Постанова № 11991292, 20.10.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

          20.10.2010                                                                                 Справа № 2а-6527/10/1470

          Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянувши адміністративну справу в прядку письмового провадження

за позовомВознесенської об'єднаної державної податкової інпекції у Миколаївській області, пр. Братів Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будкар", вул. Леніна, 30, с. Бузьке, Вознесенський район, Миколаївська область, 56541

простягнення податкового боргу в сумі 10790,09 грн, В С Т А Н О В И В:

Вознесенською об’єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області пред’явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будкар" податкового боргу в сумі 10790,09грн. за несвоєчасну сплату податку на прибуток, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності , комунального податку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності відповідно до частини 3 статті 122 КАС України (ар. с. 43).

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до таких виводів.

Відповідно до статті 9 Закону України ”Про систему оподаткування ” відповідач по справі є платником податків і зборів.

Як вбачається з наданих матеріалів, відповідач станом на 20.08.2010 має заборгованість за несвоєчасну сплату суми податкового зобов’язання у розмірі 10790,09 грн.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач самостійно обчислив суми податкового зобов’язання по сплаті податку на прибуток, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, комунального податку.

У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а"- "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Як вказано у позовній заяві, відповідач не сплатив борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-XII (далі Закон № 2535) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно ст. 17 Закону № 2535 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до поданих відповідачем податкових декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ар. с. 25-27) загальна сума податкового боргу відповідача, що виникла у зв’язку з несплатою орендної плати за землю складає 10250,36 грн.

Статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 "Про місцеві податки і збори" визначено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 податкові декларації за календарний квартал подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Частиною першою статті підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

30.04.2010 та 02.08.2010 відповідач подав позивачу податковий розрахунок комунального податку, в якому вказав суму податку за І та ІІ квартали 2010 року (ар. с. 28-29). Суму податку відповідач не сплатив.

Відповідно до поданих відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємства (ар. с. 32) загальна сума боргу відповідача, що виникла у зв’язку з несплатою податку на прибуток складає 459,75 грн.

Працівниками Вознесенської ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань відповідача, за результатами якої складено акт від 03.03.2010 №767/15/327 (ар. с. 30).

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання є узгодженим, оскільки було самостійно обчислене відповідачем у податкових деклараціях.

В порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач у добровільному порядку не платив у бюджет узгоджені податкові зобов’язання.

Згідно приписів підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкових зобов’язань у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так, позивачем було надіслано відповідачу корінці перших податкових вимог від 04.09.2009 № 1/136; від 14.12.2009 № 1/117 та корінці других податкових вимог від 05.10.2009 № 18840/10/140-032; від 13.01.2010 № 2/4.

Відповідач у встановленому порядку вимоги позивача про сплату боргу не оскаржив, заборгованість у сумі 10790,09 грн. не сплатив.

Враховуючи, що суми податкового зобов’язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженими у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позовні вимоги підлягають задоволенню.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" органу державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

У відповідності з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

          Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будкар" (вул. Леніна, 30, с. Бузьке, Вознесенський район, Миколаївська область, 56541, ідентифікаційний код 33460163) на користь місцевого бюджету м. Вознесенська податковий борг в сумі 10196,32 грн. (десять тисяч сто дев'яносто шість гривень 32 копійки), на користь Держави в особі місцевого бюджету Бузької сільської ради, податковий борг в сумі 54,04 грн. (п'ятдесят чотири гривні 04 копійки), на користь Держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська податковий борг в сумі 79,98 грн. (сімдесят дев'ять гривень 98 копійок), на користь Держави в особі державного бюджету, податковий борг в сумі 459,75грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 75 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

          Суддя                                                                                 І. А. Устинов