Постанова № 11990467, 10.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10.09.2010 р. (16:40)                                                            Справа № 2а-1641/10/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Янєві Ю.К. розглянувши адміністративну справу за участю прокурора Дзюбан О.В.

за позовомТОВ сільськогосподарського підприємства "Нібулон", (вул. Каботажний спуск, 1, м.Миколаїв, 54030) доСпеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2010 року №00000340/0, ВСТАНОВИВ:           Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН” звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення–рішення №00000340/0 від 11.03.2010, яким Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 10727863,64 грн. за червень, липень, серпень та вересень 2009 року. Вказане податкове повідомлення –рішення прийняте відповідачем за результатами невиїзної документальної перевірки позивача, оформленої актом №228/40/14291113 від 02.03.2010 з питань дотримання вимог податкового законодавства під час відображення операцій з ТОВ „Холес –Трей”, ТОВ „Кортес Авто”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф ПА”, ТОВ Сузір’я Овна”, ПП „Кассіопія Миколаїв”, ТОВ „Миколаїв Сільстрой”, ТОВ „Зерноекспорт Юг”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Виалан Агро”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвест”, ТОВ „Факел”, ТОВ „Металгруп М” по звітним деклараціям з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2009 року.

В обгрунтування вимог позивач зазначив, що:

- право на податковий кредит та отримання відшкодування ПДВ з бюджету залежить від взаємовідносин з першими контрагентами –постачальниками та не ставиться в залежність від дій постачальників за другими, третіми та іншими ланцюгами та фактично до виробника і не залежить від проведення зустрічних перевірок податковими органами;

- Закон України «Про податок на додану вартість»для відшкодування ПДВ з бюджету не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту;

- первинні документи бухгалтерського та податкового обліку повною мірою підтверджують проведення господарських операцій з першими прямими постачальниками –контрагентами;

- при проведенні виїзних позапланових перевірок ТОВ СП „НІБУЛОН” по кожному періоду, в якому у позивача виникало право на податковий кредит та право на бюджетне відшкодування жодного порушення чинного законодавства податковою інспекцією встановлено не було;

- Закон України «Про систему оподаткування»для платників податків не передбачає обов’язку та не надає права вимагати від інших платників податків відомості щодо здійснення господарської діяльності;

- Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов’язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податків;

- на час укладання та виконання договорів прямих постачальників –контрагентів було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців;

- згідно до п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники ПДВ відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону;

- будь–яких доказів, які б підтверджували факти виключення прямих постачальників–котрагентів з реєстру платників ПДВ податковою інспекцією надано не було;

- органами державної податкової служби не прийнято заходів щодо забезпечення стягнення до Державного бюджету України сум бюджетної заборгованості з ПДВ;

- в акті невиїзної документальної перевірки вказується на привласнення окремими СПД, що беруть участь у ланцюгах поставок, бюджетних коштів в розмірі сум сплаченого у складі ціни товару ПДВ, невключення зазначених сум до податкових зобов’язань з ПДВ, наявність у них ознак фіктивності або наміру щодо ухилення від сплати податків. При цьому податковою інспекцією не зазначається ані про постанови про порушення кримінальних справ за ознаками ст.ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України, ані про вироки суду з таких справ, які набрали законної сили;

- норма п.п. „б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не дає права відповідачу на зменшення суми бюджетного відшкодування;

- невиїзна документальна перевірка проведена з порушенням порядку, встановленого законом. Перевірка проведена з порушенням 30 –ти денного строку для її проведення, визначеного п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». При повідомленні позивача про проведення перевірки в листі –повідомленні відповідачем не були чітко визначені та сформульовані підстави для запрошення посадових осіб ТОВ СП „НІБУЛОН” до органу державної податкової служби.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що:

- право відповідача на направлення позивачу податкового повідомлення–рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування передбачено положеннями п.п. „б” п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз.9 п.8 „Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, та абз.6 п.3.2, абз.2 п.3.3 „Порядка направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій”, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253;

- наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ. Право на нарахування податкового кредиту, крім наявності належним чином оформленої податкової накладної, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальність факту придбання платником податку товару. Документи самі по собі є вторинним чинником, тобто повинні відображати реально здійснені події (факти), а отже у разі відсутності факту здійснення господарської операції документи не можуть свідчити про наявність у особи певних прав (право на податковий кредит);

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і можливість його задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 01.03.2010 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань дотримання вимог податкового законодавства під час відображення операцій з ТОВ „Холес –Трей”, ТОВ „Кортес Авто”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф ПА”, ТОВ „Сузір’я Овна”, ПП „Кассіопія Миколаїв”, ТОВ „Миколаїв Сільстрой”, ТОВ „Зерноекспорт Юг”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Виалан Агро”, ТОВ „Факел”, ТОВ „Металгруп М”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвест” по звітним деклараціям з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2009 року. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 02.03.2010р. №228/40/14291113 (надалі по тексту –акт перевірки).

          Відповідач в акті перевірки (стр.50-51 акта перевірки) зазначає, що в контексті норм Закону України «Про податок на додану вартість»право на відшкодування податку виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті ПДВ в ціні товару. Тобто, для визначення права підприємства на включення до розрахунку бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених на користь ТОВ „Холес –Трей”, ТОВ „Кортес Авто”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф ПА”, ТОВ „Сузір’я Овна”, ПП „Кассіопія Миколаїв”, ТОВ „Миколаїв Сільстрой”, ТОВ „Зерноекспорт Юг”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Виалан Агро”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвест”, ТОВ „Факел”, ТОВ „Металгруп М” необхідно встановити наявність трьох обов’язкових підстав у їх сукупності: здійснення операції з придбання товарів; наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість; фактичне надходження сум податку до Державного бюджету України. Ненадходження ПДВ до бюджету є наслідком того, що вищезазначеними постачальниками ТОВ СП „НІБУЛОН” перераховано відповідні суми ПДВ підприємствам, які і повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України у відповідному податковому періоді. Але за результатами проведених органами державної податкової служби перевірок постачальників з метою виявлення платника, яким згідно ЗУ «Про податок на додану вартість»понесено фактичні витрати по сплаті податку, встановлено, що зазначені підприємства таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку „податкове зобов’язання” не відображали та, відповідно, податку до бюджету не сплачували, що свідчить про невідповідність вимогам ЗУ «Про податок на додану вартість»всіх податкових накладних, виданих вище вказаними підприємствами та безпідставність включення продавцями та ТОВ СП „НІБУЛОН” відповідних сум до розрахунку бюджетного відшкодування в розмірі 10727863,64 грн., у т.ч. по періодах:

-          за червень 2009 року у розмірі 2640180,05 грн.;

-          за липень 2009 року у розмірі 3019777,38 грн.;

-          за серпень 2009 року у розмірі 2202523,79 грн.;

-          за вересень 2009 року у розмірі 2865382,42 грн.”

На підставі наведеного, відповідачем (стр. 51 акта перевірки) зроблено висновок про те, що документальною перевіркою встановлено порушення ТОВ СП „НІБУЛОН” п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 10727863,64 грн., у т.ч. по періодах:

-          за червень 2009 року у розмірі 2640180,05 грн.;

-          за липень 2009 року у розмірі 3019777,38 грн.;

-          за серпень 2009 року у розмірі 2202523,79 грн.;

-          за вересень 2009 року у розмірі 2865382,42 грн.

          На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення–рішення від 11.03.2010 №00000340/0 (далі по тексту –податкове повідомлення–рішення), яким згідно з підпунктом „б” підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підпунктом „б” підпункту 7.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»за порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 10727863,64 грн. (в т. ч. за червень 2009р. на 2640180,05 грн., за липень 2009р. на 3019777,38 грн., за серпень 2009р. на 2202523,79 грн., за вересень 2009р. на 2865382,42 грн.).

          Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі по тексту - Закон України №168/97-ВР) встановлено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а пунктом 1.8 ст.1 визначено, що бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Норма п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР містить в собі вимоги до процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобов’язаний надати покупцю.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          В свою чергу п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

          Закону України №168/97-ВР не передбачає відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД –фізичних осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.

          Так, у пункті 1.3 ст.1 Закону України №168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.10.2 ст.10 Закону України №168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах „а”, „в”, „г”, „д” п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

          Із наведеного слідує, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами–постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

В матеріалах справи наявні копії договорів поставки, накладні та видаткові накладні, витяги з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, рахунки та рахунки–фактури, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, які в повному обсязі підтверджують фактичне виконання господарських операцій, що відповідачем не оспорюється, та право позивача на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування по розрахункам між ТОВ СП „НІБУЛОН” та його першими прямими постачальниками –контрагентами ТОВ „Холес Трейд”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ТОВ „Кортес –Авто”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф –ПА”, ТОВ „Сузір’я Овна”, ПП „Кассиопея –Николаев”, ТОВ АТП „Миколаїв –Сільстрой”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Віалан –Агро”, ТОВ „Металгруп –М”, ТОВ „Зерноєкспорт –Юг”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвестт”, ТОВ „Факел” (т.с.1–т.с.73).

          По кожному періоду, в якому здійснювались розрахунки між ТОВ СП „НІБУЛОН” та першими прямими постачальниками –контрагентами, у ТОВ СП „НІБУЛОН” виникало право на податковий кредит по кожному періоду, в якому у ТОВ СП „НІБУЛОН” виникало право на бюджетне відшкодування, були проведені позапланові виїзні перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, а саме:

-          акт СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 22.07.2009р. №749/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за квітень 2009 року з додатками;

-          акт СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 12.08.2009р. №810/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за травень 2009 року з додатками;

-          акт СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 22.09.2009р. №961/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за червень 2009 року з додатками;

-          акт СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 22.10.2009р. №1080/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2009 року з додатками;

-          акт СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 30.10.2009р. №1114/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за серпень 2009 року з додатками.

          При проведенні вищезазначених перевірок досліджувались всі первинні документи по взаєморозрахункам ТОВ СП „НІБУЛОН” з першими постачальниками –контрагентами. Порушень чинного законодавства України з боку позивача відповідачем під час проведення вищезазначених перевірок встановлено не було.

Таким чином, з урахуванням досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наявності фактичного проведення господарських операцій з першими прямими постачальниками-контрагентами, належного їх документального підтвердження, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ ТОВ СП „НІБУЛОН” правомірно було заявлено та підтверджується право на бюджетне відшкодування ПДВ по розрахункам з ТОВ „Холес Трейд”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ТОВ „Кортес –Авто”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф –ПА”, ТОВ „Сузір’я Овна”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Віалан –Агро”, ТОВ „Металгруп –М”, ТОВ „Зерноєкспорт –Юг”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвестт”, ТОВ „Факел”, ПП „Кассиопея –Николаев”, ТОВ АТП „Миколаїв –Сільстрой”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Віалан –Агро”, ТОВ „Металгруп –М”, ТОВ „Зерноєкспорт –Юг”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвестт”, ТОВ „Факел”.

Статтею 9 Закону України „Про систему оподаткування” для платників податків не передбачено обов’язку, а стаття 10 вказаного закону не надає права вимагати від інших платників податків будь-яких відомостей щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше).

          Крім того, Закон України №168/97-ВР не передбачає обов’язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податків.

Порушення прямими контрагентами-постачальниками ТОВ СП „НІБУЛОН” або суб’єктами підприємницької діяльності, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин, порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ СП „НІБУЛОН” до відповідальності, оскільки будь –яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер.

          При цьому, органами державної податкової служби по суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою господарську діяльність з порушенням вимог чинного законодавства, до теперішнього моменту взагалі не були прийняті всі передбачені вимогами чинного законодавства України заходи щодо забезпечення стягнення та надходження до Державного бюджету України сум бюджетної заборгованості з ПДВ, що з вини цих суб’єктів підприємницької діяльності (як визначає СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в своєму акті невиїзної документальної перевірки) до теперішнього моменту до бюджету не сплачені.

Згідно п.11 ст.11 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законодавством. З цього приводу спеціальним законом з питань оподаткування , який зокрема установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів) є Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (із змінами і доповненнями). Зазначений нормативно –правовий акт передбачає наступні можливості контролюючих органів:

-          визначення суми податкового зобов’язання, нарахування пені та застосування штрафних (фінансових) санкцій (ст.ст.4, 16, 17 );

-          право податкової застави на активи платника податків, що має податковий борг, та продаж активів, які перебувають у податковій заставі (ст.8, 10);

-          звернення стягнення на активи платника податків в рахунок його податкового боргу в судовому порядку (ст.ст.3, 7).

          Зазначені можливості стосовно вищезазначених суб’єктів підприємницької діяльності органами державної податкової служби реалізовані не були. Крім того, з метою погашення податкових зобов’язань або податкового боргу контролюючими органами в повній мірі не були застосовані судові процедури, визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Таким чином, фактична бездіяльність органів державної податкової служби призводить до порушення прав та законних інтересів ТОВ СП „НІБУЛОН”, яке згідно до положень та вимог чинного законодавства України має всі законні права на податковий кредит та своєчасне отримання з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно ч.1 ст.16 та ч.1 ст.20 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців створено Єдиний державний реєстр, відомості з якого є відкритими і загальнодоступними.

          Відповідно до ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

          Статтею 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

          До того ж, згідно ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим кодексом, - за рішенням суду. Суб’єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

          Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців та довідок по ТОВ „Холес Трейд”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ТОВ „Кортес –Авто”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф –ПА”, ТОВ „Сузір’я Овна”, ПП „Кассиопея –Николаев”, ТОВ АТП „Миколаїв –Сільстрой”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Віалан –Агро”, ТОВ „Металгруп –М”, ТОВ „Зерноєкспорт –Юг”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвестт”, ТОВ „Факел” на моменту укладання договорів поставки, додатків до них та їх виконання підприємства –постачальники були зареєстрованими, не припинені та не виключені з Єдиного державного реєстру.

Згідно до п.25 „Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість”, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість”. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

          Будь–яких посилань та доказів, які б підтверджували факт виключення ТОВ „Холес Трейд”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ТОВ „Кортес –Авто”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф –ПА”, ТОВ „Сузір’я Овна”, ПП „Кассиопея –Николаев”, ТОВ АТП „Миколаїв –Сільстрой”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Віалан –Агро”, ТОВ „Металгруп –М”, ТОВ „Зерноєкспорт –Юг”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвестт”, ТОВ „Факел” з реєстру платників ПДВ СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві наведено та надано не було.

          Суд також зазначає, що на момент укладання договорів поставки між ТОВ СП „НІБУЛОН” та ТОВ „Холес Трейд”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ТОВ „Кортес –Авто”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф –ПА”, ТОВ „Сузір’я Овна”, ПП „Кассиопея –Николаев”, ТОВ АТП „Миколаїв –Сільстрой”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Віалан –Агро”, ТОВ „Металгруп –М”, ТОВ „Зерноєкспорт –Юг”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвестт”, ТОВ „Факел” останні мали господарську правосуб’єктність, а саме визнану державою за певним суб’єктом господарювання можливість бути суб’єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов’язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень). Крім того, ТОВ „Холес Трейд”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ТОВ „Кортес –Авто”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф –ПА”, ТОВ „Сузір’я Овна”, ПП „Кассиопея –Николаев”, ТОВ АТП „Миколаїв –Сільстрой”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Віалан –Агро”, ТОВ „Металгруп –М”, ТОВ „Зерноєкспорт –Юг”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвестт”, ТОВ „Факел” перебували на податковому обліку як платники ПДВ та, як наслідок, мали право на видачу ТОВ СП „НІБУЛОН” податкових накладних.

Мотивуючи правомірність прийнятого податкового повідомлення–рішення від 11.03.2010р. №00000340/0 відповідач в акті невиїзної документальної перевірки від 02.03.2010 №228/40/14291113 вказує на привласнення окремими суб’єктами підприємницької діяльності, що беруть участь у ланцюгах поставок, бюджетних коштів в розмірі сум сплаченого у складі ціни товару ПДВ шляхом недекларування податкових зобов’язань з ПДВ, завищення сум податкового кредиту, несплати ПДВ до бюджету, наявність у них ознак фіктивності та наміру щодо ухилення від сплати податків.

          При цьому, встановлення таких фактів можливе лише у процесуальний спосіб, прямо передбачений законом, зокрема, при розслідуванні злочинів, визначених ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України. Зазначені обставини мають бути документально підтверджені належними і допустимими доказами. Але відповідачем не було доведено наявність постанов про порушення кримінальних справ за ознаками ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України або вироків судів з таких справ, які набрали законної сили.

          Установчі документи ТОВ „Холес Трейд”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ТОВ „Кортес –Авто”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф –ПА”, ТОВ „Сузір’я Овна”, ПП „Кассиопея –Николаев”, ТОВ АТП „Миколаїв –Сільстрой”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Віалан –Агро”, ТОВ „Металгруп –М”, ТОВ „Зерноєкспорт –Юг”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвестт”, ТОВ „Факел”, свідоцтва про державну реєстрацію та первинні документи визнані недійсними або скасовані не були, на момент проведення розрахунків прямих постачальників - контрагентів ліквідовано не було, свідоцтва платника ПДВ скасовані або анульовані не були та не було прийнято рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення юридичних осіб в судовому порядку.

          З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що укладені між ТОВ СП „НІБУЛОН” та ТОВ „Холес Трейд”, ТОВ „Південь Агросвіт”, ТОВ „Кортес –Авто”, ПП „Ространсагро”, ПП „Скиф –ПА”, ТОВ „Сузір’я Овна”, ПП „Кассиопея –Николаев”, ТОВ АТП „Миколаїв –Сільстрой”, ПП „Трансагропродукт”, ТОВ „Віалан –Агро”, ТОВ „Металгруп –М”, ТОВ „Зерноєкспорт –Юг”, ТОВ „Астарта Групп”, ПП „Агробудінвестт”, ТОВ „Факел” договори поставки з додатками до них спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства.

          Системний аналіз правових норм, які регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

          Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

          Суд також погоджується з доводами позивача про те, що невиїзна документальна перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН”, оформлена актом від 02.03.2010р. №228/40/14291113, проведена СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві з порушенням вимог чинного законодавства.

          Так, згідно до ст.20 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-XII (із змінами і доповненнями) контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

          Статтею 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами і доповненнями) визначено вичерпний перелік прав та види перевірок, які вправі здійснювати органи державної податкової служби. Пунктом 1 ст.11 цього закону встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати виключно документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства.

          Відповідно до п.4 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

          В листі –запрошенні посадових осіб ТОВ СП „НІБУЛОН” від 12.02.2010р. №3709/10/40-29/7 відповідачем не зазначено, яку саме перевірку, на яких підставах, згідно яких документів (податкових декларацій, звітів або інших документів) та в якому порядку передбачається провести, стосовно яких саме операцій та звітних періодів. Таким чином, лист –запрошення від 12.02.2010р. №3709/10/40-29/7 не відповідає вимогам, встановленим положеннями п.4 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, враховуючи, що в ньому чітко не визначені та не сформульовані підстави для запрошення посадових осіб ТОВ СП „НІБУЛОН” до органу державної податкової служби.

          Зазначене, в свою чергу, позбавляє платника податків (його посадових осіб) можливості повного та якісного надання пояснень по суті питань, що виносяться на перевірку, з підтвердженням відповідними документами та матеріалами.

          Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних.

          Позивачем до органу державної податкової служби надані податкові декларації з ПДВ за звітні періоди травень 2009р. –22.06.2009р., червень 2009р. –20.07.2009р., липень 2009р. –20.08.2009р., серпень 2009р. –21.09.2009р., вересень 2009р. –20.10.2009р. Разом з деклараціями до податкового органу надано додатки №5 –розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

          Невиїзна документальна перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН” проведена 01.03.2010р., тобто з порушенням 30-ти денного строку для її проведення.

          Таким чином, невиїзна документальна перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН” (акт від 02.03.2010р. №228/40/14291113) проведена з порушенням порядку, встановленого законом. А частиною 3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

          Відповідно до вимог ч.1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, свою позицію суду не обґрунтував допустимими та належними доказами.

Вищенаведене є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 158—163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 11.03.2010 року №00000340/0 .

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" 3 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                           І. В. Желєзний

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України та підписана суддею 14 вересня 2010 року