально-культурного призначення) та виробничого будівництва, переоснащення, як участь у придбанні обладнання тощо, відповідно кошти, що передаються з бюджетів розвитку в зазначених цілях, не включаються до валового доходу платників податку, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.

У зв'язку з цим профінансовані за рахунок цих коштів товари (послуги) чи основні фонди не можуть вважатися придбаними безпосередньо платником.

При придбанні обладнання за рахунок коштів бюджету у вигляді капітальних трансфертів позивач не поніс витрат, а тому обладнання не може вважатися придбаним безпосередньо позивачем.

Таким чином, суми податку на додану вартість, сплачені за рахунок коштів бюджету у вигляді капітальних трансфертів при придбанні обладнання, не можуть бути включені до складу податкового кредиту позивача.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 23.07.2007 року № 0000482310/0 в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 919889,50 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо нарахування позивачу штрафних санкцій у звязку з визначенням податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 919889,50 грн., сплаченого в ціні обладнання, придбаного за рахунок капітальних трансфертів, що мають цільове призначення, суд зазначає наступне.

Стверджуючи про правомірність включення до складу податкового кредиту грудня 2006 року податку на додану вартість в сумі 919889,50 грн., які сплачені в ціні обладнання, придбаного за рахунок капітальних трансфертів з цільовим призначенням, позивач посилається на лист ДПА України від 16.05.2006 року № 5493/6/16-1515-26, яким у відповідь на запит ДАК “Автомобільні дороги України” надано роз"яснення стосовно права на податковий кредит з податку на додану вартість при придбанні основних засобів за рахунок бюджетних коштів. Так, вказаним листом зазначено, що за умови виконання законодавчо встановлених вимог (зокрема, щодо використання в господарській діяльності платника податку придбаних ним товарів, робі, послуг), незалежно від порядку відображення у податковому обліку одержаних бюджетних коштів, дочірні підприємства ДАК “Автомобільні дороги України”мають право на податковий кредит при придбанні основних засобів за рахунок коштів, одержаних з Державного та місцевого бюджету.

Підпунктом “д”пп. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин діяв лист ДПА України від 11.05.2005 року № 8978/7/15-1117, яким надано узагальнююче розяснення щодо податкового обліку капітальних трансфертів. У цьому листі зазначено, що (трансферти), отримані платником податку кошти, які мають цільове призначення, не є такими, що повязані з будь яким видом діяльності підприємства і спрямовуються на реалізацію програм соціально економічного розвитку держави, зокрема носять цільове призначення та одноразовий і нерегулярний характер, передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, повязаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу отримувачів. Отже, оскільки витрати здійснюються за рахунок трансфертів, тобто фактично за рахунок держави, а не платника податку, то в цілях оподаткування немає підстав для амортизації платником податку основних фондів і використання трансфертів за цільовим призначенням скоригований валовий дохід платника податків не збільшують.

Згідно підпункту “г”пп. 4.4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 12.04.2003 року № 176, узагальнюючі податкові роз'яснення мають пріоритет над податковими роз'ясненнями, наданими податковими та іншими контролюючими органами всіх рівнів.

Таким чином, із урахуванням положень пункту 2.2 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 12.04.2003 року № 176, лист ДПА України від 11.05.2005 року № 8978/7/15-1117, яким надано узагальнююче податкове розяснення має пріоритет перед податковим розясненням, наданим ДПА України на запит ДАК “Автомобільні дороги України” від 16.05.2006 року.

За таких обставин, позивач при визначенні питання щодо можливості формування податкового кредиту за рахунок трансфертів повинен був керуватись листом ДПА України від 11.05.2005 року № 8978/7/15-1117, яким розяснено, що витрати здійснені за рахунок трансфертів є витратами держави, а не платника податку.

Зважаючи на викладене, суд не знаходить підстав для звільнення позивача від відповідальності на підставі підпункту “д”пп. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Щодо визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2205,20 грн., сплаченого фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 в ціні робіт по реконструкції кімнати відпочинку, суд зазначає наступне.

