Постанова № 11991013, 28.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2010 р.                                                                                 Справа № 2а-2282/10/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області,

до відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр»,

про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 120357,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області пред’явлено позов до відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр»про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 120357,42 грн.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності та заява про зменшення суми заборгованості на 101283,35 грн., а саме про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19074,07 грн.

До суду надійшла заява від відповідача про розгляд справи за її відсутності.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Відповідач відповідно до ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 6 ст. 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачем самостійно обчислюється розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та самостійно перераховується до Пенсійного фонду, тому сума страхових внесків є узгодженою між позивачем та відповідачем.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 2 частиною 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Відповідно до п.2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»до відповідача застосовані фінансові санкції та нарахована пеня на загальну суму 51758,15 грн., що підтверджується рішенням №19 від 12.01.2010 року (а.с.8).

Як вбачається з наданих матеріалів, відповідач станом на 01.04.2010 р. має заборгованість по сплаті страхових внесків, а саме заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування 120357,42 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2009 р., січень-лютий 2010 р. (а.с.9-11), рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №19 від 12.01.2010 року (а.с.8) та вимогою про сплату боргу №Ю-045 від 16.03.2010 р.

Згідно п. 3 ст. 106 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV, в разі несплати страхувальником суми недоїмки, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На час розгляду справи, відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 101283,35 грн., вимогу позивача про сплату боргу не оскаржив, заборгованість, яку необхідно сплатити відповідачу складає 19074,07 грн.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр»(вул. Степова, 68, смт Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56530, ідентифікаційний номер 00292346) на користь Управління Пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 19074 гривні 07 копійок.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов