Ухвала суду № 119909819, 16.06.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7722/24

Провадження № 1-кс/202/4180/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Днпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 10.06.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041660000667, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, маючий середню професійну освіту, який офіційно не працевлаштований, не маючий на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 11.04.2022 Шевченківським районним судом міста Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але до 10.06.2024, у ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з хуліганських мотивів, з метою отримання незаконного прибутку від завдання, отриманого у мережі «Telegram» від невстановленої під час досудового розслідування особи під ніком «FM», який налаштований проти мобілізації в Україні, виник злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, а саме військового автомобілю марки «Volkswagen Transporter T 4», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .

Реалізовуючи свій прямий злочинний умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, для проведення дестабілізації в Україні, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи заздалегідь виниклий умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , 10 червня 2024 року, о 00 годині 50 хвилин, взявши із собою заздалегідь підготовлену горючу рідину у вигляді зміненого дизельного палива, яку налили у скляні пляшки із змоченою горючою рідиною ганчіркою на малярному скотчі, прибули за адресою: АДРЕСА_3 , де знаходився військовий автомобіль марки «Volkswagen Transporter T 4», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .

Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, спрямованого на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, з метою отримання незаконного прибутку від завдання, отриманого у мережі «Telegram» від невстановленої під час досудового розслідування особи під ніком «FM», який налаштований проти мобілізації в Україні, ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , підійшли до військового автомобіля марки «Volkswagen Transporter T 4», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та, використовуючи підготовлену горючу рідину у вигляді зміненого дизельного палива, яку налили у скляні пляшки із змоченою горючою рідиною ганчіркою на малярного скотчі, облили капот автомобіля та за допомогою запальнички підпалили його, що спричинило пожежу передньої частини автомобілю «Volkswagen Transporter T 4», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме моторного відсіку на площі 5 м.кв.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , переконавшись в тому, що пожежа автомобіля відбулась, здійснили фотографування підпаленого автомобіля з метою подальшого пересилання невстановленій під час досудового розслідування особі під ніком «FM», який налаштований проти мобілізації в Україні, з метою отримання незаконного прибутку від виконаного завдання, з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, тим самим спричинили майнову шкоду.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

16.06.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні запобіжного заходу є вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину. На теперішній час зібрані докази, які мають суттєве значення для доказування вини ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому вказана обставина може бути врахована судом при обранні підозрюваній запобіжного заходу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчинені злочину, в якому він підозрюється. Вказана обставина може бути врахована судом при обранні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 (трьох) до 10 (десяти) років.

При обранні запобіжного заходу також враховується вік та стан здоров`я підозрюваного. Встановлено, що у сторони обвинувачення відсутні будь-які документи, які б свідчили, що до підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

В обґрунтуванняп.1ч.1ст.177КПК Українинеобхідно вказати,що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.194КК України,віднесеного ст.12КК Українидо тяжких,які маютьвисокий ступіньсуспільної небезпеки,зумовленої наслідкамине лишедля конкретнихосіб,а йдля суспільствав цілому,і завчинення якогопередбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строквід трьохдо десятироків. На переконаннясторони обвинуваченнятяжкість тапідвищена суспільнанебезпека інкримінованогообвинуваченому кримінальногоправопорушення,міра покарання,якому можебути підданийпідозрюваний вразі доведенняйого вини,дають підставивважати можливимухилення відсуду. Так,Європейський судз правлюдини всвоєму рішенніпо справіWпроти Швейцаріївід 26.01.1993,вказав,що врахуваннятяжкості злочинумає свійраціональний зміст,оскільки вонасвідчить проступінь суспільноїнебезпечності цієїособи тадозволяє спрогнозуватиз достатньовисоким ступенемймовірності їїповедінку,беручи доуваги,що майбутнєпокарання затяжкий злочинпідвищує ризиктого,що підозрюванийможе ухилитисьвід слідства. У справіІлійков протиБолгарії ЄСПЛзакріпив,що суворістьпередбаченого покаранняє суттєвимелементом приоцінюванні ризиківпереховування абоповторного вчиненнязлочинів. Таким чином,тяжкість кримінальногоправопорушення,у якомупідозрюється ОСОБА_4 та покарання,яке загрожуєпідозрюваному уразі визнанняйого винним,наявність справжньогосуспільного інтересу,який,не зважаючина презумпціюневинуватості,переважає принципповаги доособистої свободи,відсутність належнихгарантій,які бпереважали ризики,передбачені ст.177КПК України,зокрема можливістьпідозрюваного переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду,дають підставивважати,що запобігтивстановленому ризикуможливо лишешляхом застосуваннящодо ОСОБА_4 запобіжного заходуу видітримання підвартою. Ці обставини,у своючергу,також можутьзашкодити вирішеннюзавдань кримінальногосудочинства. Крім цього, даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 10 років, постійного офіційного місця роботи не має, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто може змінювати місце проживання на власний розсуд, таким чином відсутні достатні соціальні важелі впливу, що зможуть утримати підозрюваного від вчинення дій, передбачених зазначеним пунктом статті.

Існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, як шляхом вмовлянь так і шляхом погроз застосування насильства з метою зміни ними своїх показів в суді, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як останній офіційно не працює, інших законних джерел отримання доходу не має, та враховуючи вчинений ним злочин, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може продовжувати вчиняти дії, пов`язані із умисним пошкодженням майна, шляхом підпалу, для дестабілізації в Україні, а саме отримуючи завдання від невстановленої особи у мережі «Telegram», який діє проти мобілізації в країні, за виконання завдання якого обіцяна грошова винагорода.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять роки, а ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

Запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо, оскільки:

- застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України;

- у разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до ОСОБА_4 , останній може впливати на свідків з метою зміни ними своїх показань;

- під час досудового розслідування не надійшло жодних звернень про передачу ОСОБА_4 комусь на поруки, що виключає обрання даного запобіжного заходу;

- обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, є не можливим, оскільки останній має місце реєстрації у Синельниківському районі Дніпропетровської області, що знаходиться на великій відстані від органу досудового розслідування, що унеможливлює здійснення постійного контролю за підозрюваним щодо дотримання ним умов домашнього арешту.

Тобто є обґрунтовані підстави вважати, що більш м`які запобіжні заходи

не зможуть запобігти ризикам під час судового розгляду кримінального провадження, у зв`язку з чим стосовно ОСОБА_4 , з метою запобігання ризиків, передбачених п.1, п.3, та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

На підставі викладеного, слідчий, за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

В ході розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри. Просили відмовити у задоволенні клопотання або обрати більш м`який запобіжний захід домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання та підтримав позицію захисника.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст.184КПК України відповідно.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183,184 КПК.

Згідно ч.1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема: протоколом огляду місця події від 10.06.2024; протоколом огляду місця події від 10.06.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.06.2024; протоколи огляду відеозаписів від 11.06.2024; протоколом огляду місця події від 12.06.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.06.2024; протоколом огляду відеозапису за участю свідка ОСОБА_12 від 14.06.2024; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 від 16.06.2024; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з`ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.

При цьому слідчий суддя враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Таким чином на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити дане кримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, в зв`язку з чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом вмовлянь чи погроз, з метою зміни ними своїх показів у суді.

Також,слідчий суддявважає встановленимта доведениміснування ризику,передбаченого п.5ч.1ст.177КПК України,оскільки ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може продовжувати вчиняти дії, пов`язані із умисним пошкодженням майна, шляхом підпалу, для дестабілізації в Україні, а саме отримуючи завдання від невстановленої особи у мережі «Telegram», який діє проти мобілізації в країні, за виконання завдання якого обіцяна грошова винагорода.

Слідчий суддятакож враховуєдоводи сторонизахисту,викладені накористь підозрюваного ОСОБА_4 але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Окремо необхідно зазначити, що згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення підозра достатньо обґрунтована;

2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

3) вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 є особою молодого віку;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців підозрюваний неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має;

5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи - підозрюваний не працює;

6) репутацію підозрюваного - даних щодо негативної репутації підозрюваного не надано;

7) майновий стан підозрюваного даних не надано;

8) наявність судимостей у підозрюваного раніше судимий;

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше відомості відсутні;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення дані відсутні;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини розмір майнової шкоди на момент повідомлення про підозру не встановлено; .

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї не встановлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.

З урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, але ж підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м`якого запобіжного заходу, оскількизастосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, фактично не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч.ч. 1,3, 5 ст. 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, а також встановлений судом ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на переконання слідчого судді є найбільш вагомим, що в свою чергу приводить слідчого суддю до переконання, що прокурором доведено наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується при наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, та є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненнітяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

На підставівикладеного,приймаючи доуваги особупідозрюваного ОСОБА_4 ,а такожте,що злочинвчинено групоюосіб вумовах воєнногостану зметою дестабілізаціїмобілізації, а такожроль підозрюваного у ієрархічномустановищі злочинноїгрупи, слідчийсуддя вважає,що вважаєза доцільневизначити розмірзастави урозмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 грн. 00 коп.

З урахуванням відомостей про особу підозрюваного, характеру інкримінованого кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою, в межах строку досудового розслідування, на60 (шістдесят) днів по 14 серпня 2024 року включно.

Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 14.08.2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1