Рішення № 119903790, 20.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 рокусправа № 380/7479/24м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить :

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №133950014321 від 22.03.2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 16.02.2024 року (дня що настає за днем досягнення віку встановленому для отримання пенсії за віком на пільгових умовах ) пенсію за віком на пільгових умовах у порядку пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 50 років.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788 в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 50 років із додатком переліку необхідних документів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №133950014321 від 22.03.2024 відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком посилаючись на п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з недосягненням пенсійного віку.

В рішенні про відмову зазначено, що за відсутності страхового стажу у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається з наявності на дату досягнення віку страхового стажу: з 1 квітня 2023 по 31 березня 2024 не менше 24 років 6 місяців. Страховий стаж на дату звернення становить 21 рік 03 місяці 25 днів, пільговий стаж за Списком №2 становить 20 років 8 місяців 28 днів. Право на призначення пільгової пенсії за віком на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за наявним стажем набуде відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування після досягнення 55 років.

Позивачка вважає такі дії відповідача незаконними та протиправними, у зв`язку з чим звернулася до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.

Ухвалою від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка за принципом екстериторіальності передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. За результатом розгляду заяви про призначення пенсії прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від №133950014321 від 22.03.2024.

По суті позовних вимог вказує, що пунктом б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788 (в редакції Закону від 02.03.2015 №213-VІІІ) було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам: зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить суд відмовити в задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що позивачка звернуасяя із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Зза принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в зв`язку з недосягненням пенсійного віку. Зазначає, що за результатами розгляду наданих заявником документів встановлено, що страховий стаж позивачки становить 21 рік 03 місяці 25 днів, пільговий стаж за Списком № 2 складає 20 років 08 місяців 28 днів. На час звернення за призначенням пенсії позивачка не досягла пенсійного віку, встановленого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (55 років). Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькй області просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася з заявою від 14.03.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 50 років із додатком переліку необхідних документів, а саме:

1. трудову книжку серія НОМЕР_1 від 03.01.2007;

2. довідку ДП Шахта «Зарічна» від 08.03.2024 №39 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, відповідно до якої позивачка працювала повний робочий день під землею шахті «Зарічна» :

- за період з 05.10.1999 по 06.02.2003 (03 р 04 м 02 дн) і виконувала гірничі роботи на поверхні шахти за професією: машиніст підіймальних машин дільниці ПУ, що передбачено Списком №2 розділ 1 підрозділ 1 пункт 2010100а-14021, згідно з Постановою КМУ №162 від 11.03.1994;

- за період з 07.02.2003 по 20.11.2013 (10 р 09 м 14 дн) і виконувала гірничі роботи на поверхні шахти за професією: машиніст підіймальних машин дільниці ПУ, що передбачено Списком №2 розділ 1 підрозділ 1 пункт 1.1а згідно з Постановою КМУ №36 від 16.01.2003;

3. довідку відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» від 13.03.2024 №60 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, відповідно до якої позивачка працювала повний робочий день під землею на відокремленому підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» :

- за період з 21.11.2013 по 02.08.2016 (02 р 08 м 12 дн) і виконувала гірничі роботи на поверхні шахти за професією: машиніст підіймальної машини, зайнятий на поверхні шахти дільниці підйомних установок, що передбачено Списком №2 розділ 1 підрозділ 1 пункт 1.1а, згідно з Постановою КМУ №36 від 16.01.2003.

- за період з 03.08.2016 по 13.03.2024 (07 р 07 м 11 дн) і виконувала гірничі роботи на поверхні шахти за професією: машиніст підіймальної машини, зайнятий на поверхні шахти дільниці підйомних установок, що передбачено Списком №2 розділ 1 підрозділ 1 згідно з Постановою КМУ №461 від 24.06.2016.

4. накази по підприємству про завершення атестації робочих місць за умовами праці: №335 від 16.07.1997, №334 від 02.07.2002, №573 від 02.07.2002, №573 від 02.07.2007, №575 від 27.06.2012, №473 від 29.05.2013, №213-в від 30.11.2012, № 3248-в від 28.11.2017, № 214-в від 25.11.2022.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №133950014321 від 22.03.2024 ОСОБА_1 відмовленно у призначенні пільгової пенсії по віку.

Зокрема в оскаржуваному рішенні зазначено наступне : «14.03.2024 до управління звернулся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та надала зяву щодо призначення пенсії за віком н пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 ІV пенсії за віком на пільгових умовах призначаються працівникам, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Спискм №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів Украни, та за результатами атестації робочих місць, - рісл досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років н зазначених роботах.

За відсутності вказаного страхового стажу у перод до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку страхового стажу: з 1 квітня 2023 по 31 березня 2024 не менше 24 років 6 місяців.

Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж на дату звернення становить 21 рік 03 місяців 25 днів, пільговий стаж за списком №2 становить 20 років 8 місяців 28 днів».

Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умова, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що спірним питання в даних правовідносинах є наявність права у позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 в 50 років, оскільки у позивачки наявний як страховий стаж так і стаж за Списком №2, який необхідний для призначення пенсії, що не заперечується відповідачами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі-Закон № 1788-ХІІ) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із пунктом "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ (зі змінами, внесеними Законом від 02.03.2015 № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Натомість пунктом "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції, чинній до внесення змін Законом від 02.03.2015 № 213-VIII, було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, до внесення Законом від 02.03.2015 № 213-VIII змін до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, тобто до березня 2015 року, право на пільгову пенсію мали працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2, зокрема, жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Конституційний Суд України 23.01.2020 за результатами розгляду справи № 1-5/2018(746/15) прийняв рішення № 1-р/2020, яким:

"… - визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII;

- стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зокрема:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам […]".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

При вирішенні питання про застосовність до спірних правовідносин положень Закону №1058-IV чи Закону № 1788-XII, суд враховує такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 за результатами перегляду зразкового рішення № 360/3611/20 від 21.04.2021:

" […] Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнані неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зокрема, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених у рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих Законів визначав такий вік для жінок у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV…".

Вирішуючи даний спір, суд враховує висновки Конституційного суду України, викладені у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020 про те, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020 зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в рішенні №133950014321 від 22.03.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, проаналізувавши подані позивачкою необхідні документи, фактично погодилося з тим, що позивачка має страховий стаж більше необхідних 20 років, а саме 21 рік 03 місяці 25 днів, в тому числі стаж роботи за Списком №2 - більше обов`язкових 10 років, а саме 20 років 08 місяців 28 днів.

Суд зазначає, що на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (14.03.2024) позивачці виповнилось 50 років, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_3 .

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення №133950014321 від 22.03.2024 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII з дати звернення із заявою про призначення пенсії, як це встановлено частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV.

Оскільки позивачка подала заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 саме 14.03.2024, то відповідачем мала б бути призначена така пенсія з 15.02.2024 - дня що настає за днем досягнення віку встановленому для отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зауважує, що доводи відповідача-2 стосуються відсутності у позивача віку, необхідного для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах, проте такі, на переконання суду, є помилковими, оскільки обчислення віку без урахування рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 призведе до несправедливого та невиправданого обмеження права позивача на соціальний захист.

З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачки, є саме визнання протиправним та скасування рішення №133950014321 від 22.03.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов`язання призначити позивачці з 16.02.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року № 213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в сумі 1073,60 гривень, оскільки, підставою для звернення до суду стало протиправне рішення саме Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області .

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1. Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79016; ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, 84122; ЄДРПОУ 13486010) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №133950014321 від 22.03.2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 16.02.2024 року (дня що настає за днем досягнення віку встановленому для отримання пенсії за віком на пільгових умовах ) пенсію за віком на пільгових умовах у порядку пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 50 років.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна