Ухвала суду № 119908895, 20.06.2024, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/1375/24

Номер провадження 1-кс/237/379/24

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

20.06.24 року м.Курахове

Слідчий судя Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 , яке погоджено з начальником Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури в сфері оброни ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024052690000234 від 25 березня 2024 року,про продовженнядії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого, військовослужбовця військовоїслужби законтрактом,головного сержанта-командира відділеннягранатометного взводу2механізованого батальйону військовоїчастини НОМЕР_1 ,штаб-сержанта, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 8 ч. 2 ст. 115 КК України та п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 , яке погоджено з начальником Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури в сфері оброни ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024052690000234 від 25 березня 2024 року, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що штаб-сержант ОСОБА_5 перебуваючи на військовій службі за контрактом, та проходячи на військовій службі на посаді головного сержанта - командира відділення гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , близько 19 години 40 хвилин 24 березня 2024 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у дворі будинку АДРЕСА_2 , де тимчасово дислокується відділення гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи, що старший лейтенант ОСОБА_8 та майор ОСОБА_9 стосовно нього є начальниками за службовим становищем і за військовим званням, будучи невдоволеним правомірною службовою діяльністю начальників старшого лейтенант ОСОБА_8 та майора ОСОБА_9 , їх надмірною вимогою до особового складу підрозділу з приводу військової дисципліни, задля підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності та боєздатності підрозділу військовослужбовців в умовах максимально наближених до бойової обстановки, тим самим недопущення прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони, у зв`язку із виконанням службових обов`язків покладених на нього та на військовослужбовців їх особового складу, на бойових позиціях на території Донецької області, в свою чергу штаб-сержант ОСОБА_5 . вважаючи вказані дії старшого лейтенант ОСОБА_8 та майора ОСОБА_9 образливими для себе, що принижувало його честь та гідність і бажаючи за них помститися останньому, діючи з прямим умислом, з мотивів помсти, в умовах воєнного стану, в порушення ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України,ст.ст.9,11,13,14,16,30,127,128Статуту,ст.ст.1,4Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,взяв ввірениййому дляслужбового користування5,45мм автоматАКС-74№ НОМЕР_2 ,із приєднанимдо ньогомагазином знабоями,перевів перемикачвогню вположення автоматичноїстрільби,дослав патронв патронник,підійшов позадудо стоячиху дворістаршого лейтенанта ОСОБА_8 та майора ОСОБА_9 ,та безбудь-якихвагань,з відстаніблизько одногометру,знаходячись вположенні стоячи,здійснив неменш 6прицільних пострілівз ввіреногойому дляслужбового користуванняавтомату АКС-74,спричинивши старшомулейтенанту ОСОБА_8 тілесні ушкодженняу видівогнепального пораненняв областьгрудної клітини,від якихстарший лейтенант ОСОБА_8 помер намісці,а такожштаб-сержант ОСОБА_5 вважаючи,що довівзлочинний умисел,спрямований наумисне вбивстводвох табільше осіб,у зв`язкуз виконаннямцими особамислужбових обов`язківдо кінця,спричинив тілесніушкодження майору ОСОБА_9 у видівогнепального пораненняв областьгрудної клітинита живота,від якихмайор ОСОБА_9 втративсвідомість,впав наземлю,однак йогосмерть ненастала відобставин,які незалежать відволі штаб-сержанта ОСОБА_10 ,тим самимсвідомо допустивможливість настання таких тяжких наслідків, що виявилося в його байдужому ставленні до настання смерті людини, а також спричинення тяжких тілесних ушкоджень.

В своємуклопотанні слідчийпросить продовжитизастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюв межахстроку досудовогорозслідування,а самедо 26.08.2024року,без визначеннярозміру застави,стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 25 березня 2024 року в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 8 ч. 2 ст. 115 КК України; п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України затримано ОСОБА_5 , фактичний час затримання 21 год. 40 хв. 25 березня 2024 року.

26 березня 2024 року у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 8 ч. 2 ст. 115 КК України; п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України, повідомлено про підозру військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 23.05.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 30 діб, тобто до 26.06.2024, (включно).

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 20.06.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024052690000234 від 25 березня 2024 року за підозрою ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 8 ч. 2 ст. 115, п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України, до п`яти місяців, тобто до 26 серпня 2024 року.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, наполягав на його задоволенні, посилаючись на продовження наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий та прокурор підтримали своє клопотання, просили його задовольнити з підстав та мотивів наведених в ньому.

Підозрюваний в судовому засіданні з клопотанням сторони обвинувачення не погодився. Просив суд обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, заперечив вказані слідчим та прокурором ризики передбачені ст.. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вказав що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені. Його підзахисний може забезпечити належну процесуальну поведінку. Просив розглянути питання про обрання менш тяжкого запобіжного заходу, або визначити як альтернативний запобіжний захід заставу.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думки сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим відділом відділу поліції № 2 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за процесуального керівництва Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024052690000234 від 25 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 8 ч. 2 ст. 115; п.8ч.2ст.115 КК України.

26 березня 2024 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 8 ч. 2 ст. 115 КК України; п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України, повідомлено про підозру військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень у повному обсязі «поза розумним сумнівом» підтверджується наданими слідчому судді матеріалами клопотання.

На даний час, органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання доказів, у зв`язку з чим для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:

- отримати висновок судово-медичної експертизи, щодо відповідності показань підозрюваного ОСОБА_11 , та підозрюваного ОСОБА_5 , наданих ними під час слідчих експериментів, наявним тілесним ушкодженням;

- отримати висновок комплексної судово молекулярно-генетичної експертизи та судової експертизи зброї;

- отримати висновки амбулаторної судово психолого-психіатричної експертизи відносно підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_11 ;

- отримати висновок амбулаторної судово психолого-психіатричної експертизи відносно підозрюваного ОСОБА_11 ;

- повідомити про підозру ОСОБА_11 та ОСОБА_5 в остаточній редакції;

- виконати з потерпілими, підозрюваними та їх захисниками вимоги ст.290 КПК України;

- підготувати обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, реєстр матеріалів досудового розслідування.

Провести вказані слідчі та процесуальні дії до 26.06.2024 не виявляється за можливе з огляду на те, що у кримінальному провадженні призначено значну кількість експертиз, проведення яких має довготривалий характер через завантаженість експертів.

На думку слідчого судді, проведення цих слідчих та процесуальних дій дасть можливість органу досудового розслідування отримати показання свідків щодо причин та умов вчинення злочину підозрюваним ОСОБА_5 ; висновки судових експертиз, які об`єктивно підтвердять причетність підозрюваного ОСОБА_5 , до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 8 ч. 2 ст. 115 КК України; п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України, що сприятиме забезпеченню всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин інкримінованого підозрюваному злочину.

Слідчий суддя розглянувши матеріали клопотання приходить до висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання аж до довічного позбавлення волі, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення, що продовження застосування запобіжного заходу, щодо підозрюваного ОСОБА_5 необхідно за для запобігання спробам:

- переховуватися відоргану досудовогорозслідування тасуду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується, тим що штаб сержант ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів за які, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років, або довічним позбавленням волі, у зв`язкуіз чим,розуміючи тяжкістьпонесення покаранняу разівизнання підозрюваного винним увчиненні інкримінованогозлочину,останній можепереховуватись відоргану досудовогорозслідування тасуду зметою уникненняпонесення покарання. Крім того, з обставин кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , будучи особою, яка на підставі статутів Збройних Сил України, Присяги, взявши на себе зобов`язання знаходитися на території місця дислокації свого військового підрозділу або у місці, визначеному його командирами, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю, порушив ці зобов`язання. Вказані обставини також є підставою для того аби визнати, що ОСОБА_5 повинен був сумлінно ічесно виконувативійськовий обов`язок,дорожити честюі гідністювійськовослужбовця,берегти військовучесть іповажати гідністьінших людей,не допускатинегідних вчинків,виконувати своїслужбові обов`язки,які визначаютьобсяг виконаннязавдань,доручених йомуза посадоюта дотримуватисявимог статутівЗбройних СилУкраїни,в тойчас яксвоєю поведінкоювже продемонструвавзневагу доСтатуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни таВійськової присяги. Крім того,підозрюваний ОСОБА_5 як особа, яка знаходилася в районі ведення бойових дій, значно краще ніж пересічний українець володіє інформацією щодо місць проходу на територію, тимчасово непідконтрольну органам державної влади України, і може використати дану інформацію для переховування на вказаній території з метою ухиляння від покарання у разі доведеності його вини;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків з числа цивільних осіб, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Наявність цього ризику зумовлена тим, що підозрюваний має мотив та можливість вплинути на їх свідчення. Свідки надали вичерпні покази з приводу обставин вчинення злочину, у зв`язку з чим їх покази є основоположними для доведення винуватості перед судом. Однак, підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі доведення винуватості перед судом, може почати спроби незаконного впливу на свідків, зокрема шляхом вмовляння, підкупу або погроз, що може призвести до зміни його показів у судовому провадженні, а це, у свою чергу може призвести до уникнення законного та справедливого покарання. Слід зазначити, що з огляду на положення ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань судом), судом будуть братись до уваги саме ті покази, які свідки нададуть безпосередньо суду, а не слідчому на стадії досудового розслідування. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України;

-перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином (п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України), підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступіньтяжкості вчиненогозлочину,наслідки таризик втечідля нього,при цьомуяк військовослужбовецьмаючи певнупідтримку середінших військовослужбовцівможе будь-якимчином здійснювативплив насвідків.Імовірність впливуна свідківза допомогоюнасилля складатимесуть ризикувчинити іншекримінальне правопорушенняабо перешкоджаннякримінальному провадженнюбудь-якимчином.Крім цього,підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

- вчиняти іншікримінальні правопорушення ( п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчиняючи вбивство в умовах воєнного стану, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним може вдатись до вчинення злочину, яке передбачене ст. 408 КК України («Дезертирство,тобто самовільнезалишення військовоїчастини абомісця службиз метоюухилитися відвійськової служби,а такожнез`явлення зтією самоюметою наслужбу уразі призначення,переведення,з відрядження,відпустки абоз лікувальногозакладу»).

Щодо клопотаннязахисника вчастині змінизапобіжного заходуіз триманняпід вартоюна особистезобов`язання,слідчий суддяна данійстадії розглядусправи невбачає можливостізастосування такогозапобіжного заходу в зв`язку із тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризикам в умовах воєнного стану, обраний запобіжний захід має відповідатихарактеру певногосуспільного інтересу,що,незважаючи напрезумпцію невинуватості,превалює надпринципом повагидо свободиособистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Розглядаючи клопотання захисника в частині обрання підозрюваному як альтернативного запобіжного заходу застави, слідчий суддя частково погоджується з доводами захисника. Враховуючи строк військової служби в Збройних силах України, реальну можливість заробітку підозрюваного, відсутність судимостей, суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини вчинення злочину, стадію досудового розслідування, поведінку підозрюваного, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до вимог ст.. 182 КПК України.

Крім цього, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний не має захворювань, що включені до додатку № 13 «Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я № 1348/5/572 від 15.08.2014 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», тобто він є особою, яка не має протипоказань до утримання під вартою.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу встановлено, що докази до клопотання слідчого та на які посилається прокурор в промові, доводять наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя також бере до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік та стан здоров`я.

За такихобставин слідчийсуддя,приходить довисновку,що,оскільки застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходів,на думкусуду,не усуневстановлених судомризиків зазначенихп.п.1,3та 5ч.1ст.177КПК України,підстави дляпродовження запобіжногозаходу відноснопідозрюваного увигляді триманняпід вартоює наявними,а томудію запобіжногозаходу слідпродовжити.

Щодо посилання сторони захисту на практику Європейського суду слідчий суддя вказує на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Таким чином, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, конкретні обставини кримінального провадження, характер та спосіб вчинення підозрюваним вказаного злочину, об`єм слідчих дій які необхідно провести для встановлення об`єктивної істини по справі, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

При цьому суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також, що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

У відповідності до ст.29 Конституції України право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи та продовжуючи дію запобіжного заходу - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до п. 2 Інструкції «Про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців», затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.09.2013 №656 гауптвахта Служби правопорядку - спеціальне приміщення, обладнане в будівлі органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку) для виконання покарання щодо військовослужбовців (військовозобов`язаних), засуджених до арешту, військовослужбовців (військовозобов`язаних), на яких накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту з триманням на гауптвахті, тримання узятих під варту та затриманих військовослужбовців (військовозобов`язаних), або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах виконання Збройними Силами України завдань за призначенням.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, місцем його утримання під час арешту необхідно визначити гауптвахту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178,182,183,194,196,197,198,199 та 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 , яке погоджено з начальником Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури в сфері оброни ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024052690000234 від 25 березня 2024 року,про продовженнядії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого, військовослужбовець військової служби за контрактом, головного сержанта - командира відділення гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 в межах досудового розслідування, строком на 60 діб, тобто до 18.08.2024 року включно, з утриманням його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Розмір застави згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, визначати у 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Реквізити рахунку для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області; код отримувача (код за ЄДРПОУ 26288796); банк отримувача ДКСУ, м. Київ; рахунок отримувавча UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на підозрюваного на строк два місяці.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали складено20.06.2024року.

Слідчий суддя ОСОБА_1