Ухвала суду № 119912050, 19.06.2024, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 2221/2373/12

6/689/9/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

з участю: секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці подання головного державного виконавця Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Білоусько О.В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника (житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ), в якому зареєстрована неповнолітня дитина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

встановив:

До Ярмолинецького районного суду Хмельницької області надійшло подання головного державного виконавця Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Білоусько О.В. У поданні зазначила, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 43950038 з примусового виконання виконавчого листа № 2221/2373/12 від 15 січня 2014 року Ярмолинецького районного суду про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» коштів в сумі 16272, 56 доларів США, що складає 130066, 58 грн. Виконавче провадження № 43950038 у період з 10.07.2014р. по 08.02.2023р. перебувало на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). 12.12.2022р. державним виконавцем Першого ВДВС у місті Хмельницькому винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки постановою Хмельницького апеляційного суду від 1 грудня 2022 року було замінено стягувача ПАТ КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у виконавчому провадженні № 43950038. 8 лютого 2023 року державним виконавцем Першого ВДВС у місті Хмельницькому винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 43950038 до Ярмолинецького Відділу ДВС в Хмельницькому районі Хмельницької області на підставі ст. 24 Закону. 10 березня 2023 року в ході здійснення виконавчих дій здійснено виїзд за місцем перебування майна боржника та проведено опис і арешт майна, в тому числі, житлового будинку АДРЕСА_2 . Згідно відповіді Ярмолинецької селищної ради від 5 грудня 2023 року за адресою описаного житлового будинку зареєстровані: боржник ОСОБА_1 та його син, ОСОБА_3 . 2 лютого 2024 року державним виконавцем призначено оцінювача ТОВ «Приватна експертна служба» у виконавчому провадженні № 43950038, а саме: щодо оцінки житлового будинку по АДРЕСА_1 . 20 лютого 2024 року на адресу відділу ДВС надійшла заява боржника про доручення до матеріалів витягу про зареєстрованих осіб у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно даного витягу № 260 за вказаною адресою зареєстрована також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є неповнолітньою, державним виконавцем 6 березня 2024 року направлено вимогу на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при Ярмолинецькій селищній раді. Згідно відповіді Ярмолинецької селищної ради дозвіл на реалізацію житлового будинку не надається, оскільки це суперечить правам та інтересам неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просила суд звернути стягнення на нерухоме майно, належне боржнику (житловий будинок АДРЕСА_1 ), в якому зареєстрована неповнолітня дитина.

Представник Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області в судове засідання не з`явився, подав до суду заява про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник стягувача не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Представник боржника адвокат Величко В.І. заперечив проти задоволення подання. Суду пояснив, що державний виконавець ОСОБА_4 звернулася до Органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, в якому зареєстрована неповнолітня дитина. Орган опіки та піклування відмовив у наданні такого дозволу. Зазначив, що п. 30 розділу 8 Інструкції з примусового виконання рішень передбачає отримання державним виконавцем дозволу від органу опіки та піклування на реалізацію майна, право власності на яке або право користування яким мають діти.. Якщо такий дозвіл не надано державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

В судовому засіданні боржник проти задоволення подання заперечив. Суду пояснив, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належить йому на праві власності. У вказаному будинку зареєстрована та проживає ОСОБА_2 , 2009 року народження, донька його співмешканки. Іншого житла неповнолітня дитина ОСОБА_5 не має.

Представник Служби у справах дітей Ярмолинецької селищної ради проти задоволення подання заперечив, суду пояснив, що комісія з питань захисту прав дитини при Ярмолинецькій силенній раді 29 березня 2024 року не надала дозвіл на реалізацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це суперечить правам та інтересам неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, заслухавши пояснення боржника, представника боржника, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що у задоволенні подання необхідно відмовити.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Ярмолинецькому відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області знаходиться виконавче провадження № 43950038 з примусового виконання виконавчого листа № 2221/2373/12 від 15 січня 2014 року Ярмолинецького районного суду про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» коштів в сумі 16272, 56 доларів США, що складає 130066, 58 грн. Ця обставина підтверджується копією постанови головного державного виконавця Білоусько О.В. про прийняття виконавчого провадження (а.с. 28). 10 березня 2023 року в ході здійснення виконавчих дій здійснено виїзд за місцем перебування майна боржника та проведено опис і арешт майна, в тому числі, житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначена обставина підтверджується копією постанови про опис та арешт майна боржника від 10 березня 2023 року (а.с. 21-22). 2 лютого 2024 року державним виконавцем призначено оцінювача ТОВ «Приватна експертна служба» у виконавчому провадженні № 43950038, а саме: щодо оцінки житлового будинку по АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується копією постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 2 лютого 2024 року (а.с. 14-15). Згідно відповідей Ярмолинецької селищної ради від 20 березня 2023 року та від 4 грудня 2023 року за адресою описаного житлового будинку зареєстровані: боржник ОСОБА_1 та його син, ОСОБА_3 . Ця обставина підтверджується копіями довідок Ярморлинецької селищної ради № 44 від 4 грудня 2023 року та № 511 від 20 березня 2023 року (а.с. 18, 26).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить боржнику, ОСОБА_1 (номер інформаційної довідки 372579690 а.с. 7-8).

20 лютого 2024 року на адресу відділу ДВС надійшла заява боржника про долучення до матеріалів витягу про зареєстрованих осіб у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно даного витягу № 260 за вказаною адресою з 8 грудня 2023 року зареєстрована також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена обставина підтверджується копією витягу № 260 Ярмолинецької селищної ради від 20 лютого 2024 року (а.с. 12).

У зв`язку із тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є неповнолітньою, державним виконавцем 6 березня 2024 року направлено вимогу на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при Ярмолинецькій селищній раді для надання дозволу на реалізацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 . Ця обставина підтверджується копією вимоги державного виконавця від 6 березня 2024 року (а.с. 10).

Комісія з питань захисту прав дитини при Ярмолинецькій селищній раді не надала дозвіл на реалізацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це суперечить правам та інтересам неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена обставина підтверджується копією листа Ярмолинецької селищної ради № 681 від 1 квітня 2024 року (а.с. 9, 61).

Крім цього, згідно відповіді Ярмолинецької селищної ради № 26 від 3 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 59).

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 жовтня 2021 року (справа № 755/12052/19) прийшла до наступних висновків.

Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (частини перша та третя статті 47 Конституції України).

Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (частина друга статті 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - СК України).

Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання (частина третя статті 17 Закону про охорону дитинства).

Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла(частини перша та третястатті 18 Закону про охорону дитинства).

Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям (стаття 12 Закону про основи соцзахисту).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі-рішення)-сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1Закону про виконавче провадження).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії(частина перша статті 18 Закону про виконавче провадження).

Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації майна у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження (пункт 30 розділу VIIIІнструкції з організації примусового виконання рішень). Це кореспондує пункту 3 розділу ІІ цієї Інструкції.

ЄСПЛ неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у державі, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (наприклад, справа «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року, заява № 56848/00, §33). Право на звернення до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держав-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, залишалося би невиконаним по відношенню до однієї зі сторін всупереч її інтересам. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Вимога про отримання дозволу державним виконавцем від органу опіки та піклування на реалізацію майна, право власності на яке або право користування яким належить неповнолітній дитині, встановлена задля додаткового забезпечення захисту прав цієї дитини, зокрема передбачених статтями 17 та 18 Закону про охорону дитини, статтею 12 Закону про основи созахисту, від можливого порушення.

Разом з тим, повноваження державного виконавця не мають того характеру та обсягів, які має суд, зокрема, в межах цивільного процесу. Обов`язки і права виконавців, закріплені у статті 18 Закону про виконавче провадження не відповідають широті повноважень та обов`язків суду, передбачених ЦПК України для вирішення судових спорів. Як приклад можна навести статтю 19 СК України, яка передбачає право суду не погодитись з висновками органу опіки та піклування. Тоді як законодавство України, зокрема Закон про виконавче провадження, такими повноваженнями державного виконавця не наділяє. Також, наприклад, державний виконавець позбавлений можливості встановлювати чи є у власності неповнолітніх дітей, місце проживання яких зареєстроване у квартирі, яка підлягає реалізації в рамках виконавчого провадження, інше житлове приміщення, чи мають вони право користування іншим житловим приміщенням. Для вирішення подібних питань державний виконавець і має звертатись до органів опіки та піклування для отримання відповідного дозволу, який має враховувати найкращий захист прав неповнолітніх дітей.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 жовтня 2021 року (справа № 755/12052/19) дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання Держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування (п.п. 70, 116 Постанови).

Відповідно до п. 30 розділу 8 Інструкції з примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченоїпунктом 9частини першої статті 37 Закону.

А згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Тобто, зазначена норма Інструкції передбачає, що для реалізації нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, обов`язково необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування.

Таким чином, оскільки державним виконавцем не надано суду доказів, які б свідчили, що неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована у вказаному житловому будинку, власником якого є боржник, має на праві власності чи праві користування інше будь-яке житло, відсутній дозвіл органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради на реалізацію житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки це суперечить правам та інтересам неповнолітньої ОСОБА_2 , зважаючи на приписи статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», тому суд приходить до переконання про відмову у задоволенні подання головного державного виконавця.

Щодо посилання державного виконавця на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2023 року (справа № 2-537/11), де зазначено, що під час розгляду заяви (подання) суд повинен оцінювати через призму дотримання прав та інтересів дітей добросовісність дій боржника, а саме: з якого часу діти зареєстровані в спірному приміщенні; чи дотримано встановлений чинним законодавством порядок їх реєстрації та вселення у спірне приміщення; чи є спірне приміщення єдиним місцем їх постійного проживання; чи наявне інше приміщення у дітей чи їх батьків або осіб, які їх замінюють, яке може використовуватись як постійне місце проживання; яка ступінь споріднення має місце між дітьми та боржником та інші обставини, то суд зауважує нступне.

Так, як головним державним виконавцем, так і представником стягувача не надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили недобросовісність дій боржника щодо реєстрації у його житловому будинку неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є донькою його співмешканки. Не надано доказів порушення чинного законодавства при реєстрації неповнолітньої у житловому приміщенні, а також не надано доказів наявності у останньої на праві власності чи праві користування іншого житла тощо.

Щодо посилання державного виконавця на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року (справа № 1612/2343/12), що згода органу опіки та піклування на продаж житла, у якому зареєстрована дитина, але яке не належить її батьками, не потрібна, то суд зазначає наступне.

Так, у даній справі встановлені інші фактичні обставини, саме: ставилося питання про визнання нікчемним договору купівлі продажу квартири, що була передана в іпотеку банку, і в якій була зареєстрована онука власника майна.

Водночас, у п. 70 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року (справа № 755/12052/19)зазначено: в зв`язку з цим, враховуючи вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання Держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування.

Отже, по даній справі житловий будинок не був переданий в іпотекуу, тому отримання державним виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження.

Таким чином, у задоволенні подання головного державного виконавця Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Білоусько О.В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника (житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ), в якому зареєстрована неповнолітня дитина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 260, 435 ЦПК України,

постановив:

У задоволенні подання головного державного виконавця Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Білоусько О.В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника (житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ), в якому зареєстрована неповнолітня дитина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 24 червня 2024 року.

Суддя А.В. Кульбаба