Під час перевірки встановлено, що згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2005 року та акта приймання виконаних підрядних робіт за березень 2005 року б/н генпідрядник фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 31 березня 2005 року здала, а замовник "ДП "Полтавський облавтодор" прийняв виконані роботи по реконструкції кімнати відпочинку ДП “Полтавський облавтодор” у відповідності до договору № 2 від 04.01.2005 р. загальною вартістю 13231,20 грн., в тому числі, податок на додану вартість 2205,20 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку ДП “Полтавський облавтодор” розрахунки з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 за виконані роботи по реконструкції кімнати відпочинку в березні 2005 року відображено в оборотно - сальдовій відомості по рахунку № 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”за квітень 2005 року наступною кореспонденцією рахунків Дебет рахунку № 231 “Виробництво” (добудова) - 11026 грн., Дебет рахунку № 6412 “Податок на додану вартість”2205,20 грн., Кредит рахунку № 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”13231,20 грн.

ДП “Полтавський облавтодор” отримано податкову накладну № 3 від 31.03.05, виписану фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (номер свідоцтва платника податку на додану вартість НОМЕР_2 ) на загальну суму 13231,20грн,, в тому числі податок на додану вартість 2205,20 грн., яку ДП “Полтавський облавтодор” було включено до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг ) за квітень 2005 року (порядковий номер запису 862 графа 12 Придбання товарів) на митній території України з правом включення до податкового кредиту за ставкою 20 % податку на додану вартість - 2205,20 грн.

Підставою для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2205,20 грн. стала невідповідність податкової накладної № 3 від 31.03.05 року вимогам абзацу “е”пп. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме відсутність чіткого опису виконаних робіт.

Суд не погоджується з позицією податкового органу з таких підстав.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Недолік податкової накладної № 3 від 31.03.05 року щодо не зазначення опису (номенклатури) виконаних робіт не є беззаперечною підставою для відповідальності платника податку. Під час перевірки відповідачем досліджувались довідка форми № КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт та акт форми № КБ-2в приймання передачі виконаних підрядних робіт, які містять детальний перелік робіт, виконаних підрядником.

Недотримання порядку, встановленого підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового органу та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції , так як згідно абзацу 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника.

На виконання вимоги ухвали суду щодо надання доказів про декларування фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2205,20 грн. представником відповідача надана податкова декларація з податку на додану вартість за другий квартал 2005 року.

Проте, вказана декларація не містить інформації щодо наявності чи відсутності задекларованого податкового зобовязання в сумі 2205,20 грн. в розрізі контрагента, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України не було передбачено складання додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість.

Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що у спірному періоді перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства у фізичної особи підприємця ОСОБА_4 не проводилась. Фактів не включення до податкового зобовязання та не сплати до бюджету суми податку на додану вартість в розмірі 2205,20 грн. відповідачем не встановлено.

Із пояснень позивача відповідача у судовому засіданні встановлено, що реконструйована кімната використовується для відпочинку водіїв та працівників, зайнятих на цілодобовому чергуванні в осінньо зимовий період. Кімната створена з метою забезпечення безперебійного руху автомобільного транспорту та своєчасного інформування про стан проїзду на автомобільних дорогах України В ДП ДАК “Автомобільні дороги України”, у звязку з чим було затверджено графіки чергування відповідальних працівників служби автомобільних доріг у Полтавській області та видано ряд наказів стосовно організації цілодобового чергування відповідальних працівників.

На підтвердження вказаних обставин представником позивача надані графіки чергування відповідальних працівників служби автомобільних доріг у Полтавській області та накази стосовно організації цілодобового чергування відповідальних працівників, які суд бере до уваги як належні докази в підтвердження використання результату отриманих робіт у межах господарської діяльності позивача.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятогоподаткового повідомлення - рішення від 23.07.2007 року № 0000482310/0 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2205,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1102,50 грн., у звязку з чим останнє в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 24599, 26 грн., сплаченого ТОВ “Євроспецмаш - Нагель” в ціні послуг по навантаженню та перевезенню піску, суд зазначає наступне.

У ході перевірки встановлено, що Полтавська ДЕД ДП “Полтавський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України” придбало у 2006 році у ТОВ „Євроспецмаш-Нагель" (код 34478868, м. Київ, вул. Кіквідзе,12) послуги по навантаженню піску екскаватором „Libher R942" із кар'єру та перевезенню його автосамосвалами марки МАЗ 5516 на піскобазу „Триби", „Супрунівка" та ДРП-8 „Чутово" на загальну суму 147595,58 грн., в т.ч. ПДВ - 24599,26 грн.

Вказана сума була включена до складу податкового кредиту позивача за відповідний період.

Судом встановлено, що ТОВ „Євроспецмаш-Нагель" має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 29.06.2006 р.

Підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість (свідоцтво від 27.07.2006 р. № 37730724, видане ДПІ у Печерському районі м. Києва) та має індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 344788626558.

Керівнику підприємства філії „Полтавська ДЕД" Халамейдику С.В. дочірнім підприємством „Полтавський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України" видано доручення від 10.01.2006 р. (зареєстроване за №01-15/07а), відповідно до якого йому доручається представляти інтереси головного підприємства з питань укладення договору з ТОВ „Євроспецмаш-Нагель" про перевезення вантажів.

Тобто, доручення було видане раніше дати проведення реєстрації підприємства як юридичної особи (29.06.2006 р.).

У подальшому між філією „Полтавська ДЕД" (замовник), в особі директора Халамейдика Сергія Віталійовича та ТОВ „Євроспецмаш-Нагель" (перевізник), особі директора Маланюк Остапа Зіновійовича укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 14.03.2006 року, тобто раніше від дати проведення реєстрації підприємства як юридичної особи (29.06.2006 р.) та скріплено печаткою, на якій міститься назва ТОВ „Євроспецмаш-Нагель", тоді як така юридична особа не була зареєстрована у встановленому порядку.

В ході проведення перевірки та для підтвердження правомірності включення сум до податкового кредиту по податку на додану вартість по отриманих послугах з навантаження та перевезення піску ревізорами було направлено лист від 12.06.2007 року № 1461/10/26-37-08 на адресу ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство".

Згідно відповіді директора ДП "Полтавський лісгосп" Холодного О.А. від 12 червня 2007 року за № 686 на протязі 2005-2006 рр. кар'єр Триби не використовувався для видобування сировини (пісок), оскільки він був закритий для використання в 1995 році і переданий ДП "Полтавський лісгосп" під заліснення. ДП "Лісгосп" реалізації піску суб'єктам господарювання не здійснював.

З метою встановлення обставин щодо наявності фактичних господарських операцій з надання послуг по перевезенню піску судом витребувано у позивача докази щодо походження піску та його оприбуткування. Проте суду вказані докази представником позивача не були надані.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За відсутності первинних документів представником позивача взагалі не доведено факт наявності піску, послуги з перевезення якого згідно укладеного договору надавало ТОВ „Євроспецмаш-Нагель".

Таким чином, наявні докази в їх сукупності свідчать про відсутність фактичних господарських операцій між позивачем та ТОВ “Євроспецмаш - Нагель” щодо надання послуг з перевезення піску.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту за грудень 2006 року суми податку на додану вартість в розмірі 24599,26 грн., сплаченого ТОВ “Євроспецмаш-Нагель” в ціні послуг по навантаженню та перевезенню піску.

Відтак, податкове повідомлення - рішення від 23.07.2007 року № 0000482310/0 в цій частині ґрунтується на вимогах законодавства України.

Щодо визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 30,00 грн., сплаченого ПП “Будівельник” в ціні дверного блоку, суд зазначає наступне.

Із акту перевірки вбачається, що підприємством включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року суму податку на додану вартість в розмірі 30,00 грн. згідно податкової накладної № 12 від 15.07.2005 року.

Станом на момент складення зазначеної податкової накладної ПП “Будівельник” на обліку як платник податку на додану вартість не знаходився (свідоцтво платника податку на додану вартість 18.04.2001 року № 23631837 анульовано 26.06.2002 року).

Відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно із п. 9.6 ст. 9 цього Закону, свідоцтво про реєстрацію особи як платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Таким чином, з 26.06.2002 року ПП “Будівельник” втратило право на складення податкових накладних, тому позивач не мав права включати до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної № 12 від 15.07.2005 року, виданої ПП “Будівельник”.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

П.п. 17.1.4 п. 17. 1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.07.2007 року № 0000482310/0 в цій частині винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно вимог частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000482310/0 від 23 липня 2007 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2205,20 грн. (дві тисячі двісті п"ять гривень двадцять копійок) та штрафних санкцій в розмірі 1102,60 грн. (одна тисяча сто дві гривні шістдесят копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02.11.2010 року.

СуддяА.Б. Головко