Рішення № 119912785, 24.06.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/553/24

Справа №553/3444/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 червня 2024 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді Величко О.В.

при секретарі Москаленко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ « ФК « Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, на обґрунтування зазначивши, що 31.12.2019 року між ТзОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (ТзОВ «1БАНК») та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 8646898, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 5500 грн, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату від суми позики. Сторони визначили, що строк позики складає 30 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,60% в день та розміром акційних процентів 0,80% в день. Сторонами відповідно до п. 2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику складає 2,70% в день. Згідно п. 5 Договору кредиту визначено, що Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитодавець на виконання умов Договору позики надав ОСОБА_1 грошові кошти. Проте позичальник своїх зобов`язань за Договором позики належним чином не виконував належним чином, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 15.10.2020 року становить 10890,00 грн та складається із: заборгованості за основним боргом - 5500 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими базовими процентами - 2640 грн; заборгованість на нарахованими та несплаченими процентами на прострочену позику - 2750 грн.

10.07.2020 року між ТзОВ «1Безпечне Агенство необхідних кредитів» та ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 10072020 та на його виконання 15.10.2020 року підписано Реєстр прав вимоги № 107, відповідно до котрого право вимоги за Договором позики перейшло до ТзОВ «ФК «Профіт Капітал». Таким чином, сума невиконаних ОСОБА_1 за взятими на себе кредитними зобов`язаннями становить 10890,00 грн та вказані кошти відповідач повинен був сплатити в користь нового Кредитора, однак останній борг не повертає. У зв`язку з цим, ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» на суму заборгованості здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення.

Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» суму заборгованості в розмірі 12973,74 грн., яка складається з:

-заборгованості за тілом кредиту 5500 грн.,

-заборгованості за процентами 2640 грн.,

-заборгованість за процентами на прострочену позику -2750 грн.,

-заборгованість на 3% річних -444,85 грн.,--заборгованість за інфляційними витратами -1638,89 грн;

та суму сплаченого судового збору , а також судові витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до графіку повернення загальна вартість кредиту становить 6820 грн., яка складається з тіла кредиту 5500 грн. та вартість позики на весь строку, за яким видано позивачу 1320 грн. ( 24%). Відповідачем не визнається факт правомірного набуття позивачем грошової вимоги до відповідача за договором позики № 86446898 від 31.12.2019 р., оскільки позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимоги № 107 від 15.10.2020 року до Договору факторингу № 10072020 від 10.07.2020 р., який не підписаний сторонами, як передбачено договором п. 2.1.3 Договором факторингом.

Договір факторингу не містить відомості , за яку суму відступається право грошової вимоги за цим договором, пункт 3.3 цього договору не містить ціну продажу за договором.

Пункт 2 Акту приймання-передачі до договору факторингу не містить відомості загальної заборгованості за договором факторингу.

Позивачем не доведено належними та допустимим доказами обставину переходу права вимоги за договором позики № 8646898 від 31.12.2019 р. від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ « ФК «Профіт капітал». Також позивач не надав докази щодо отримання відповідачем від первісного кредитора кредитних коштів на суму 5500 грн. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність ( а. с. 110 зв.).

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явились просили справу слухати без їх участі ( а. с. 94).

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що , в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 31.12.2019 року між ТзОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 8646898 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов (а. с. 6-7).

Відповідно до п. 2 Договору позики Кредитодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 5500 грн., а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (проценти) від суми позики. Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів. Базова процентна ставка 1,60 % в день. Розмір процентів на прострочену позику складають 2,70% в день.

Згідно п. 5 Договору позики, - цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 4.2. Договору кредиту Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mvcredit.ua/ru/documents-license/ («Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

Відповідно до п. 8.4 Правил, - якщо під час дії особливих умов виконання Договору, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності (у тому числі право сплати Процентів акційних), Позичальник порушить взяті на себе договірні зобов`язання, такі особливі умови виконання Договору втрачають силу, що означає, що нараховані згідно умов Договору Проценти підлягають сплаті Позичальником в повному об`ємі за весь період дії Договору згідно умов Договору і незалежно від пропонованих особливих умов Програми лояльності.

Кредитодавець на виконання умов Договору позики надав Позичальнику грошові кошти у сумі 5500 грн строком до 31.01.2020 року, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього Договору (а.с. 7).

Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч. 1ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Правильно застосувавши норми матеріального права, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 , на веб сайті TзOB «1БАНК» https://mycredit.ua/ через особистий кабінет надав всі необхідні дані для встановлення особи та оформлення договору, зокрема: інформацію щодо свого імені, номеру телефону,

Проте позичальник своїх зобов`язань за Договором позики належним чином не виконував належним чином, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка адреси доставки об`єкта оренди, реквізити документа, що посвідчує його особу, електронну адресу.

Позичальник у електронній формі через сайт Кредитодавця (особистий кабінет) шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, котрий було надіслано Орендарю (через телекомунікаційну систему) в електронному повідомлені - надісланому на електронну адресу (e-mail) вказаний під час складання заявки, а саме: вказаний в наданій довідці, підписав Договір позики № 8249854, що відповідно дост. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»свідчить про укладення договору (а.с. 13).

Отже, ТзОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 , уклавши 31.12.2019 року Договір позики № 8646898, досягали згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Як уже зазначалося, TзOB «1БАНК» свої зобов`язання за Договором позики виконав належним чином та перерахував на рахунок ОСОБА_1 5500 грн.( а.с. 7-8,20).

Проте позичальник своїх зобов`язань за Договором позики належним чином не виконував належним чином, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 23.02.2020 року становить 10890,00 грн та складається із: заборгованості за основним боргом - 5500 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими базовими процентами - 2640 грн; процентами на прострочену позику- 2740 грн. ( а. с. 24-25).

10 липня 2020 року між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу № 10072020, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язався відступити ТОВ «ФК «Профіт Капітал» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги.

Відповідно до умов договору факторингу «право» вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що згідно умов договору первісний кредитор зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу відповідно до вимог законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Позивачем до матеріалів позовної заяви надано витяг з Реєстру прав вимоги № 107 від 15.10.2020 року з Договором факторингу № 10072020 від 10.07.2020 року( а.с. 34)., з якого вбачається,що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Профіт Капітал» право вимоги, в тому числі, і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 8646898 від 31.12.2019 року, загальна сума заборгованості 10890 грн., з них сума заборгованості за тілом кредита 5500 грн., сума заборгованості по процентам за користування 2640 грн., сума заборгованості по простроченим процентам за користування 2750 грн. ( а. с. 34).

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 1077 ЦК Українивизначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зістаттею 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5500,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 629 ЦК Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно достатті 509 ЦК Українизобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3ст. 1056-1 ЦК Українипередбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першоюстатті 631 ЦК Українистроком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

У цій же постанові ВеликаПалата ВерховногоСуду,уточняючи свійправовий висновок,який викладенийу постановівід 18.01.2022року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за договором позики від 31 грудня 2019 року проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки в розмірі 1,60%.

Разом з тим в договорі позики визначено проценти на прострочену позику в розмірі 2,70% вдень після строку кредитування, що передбачено умовами договору.

Отже, умовами договору передбачено нарахування процентів після строку кредитування.

ТОВ «ФК Профіт Капітал» просило стягнути з відповідачки проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. При цьому заявило до відповідача вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другоюстатті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі статтями526,530,610 ЦК Українита частиною 1статті 612 ЦК Українизобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповіднодо ч.2ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями частини першої статті512та статті514 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 рокув Україні введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який триває і на даний час.

