Постанова № 11990715, 01.10.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

01.10.2010 р. Справа № 2а - 7219/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Рибіцької К.О., пр. позивача: Фірсової Л.В. дов. від 02.02.2010 р., Артеменко С.А. керівник, пр. відповідача: Бондар І.П. дов. від 12.01.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПП "ім. лейтенанта Шмідта", вул. Очаківська, 11 (3),Рибаківка,Березанський район, Миколаївська область,57460 доДПІ у Березанському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 80,Березанка,Березанський район, Миколаївська область,57400 провизнання протиправними дії посадових осіб ДПІ у Березанському районі, скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2009 р. № 0000202301/0, від 19.05.2009 р. № 0000192301/0 , від 20.07.2009 р. № 0000202301/1, від 20.07.2009 р. № 0000192301/1, від 25.09.2009 р. № 0000192301/2., В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про визнання протиправними дії посадових осіб ДПІ у Березанському районі, скасування податкового повідомлення - рішення № 0000192301/2 від 25.09.2009 р. на суму 9097 грн. основного платежу та 4549 грн. штрафної санкції. В судовому засіданні 19.04.2010 р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд про визнання протиправними дії посадових осіб ДПІ у Березанському районі, скасування податкового повідомлення - рішення , а не рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій № 0000192301/2 від 25.09.2009 р. на суму 9097 грн. основного платежу та 4549 грн. штрафної санкції. 02.07.2010 р. позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог та просить суд визнати протиправними дії фахівців ДПІ у Березенському районі, скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення ДПІ у Березанському районі Миколаївської області від 25.09.2009 р. № 0000192301/2, податкове повідомлення рішення від 19.05.2009 р. 0000202301/0, податкове повідомлення-рішення від 19.05.2009 р.0000192301/0, податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 р. № 0000202301/1, податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 р. за № 0000192301/1 (акр.с.22,т.2). На підставі ст. 137 КАС України ( в редакції чинної на момент надання заяви про зміну позовних вимог) суд приймає заяву позивача до розгляду та розглядає справу з урахуванням змінених позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в акті перевірки фахівцями ДПІ зазначено про завищення податкового кредиту по податковим деклараціям на загальну суму 10430 грн., у звязку з придбанням товару не підтвердженого податковими накладними, але під час проведення перевірки фахівцям ДПІ були надані всі документи, що стосуються податкового обліку. В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та просить позов задовольнити. Відповідач надав суду заперечення проти позову, просить в позові відмовити. Податковими повідомленнями - рішеннями позивачу донараховано податку на додану вартість в сумі 10430 грн. основного платежу та 5215 грн. штрафні ( фінансові) санкції обґрунтовано, оскільки перевіркою встановлено, що позивач відніс до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість суми сплаченого податку не підтверджені податковими накладними у розмірі 9097 грн. Надані до первинної та повторних скарг позивачем копії податкових накладних в підтвердження податкового кредиту не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони стосуються основного виду діяльності та повинні бути включені до складу податкового кредиту спецдекларації № 2. Позивачу також законно, на підставі норм Закону України «Про податок на додану вартість», донараховано податку на додану вартість в суму 1333грн. за продаж основних засобів. Податкові повідомлення від 19.05.2009 р. 0000202301/0, від 20.07.2009 р. № 0000202301/1 про застосування до відповідача штрафних ( фінансових) санкцій в сумі 5758 грн. до позивача застосовані за порушення п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», Постанови КМУ № 271 від 26.02.1999 р. законно та будь-яких заперечень стосовно правомірності нарахування штрафних ( фінансових) санкцій позивач ні при подачі скарг , ні суду не надав, тому ці податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають. У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку:

23.04.2009 р. працівниками Державної податкової інспекції у Березанському районі була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008 р. Актом перевірки № 01/2300/00466879 від 23.04.2009 р. встановлено порушення вимог абз. 2 п.п.7.4.1 та п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР підприємством в перевіряємому періоді віднесено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів ( послуг), не підтверджені податковими накладними, а саме в червні 2006 р. підприємством завищено податковий кредит в сум 202 грн., в вересні 2006 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 80 грн., в жовтні 2006 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 433 грн., в грудні 2006 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 702 грн., в березні 2007 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 3012 грн., в квітні 2007 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 400 грн., в травні 2007 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 677 грн., в червні 2007 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 152 грн., в серпні 2007 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 2136 грн., в жовтні 2007 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 802 грн., в травні 2008 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 100 грн., в червні 2008 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 15 грн., в серпні 2008 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 386 грн., всього на суму 9097 грн. та занижено по податковим деклараціям № 3 всього податку на додану вартість в сумі 1333 грн., в тому числі за липень 2007 р. 1333 грн. В липні 2007 р. підприємством занижено податкові зобовязання в сумі 1333 грн., а саме, до загальної декларації № 3 не включено суму податку на додану вартість з операції з продажу основних засобів ( човен моторний) Миколаївському обласному об»єднанню Рибхозпідприємств ( виписка банка № 98 від 17.07.2007 р. на суму 8000 грн., в т.ч. ПДВ 1333,33 грн.) .

За результатами перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192301/0 від 19.05.2009 р. на суму 10430 грн. донараховано податку на додану вартість та 5 215 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до п.7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів ( послуг), не підтверджені податковими накладними та митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими значеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансової санкції, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На виконання вимог суду позивач надав суду податкові накладні, які суд досліджував в судовому засіданні та встановив, що по всіх періодах , вказаних в акті перевірки про відсутність податкових накладних податкові накладні є в наявності, а саме придбання товарів ( послуг) підтверджується:

в червні 2006 р. підприємством визначено податковий кредит в сум 202 грн., що підтверджується податковими накладними № 1від 31.05.2006 р., № 308 від 30.05.2006 р., № 2773 від 26.05.2006 р., № 1403/1 від 30.06.2006 р., № 979/480515 від 30.06.2006 р., № 1345 від 30.06.2006 р., № 736/480515 від 31.06.2006 р.,( арк.с.158-163),

в вересні 2006 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 80 грн., що підтверджується податковими накладними № 2003 від 29.09.2006 р., № 2876 від 30.09.2006 р., № 1706/480515 від 30.09.2006 р. ( арк..с.166-168),

в жовтні 2006 р. підприємством завищено податковий кредит в сумі 433 грн., що підтверджується податковими накладними № 3358 від 31.10.2006 р., № 1941/480515 від 31.10.2006 р., № 6006 від 06.10.2006 р., № 2210 від 31.10.2006 р., № 14/Б 6292/023 від 19.10.2006 р., № 14/Б 6292/022 від 19.10.2006 р., № 354 від 22.09.2006 р., № 3987 від 27.09.2006 р., № 824/10 від 21.09.2006 р.,

в грудні 2006 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 702 грн., що підтверджується податковими накладними № 75624 від 09.11.2006 р., № 36/144 від 30.11.2006 р., № 36/144 від 31.12.2006 р., № 2170/480515 від 30.11.2006 р., № 4281 від 17.11.2006 р., № 14/Б 6359/017 від 25.12.2006 р.

в березні 2007 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 3012 грн., що підтверджується податковою накладною №93 від 06.02.2007 р.,

в квітні 2007 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 400 грн., що підтверджується податковими накладними № 52 від 16.04.207 р., № 71 від 20.04.2007 р., № 68 від 07.04.2007 р., № 1786/1 від 30.04.2007 р.,

в травні 2007 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 677 грн., що підтверджується податковими накладними № 80/1 від 04.05.2007р.,№2270/1від 31.05.2007 р. , № 14/Б 7141/015 від 21.05.2007 р., № б/н від 18.05.2007 р., № 96 від 08.05.2007 р., ( арк..с.75-79), в червні 2007 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 152 грн., що підтверджується податковими накладними № 34 від 26.06.2007 р., № 126 від 22.06.2007 р., № 1000 від 31.05.2007 р.,

в серпні 2007 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 2136 грн., що підтверджується податковою накладною № 37-08 від 09.08.2007 р.

в жовтні 2007 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 802 грн., що підтверджується податковою накладною № 0000630 від 17.10.2007 р.,

в травні 2008 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 100 грн., що підтверджується податковою накладною № 26-04 від 23.04.2008р.,

в червні 2008 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 15 грн., що підтверджується податковою накладною № 1574/480415 від 30.06.2008 р.

в серпні 2008 р. підприємством визначено податковий кредит в сумі 386 грн. що підтверджується податковими накладними № 148184006 від 02.07.2008 р., № 148184007 від 02.07.2008 р., № 148193007 від 11.07.2008 р., № 148205011 від 23.07.2008 р., № 148207006 від 25.07.2008 р.

В судовому засіданні представником відповідача було зазначено, що при проведенні перевірки податкові накладні позивачем надавались, але з них не було зрозуміло, до якої саме декларації з ПДВ вони віднесені ( загальної чи спеціальної), тому вони не були прийняті до уваги перевіряючими.

Відповідно до ст.17.1.3 Закону України Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. за № 2181-ІІІ у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати за кожний податковий період, установлений для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 % такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк несплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Таким чином, відповідач нарахував позивачу суму штрафних фінансових санкцій 50 % від сумі основного платежу 10430 грн., що складає 5215 грн.Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст.3 КАС України.Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.За таких обставин, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 25.09.2009 р. № 0000192301/2, від 19.05.2009 р.0000192301/0, від 20.07.2009 р. за № 0000192301/1 на суму 9097 грн. основного платежу та 4549 грн. штрафної санкції, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а податкові повідомлення - рішення скасуванню частково, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 25.09.2009 р. № 0000192301/2, від 19.05.2009 р.0000192301/0, від 20.07.2009 р. за № 0000192301/1 на суму 1333 грн. основного платежу та 666 грн. штрафних ( фінансових) санкцій за продаж позивачем човна моторного та несплату за цю операцію податку на додану вартість задоволенню не підлягають з наступних підстав. Відповідно до ст. 3.1 Закону України «Про податок на додану вартість»обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. Пунктом1.4 вищезазначеного закону визначено, що поставка товарів будь-яка операція, що здійснюється згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими ці вільно-правовими договорами, які передбачать передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від с троків її надання. Таким чином, донарахування позивачу за продаж човна моторного ПДВ 20% в сумі 1333 грн., відповідач зробив правомірно.

Актом перевірки встановлено, що у спецдекларації № 2 ( скорочена) позивача відображаються результати операцій з реалізації товарів (робіт,послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємством молока та м»яса у живій вазі. Нараховані суми ПДВ в результаті здійснення таких операцій до бюджету не сплачуються, а перераховуються на спеціальний рахунок відповідно до п. 11.29 Закону України № 168/97-ВР. Ці всі кошти використовуються для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. За результатами перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»та постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 р. № 271 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів , робіт, послуг власного виробництва, включаючи продукцію ( крім підакцизних товарів) виготовлених на давальницьких умовах і з власної сільськогосподарської сировини», що призвело до неперерахування на спеціальний рахунок грошових коштів, які в результаті вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, а саме грошові кошти в сумі 5758 грн., в тому числі за травень 2006 р. 796 грн., квітень 2006 р. 978 грн., за червень 2006 р. 1781 грн., за липень 2006 р.- 786 грн., за серпень 2006 р. 347 грн., за вересень 2006 р. 240 грн., за листопад 2006 р.- 701 грн., за грудень 129 грн.

Позивач всупереч ст.71 КАС України не обґрунтував позовні вимог в цій частині, тому прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.05.2009 р. 0000202301/0, від 20.07.2009 р. № 0000202301/1, яким до відповідача застосовані штрафні ( фінансові) санкції в сумі 5758 грн. є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Позовні вимоги в частині визнання дій фахівців ДПІ у Березанському районі протиправними задоволенню не підлягають, з огляду на таке:

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно зі ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Таким чином законодавством визначені повноваження органів Державної податкової служби на проведення перевірок та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір, в звязку з тим, що позов задоволено частково, підлягає поверненню з державного бюджету України також частково в сумі 0,85 грн.

Керуючись ст.ст.11,71,94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області від 19.05.2009 р. № 0000192301/0 , від 20.07.2009 р. № 0000192301/1, від 25.09.2009 р. № 0000192301/2 частково в сумі 9097 грн. основного платежу, 4549 грн. штрафних ( фінансових) санкцій.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства ім. лейтенанта Шмідта ( вул. Очаківська,11, с. Рибаківка, Березанського району, Миколаївської області, 57400), код 00466879 судовий збір в сумі 0,85 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Постанова складена в повному обсязі

та підписана суддею 06.10.2010 р.