Рішення № 119903820, 19.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 рокусправа № 380/4594/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівського відділу Державної виконавчої служби у Золочівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ КБ «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Золочівського відділу Державної виконавчої служби у Золочівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Валова, 4, код ЄДРПОУ 34912125), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- зобов`язати Золочівський відділ Державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти з ОСОБА_1 арешт на його рахунки в АТ «Приватбанк», що накладений в ході виконавчих проваджень № 55488128 від 09.01.2018 та № 64863675 від 17.03.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на таке. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 25.10.2017 видано виконавчий напис № 10125., за яким 17.03.2021 Золочівським відділом Державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 64863675. При виконанні даного виконавчого провадження з метою стягнення заборгованості, державним виконавцем 17.03.2021 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано для виконання в банківські установи. 22.04.2021 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із відсутністю майна боржника, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості. В подальшому борг ОСОБА_1 було погашено в повному обсязі, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 08.02.2024.

Зазначає, що в лютому 2024 року з метою здійснення підприємницької діяльності в установленому законом порядку ОСОБА_1 звернувся до відділення АТ «Приватбанк» в місті Золочеві для відкриття рахунку фізичної особи-підприємця, де йому повідомили, що на всі його рахунки накладено арешт. Листом від 14.02.2024 відповідач відмовив позивачу в задоволенні заяви про зняття арешту та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. В реєстр боржників внесено два записи: у ВП 55488128 та у ВП 64863675. За інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження ВП 55488128 було відкрито відповідачем 09.01.2018 за тим самим виконавчим написом Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Ірини Михайлівни № 10125 від 25.10.2017 та наразі завершено. Зважаючи на те, що позивач не має боргу перед АТ «Приватбанк», проте арешт на рахунках не знятий, а також не може бути знятий в добровільному порядку, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав. Вважаючи у зв`язку із цим свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 20.03.2024 подав до суду відзив на позовну заяву, разом з витребуваними судом документами. Заперечуючи позовні вимоги вказує про те, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 55488128 з виконання виконавчого напису № 10125 від 25.10.2017, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 1 270 172,10 грн. заборгованості. Державним виконавцем з метою виконання вищевказаного виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів боржника, а також вчинені інші виконавчі дії спрямовані на стягнення заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. 31.01.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно з вчиненими виконавчими діями не виявлено майна боржника, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Зазначає, що матеріали виконавчого провадження № 55488128 знищенні згідно з пунктом 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 у зв`язку із закінченням трирічного терміну зберігання, відповідно надати належним чином завірені копії даного виконавчого провадження та іншу інформацію окрім тієї, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження немає можливості.

Також зазначає, що на виконанні у відділ перебувало виконавче провадження № 64863675 з виконання виконавчого напису № 10125 від 25.10.2017, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 користь АТ КБ "Приватбанк" 1 212 724,10 грн. Державним виконавцем з метою виконання вищевказаного виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів боржника, а також вчинені інші виконавчі дії, спрямовані на стягнення заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. 22.04.2021 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем не виявлено майна боржника, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Відповідач вказує, що на момент винесення державним виконавцем постанов про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях № 55488128 та № 64863675 законні підстави для зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунках боржника ОСОБА_1 були відсутні, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 7, 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна (коштів) боржника. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Від представника позивача 11.03.2024 надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Крім цього, від представника позивача 28.03.2024 надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 20.05.2024 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ КБ «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Від третьої особи - АТ КБ «Приватбанк» пояснень щодо позову не надходило.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового засідання. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. У відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Третя особа - АТ КБ «Приватбанк» участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами п.10 ч.1 ст.4 та ч.9 ст.205 КАС України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 25.10.2017 видано виконавчий напис № 10125 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1270172,10 грн. заборгованості.

Начальником Золочівського районного відділу державної виконавчої служби, Головного територіального управління юстиції у Львівській області 09.01.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55488128 з виконання виконавчого напису № 10125 від 25.10.2017.

Державним виконавцем з метою виконання вказаного вище виконавчого документа 09.01.2018 винесено постанову про арешт коштів боржника, а також вчинені інші виконавчі дії, спрямовані на стягнення заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

У виконавчому провадженні №55488128 державним виконавцем 31.01.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем не виявлено майна боржника, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Крім цього, головним державним виконавцем Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 17.03.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64863675 з виконання виконавчого напису № 10125 від 25.10.2017, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М.

З метою стягнення заборгованості за виконавчим документом державним виконавцем 17.03.2021 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано для виконання в банківські установи.

У зв`язку із відсутністю майна в боржника, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості державним виконавцем 22.04.2021 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд також встановив, що ОСОБА_1 самостійно погашено борг перед стягувачем в повному обсязі, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 08.02.2024.

На звернення позивача щодо зняття арешту з майна та коштів, накладених у межах виконавчих проваджень №55488128 та №55488128, відповідач листом від 14.02.2024 №4250 повідомив позивача про відсутність правових підстав для таких дій. Зазначив, що згідно з частиною 3 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна (коштів) знімається. Тобто, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 7, 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна (коштів) боржника.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на думку позивача, відсутність в автоматизованій системі виконавчого провадження даних про відкриті виконавчі провадження свідчить про їх закриття. Тобто, разом з поверненням виконавчого документу стягувачу державний виконавець повинен був зняти арешт з рахунків боржника. Однак, державний виконавець всупереч вимогам закону не зняв арешт з рахунків ОСОБА_1

Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст.55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема таких виконавчих документів як виконавчі написи нотаріусів.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (частини перша та друга статті 13 Закону №1404-VIII).

Приписами частини сьомої статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Процедура накладення арешту на майно боржника врегульована статтею 56 Закону №1404-VIII. Частинами першою та другою вказаної статті передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII також передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Також, приписами частини третьої статті 37 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Зі змісту наведених законодавчих положень слідує, що арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа до суду, який його видав, а також у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII. В інших випадках повернення виконавчого документа законодавчо мотивованих підстав для безумовного зняття арешту з майна боржника не передбачено.

У цій справі виконавчі провадження №55488128 та №64863675 відкриті з примусового виконання виконавчого напису № 10125 від 25.10.2017, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 1 270 172,10 грн. заборгованості. Ці виконавчі провадження були завершені на підставі пунктів 2, 7 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, за змістом яких виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними та якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення виконавчого провадження. У свою чергу зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.

При поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях №55488128 та №64863675 на підставі пунктів 2, 7 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII у державного виконавця були відсутні законодавчо вмотивовані підстави для зняття арешту з майна та коштів боржника ОСОБА_1 .

Частиною п`ятою статті 37 Закону №1404-VIII обумовлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Суд враховує, що виконавчий напис нотаріуса № 10125 від 25.10.2017, повторно стягувачем для примусового виконання до цього часу не пред`являвся. Ця обставина не є спірною.

Як встановлено частиною четвертою статті 40 Закону №1404-VII у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Також, приписами частин третьої та четвертої статті 59 Закону №1404-VIII визначено, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону №1404-VIII).

Позивач не ставить під сумнів правомірність винесення державним виконавцем постанов про арешт коштів боржника.

Крім цього, матеріали справи не містять доказів існування на час звернення ОСОБА_1 до відповідача у лютому 2024 року підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, перелік яких наведено у частині четвертій статті 59 Закону №1404-VIII, а також згідно з частиною четвертою статті 40 Закону №1404-VII.

Водночас суд враховує, що відповідно до частини першої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на кошти та майно позивача, накладений у межах виконавчих проваджень №55488128 та №64863675, втратив свою актуальність як засіб забезпечення реального виконання виконавчого документа з огляду на фактичне завершення цих виконавчих проваджень, а також зважаючи на те, що станом на 08.02.2024 заборгованість перед стягувачем погашена повністю, що третя особа у справі підтвердила у довідці від 08.02.2024 №ТМ86К1АQP7A27RP9. Окрім цього, відповідач не надав суду доказів наявності виконавчих проваджень щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Наведене вказує на те, що підстави для продовження існування накладених у межах виконавчих проваджень №55488128 та №64863675 арештів на кошти ОСОБА_1 відсутні. Іншого відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено, а з матеріалів справи судом не встановлено.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Суд також враховує, що за інформацією відповідача матеріали виконавчого провадження №55488128, в межах якого накладено арешт на кошти позивача, знищене відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 №2274/5.

Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.11.2021 (справа № 161/14034/20), наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності чинного виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Золочівського відділу Державної виконавчої служби у Золочівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешти з коштів ОСОБА_1 , накладених у межах виконавчих проваджень №55488128 та №64863675.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Золочівський відділ Державної виконавчої служби у Золочівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Валова, 4, код ЄДРПОУ 34912125), зняти арешти з коштів ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), накладених у межах виконавчих проваджень №55488128 та №64863675.

Стягнути з Золочівського відділу Державної виконавчої служби у Золочівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Валова, 4, код ЄДРПОУ 34912125) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадціть) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан