Ухвала суду № 119909156, 21.06.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3927/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

про скасування заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить скасувати йому заборгованість по єдиному внеску, яка виникла станом на 30.04.2019 року в сумі 21030, 90 грн., як неправомірно та протиправно нараховану.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема:

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, вимога про зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідною від вимоги про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким порушені права, свободи або законні інтереси позивача.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29.10.2020 року у справі №9901/129/20, від 19.05.2021 року у справі №9901/29/21 зазначила, що як зміст позовних вимог розуміють запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Зі змісту позову ОСОБА_1 вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв`язку зі сплатою ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відображенням його списання/погашення в облікових даних ГУ ДПС у Кіровоградській області. Позов поданий позивачем, який має статус фізичної особи-підприємця.

Позивач всупереч правилам частини 1 статті 5, пунктів 4, 9 частини 5 статті 160 КАС України не вказав, які рішення, дії чи бездіяльність відповідача він оскаржує та просить суд визнати протиправними чи скасувати. Також позивач не зазначає, коли такі рішення, дії чи бездіяльність прийняті/допущені відповідачем, що не дозволяє суду перевірити дотримання строку звернення до суду з цим позовом.

Натомість у позовній заяві позивач просить суд скасувати йому заборгованість по єдиному внеску. Між тим, така вимога не узгоджується зі способами захисту прав, наведеними у статті 5 КАС України, та повноваженнями суду, передбаченими статтею 245 КАС України.

Тож позивачу слід викласти позовні вимоги відповідно до ч.1 ст.5 КАС України та привести їх у відповідність з обставинами, якими він обґрунтовує позов.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн.

Тож у 2024 році судовий збір за подання до адміністративного суду позову з вимогами немайнового характеру для фізичних осіб-підприємців складає 3028 грн.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., що є меншим від розміру, установленого законом. Отже, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1816,80 грн.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 7 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- виправлену позовну заяву з викладенням позовних вимог та способу захисту/відновлення прав відповідно до статті 5 КАС України; копію виправленої позовної заяви для відповідача;

- документ про доплату судового збору у сумі 1816,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