Відповідно дост. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Пунктом 18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Українипередбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 року та до завершення введеного на території України воєнного стану, нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ « 1БАНК» 10.07.2020 року передало позивачу право грошової вимоги за даним договором на суму 10890 грн., а з жовтня 2020 року по 23.02.2022 року позивачем нараховувались відсотки та інфляційні втрати за невиконання грошового зобов`язання, що узгоджується з положеннями ст. 625 ЦК України. Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість в тому числі відповідно до частини 2статті 625 ЦК, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал», яке набуло право вимоги за кредитним договором № 8646898 від 31.12.2019 року.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначається, що його не було повідомлено про зміну кредитора, та реєстр прав вимоги за № 10-7 від 15.10.2020 року належним чином не посвідчений, а кредитні кошти взагалі ним не отримані.

Ухвалою суду від 30.05.2024 р. у відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України витребувані відомості щодо посвідчення реєстру прав вимоги сторонами та відомості на підтвердження факту перерахування кредитних коштів відповідачу.

На виконання ухвали суду позивачем надано лист ТОВ « ФК «Фінексперс» від 13.07.2023 р. про перерахування переказу 31.12.2019 р. в сумі 5500 грн. на карту №и НОМЕР_1 , та належним чином засвідчені договір факторингу №10072020 від 10.07.2020 р., реєстр прав вимоги № 107 від 15.10.2020 року, що спростовує доводи відповідача з вищенаведених мотивів. ( а. с. 109-124).

Окрім того, виходячи із положеньстатті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину, всі права, набуті сторонами зазначених правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом положень частин першої, п`ятої та шостоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Неповідомлення ОСОБА_1 про укладення договору факторингу та набуття позивачем прав нового кредитора, не тягне за собою не чинність договору факторингу та відсутність права вимоги до боржника у нового кредитора. Такі правові позиції викладені в постанові ВСУ від 29.05.2018 року у справі № 910/14716/17.

Отже, між сторонами склалися цивільно-правові відносини, які виникли на підставі кредитного договору, які врегульовані наступними нормами матеріального права..

Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість в тому числі відповідно до частини 2статті 625 ЦК, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал», яке набуло право вимоги за кредитним договором № 8646898 від 31.12.2019 року. Тому позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 12973,74 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власноїініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятоюстатті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18

В обґрунтуваннясвоїх вимогпро стягнення судових витрат позивачем надано

Договір про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021 р. ( а. с. 35-38), додаткова угода № 7 до Договору про надання правової допомоги від 28.09.2021 р. ( а. с. 42), акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021 р. ( а. с. 43), акт прийому-передачі № 1 ( а. с. 44), платіжна інструкція від 14.09.2023 за № 266, довіреність ( а. с. 50).

Згідно з умовами договору про надання правової допомоги, оплата за надані послуги складається з суми вартості послуг, зазначених в акті прийому-передачі та у рахунку-фактурі.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиціявисловлена ВерховнимСудом,зокрема,у додатковійпостанові від17січня 2022року усправі №756/8241/20(провадження№ 61-9789св21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі№ 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Згідно пункту 6статті 3 ЦК Українизагальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. У схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103

Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.( постанова ВСУ від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

З наданого договору про надання правової допомоги від 28.09.2021 р. , зокрема а п. 3.1 встановлено розмір винагороди Об`єднання (15 % від суми платежу, що надійшла клієнту в якості погашення заборгованості за реєстром боржників) та встановлена фіксована винагорода в розмірі 2000 грн.(а. с. 36), а в додатковій угоді від 22.08.2023 р. зазначена фіксована винагорода в розмірі 10000 грн. за проведення консультацій, вивчення документів, підготовку проекту позовної заяви ( а.с. 42).

Враховуючи той факт, що представником відповідача взагалі заперечувала проти задоволення позовних вимог, у тому числі і щодо стягнення судових витрат, а також приймаючи до уваги вищенаведені правові позиці щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про можливість стягненню судових витрат з відповідача на користь позивача в розмірі 5000 грн., що відповідає критеріям розумності та сраведливості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2684 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526, 530, 536, 631, 1046,1050 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268,273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ТОВ « ФК « Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ « ФК « Профіт Капітал» , заборгованість за кредитним договором в розмірі 12973,74 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн., судовий збір в сумі 2684 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « ФК « Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, м. Київ, пр-т Гагаріна, 23 а/с 57

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Суддя: